Миколу Лагуна заганяють в глухий кут. Чому російський паспорт не врятує екс-власника “Дельта Банку”

Колишній власник збанкрутілого десять років тому “Дельта Банку” Микола Лагун, схоже, має все менше шансів уникнути відповідальності за шахрайські схеми із виведення в офшори коштів вкладників та платників податків. Або має готуватися до стрімкого переїзду за межі Євросоюзу. Ймовірна перспектива екстрадиції з Австрії, а також активізація процесів примусового вилучення майна резидентів росії - ставлять під загрозу план екс-банкіра пересидіти турбулентні для себе часи з російським паспортом у Відні, отримуючи при цьому доходи з бізнесу в Україні. Нещодавні законодавчі та дипломатичні ініціативи президента Володимира Зеленського щодо повернення в Україну олігархів та примусової конфіскації майна росіян свідчать: такі кейси, як справа Лагуна, перебувають на особливому контролі української влади.

Поверніть олігарха

Становище колишнього власника “Дельта Банку” Миколи Лагуна, який був оголошений в міжнародний розшук у справі про багатомільйонне фінансове шахрайство і тепер переховується від українського правосуддя у Відні, Австрія, стрімко погіршується. Загальна сума збитків, які, за даними правоохоронних органів та Нацбанку, наніс державі Лагун, перевищила 50 млрд грн. Проте уже після початку повномасштабного вторгнення росії, попри наявність численних кримінальних проваджень, екс-банкір зміг покинути Україну. З австрійської столиці він включається онлайн на судові засідання. В тому числі - і щодо свого банкрутства як фізособи: в рамках цього провадження Лагун намагається списати більшість своїх боргів перед держбанками. І ось в цій ситуації, якщо раніше йому загрожували лише заочні вироки українських судів, то тепер “снаряди лягають все ближче”: екс-банкір потрапив в зону ризику одразу в межах кількох ініціатив на рівні вищого керівництва держави, які можуть поставити хрест на мирному і спокійному перебуванні Лагуна у безпечному в усіх розуміннях Відні.

По-перше, 16 червня президент Зеленський звернувся до австрійської влади з проханням сприяти екстрадиції в Україну олігархів, що переховуються на території цієї європейської країни. У переліку потенційних кандидатів на повернення ЗМІ називали в тому числі і Лагуна. Досі шанси на таку екстрадицію були невисокі: за даними австрійського посольства, з 2022 року Відень задовольнив лише 1 з 27 відповідних запитів українських правоохоронних органів. Утім, після особистого звернення Зеленського (підкріпленого, очевидно, уже досягнутими домовленостями на рівні урядів та відповідних правоохоронних органів) справа має піти активніше.

Що стосується Лагуна, то ЗМІ підкреслювали, що його екстрадиція могла б стати першою “за нових обставин” і “показовою”. Адже екс-власник “Дельта Банку” не має якогось політичного бекграунду, а конкретні фінансові збитки, доведені епізоди шахрайства на десятки мільйонів доларів, і зрозумілі активи, які можна арештувати і віддати на погашення боргів - це прозорий “швидкий кейс” для запуску процесу і демонстрації ефективності спільних зусиль. Той факт, що ініціатива звернення до Австрії виходила публічно особисто від Володимира Зеленського, може свідчити про те, що такі випадки як у Миколи Лагуна – на Банковій тримають на особливому контролі.

Страховка від росіян

Примітно, що від екстрадиції у Лагуна є потенційна “страховка”. Як стало нещодавно відомо, орієнтовно з 2014 року екс-власник “Дельти” має російський паспорт. Причиною для його отримання можуть бути низка факторів. Наприклад, колишні бізнес-звʼязки із росіянами, серед яких - нині один із ключових переговірників з питань розвитку бізнесу від росії з США, директор державного російського фонду прямих інвестицій Кіріл Дмітрієв. Із ним разом Лагун колись починав банківський бізнес, мав проекти в девелопменті. А радники Дмітрієва ще й могли сприяти формуванню стратегії виведення коштів вкладників “Дельта банку” в офшорні юрисдикції.

Також російський паспорт дозволяв би більш вільно користуватися “російськими” активами Лагуна, зокрема, оформленими за російським окупаційним законодавством обʼєктами туристичної нерухомості: земельні ділянки на Південному березі, будівельні компанії в Сімферополі та Ялті, туристичну нерухомість в Алушті, частки в житлових комплексах, готелях і ресторанах, а також доступ до елементів місцевої інфраструктури — систем водопостачання та теплопостачання. Частина цих активів зараз перейшла у власність підставних осіб Лагуна в росії, інші — до родичів колишнього голови НБУ Сергія Арбузова. Російський паспорт мав прогарантувати можливість без проблем розвивати і інші бізнеси на інших територіях росії.

Той факт, що отримання російського паспорта було не випадковим вибором - підтверджується і наступним отриманням російського громадянства Оленою Поповою. Це колишня голова правління “Дельта Банку”, яка не живе в Україні з 2016 року, відколи є обвинуваченою у співучасті в фінансових шахрайствах Лагуна. Приблизно в цей же період Попова народила Лагуну двійню. Паспорт країни-агресорки вона отримала в 2021 році, проте це може бути продовження або заміна вже раніше отриманого документа.

І звичайно, однією із “функцій” російської книжечки з двоголовим пернатим покручем як для Лагуна, так і для Попової мало стати уникнення відповідальності за українським законом. Тобто уникнення екстрадиції з Австрії на запит українських правоохоронних органів за українським паспортом. Утім, схоже, що і ця опція скоро може стати недоступною. Або принаймні, зіграти злий жарт з обома фігурантами кримінальних проваджень про відмивання коштів “Дельта Банку” через офшорні схеми.

