Віталій Шабунін у центрі скандалу: звинувачення ДБР та реакція суспільства — усе що відомо про резонансну справу

Керівник Центру протидії корупції та військовий Віталій Шабунін, опинився в центрі гучного скандалу.

Державне бюро розслідувань (ДБР) звинувачує йогов ухиленні від військової службита шахрайстві, тоді як сам активіст називає це тиском за антикорупційну діяльність.

Ця справа викликала значний резонанс у суспільстві, адже чимало громадських ораганізацій та нардепів стали на захист Шабуніна, водночас так саме як значна частина має протилежну думку.

ТСН.ua зібрав усі подробиці скандалу.

Хто такий Віталій Шабунін

Віталій Шабунін — це відомий український громадський діяч, голова правління Центру протидії корупції (ЦПК). Протягом багатьох років він активно боровся з корупцією в Україні.

Він народився 26 листопада 1984 року у місті Рівне.

У 2006 році був обраний депутатом міськради Рівного. Під час своєї каденції Шабунін був помічником депутата Верховної Ради України Віктора Матчука, а згодом Лесі Оробець.

У 2008 році переїхав до Києва де приєднався до громадянської мережі «Опора», та водночас очолив молодіжну організацію «Всеукраїнська фундація регіональних ініціатив».

Віталій Шабунін у 2012 році, разом Дар’єю Каленюк, створив Центр протидії корупції, який і очолив.

Центр протидії корупції — це громадська організація, яка контролює держзакупівлі та бореться з корупцією у цій сфері, лобіює антикорупційні закони. Фінансується організація завдяки підтримці міжнародних донорів.

У 2013-2017 роках вів підприємницьку діяльність у сфері консультування з питань комерційної діяльності й керування.

Віталій Шабунін також активно виступав за впровадження системи електронного декларування, а з червня 2015 року він очолив Раду громадського контролю при Національному антикорупційному бюро.

Також відомо, що після початку повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року Віталій Шабунін мобілізувався до Сил ТрО.

Згодом його переводили кілька разів у різні бригади на різні посади.

У чому звинувачують Шабуніна

Віталій Шабунін фігурує у низці скандалів, які стосуються його військової служби.

Упродовж 2023 — 2024 роках у ЗМІ з’явилася інформація щодо звинувачення на адресу Шабуніна у:

• незаконному користуванні службовими відрядженнями та отриманні премій під час служби у ЗСУ;

• використанні автомобіля, призначеного для ЗСУ, у власних цілях.

Тоді Шабунін публічно заявляв, що добровільно вступив до ЗСУ з початку повномасштабної війни, але у військових документах його називають мобілізованим. Він стверджує, що на другий день вторгнення приєднався до ТрО для захисту Києва, а після звільнення області займався:

• реформуванням тилу та боротьбою з корупцією;

• розвитком цифрових систем ЗСУ;

• спецпроєктами, як-от постачання зв’язку та підтримка військових стартапів.

Він брав участь у бойових діях у складі 207-го батальйону ТрО, а восени 2023 року перейшов до іншого підрозділу. Тоді, у червні 2024 року Шабуніна перевели до Центру інновацій Міноборони.

Кримінальні провадження та хронологія конфлікту

У 2024 році Державне бюро розслідувань відкрило кримінальні провадження стосовно голови Центру протидії корупції Віталія Шабуніна за:

• ухилення від служби (ст. 409 КК),

• підробка документів (ст. 358 КК).

Тоді Державне бюро розслідувань розпочало слідчі дії щодо Шабуніна у відповідь на заяву адвоката Ростислава Кравця, який діяв разом із журналістом Володимиром Бойком й організацією «Громадська рада доброчесності».

«Друге провадження пов’язано з тим, що Шабунін надав у військову частину, де він на той час фіктивно рахувався на службі, кілька листів за підписами голови НАЗК Новікова та заступника голови НАЗК Ситника, якими ці високі достойники прохали командира прикомандирувати до них солдата Шабуніна», — заявляв тоді Володимир Бойко.

Бойко зазначав, що після скандалу керівництво НАЗК, усвідомлюючи незаконність таких листів, почало заперечувати їхнє існування, звинувативши Шабуніна у їх підробці.

У грудні 2024 року суд зобов’язав ДБР розглянути заяву щодо його можливої підробки документів та ухиляння від мобілізації.

У лютому 2025 Шабуніна перевели із Києва на Харківщину. Тоді Шабунін пов’язував це із його публічною критикою влади.

У липні цього ж року, ДБР проводить обшуки у Шабуніна та вручає йому підозру.

Київський суд 15 липня почав розгляд справи та обрав запобіжний захід Шабуніну.

