У Землі є "резервний генератор", здатний змінити все: коли планета запустить його

Дослідники роками попереджають про кліматичну кризу, що нависла над планетою, та її наслідки для Землі: світ уже зіткнувся з неймовірними хвилями спеки та посухи — вважається, що це лише початки. Вчені вже виявили, що підвищення глобальної температури в Північній Атлантиці схоже сповільнює життєво важливі течії в океані та може призвести до колапсу. На щастя, в Арктиці виявлено новий процес, який, як вважають вчені, є "резервним генератором" Землі й може врятувати ситуацію, пише Live Science.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Уповільнення ключових течій Атлантичного океану

Атлантична меридіональна циркуляція (AMOC) — мережа течій, що огинає Атлантику подібно до гігантського конвеєра. Холодні, солоні води опускаються біля Гренландії, а потім переміщаються на південь уздовж океанського дна. Зрештою вони знову підіймаються на поверхню біля Антарктиди та повертаються на північ, приносячи м'якший клімат у Північну півкулю. Відомо, що AMOC також відіграє вирішальну роль у потеплінні, зокрема, в Європі.

Останніми роками вчені все частіше помічають ознаки того, що система виходить з ладу, а занурення вод зрештою може припинитися повністю. Вважається, що це може призвести до різкого падіння температури в Північній Європі, а також посилить підвищення рівня моря.

Вчені вважають, що майбутнє AMOC може перебувати під загрозою через зміни у формуванні щільної води — процес, за допомогою якого верхній шар океану опускається на дно. Холодна і солона вода щільніша за теплу і менш солону. У нормальних умовах поверхневі води втрачають багато тепла, проходячи через Північну Атлантику, що призводить до їхнього занурення наприкінці свого шляху на північ.

За словами фізика-океанографа з Бергенського університету і провідного автора нового дослідження Маріуса Ортуна, зазвичай це відбувається в північних морях — Гренландському, Норвезькому та Ісландському. Однак зміна клімату, що розжарює планету, призводить до того, що поверхневі води в цих регіонах більше не передають стільки тепла повітрю, а річки талої води спрямовуються в океан з Антарктичного та Гренландського щитів, розбавляючи солоність поверхневих вод, що перешкоджає їх осіданню.

Спостереження показують, що формування щільних вод у Північних морях зменшилося з 1993 року і потенційно створює проблеми для всієї системи AMOC. Однак у новому дослідженні вчені виявили "резервну систему" Землі, яка, мабуть, робить ключові течії Атлантики більш стійкими до потепління.

"Резервний генератор" Землі

У новому дослідженні Ортун з колегами ввели дані вимірювань щільності вод у субполярній частині Північної Атлантики, Північних морях і Північному Льодовитому океані в комп'ютерну модель. Далі команда порівняла результати з наявними спостереженнями, щоб переконатися, що моделювання точно відображає процеси в регіоні.

Результати підтвердили, що Північний Льодовитий океан переживає процес, званий "атлантизацією" — перехід Північного Льодовитого океану від холодного і покритого льодом до теплішого і менш крижаного стану.

В останні десятиліття морський лід у Баренцевому морі й, за словами Ортуна, вони з колегами очікують, що саме воно стане першим арктичним регіоном, який звільнився від льоду. Вчені також виявили, що зменшення утворення щільної води в Північних морях компенсується більш щільним утворенням води в Баренцевому морі на північ від Шпіцбергену. У цих двох регіонах спостерігається відступ крайка морського льоду, що збільшує площу, здатну формувати щільну воду.

Автори дослідження тепер вважають, що ця "резервна система" насправді може допомогти підтримувати AMOC. Утім, команда визнає, що будуть потрібні додаткові дослідження, щоб з'ясувати, чи збережеться ця резервна система в умовах глобального потепління.

Нове відкриття також порушує питання про те, наскільки ефективно Північний Льодовитий океан здатний замінити Північні моря, формуючи надзвичайно щільну воду.

Раніше Фокус писав про те, що найважливіша течія Землі розсварила вчених: ніхто не може зрозуміти, що з нею відбувається насправді.