День Української Державності: чому свято змінило дату і до чого тут князь Володимир

15 липня Україна відзначає День Української Державності, які збігається з Днем Хрещення Русі-України та днем вшанування видатного державотворця Київського князя Володимира Великого. Свято відзначають всього вчетверте, а воно вже встигло змінити свою дату. Чому так сталось, розібрався Фокус.

З Днем державності українців вже привітав президент Володимир Зеленський, який нагадав про історичний контекст свята.

"День хрещення Київської Русі – України. Цей день – про зв’язок. Про всі етапи нашого державотворення й те, що об’єднує десятки поколінь – тих, хто жив на цій землі тисячу років тому, і тих, хто живе зараз. Міст крізь часи, який стоїть на трьох нерушимих опорах: українці тут були, українці тут є, українці тут будуть", — наголосив очільник держави.

Але варто розібратись, коли з'явився День Державності, і чого його не варто плутати із Днем Незалежності. Адже День Незалежності, який українці щороку відзначають 24 серпня, це символ проголошення незалежності від СРСР та відмови від підпорядкування. В цей день наш народ святкує створення вільної держави, яка самостійно визначає свій шлях. Свято Державності, що відзначається в День Хрещення Русі 15 липня символізує становлення української релігії, культури та початкові кроки становлення державності України, а не тільки її незалежність та суверенітет.

День державності: історія свята

День Української Державності запровадили відповідно до указу президента України Володимира Зеленського від 24 серпня 2021 року.

Але уперше відзначати це свято на державному рівні запропонувала ще 5 лютого 2018 року ініціативна група у складі Героя України Левка Лук’яненка, президентів України Леоніда Кравчука, Леоніда Кучми та Віктора Ющенка, голови Верховної Ради України Андрія Парубія, першого віцепрем'єр-міністра Степана Кубіва, головного редактора газети Верховної Ради України "Голос України" Анатолія Горлова, академіків НАПрН України Руслана Стефанчука та Олександра Святоцького, професора Володимира Сергійчука, а також громадських діячів Богдана Моркляника та Юрія Баланюка. Обговорення відбувалися в Будинку уряду.

Оскільки символічно становлення української державності пов’язують зі становленням християнства як домінуючої релігії та культурного вектору Київської Русі, воно співпадає зі вшануванням пам’яті Володимира Великого, який і обрав цей шлях. Цей історичний діяч канонізований церквою, тож вшановують його як святого. Так День Державності отримав прив’язку до церковного календаря.

Коли саме відбулось Хрещення Русі – невідомо. Історики припускають, що це сталось 1 серпня 988 року, але такі висновки можна зробити спираючись на літописи, які не дуже точні. Візантійські джерела, наприклад, про хрещення не згадують. Але в Києві деякі географічні назви нагадують про те, що сталось. Наприклад район Видубичі отримав свою назву, бо за легендою саме тут зібрались мешканці Києва, коли потонув ідол Перуна та кричали "Видибай!".

Чому День української державності перенесли

28 червня 2023 року президент вніс до Верховної Ради України законопроєкт, який переносить День Української Державності з 28 липня на 15 липня. У Верховній Раді законопроєкт підтримали.

Це пов’язано з календарною реформою Православної церкви України, через яку змінилися дати свят, в тому числі – дата вшанування святого рівноапостольного князя Київського Володимира Великого.

Що означає День державності та для чого його відзначають

Володимир Тиліщак, історик та заступник Голови Українського інституту національної пам'яті, пояснив, що функцій у свята чимало: берегти історію, комунікувати у світі, бути ще одним способом боротися з російською пропагандою.

"Ми маємо справу з тим, що Росія як країна-агресор просуває різні маніпуляції щодо минулого, в тому числі щодо присвоєння української історичної спадщини", – пояснив історик. Він нагадав, що росіяни довгий час намагались вписати історію своєї країни в історію Київської Русі та вигадати зв'язок між середньовічною Руссю і Московським царством. І нині цей "усталений стереотип" доводиться руйнувати Україні.

"Та війна, яку розпочала Росія в 2014 році, а у 2022 році перейшла до широкомасштабного вторгнення, дозволяє світові по-новому оцінювати історичні стосунки України та Росії. Але світу досі потрібно пояснювати, що Росія намагалася весь час привласнити українську історію", – підкреслює Тиліщак.

Перед суспільством, владою, науковцями стоїть завдання популяризувати правдиву українську історію, враховувати помилки минулого і будувати майбутнє.

В Українському інституті національної памʼяті наголошують, що знання історії нашого державотворення є "потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України".

"Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни – єдиний народ чи Україна – штучна нежиттєздатна держава", — кажуть в Інституті.

У Верховній Раді України наголошують, що в День державності ми вшановуємо пам’ять героїв, які "віддали своє життя за нашу незалежність, та всіх тих, хто продовжує боротися за суверенітет і територіальну цілісність України". Також українці згадують історичні події та визначні постаті, які зробили значний внесок у становлення та розвиток нашої держави.

Символи Дня державності

Свято має власний символ — композицію з чотирьох тризубів, кожен із яких уособлює ключові засади української державності: боротьбу, незалежність, історичну тяглість і національну ідентичність.

Цей символ покликаний розвінчати хибне уявлення про нібито молодість української держави. Адже тризуб має глибоке коріння — він походить від родового знака династії Рюриковичів і був особистим символом князя Володимира Великого, за правління якого Київська Русь прийняла християнство. Нині тризуб є символом ЗСУ.

Нагадаємо, Фокус публікував список церковних свят на 2025 рік.

Також ми розповідали про День вишиванки. Це свято також досить "молоде" і почали його відзначати тільки за часів Незалежності України.