Обшуки у Шабуніна та оголошення про підозру

У липні 2025 року ДБР провело обшуки у Віталія Шабуніна, його родини та у військовій частині в Чугуєві. За даними ЦПК, у нього вилучили телефон, комп’ютер дружини Шабуніна та гаджети їхніх дітей (7 і 10 років).

Самі обшуки організація вважає тиском за критику ОП та Єрмака.

У ЦПК заявили, що слідчі дії відбувалися без судового рішення, а Шабунін вже місяцями не мешкає за обшукуваною адресою. Ймовірно, це пов’язано з кримінальною справою проти його колишнього командира Віктора Юшка, яка стосується відряджень Шабуніна в НАЗК.

«Ми вважаємо, що кілька днів тому Віталія навмисно перевели подалі від Києва/Харкова, щоб на місце обшуку не змогли вчасно приїхати адвокати. Те, що забрали телефон, свідчить про бажання ДБР відстежити всі контакти Віталія», — повідомила виконавча директорка ЦПК Дарʼя Каленюк.

Згодом, після обшуків Шабуніну повідомили про підозру.

ДБР стверджує, що активіст ухилявся від служби, отримуючи зарплату (понад 50 тисяч гривень), але не з’являючись у частині. Там зазначили, що його звинувачують у незаконному використанні армійського позашляховика для особистих потреб.

У відомстві запевняють, що процесуальні дії не пов’язані з його антикорупційною діяльністю.

Що кажуть у Центрі протидії корупції

Центр протидії корупції вважає кримінальну справу проти Шабуніна політичною розправою. Представники організації стверджують, що це спроба зупинити їхню діяльність, зокрема критику законопроєктів на кшталт амністії для оборонних корупціонерів, передає видання DW.

Олена Щербан із ЦПК припускає, що слідство шукає компромат для дискредитації організації. Шабуніну призначили щоденні допити на цілий тиждень.

Сам Шабунін заперечує звинувачення у ухиленні від служби, наголошуючи, що пішов у армію добровільно у 2022 році. У своєму Telegram-каналі він звинуватив президента України Володимирв Зеленського в переслідуванні критиків влади, назвавши це кроком до «корупційного авторитаризму».

«Кроком на шляху до корупційного авторитаризму Зеленського є і кримінальні провадження проти мене та інших критиків чи викривачів. Догнати. Залякати. На прикладі кількох показати всім, що, якщо захоче, то може робити що завгодно і з ким завгодно», — йдеться у повідомленні.

Сам Шабунін в інтевю УП заперечив звинувачення у незаконному використанні волонтерського авто. Він заявив, що офіційної підозри йому не пред’являли, і звернувся до керівника ДБР Олексія Сухачова з вимогою або вибачитися за неправдиві заяви, або офіційно вручити підозру.

За версією слідства, Шабунін нібито маніпулював керівництвом НАЗК та своїм командиром, щоб отримати відрядження до агентства. Його звинувачують у тому, що він таким чином начебто ухилявся від бойових завдань і незаконно отримав 220 тис. грн (з них 40 тис. — податки).

«Обманув я і комбата — він теж погодився з цим, і мене відкомандирував. Чому я це зробив? Умисел був у тому, щоб вкрасти за пів року 220 тисяч гривень, з яких 40 тисяч — це податки. А ще, трактують телеграм-канали, заради того, щоб не виконувати бойових завдань. Так звучить текст підозри, — розповів активіст.

Шабунін заперечує ці звинувачення, стверджуючи, що не отримував бойових виплат під час роботи в НАЗК.

Резонансна справа Шабуніна

Кримінальна справа Шабуніна викликала широкий суспільний резонанс після обшуків у його помешканні та офіційного оголошення підозри. Окрім того, активіста почали масово підтримувати громадянський сектор та опозиційні кола.

Зокрема, на після обшуків у Шабуніна захист виступили народні депутати такі як, Ярослав Железняк (з фракція «Голос»), Ірина Геращенко (Нардепка від «ЄС»).

«Члени депутатської фракції ПП «ГОЛОС» закликають владу зупинити незаконні дії правоохоронних органів та надати публічні роз’яснення ситуації навколо тиску на Віталія Шабуніна та його родину», — написав Железняк у Telegram.

Своєю чергою нардепка Ірина Геращенко назвала ДБР інструментом «розправи із політично-невигідними особами.

«Європейська Солідарність вимагає негайного перезавантаження ДБР, яке з правоохоронного органу перетворилося на Державне Бюро Розправ з опозицією, критиками влади, бізнесом і неугодними Банковій», — написала Ірина Геращенко.

