Поки Європа йде на "канікули", чого чекати Україні? Інсайди з Брюсселю, позитивні і негативні

Наприкінці липня Брюссель йде на summer break, себто літні канікули, й одна з останніх формальних подій напередодні цього — зустріч Ради міністрів закордонних справ (FAC) під головуванням Каї Каллас — очільниці дипломатії Європейського Союзу.

І хоча, за останніми даними, не всі країни будуть представлені саме на рівні міністрів, на порядку денному — чимало важливих питань, особливо на тлі посилення терору росіянами українських міст.

Чого чекати — далі у матеріалі кореспондентки "Телеграфу" в Брюсселі Ольги Кирилової.

ППО, снаряди та реакція на обстріли

Очікується, що міністр закордонних справ України Андрій Сибіга візьме участь у першій частині засідання онлайн, аби проінформувати про найнагальніші потреби Києва. Далі міністри проведуть обговорення ключових тез під керівництвом головної дипломатки Каллас.

"Перший акцент — це чіткий заклик до подальшої підтримки України та подолання критичних розривів, зокрема в галузі протиповітряної оборони, фінансування, а також пошуку додаткових рішень на тлі посилення наступальних дій з боку Росії", — роз’яснила під час одного з брифінгів високопосадовиця ЄС.

"Ми бачимо дуже агресивні удари по Україні. Міністри врахують це в обговореннях", — водночас зазначає "Телеграфу" європейський дипломат.

Наприклад, Німеччина у вівторок планує представити окрему ініціативу, що стосуватиметься посилення української ППО.

Кая Каллас у той же час планує зосередити увагу на посиленні українського війська через її ініціативу щодо постачання боєприпасів, яка досі не виконана на 100%. Раніше країни ЄС зобов’язалися надати Києву два мільйони боєприпасів — на даному етапі вдалося зібрати 80% від обіцяної кількості.

Також очільники закордонних відомств, ймовірно, говоритимуть про інноваційні рішення, як підтримати українську промисловість коштом бюджету ЄС. Зокрема, мова про семирічний фінансовий план Європейського Союзу, який має на меті вбудувати підтримку Києва в нову фінансову архітектуру. Конкретні пропозиції мають бути оприлюднені найближчим часом.

Крім того, очільниця європейської дипломатії проінформує міністрів про "внутрішню підготовчу роботу щодо внеску ЄС у гарантії безпеки для України". Це стане своєрідним доповненням до саміту Коаліції охочих 10 липня, під час якого лідери домовилися про створення багатонаціонального оперативного штабу коаліції в Парижі, із планом його переміщення до Лондона.

У разі тривалого припинення вогню коаліційні сили мають допомогти у відновленні та переформуванні сухопутних військ України, забезпеченні безпеки українського повітряного простору за допомогою літаків коаліції, що здійснюватимуть патрулювання повітряного простору, та підтримці безпеки в Чорному морі.

Наразі з боку ЄС продовжується масштабна Місія з підготовки українських військових. За даними "Телеграфу", тривають обговорення, як у майбутньому, щойно дозволять умови, саме ця військова навчальна місія зможе відігравати роль у системі гарантій безпеки Заходу для України.

Що стосується питання мирних переговорів під керівництвом США, в Євросоюзі заявляють про підтримку зусиль адміністрації Дональда Трампа, хоча й визнають, що Росія не демонструє жодної готовності до чесного діалогу.

У Брюсселі називають "обнадійливими" останні сигнали з боку США щодо допомоги Києву та ймовірного посилення тиску на РФ.

Європейські міністри натомість анонсують, що хочуть "зосередитися на подальшому глобальному залученні ключових світових гравців" для припинення вогню, в тому числі з огляду на тиждень високого рівня Генеральної Асамблеї ООН у Нью-Йорку, який відбудеться у вересні.

"Іншими словами, це питання координації позиції ЄС з позицією США", — пояснює один зі співрозмовників видання.

Також, імовірно, у міністерському обговоренні порушать питання повернення українських дітей, яких незаконно вивезли до Росії.

"Зламати" опір Фіцо

Наступне на порядку денному — 18-й пакет санкцій проти Росії — точніше сказати, робота над тим, щоб відмовити Словаччину від блокування вже погоджених жорстких заходів. Вони націлюються на енергетичний і банківський сектори російської економіки.

ЄС пропонує заборону на всі транзакції, пов’язані з "Північним потоком-1" та "Північним потоком-2", тобто жоден європейський оператор не зможе прямо або опосередковано здійснювати будь-які операції щодо цих газогонів.

Також мова про зниження цінової стелі на нафту — з 60 до 45 доларів за барель. Нафта все ще забезпечує третину надходжень до бюджету Росії, тому в Брюсселі серйозно налаштовані перекрити цей канал фінансування. Новий пакет націлюється і на додаткові 77 танкерів зі "тіньового флоту" Росії, які та використовує для обходу санкцій.

