Загадкова смерть досі не розкрита: які таємниці приховують свідки страшної розбірки 90-х у Києві

У липні 1999 року українська політична та фінансова еліта втратила важливого фахівця – Миколу Медолиза. Він був відповідальним секретарем Валютно-кредитної ради Кабінету Міністрів, а також першим заступником Національного агентства розвитку та євроінтеграції.

Його раптова смерть на трасі Київ–Чернігів офіційно була кваліфікована як дорожньо-транспортна пригода. Проте численні розбіжності у розслідуванні наштовхують на думку про те, що факти йдуть набагато глибше за звичайну аварію.

Ким був Микола Медолиз та яку таємницю він міг приховувати

Як високопоставлений чиновник, Медолиз мав унікальний доступ до інформації про десятки фінансових операцій і міжнародних кредитів, загальним обсягом близько 4 мільярдів доларів США. Його діяльність безпосередньо стосувалася розподілу цих ресурсів, контрольованих у тому числі впливовими політиками та бізнесменами. За два роки до власної смерті Микола намагався розкрити масштабні зловживання, що відбувалися серед політичної верхівки, представить докази перед виборами 1999 року.

Серед ключових фактів, як зазначав Олексій Толкачов, – спроба передати інформацію про мільйони марок, виведених через механізми зв’язку між Звягільським, Кучмою, Кравчуком та іншими впливовими особами. Проте з першої зустрічі з представником штабу Євгена Марчука генералом Григорієм Омельченком Медолиз зміг передати лише частину інформації. Далі його наміри були перервані.

Документи також свідчать, що зі сторони впливових, високопоставлених і, очевидно, найвищих посадових осіб в Україні на Миколу Медолиза чинився тиск, у зв’язку з чим покійний Микола Миколайович неодноразово скаржився на неможливість подальшої роботи "в цьому болоті". Особливо часто М.Медолиз скаржився на роботу у 1999 році напередодні президентських виборів, неодноразово обіцяв піти з роботи після виборів в жовтні 1999 року.

Таємниче "полювання" і загадкова смерть

За два дні після останньої зустрічі Медолиз отримав несподіване запрошення від Ігоря Францкевича – голови банку "Райффайзен" – начебто на полювання. Однак прибувши на узгоджене місце під ранок, Медолиз не знайшов господаря. Повертаючись у Київ, він загинув при незрозумілих обставинах.

У ході подальшого розслідування знайшли закордонний паспорт на ім'я Андрія Разумовського із фотокарткою Медолиза, а також безліч паперів із банківськими рахунками, пов’язаними з цим ім’ям.Тобто, він міг використовувати фальшиві документи для виведення і перерозподілу великих сум — мільйони доларів, марок, фунтів — на вигоду впливових осіб.

Обставини смерті: загадка з розбитим склом

За офіційними даними, Медолиз загинув, вилетівши з автомобіля, який зупинився на узбіччі. На момент трагедії авто практично не постраждало – єдине пошкодження – розбите скло на водійській стороні. Сам же Микола лежав неподалік машини з розривом аорти, що мало б свідчити про серйозну травму, яка не типова для звичайних ДТП. Родина і близькі запевняли, що ця версія є постановкою.

Версії слідства щодо загибелі Миколи Медолиза

Офіційна версія слідчих у справі загибелі Миколи Медолиза була така: він не впорався з керуванням свого автомобіля на трасі Київ–Чернігів, виїхав на зустрічну смугу і перекинувся, внаслідок чого помер у ДТП. Проте експертиза встановила, що Медолиз уже після аварії не міг самостійно пересуватися – причина смерті сталася через розрив аорти, спричинений ударом тупим предметом у грудну клітку. Тіло загиблого лежало за п’ять метрів від машини, яка, за свідченнями, майже не була пошкоджена (лише розбите бокове скло з лівого боку). Вага та зріст чиновника також не дозволяли йому вилетіти через вікно внаслідок звичайної автокатастрофи.

У ході розслідування, як зазначали ЗМІ, зафіксовано численні факти підтасовування: зникали фотографії, зник сам автомобіль, а також речові докази — зокрема одяг загиблого і матеріали експертиз. Кримінальна справа за фактом загибелі Медолиза неодноразово закривалась і відкривалась через відсутність доказів складу злочину.

За даними матеріалів слідства та свідченнями близьких, існує вагома версія умисного вбивства, замаскованого під ДТП. Микола Медолиз мав інформацію про значні злочини та фінансові зловживання, пов’язані з високопоставленими особами. Його загибель настала незабаром після того, як він не зміг зустрітись із другом на мисливській базі і вирішив повертатися додому пізньої ночі, де і сталася аварія за дивних обставин.

Генерал Григорій Омельченко, який отримав частину інформації від Медолиза, у депутатському зверненні зазначав, що існують фактичні підстави вважати смерть умисним вбивством через його знання про державні злочини та фінансові схеми. Родина Медолиза стверджує, що він виконував роль "кур’єра" із вивезення та розміщення великих сум грошей, пов’язаних з впливовими політиками.

Попри численні спроби спростувати офіційну версію, справедливість не була досягнута. Розслідування у цій справі неодноразово припинялося через відсутність доказів, хоча факт безкарного приховування правди став очевидним.

Безперечно, справа Миколи Медолиза залишається одним із резонансних та складних випадків в історії української політики 1990-х років. Попри офіційні версії та численні спроби розслідувати обставини його загибелі, питання, пов’язані з причинами та мотивами цієї смерті, досі не мають остаточного і беззаперечного вирішення.