Конфіскація за суспільним інтересом

Справа в тому, що на початку липня президент Зеленський вніс до Верховної ради законопроєкт 13442 про затвердження рішення РНБО щодо примусового вилучення в Україні обʼєктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Йдеться про вилучення на користь Укрзалізниці понад 1600 вагонів різних російських компаній, що виявлені правоохоронцями на території України.

Формально це незначний і цілком закономірний епізод, що доповнює вже наявну в країні процедуру конфіскації для суспільних потреб майна, яке належить або російській державі, або приватним особам, переважно завжди йшлось про російських підприємців, наближених до Кремля. Ні для кого в українському бізнесі не є секретом, що спецслужби проявляють “особливу увагу” до будь-якого підприємства, де хоч невелику частку має просто громадянин росії, незалежно від його соціального статусу.

Втім, епізод з вагонами для УЗ цікавий тим, що фактично активи конфісковуються у певній конкретній галузі, в інтересах одного бенефіціара, у певної цілком конкретної групи росіян - і це рішення затверджується РНБО. Тобто, по суті, таке ж рішення може бути винесене окремо щодо будь-якого громадянина чи резидента країни-агресорки, саме на підставі а) громадянства, б) суспільної необхідності.

В цьому контексті кейс Лагуна є “маркерним”. По-перше, у його і його людей розпорядженні таких активів - набагато більше, ніж вартість 1600 вагонів. За даними ЗМІ, Лагун контролює величезні земельні масиви в Україні через мережу пов’язаних фірм і підставних осіб: у Білогородці та Бородянці Київської області (частину ймовірно уже переписують на людей колишнього заступника міністра регіонального розвитку Льва Парцхаладзе), де орієнтовно понад 300 га землі вартує більш як 1,2 млрд грн. Згідно з даними ЗМІ, на Івано-Франківщині його оточенню належить 147 га курортної землі в селі Бистрець, а на Чернігівщині – понад 60 га сільгоспугідь. У селі Козин під Києвом на його людей записані колишні турбази, переобладнані під котеджні містечка. Активи у комунальному бізнесі можна назвати непрофільними. Наприклад, Лагун зберігає вплив на ТОВ "НІЖИНТЕПЛОМЕРЕЖІ" (порушено справу про банкрутство) та чернігівське АТ "Облтеплокомуненерго". Тут головним джерелом доходів очевидно може бути маніпулювання з тарифною політикою. Проте в останньому випадку фірма є ще й великим землевласником, при чому ділянки під котельнями розташовані в не найгірших місцях і в середньостроковій перспективі цілком можуть бути продані під забудову.

По-друге, в Україні ці активи є цілком досяжними, оскільки імена бізнес-партнерів Лагуна публічно відомі, а суспільний інтерес у поверненні понад 50 млрд грн. коштів рефінансування та Фонду гарантування вкладів, які були виплачені ошуканим клієнтам “Дельта Банку” за рахунок платників податків - більш ніж очевидний. Раніше ЗМІ уже звертали увагу, що статус Лагуна цілком дозволяє йому отримати персональні санкції. Вони застосовуються як елемент “альтернативного” притягнення до відповідальності, серед іншого, до громадян України, що перебувають поза межами фактичної юрисдикції українського правосуддя, але при цьому виводили кошти з України. Утім, досі жодних натяків на потрапляння до таких списків за цими критеріями не було. Відтак нова інформація про наявність у Лагуна російського паспорта цілком могла б запустити процес за іншим треком - щодо конфіскації належного йому і його оточенню майна уже як у громадянина росії з мотивів прямої суспільної необхідності.

Попри те, що станом на сьогодні такі ініціативи напряму не торкаються особи Миколи Лагуна, перехід від загальних категорій до конкретних прізвищ - це лише питання часу. Уже очевидно, що навіть якщо екс-власник “Дельта Банку” вже ніколи не повернеться в Україну, його борги перед платниками податків в особі Нацбанку, держбанків та Фонду гарантування вкладів в той чи інший спосіб будуть погашені за рахунок доступних активів, навіть якщо вони будуть записані на фунтів. Не важливо, чи це буде судова конфіскація - в рамках відшкодування збитків, чи позасудова – в рамках санкцій або через суспільний інтерес у привʼязці до російського громадянства. Цілком імовірно, що Лагун розуміє невідворотність цих процесів: фактичний продаж частини бізнесу партнерам Парцхаладзе, що явно не виглядає “фунтом” екс-банкіра - тому підтвердження.

Якщо ж Лагун збирається зберегти свою українську ідентичність і хоча б іноді здійснювати юридичні кроки з використанням свого українського паспорта (що в Європі очевидно легше робити, ніж з двоголовим папірцем) - на нього має чекати швидка і скоординована екстрадиція, заснована виключно на фактичних даних з численних кримінальних проваджень.

***

Тобто в будь-якому разі, схоже, що спокійні дні екс-власника збанкрутілого “Дельта Банку” у Відні поступово добігають кінця. І йому доведеться або терміново змінювати комфортну локацію (наприклад, на менш європейський, проте набагато більш сприятливий для шахрайських натур Дубай), або бути готовим понести відповідальність за хрестоматійні фінансові схеми, які за десять років не наважився (чи не схотів) повторювати жоден інший український банкір.