При цьому, аби відповісти на занепокоєння таких морських держав, як Греція, Кіпр і Мальта, які побоюються потенційних втрат для судноплавства в разі обмеження ціни на нафту, Єврокомісія готова піти на так звану "плаваючу" цінову стелю. Передбачається, що обмеження вартості російської нафти коригуватиметься залежно від змін світової ціни на неї.

Заплановане й обмеження експорту до РФ товарів подвійного призначення та технологій, які використовуються для виробництва дронів, ракет та іншої зброї.

Утім Словаччина в особі прем’єр-міністра Роберта Фіцо продовжує зривати погодження нових санкцій. В обмін на зміну позиції Братислава хоче досягти політичної угоди з ЄС: отримати гарантії захисту від наслідків запланованого припинення імпорту російського газу. Так, згідно з планом RePowerEU, Європа має повністю відмовитися від російського газу до 1 січня 2028 року.

На думку словацького прем’єра, такий крок призведе до зростання цін на енергоносії та зашкодить конкурентоспроможності Словаччини. Зупинка у постачанні російського газу означатиме й необхідність для Братислави виплатити 16 млрд євро в арбітражному процесі з російською компанією "Газпром", з якою країна має угоду до 2034 року.

Технічні консультації послів, спрямовані на те, щоб змінити позицію Словаччини, тривали в п’ятницю та всі вихідні.

"Не можу вам дати точних часових рамок на зараз, але є певний прогрес", — прокоментувало "Телеграфу" джерело, знайоме з ходом обговорень.

Річ у тому, що на рівні політичних інституцій Європейського Союзу діє принцип одностайності, згідно з яким рішення можуть бути ухвалені лише за згодою всіх держав-членів. Якщо хоча б одна країна голосує проти, рішення не приймається. 18-й пакет санкцій не буде схвалено, допоки Словаччина вимагатиме для себе привілеїв.

Переговори про вступ до ЄС залишаються заблокованими

Не вперше принципом одностайності зловживає й Угорщина, чий прем’єр Віктор Орбан з політичних мотивів продовжує блокувати відкриття перших переговорних глав про вступ до ЄС України, а з нею — і Молдови. В Євросоюзі свого часу вирішили об’єднати обидва треки й досі виступають проти "розділення" Києва та Кишинева.

При чому для Молдови початок фактичного переговорного процесу постає критичним питанням напередодні парламентських виборів наприкінці вересня 2025 року. Це не лише внутрішньополітичний сигнал про незворотність європейського курсу, а й стратегічний крок, здатний зміцнити позиції проєвропейських сил на тлі активності проросійських політиків.

Затягування процесу може бути використане для підриву довіри до європейської перспективи всередині самої Молдови.

За даними "Телеграфу", наразі на столі немає робочого шляху до розблокування переговорного процесу. Існують побоювання, що будь-який нестандартний варіант обходу принципу одностайності може стати небезпечним прецедентом у майбутніх переговорах про вступ тієї чи іншої держави.

Крім того, остаточне рішення має ухвалюватися на рівні лідерів держав-членів ЄС, а їх наступна офіційна зустріч відбудеться аж у жовтні. Натомість у вересні президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн проголосить перед Європарламентом традиційну промову про стан справ у Союзі. У ній підбиваються підсумки року та визначаються пріоритети на наступний рік. Президентка також викладе, як комісія буде розв'язувати найгостріші проблеми, що стоять перед ЄС. Очевидно, що українсько-молдовське питання є саме такою проблемою.

До осені в Брюсселі відкриті до подальшої інтеграції України в різні сектори, зокрема, торгівлі та зв’язку, наприклад — приєднання до програми роумінгу. Словом, ідея полягає в тому, щоб технічно продовжувати євроінтеграцію Києва, допоки політично переговори залишаються заблокованими.

І хоча для Європи літо — повільний сезон відпусток, для Росії — це завжди час активізації та терору. Бойові дії у невизнаному Придністров’ї 1992 року — у липні Москва почала активно тиснути на керівництво Молдови, вимагаючи припинити бойові дії та розпочати переговори із сепаратистами, погрожуючи в іншому разі повномасштабним вторгненням і килимовими бомбардуваннями. Вторгнення в Грузію в серпні 2008 року. Збиття малайзійського Boeing над Донеччиною в липні 2014 року, в результаті якого загинуло 298 осіб. Цей жахливий список, на жаль, можна продовжувати.

Враховуючи прогнози західних розвідок щодо можливості нападу РФ на країни Європи у найближчі п’ять років, ані літо, ані будь-який інший сезон не може вважатися спокійним. При цьому співрозмовники "Телеграфу" переконують, що ЄС завжди напоготові, і в наступні місяці для звірки годинників триватимуть неформальні зустрічі міністрів держав-членів Євросоюзу. Однак Україні чекати від них якихось проривів, на жаль, не варто.