Тривога у Москві та Санкт-Петербурзі: навіщо Трамп цікавився здатністю ЗСУ наносити удари по РФ

Президент США Дональд Трамп у розмові з українським лідером Володимиром Зеленським цікавився можливістю завдання ударів по Москві та Санкт-Петербургу, вважаючи, що це може підштовхнути Росію до мирних переговорів.

Про це повідомило видання Financial Times, посилаючись на анонімні джерела, обізнані з деталями їхньої бесіди.

Раніше Washington Post також писала, що під час телефонної розмови Трамп запитував Зеленського, чому українські війська не атакують Москву. Зеленський відповів, що для таких операцій Україні потрібна відповідна зброя, якої наразі немає. За інформацією Financial Times, Трамп прямо запитав: «Володимире, ти можеш ударити по Москві? А по Санкт-Петербургу теж?». У відповідь Зеленський заявив: «Абсолютно. Ми зможемо, якщо ви дасте нам таку зброю». 

Джерела видання зазначають, що Трамп підтримує ідею ударів углиб території Росії як стратегію, що змусить Кремль відчути наслідки війни та сісти за стіл переговорів. Він вважає, що такі дії можуть створити тиск на російське керівництво, викликавши "біль" у суспільстві та владі РФ. Водночас постачання ракет із потрібною дальністю, таких як ATACMS чи Tomahawk, залежить від політичного рішення США, яке наразі залишається під питанням.

Ця заява Трампа збігається з його нещодавньою обіцянкоюнадати Україні зброю на "мільярди доларів", включно з17 комплексами Patriot, за рахунок країн НАТО, про що він говорив із генсеком Альянсу Марком Рютте 14 липня 2025 року.

Удари по Москві та Санкт-Петербургу: яка зброя потрібна для цього

За словами військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександра Коваленка, для ефективного ураження цілей в таких містах, як Москва чи Санкт-Петербург, необхідний комбінований підхід. Зокрема спочатку необхідно масований удар із сотень дронів, що перевантажить російську ППО, у поєднанні з крилатими та балістичними ракетами. За його словами, для ударів по Москві, яка знаходиться на відстані до 500 км з урахуванням рельєфу від українського кордону потрібні ракети типу ATACMS, AGM-158 або AGM-154, а для Санкт-Петербурга (близько 900 км) — крилаті ракети Tomahawk. Однак США наразі не надають Україні таких засобів, а без дозволу на удари по території РФ ці плани залишаються нереальними.

Військовий експерт Олег Жданов вважає, що наразі Україна має можливості атакувати дронами Москву та Санкт-Петербург, що неодноразово було продемонстровано минулі роки, як от атака Кремля у травні 2023 року.

Удар по Кремлю: куди вдарять ЗСУ

На думку Коваленка, серед пріоритетних цілей в Москві для ракет та дронів ЗСУ – будівля Генштабу армії РФ. Це мало би величезний психологічний вплив. Однак експерт застерігає бити тільки з символічної точки зору. Важливим залишається практична користь для фронту. Зокрема, знищення складів боєприпасів чи десятків літаків одночасно впливає і на бойові дії, і на моральний стан ворога. Він застеріг, що удари по другорядних цілях, як-от гаражний кооператив "Озеро", де мешкають владна еліта Кремля, не матимуть значного ефекту, тому потрібне поєднання практичності та символізму.

Коваленко також звернув увагу на те, що удари по стратегічних об’єктах не обмежуються Москвою чи Санкт-Петербургом. На глибині до 300 км від кордону України є низка важливих цілей, які можуть суттєво послабити російський військово-промисловий комплекс. Наприклад, він згадав підприємство "Енергія" в Єльці, єдине в Росії, яке виробляє літій-іонні акумулятори для ракет і військової техніки в замкненому циклі.

"Якщо це підприємство знищити ракетою з бойовою частиною 400–500 кг, Росія втратить можливість виробництва таких акумуляторів, що зупинить частину її ракетного та військового виробництва", — пояснив Фокусу експерт.

За його даними, по цьому заводу вже неодноразово завдавали ударів, що підтверджує його стратегічну важливість.

За словами Олега Жданова, основна мета таких ударів — не стільки завдати матеріальної шкоди, скільки створити психологічний тиск на населення Москви. Він переконаний, що регулярні атаки можуть спричинити невдоволення серед росіян, які досі залишалися байдужими до війни. Політичний ефект, на думку експерта, полягає у формуванні суспільної думки, яка може підірвати підтримку агресивної політики Кремля.

Жданов виділив кілька ключових об’єктів у Москві, які могли б стати цілями для ударів: територія Кремля, будівля Державної Думи, "Білий Дім" (будівля уряду РФ) та Барвіха — елітний район, де проживають високопосадовці Росії.

"Ці об’єкти мають символічне значення. Удари по них викликали б резонанс у російському суспільстві. У нас в Україні повітряна тривога може тривати 21 годину, коли Росія запускає хвилі дронів. Те ж саме можна зробити в Москві. Через місяць такого тиску люди вийдуть із плакатами, запитуючи, навіщо ця війна", — прогнозує Жданов.

Експерт наголосив, що військовий ефект від таких атак може бути обмеженим через потужну ППО Москви, яка, ймовірно, знищуватиме більшість дронів. Проте навіть часткове подолання оборони та регулярні тривоги можуть мати значний психологічний вплив. Він також зазначив, що для ефективних ударів Україні потрібні не лише дрони, а й дозвіл на використання західної зброї, зокрема ракет великої дальності, для атак углиб Росії.

Спрямувати удар на Москву: чим саме захищається столиця РФ

Коваленко зазначив, що російська протиповітряна оборона, особливо в Москві, є однією з найпотужніших у світі, що ускладнює завдання ударів.

"Москва серйозно захищена, тому потрібні не просто дрони, а комбінований удар із використанням ракет із бойовою частиною вагою 400–500 кг. Навіть за наявності таких засобів ключовим фактором є дозвіл від США на їх використання для ударів углиб Росії. Якщо Трамп хоче, щоб ми бомбили Москву чи Санкт-Петербург, він має надати відповідні ракети та зняти обмеження", — каже експерт.

Він додав, що російська ППО слабшає через деградацію ресурсів, що відкриває можливості для точкових ударів, якщо Україна отримає необхідне озброєння.

Олег Жданов підкреслив, що Москва має ешелоновану систему ППО, яка робить її одним із найскладніших об’єктів для атак.

Проте удари по Москві можуть стати інструментом не лише військового, а й інформаційного тиску на Росію.

"Москвичі мають відчути наслідки війни, яку розв’язав їхній режим. Це може змінити їхню байдужість і змусити задуматися про доцільність агресії", — резюмував експерт.

Нагадаємо, президент США Дональд Трамп пообіцяв Україні 17 систем Patriot для захисту українського неба. Але експерти, опитані Фокусом,сумніваються в виконанні цієї обіцянки.

Також Фокус писав, що оголошення Дональда Трампа про передачу 17 систем Patriot стало сигналом одразу для двох адресатів: Україні — як підтвердження стратегічного партнерства, Росії — як попередження про наслідки ракетного терору.