Тарифний казус Ткаченка. Коли тиша в платіжках голосніша за піар КМВА

ZN.UA вже писало, що підстави, на яких із 1 березня 2025 року в Києві було підвищено тарифи на утримання житла (управління житлом по-новомодному), не відповідають законодавству. Прямо кажучи, нові тарифи є незаконними. Однак ніхто, крім ZN.UA, — ні новий на той момент начальник Київської міської військової адміністрації Тимур Ткаченко, ні чиновники профільного Міністерства розвитку громад і територій, ні прокуратура міста Києва — не звернули на це жодної уваги. Потім була яскрава піар-кампанія голови КМВА зі скасування розпорядження та… пшик на виході.

Може, ми були неправі й кияни платять удвічі більше все ж таки законно?

Як киянам «установили» нові тарифи

14 листопада 2024 року тодішній начальник КМВА Сергій Попко видав розпорядження №1311 про внесення змін до іншого розпорядження — №389 від 3 березня 2020 року. Називалися вони майже однаково — «Про організаційні заходи щодо проведення конкурсів з призначення управителів багатоквартирних будинків, в яких не створено об’єднання співвласників багатоквартирного будинку, співвласники яких не прийняли рішення про форму управління багатоквартирним будинком». (Вибачте за довгу назву, але то — вимоги жанру, себто канцеляриту).

Між цими редакціями була одна, але принципова відмінність. Якщо в старій редакції було описано процедуру проведення конкурсів, і відповідальність за це покладалася на профільного заступника голови КМДА (цілком відповідно до закону), то в новій пункт 1 містить прямий імператив: «Провести конкурси з призначення управителів багатоквартирних будинків в установленому порядку», а відповідальними за проведення конкурсів у пункті 2 визначено районні державні адміністрації.

Тут слід пояснити, що коли в будинку нема ОСББ або не проведено зборів співвласників щодо визначення управителя, то підписання договору з управителем покладається законом на виконавчий орган місцевої ради, і це — його власні (самоврядні) повноваження, які не можуть нікому більше бути делеговані. У випадку Києва виконавчий орган Київради — це Київська міська державна адміністрація, тому доручення цієї справи РДА суперечить підпункту 20 пункту а) статті 30 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні». Ось у цьому злощасне розпорядження КМВА №1311 є незаконним (нікчемним) від самого початку.

Однак, незважаючи на це, райдержадміністрації, як то кажуть, із піною на вустах кинулися проводити конкурси на визначення управителів у тих будинках, де не були утворені ОСББ або мешканці «не обрали форму управління» — тобто не звернулися до жодної компанії з пропозицією бути в них управителем. Таких будинків — практично більш як половина житлового фонду Києва. Насправді управителі в цих будинках були, це — районні комунальні керуючі компанії, тому жодної потреби в цих конкурсах не було, крім однієї — підвищити тарифи, оскільки компанія, що виграла конкурс, призначала власний тариф (!). У підсумку РДА просто затверджувала результати конкурсів, визначала переможця й «благословляла» в такий спосіб новий тариф. У першій публікації на цю тему я зробив припущення, що без мовчазної згоди нового очільника КМВА Тимура Ткаченка таку комбінацію (з трьох пальців на адресу киян) неможливо було б скласти, оскільки де-юре й де-факто голови РДА підпорядковуються саме йому, і про таку резонансну подію, як підвищення тарифів для киян, не знати він просто не міг.

Ймовірно, саме на це припущення пан Ткаченко страшенно образився, сказав, що ініціатива КМВА стосовно підвищення тарифів — це фейк, і пообіцяв скасувати злощасне розпорядження №1311. Пообіцяв — і зробив: 21 березня 2025 року за його підписом вийшло розпорядження №204, яким №1311 скасовувалося.

Як тарифи «скасували»

Однак справжньою причиною публічного скасування того, незаконного від самого початку, розпорядження був лист Державної регуляторної служби України до КМВА від 10 березня 2025 року №1111/20-25, який містив «Подання №2». Цим поданням ДРС зобов’язала КМВА скасувати розпорядження від 14 листопада 2024 року №1311 та розпорядження голів відповідних районних у місті Києві державних адміністрацій.

Та оскільки на поверхні, себто в платіжках за комуналку, після яскравого демаршу Тимура Ткаченка нічого не змінилося (мабуть, не хотілося обмежувати бурхливий потік грошей, який полився в районні керуючі компанії), редакція ZN.UA розіслала інформаційні запити до голів РДА із запитанням, чи повернулися вони до старих тарифів.

Відповіді, з різним ступенем чиновницької вигадливості та юридичної маячні, були прогнозовано однаковими в сенсі «йдіть ви лісом». У письмовій формі всі респонденти в один голос сказали: розпорядження КМВА №204 хоч і скасовує №1311, але зовсім не вимагає, щоб ми анулювали наші районні конкурси й нові тарифи. В підсумку виходить, що пан Ткаченко пропіарився зі своїм «скасуванням», але для людей нічого не змінилося — старих законних тарифів їм не повернули. Про це ZN.UA теж написало. І знову тиша.

Вердикт Державної регуляторної служби

Редакція пішла далі й звернулася до Державної регуляторної служби, яка, зокрема, реалізує політику з питань нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Ні в кого, мабуть, немає сумнівів у тому, що комунальні керуючі компанії (колишні ЖЕКи) займаються саме такою діяльністю, і більш як половина населення столиці критично залежна від них і платить їм свої кровно зароблені, а з 1 березня 2025 року почала платити в 1,5–2 рази більше. Оскільки наша мудра Верховна Рада де-факто викреслила з нової редакції Закону України «Про житлово-комунальні послуги» процедуру громадських слухань під час установлення житлово-комунальних тарифів, то залишається сподіватися хоч на якийсь орган контролю.

Звісно, в левовій частці випадків цю процедуру проводили для галочки, але проєкт рішення та кошторис складників нового тарифу публікувався наперед, їх можна було перевірити й у разі чого здійняти публічний галас. Пам’ятаю, коли в далекі часи ці тарифи встановлював виконком Київради, збиралися повні зали народу, перед якими очільник управління цін та тарифів Василь Яструбинський обґрунтовував / виправдовував свої плани, й кожен присутній міг йому опонувати.

Сьогодні цього «народного контролю» немає, тому залишається сподіватися на професійність і неупередженість Державної регуляторної служби.

Отже, у своїй відповіді на запит ZN.UA ДРС підтвердила не тільки те, що надсилала до КМВА подання, а й те, що «Подання №2 зобов’язує Київську міську військову адміністрацію також скасувати розпорядження відповідних районних у місті Києві державних адміністрацій».

Чи виконав начальник КМВА Тимур Ткаченко цю вимогу? Чи знає він, що Конституція України покладає обов’язок забезпечувати «законність і правопорядок; додержання прав і свобод громадян» (стаття 119)? Чи знає він, що є прямий мораторій на проведення таких конкурсів (Закон України №2954-IX від 24 лютого 2023 року)?

Лист ДРС безпристрасно констатує: «документи, що підтверджують виконання Подання в частині скасування розпоряджень голів відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій, до ДРС не надходили».

Не хочеться псувати собі та іншим настрій, але істина дорожча. Начальник КМВА Тимур Ткаченко в цьому випадку:

• не виконав своїх конституційних зобов’язань щодо забезпечення законності під час установлення тарифів;
• не виконав прямої вимоги Державної регуляторної служби щодо скасування розпоряджень голів РДА;
• не забезпечив додержання прав громадян у частині встановлення тарифів і завдав їм істотної матеріальної шкоди через установлення незаконних та завищених тарифів.

А що, так можна?