У Лондоні створили центр, який досліджуватиме “спілкування” з тваринами за допомогою ШІ

На базі Лондонської школи економіки та політичних наук (The London School of Economics and Political Science, LSE) 30 вересня цього року розпочне свою роботу Центр чутливості тварин імені Джеремі Коллера. Це перша наукова установа, що зосередиться на міждисциплінарному дослідженні свідомості тварин та етичного використання штучного інтелекту у ставленні до них, пише The Guardian.

Центр залучить експертів з абсолютно різних сфер. Над роботою об’єднаються професіонали з нейронауки, філософії, ветеринарії, права, еволюційної біології, поведінкової науки, інформатики та економіки. Фінансування цього проєкту становить 4 мільйони фунтів стерлінгів (5 326 991 долар).

Одним із напрямків дослідження стане аналіз потенціалу штучного інтелекту для інтерпретації поведінкових сигналів тварин. Зокрема, спроби “перекладу” того, що відчуває кіт, собака чи кролик.

“З появою штучного інтелекту способи, якими ваш улюбленець зможе розмовляти з вами, вийдуть на абсолютно новий рівень. Але штучний інтелект часто генерує вигадані відповіді, які задовольняють користувача, а не ґрунтуються на об’єктивній реальності. Це може призвести до катастрофи, якщо це буде застосовано до добробуту домашніх тварин”, – говорить директор центру, професор Джонатан Берч.

За його словами, найбільша небезпека полягає в тому, що власники домашніх улюбленців можуть отримувати оманливе “підтвердження”. Що, наприклад, під час тривалих періодів самотності їхні тварини не страждають.

“Нам терміново потрібні рамки, що регулюють відповідальне та етичне використання штучного інтелекту стосовно тварин. Наразі в цій сфері повна відсутність регулювання. Центр хоче розробити етичні принципи, які будуть визнані в усьому світі”, – наголошує Бірч.

Серед обговорень часто порушується питання, чи повинні автономні системи в безпілотних автомобілях уникати наїзду на людей. Однак значно рідше підіймається тема їхньої взаємодії з тваринами й вимоги уникати зіткнень наразі відсутні.

Інше питання стосується використання штучного інтелекту в сільському господарстві. Автоматизація в цій сфері стрімко зростає, але цей процес майже не супроводжується етичними дискусіями. Це викликає занепокоєння, адже постає питання: чи повинне сільське господарство передбачати дбайливе ставлення до тварин? Якщо так, то поточний напрям розвитку не відповідає цим цінностям.

Ще одним напрямом дослідження стане вивчення свідомості у простіших організмів, як ключ до розуміння людської свідомості. Професорка Крістін Ендрюс, одна з опікунів нового центру, заявила: “Ми досі не розуміємо, що саме робить людей свідомими. Але шлях до відповіді – це спостереження за простими системами. Як і в геноміці, великий прорив може прийти саме з таких досліджень”.

“Одна з головних поведінкових проблем нашого часу – як подолати розрив між тим, як ми думаємо про тварин, і тим, як реально з ними поводимось. Люди піклуються про тварин, але системні звички, економічні інтереси та соціальні норми цьому заважають”, – додав доктор Крістоф Донт.

У центрі планують створення глобально визнаних етичних принципів та кодексів поведінки, які стануть основою для подальшої міжнародної політики щодо захисту тварин. У цьому процесі LSE співпрацюватиме з низкою міжнародних неурядових організацій.

Джеремі Коллер став ініціатором створення центру чутливості тварин. Фонд взяв на себе зобов’язання багато років підтримувати його роботу. 

“Лише коли ми краще зрозуміємо, як відчувають та спілкуються інші тварини, ми зможемо визнати власні недоліки у тому, як ми до них ставимося”, – наголосив Коллер. За його словами, штучний інтелект може стати “Розетським каменем”, який розкрив таємницю ієрогліфів, для взаєморозуміння між людьми та тваринами.

Нещодавно за допомогою штучного інтелекту вчені створили чотирилапого робота, який адаптує свою ходу відповідно до місцевості. Він може допомагати під час роботи в небезпечних умовах без додаткових вказівок чи переналаштувань.