Також свою підтримку висловили понад 60 українських громадських організацій, серед яких Інститут масової інформації. Антикорупційний штаб, Громадянська мережа ОПОРА та інші.

Вони закликали президента, а також главу Офісу генпрокурора Руслана Кравченка і керівника ДБР Олексія Сухачова не допускати використання системи правосуддя для політичних розправ і переслідувань критиків влади.

Водночас також значна частина має протилежну думку.

Громадський діяч Віталій Дейнега заявляє, що «ЦПК займається шантажем, медіа-кілерством та боротьбою за впливи, прикриваючись антикорупційною діяльністю».

«І поки грантодавці та громадянське суспільство готові це толерувати — корупціонерами у нас і далі будуть вважатися ті хто їм не подобається, а порядними людьми — ті хто з ними дружить», — написав він на своїй сторінці у Facebook.

Ветеран Олексій Сталкер назвав підозру Шабуніну важливим сигналом для ухилянтів.

«Підозра Шабуніну — важливий сигнал усім мобілізованим ухилянтам із тилового батальйону «Невидимка»: не можна паразитувати на ЗСУ», — написав військовослужбовець.

Водночас військовий на псевдо «Бабак» наголосив на неприпустимості політичної активності в армії.

«Є речі, які не підлягають обговоренню. Під час війни Збройні Сили мають бути поза політикою. Крапка. Бо неможливо водночас воювати і будувати політичну кар’єру. Це або одне, або інше. І точно не можна «служити для галочки», щоб потім у передвиборчій брошурі гордо написати «учасник бойових дій»», — написав він у Telegram.

Слухання справи у Печерському суді

У вівторок, 15 липня, у Печерському районному суді Києва відбулося слухання у справі Віталія Шабуніна, під час якого йому обирали запобіжний захід.

Про судове засідання, як зазначали у ЦПК, Шабунін дізнався після того, як ця інформація з’явилася в Telegram-каналах, пов’язаних з Офісом президента та Державним бюро розслідувань.

За інформацією ЗМІ, Шабунін перед початком засідання розкритикував законопроєкт, який за його словами, передбачає уникнення відповідальності за корупції при закупівлі зброї.

Зал суду був заповнений, адже справа Шабуніна викликала неабиякий резонанс у суспільстві.

Після початку слухання захист Віталія Шабуніна заявив про відвід судді Печерського суду Світлані Гречаній.

Справа в тому, що ЦПК у свій час публікував критичні дописи про суддю Гречану. Інший суддя буде вирішувати питання відводу», — зазначиили у ЦКП.

Однак суд не прийняв докази, які захист просив долучити до справи. Прокурори зазначили, що не було представлено жодних доказів упередженості судді Гречаної.

У результаті Печерський суд Києва призначив антикорупційному активісту та військовому Віталію Шабуніну запобіжний захід — особисте зобов’язання.

Термін дії — до 20 серпня.

На Шабуніна поклали такі обовʼязки:

• прибувати за викликом слідчого, судді чи прокурора,

• не відлучатись з місця, в якому несе службу, за виключенням виконання військових завдань;

• утримуватись від спілкування з працівниками НАЗК, колишнім командиром Юшком і представниками частини,

• не відвідувати будівлю НАЗК,

• здати паспорт для виїзду за кордон.

У ЦКП зазначили, що рішення суду будуть оскаржувати та подавати апеляцію.

Перший заступник керівника Спеціалізованої прокуратури оборони Центрального регіону Михайло Балан заявив, що обшуки 11 липня були законними, що підтвердив суд.

За його словами, техніку дружини та дітей підозрюваного повернуть після слідчих дій. Питання щодо волонтерського авто досліджується, але підозри Шабуніну щодо нього не оголошували.

Балан також заперечив звинувачення у політичному тиску, наголосивши, що розслідування тривало півтора року, а підозра підтверджена судом.

«Щодо звинувачень в політичному тиску. Давайте будемо відверті, наш підозрюваний не є політиком, слідчим здійснювалось досудове розслідування упродовж півтора року, зібрані достатні докази, на підставі яких йому оголошено про підозру у вчиненні злочинів, обґрунтованість якої сьогодні перевірена та підтверджена судом при обрані йому запобіжного заходу», — наголосив він.

• Чому Чернишов не хотів повертатись до України: що приховує міністр єдності та хто заплатив за нього заставу 120 мільйонів

• Користується майном на майже $1 млн: ЗМІ про статки ексголови Броварського ТЦК

• Непридатні ракетні установки для армії: експосадовця Міноборони підозрюють у розтраті 90 млн грн (оновлено)