Patriot для України: як далеко зайде Трамп в намаганні "вгамувати" Путіна

В ніч проти понеділка, 14 липня президент США, спілкуючись з журналістами на авіабазі Ендрюс, заявив, що надасть таки Україні ЗРК Patriot: "Ми надішлемо їм Patriot, які їм відчайдушно потрібні, бо Путін справді здивував багатьох людей. Він гарно розмовляє, а потім увечері всіх бомбить. Але тут є невелика проблема. Мені це не подобається...".

"Ми, по суті, збираємося надсилати їм різні одиниці дуже складної військової техніки", - додав очільник Білого дому. При цьому він не назвав точну кількість Patriot, які планується відправити до України, але уточнив, що Європейський Союз (ЄС) відшкодує Сполученим Штатам їх вартість.

Коли і чому Трамп остаточно розчарувався в Путіні

Нагадаємо, що за підсумками участі у нещодавньому саміті НАТО в Гаазі Трамп сказав, що перевірить, чи зможе надати Києву додаткові системи протиповітряної оборони Patriot, наголосивши при цьому, що Америці вони теж "дуже потрібні".  Говорячи ж про виділення Україні Patriot, Дональд Трамп також заявив про своє розчарування Путіним. "Я думав, що він людина слова, а він всіх бомбить", - пояснив  свою логіку 47-й президент США.

Водночас видання Axios з посиланням одразу на два джерела, обізнаних з трампівськими планами, повідомляє про намір господаря Овального кабінету надати Києву в тому числі й наступальну зброю. Зокрема, зазначається, що мова, ймовірно йде про ракети великої дальності, які можуть досягати цілей глибоко всередині території РФ, включаючи Москву. "Відправка наступальної зброї стане суттєвим зрушенням для Трампа, який донедавна говорив, що надаватиме Україні лише оборонну зброю, щоб уникнути ескалації конфлікту", - резюмує Axios.

Як надалі складатимуться стосунки між Білим домом та Кремлем

Прогнозуючи збільшення "як мінімум" оборонного озброєння з боку США Україні, політолог Ігор Рейтерович у розмові з Фокусом зазначає наступне: "Таким чином матимемо більше можливостей захищатися від тих атак, які регулярно проводить Російська Федерація. Це, до речі, певною мірою вкладається в логіку дій Трампа, який полюбляє кидатися з крайнощі в крайність. Якщо дивитися на світ його очима, то ситуація виглядає так, що він дав Путіну шанс зберегти обличчя і повернутися до цивілізованих країн, завершивши війну. А оскільки Путін від цього відмовився, Трамп змінює позицію на діаметрально протилежну, пробуючи діяти на нього в інший спосіб. А інший спосіб – це відчутне посилення підтримки України". 

Ключовим питанням на сьогодні, на переконання експерта, є масштаби американської підтримки, "оскільки Трамп любить говорити, але не завжди виконує те, про що говорить".

"Коли ми побачимо номенклатуру, а також те, чи дійсно санкційний законопроєкт Грема-Блюменталя розглядатиметься у Конгресі, лише тоді можна буде говорити про серйозність намірів Трампа. Я думаю, що зазначений законопроєкт буде проголосований, але зі змінами, які передбачають, що президент США в одноосібному порядку зможе вводити/не вводити ці санкції. Власне це й стане черговим батогом, яким Трамп розмахуватиме перед Путіним, даючи йому чергові два-три тижні на роздуми щодо мирного врегулювання", - підкреслює Ігор Рейтерович.

Політолог вважає, що в нинішній ситуації Путін "не вмикатиме задню", оскільки для нього неприпустимо виглядати слабким. "Скоріше за все, Кремль до початку осені намагатиметься проводити якийсь наступ з тим, аби "відгризти" певну частинку української території і тільки після цього, подаючи це як велику поступку зі свого боку, РФ говоритиме про перемовно-дипломатичний трек. Тобто, навіть у разі супер оптимістичного сценарію, коли Трамп дійсно передасть Україні Patriot і ракети до них, а також ATACMS, на які натякає Axios, Путін за тиждень-два не сяде за стіл переговорів. Він буде витримувати певний період паузу, роблячи все, щоб змінити ситуацію на свою користь. Якщо цього не вийде – тоді витягне знову свою ядерну палицю, погрожуючи застосуванням ТЯЗ. Чи діє путінська "кнопка" на Трампа? Судячи з усього, Трамп найбільше й боїться усіх цих історій з ядерною зброєю, але тут багато що залежатиме від оточення Трампа, а точніше його здатності адекватно пояснити президенту США, що це просто блеф Кремля, не більше того", - констатує Ігор Рейтерович.

У ядерному питанні, вважає експерт, США можуть знайти точки дотику з Китаєм, оскільки для Сі Цзіньпіна такі погрози є "абсолютно неприйнятними". "Взагалі, для будь-якої країни, яка володіє ядерною зброєю неприпутистимим є її використання на полі бою в тактичному варіанті, тому що це "Скринька Пандори". На мою думку, Трамп все ж таки не поведеться на шантаж Путіна. Навпаки, він може ще більш агресивно почати себе поводити по відношенню до Путіна, у якого насправді дуже обмежений арсенал впливу на ситуацію", - підсумовує Ігор Рейтерович.  

Чи варто Україні розраховувати на подальшу підтримку з боку США

Водночас політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом робить наступний акцент: "Попри позитивні новини зі США, залізної впевненості у тому, що Дональд Трамп, умовно кажучи, перейшов на бік України, наразі не має. По-перше, Трамп схильний до коливань. По-друге, навряд чи він відмовився від своєї генеральної стратегії у відносинах з РФ в плані балансування Китаю. Але найголовніший момент полягає в тому, що Трамп нинішні кроки щодо України сприймає у якості тимчасового ситуативного моменту для зсуву максималізму Росії".

Політолог вважає, що наразі говорити про стовідсотковий крен Трампа в бік України не доводиться. "Я не розділяю думку більшості аналітиків і експертів, які піднімають через заяви Трампа про допомогу Україні градус емоційного захоплення. Це, вважаю, кон’юнктурні коливання Трампа. Враховуючи, що видозмінений законопроєкт Грема-Блюменталя надає Трампу широке поле для дій, можна припустити, що в плані антиросійських санкцій він діятиме приблизно так само, як з діє з тарифною політикою. Така стратегія для Трампа є більш зручною і вигіднішою", - наголошує Олег Постернак.

Відповідаючи на запитання про те, як довго триватиме сприятлива для Києва українсько-американська політична погода, політолог зауважив: "Рівно до того моменту, коли Путін не подасть чіткі сигнали Трампу, які дозволили б створити враження готовності до мирного врегулювання. Це може бути, наприклад, перемир’я на морі або чергові 3-5 денні перемир’я на кшталт тих, що були на Великдень та 9 травня. Одним словом, це можуть бути якісь гнучкі маневри, які Трамп сприйняв би як знаки зміни позиції Путіна".

Хай там як, прогнозує експерт, але країна-агресорка продовжуватиме свої військові зусилля щодо виходу на адміністративні кордони тих українських областей, які Путін хотів би окупувати повністю, зокрема Донецької, Запорізької, Херсонської та Луганської. Виконання цих задач протягом ближчих 60-ти днів, на переконання політолога, виглядає вкрай примарним і цими своїми кроками Путін лише зайвий раз підкреслює свою одержимість Україною.