"Залізний купол" на Києвом: скільки треба часу на захист від дронів — експерт пояснив

Київзаявив про плани запуску повноцінної системи перехоплення ворожих дронів, які атакують столицю. Йдеться про проєкт «Чисте небо». За словами Тимура Ткаченка, начальника КМВА, ініціатива має на меті захист повітряного простору за допомогою вітчизняних дронів-перехоплювачів.

Відомо, що на реалізацію проєкту буде виділено 260 мільйонів гривень. Кошти спрямують на створення системи реагування, яка включатиме розгортання центру підготовки операторів та формування додаткових мобільних підрозділів.

Навіщо ще одна система ППО: думка експерта

ТСН.ua з’ясовував, навіщо створювати ще одну систему ППО виключно для Києва та столичного регіону, і чи не призведе це до плутанини та хаосу під час відбиття атак.

Авіаційний експерт Валерій Романенко пояснює, що робота буде вестися у тісній координації з Генштабом та Повітряними силами, тому є надія, що загрозу непорозумінь та хаосу вдасться мінімізувати. Але на створення нової системи захисту Києва потрібні місяці часу – все залежить від рівня системи, яку намагаються створити.

Романенко зазначає, що Україна вже має багато зразків зенітних дронів-перехоплювачів, серед яких «Sting» («Шило»), «Стріла», «Буревій», «Багнет» та інші, поки не названі. Також активно випробовуються німецькі розробки, зокрема «Tytan», які можуть запускатися з джипів та контейнерних установок. В європейських країнах НАТО і США також активно створюються зенітні БПЛА.

Навчання операторів та мобільні групи

Щодо заяви КМВА, експерт пояснює, що військова адміністрація власним коштом розгортатиме центри з підготовки операторів дронів-перехоплювачів.

«Застосовувати цей новий вид озброєння будуть люди – оператори, яких потрібно навчити і належним чином екіпірувати. Окрім того, думаю, будуть сформовані відповідні мобільні групи, які отримають легкі всюдихідні автомобілі та зможуть на них швидко висуватися на позиції навколо Києва, щоб перехоплювати російські дрони на напрямках, по яких вони рухатимуться», – пояснює Валерій Романенко.

Роль сенсорів у виявленні дронів

Експерт додає, що під нову систему захисту неба над Києвом, ймовірно, буде створений локальний командний пункт протиповітряної оборони, який функціонуватиме в рамках загальної автоматизованої системи ППО.

«Гадаю, що у нього буде власна автоматизована система, яка відслідковуватиме цілі і отримуватиме інформацію з сенсорів. До речі, акустичні сенсори Повітряних сил розгорнуті в східних районах України. Зазвичай вони прилаштовані на стовпах для того, щоб по звуку визначати маршрут ворожих дронів і автоматично передавати цю інформацію на відповідні командні пункти», – пояснює Романенко.

Норвезькі «вуха» та «очі» для українського неба

Валерій Романенко повідомляє, що Україна отримає від норвезької компанії спеціалізовані сенсори «Cerberus» для виявлення безпілотників. Вже підписано договір про поставку не менше 500 таких міні-станцій, і найближчим часом очікується отримання до сотні.

Ці пристрої на причепах, укомплектовані радарами міліметрового діапазону та оптоелектронними системами, призначені для виявлення будь-яких типів безпілотників. Вони здатні розрізняти, що летить: дитячий квадрокоптер, ударний дрон чи пташка. Максимальна дальність виявлення становить 15 кілометрів.

«Щоб захистити Київ, довкола міста доведеться багато таких станцій розгорнути. І це може дати позитивний результат для раннього знищення повітряних цілей, бо збивати «шахеди» над містом вкрай небезпечно. Не завжди при збитті відбувається вибух бойової частини дрона, він може падати на житлові будинки, наносячи значної шкоди», – пояснює авіаційний експерт.

Київський «Залізний купол» проти дронів

Валерій Романенко проводить аналогію з ізраїльською системою «Залізний купол», зазначаючи, що київська система, якщо буде створена та поєднає всі сенсори та мобільні групи з кулеметами, легкими гарматами і зенітними дронами-перехоплювачами, зможе ефективно працювати проти дронів. Він наголошує, що це буде система ППО, подібна до ізраїльської, але адаптована до специфіки атак безпілотників.

Експерт визнає, що вартість створення нової системи у 260 мільйонів гривень є значною. Вона включає закупівлю легких всюдиходів, встановлення додаткових сенсорів, створення автоматизованої системи управління та відповідного програмного забезпечення. За його словами, виробництво зенітних дронів-перехоплювачів має вимірюватися тисячами на місяць, що вимагає розробки вкрай спрощеної системи машинного зору для їх ефективності та дешевизни.

Швидкість та машинний зір: вирішення проблем

Валерій Романенко зазначає, що ще станом на 22 березня українські зенітні дрони-перехоплювачі знищили понад 2500 розвідувальних БПЛА, але лише один «Шахед». Він пояснює цю різницю тим, що російські безпілотні розвідники мають невелику швидкість, і довго кружляють у зоні огляду. «Шахеди» ж майже вдвічі швидші, і нашим першим зенітним дронам через це і обмежену потужність батареї було складно їх переслідувати.

«Всі ці проблеми були вирішені. Маємо зразки зенітних дронів, які здатні розвивати швидкість до 350 кілометрів на годину, підніматися на висоту до п'яти з половиною кілометрів і до 20 хвилин переслідувати ворожі безпілотники», – розповідає Романенко.

Однак залишається складною проблема нічного переслідування «Шахедів»-«Гераней» і «Герберів». Для цього, скоріш за все, зенітні дрони-перехоплювачі, окрім нічної оптики, отримають ще й машинний зір на основі штучного інтелекту, що значно спростить роботу операторів.

Мобільні групи без системності не спрацюють

Якщо все вищеперераховане запрацює належним чином, експерт не виключає, що з часом захисники неба зможуть збивати російські ударні дрони ще на підходах до Києва. Він наголошує на важливості системності у роботі.

«Я ще у 2000-му році опублікував кілька статей, де стверджував, що безпілотники треба збивати теж безпілотниками, тобто подібне – подібним. І наводив параметри (двигуни, швидкість, озброєння) дронів-винищувачів. Це історичний шлях, завжди так було. Адже найефективнішою зброєю проти літаків є саме літаки-винищувачі. Тому найефективнішою зброєю проти російських дронів є вітчизняні зенітні БПЛА. Вони набагато дешевші за російські ударні дрони. І збивати «Шахеди» вартістю 30 тисяч доларів треба не ракетами від Patriot ціною у три мільйони доларів, а значно дешевшими дронами», – зауважує авіаційний експерт.

Романенко підкреслює, що робота має бути системною, а не обмежуватися лише формуванням груп. Необхідна організація окремого командного пункту з автоматизованою системою управління або елементу загальної протиповітряної оборони, який би займався виключно роботою по безпілотникам: оперативним відслідковуванням маршрутів «Шахедів», управлінням бойовими групами з кулеметами чи зенітними дронами, цілерозподіленням та інформаційним забезпеченням.

Він додає, що системність роботи дозволить збивати російські ударні дрони не над будинками, а по периметру на підходах до міста. Ідеальною була б тришарова система захисту столиці, але це вимагає значних ресурсів. Саме тому системність та співпраця з Повітряними силами є критично важливими.