Альваро Каррерас: захисник, який пішов із Реала безплатно, а повернувся за 50 мільйонів євро

Альваро Фернандес Каррерас — черговий пазл у перебудові захисту мадридського Реала.

22-річний лівий захисник підписав із клубом контракт на шість років, а його трансфер з Бенфіки обійшовся у 50 мільйонів євро. До нього Реал вже підписав Трента Александер-Арнолда з Ліверпуля та Діна Гюйсена з Борнмута — загальна вартість трьох трансферів перевищила £100 мільйонів.

Каррерас (саме так його найчастіше називають, щоб не плутати з іншими гравцями на прізвище Фернандес, яких у Іспанії безліч) провів потужний сезон у Португалії: дев’ять результативних дій у 50 матчах (чотири голи та п’ять асистів), і став одним із найбажаніших лівих захисників у Європі. Реал вів роботу над трансфером кілька тижнів і хотів закрити угоду ще до Клубного чемпіонату світу, однак Бенфіка наполягала, щоб Альваро поїхав із командою до США.

Цей перехід — ще один плюсик у проєкті Хабі Алонсо. І водночас — символічний поворот у кар'єрі самого Каррераса: він уже виступав за академію Реала з 2017 по 2020 рік, але тоді мадридці його відпустили, і Альваро перейшов у Манчестер Юнайтед. Тепер же Реал повертає гравця, який колись пішов безкоштовно, заплативши за нього солідну суму.

Як зізнається один із людей, дотичних до академії в ті роки: "Багатьом у клубі зараз доводиться ховати очі: як так сталося, що хлопець, якого ви просто відпустили, тепер коштує 50 мільйонів євро?"

Ще два роки тому він грав за Престон Норт Енд у Чемпіоншипі, а зараз — готується стати основним лівим захисником команди Хабі Алонсо.

То як Каррерас дійшов до цього рівня?

Він народився 2003 року у родині з Галісії — у місті Ферроль, на північному заході Іспанії, приблизно за 600 кілометрів від Мадрида і 560 — від Португалії. Його батько Франсіско досі працює у Громадянській гвардії (одне з двох головних правоохоронних відомств Іспанії), а мама Паула — домогосподарка. У родині троє дітей: старший брат Франсіско, сам Альваро та молодша сестра Паула.

Футболом Альваро захопився дуже рано — вболівав за місцеву команду Расінг Ферроль, яка цьогоріч вилетіла з Сегунди. Один із перших, хто звернув на нього увагу, був тодішній спортивний директор клубу Хуанкар Фернандес: "Ферроль — місто невелике, ми добре знали родину Альваро й давно стежили за ним. Він одразу вирізнявся: фізично підготовлений, але головне — надзвичайно технічний і талановитий.
Він зовсім не з тих кволих, незграбних хлопців. Грав на фланзі з дитинства — і те, як він біжить з м’ячем, з якою елегантністю, стало його візитною карткою ще змалку".

Після перших футбольних кроків у Расінгу, Галісія де Каранса та Депортіво Ла-Корунья — команді, яка вигравала чемпіонат Іспанії у 2000 році та є однією з двох головних у Галісії нарівні з Сельтою — саме Депортіво звернуло на нього серйозну увагу у 2012-му.

Саме в Депортіво талант Каррераса по-справжньому розкрився — він потрапив у склад хлопців 2003 року народження, яким у клубі пишаються й досі.

"З тієї команди семеро стали професійними футболістами. Деякі залишаються в Депортіво, як-от Дані Барсія чи Уго Ріос. Вони були хороші, але чесно — перевершили наші очікування", — розповідає Давід Лагар, перший тренер того складу в академії. Зараз він — асистент головного тренера першої команди.

"Альваро вмів обводити суперників, мав чудову координацію. Він був розумний, грамотно обирав позицію. На Кубку Іскар (престижному юнацькому турнірі) його відмітили всі тренери — у нього була здатність робити підкати з точністю і різкістю, яку рідко бачиш у дітей. Можливо, тому що вони тренувалися на натуральному газоні".

На цьому етапі Каррерасом вже серйозно цікавився мадридський Реал. У 14 років він переїхав до столиці, будучи вже майже 183 см зросту.

Джерело з тренувального процесу тих років згадує: "Він був дуже худим і ще не сформованим — це дозволило нам “ліпити” його фізично з нуля".

І це справді спрацювало. Альваро добре розвивався, але переїзд до великого міста став шоком для всієї родини. Батьки намагалися підтримати сина — щовихідних їздили до Мадрида, щоб побути з ним.

Інше джерело додає, що Каррерас став одним із перших гравців академії, з яким провели індивідуальні тренування — з акцентом на розвиток стартової швидкості.

За три роки у столиці він тричі ставав чемпіоном у молодіжних лігах — від U-15 до U-17. Але у своєму останньому сезоні (2019/20) не зміг проявити себе повною мірою. Тоді команду тренував Трістан Селадор, який тепер входитиме до штабу Хабі Алонсо у першій команді.

На той момент клуб робив ставку на іншого лівого захисника — Давіда де ла Вібора. Тож Каррераса почали використовувати у центрі поля.

Манчестер Юнайтед уважно стежив за ситуацією і зробив пропозицію, яку в Мадриді охарактеризували як вражаючу. "У нього вистачило сміливості: він прямо сказав клубу, що в нього не вірять", — каже джерело.

Мадридці спробували відповісти контрпропозицією, але було вже пізно — Альваро вирушив до Англії. Його контракт добігав кінця, тож Реал не отримав за нього жодної копійки.

"На той момент був локдаун (через пандемію COVID-19 у 2020 році). Ми провели відеодзвінок з представниками Юнайтед, із скаутами, які працюють в Іспанії. Вони мені перекладали, бо я тоді взагалі не знав англійської", — згадував Каррерас в інтерв’ю The Athletic у грудні 2023 року, коли грав в оренді за Гранаду.

До виходу Великобританії з Євросоюзу, який заборонив англійським клубам підписувати іноземців до 18 років, Каррерас став частиною масштабної кампанії Манчестер Юнайтед із залучення талановитих іспанців. У тому ж наборі були, наприклад, Алехандро Гарначо (який згодом обрав збірну Аргентини) та Марк Хурадо, що нині виступає за Еспаньйол Б.

Каррерас швидко справив враження в Юнайтед — як на полі, так і поза ним. Він оперативно вивчив англійську, адаптувався до нового середовища, а допомогло й те, що разом із ним до Англії переїхав його брат Фран.

У 2022 році Альваро став найкращим гравцем Юнайтед у категорії U-23, а невдовзі почав тренуватися з першою командою. Його також викликали до молодіжної збірної Іспанії (спочатку U-19, а згодом U-21), адже він сподобався Франсісу Ернандесу, голові юнацького напряму в Іспанській федерації футболу.

Прихід Еріка тен Гага на посаду головного тренера замість Ральфа Рангніка став переломним моментом для Каррераса. Хоча іспанця цінували за швидкість і атакувальний стиль, вважалося, що йому бракує надійності в обороні.

"Яке повідомлення я отримав від Юнайтед? Що маю йти в оренду, що тен Гаг на мене не розраховує, що мені потрібно набиратися досвіду й ігрового ритму — а далі побачимо", — згадував Каррерас .

Сезон-2022/23 він провів в оренді у Престоні, який виступає у Чемпіоншипі. За сезон Альваро зіграв 42 матчі в усіх турнірах, а команда посіла 12-те місце.

"Ми використали шанс поставити його на позицію вінгбека. Він був дуже атакувальним фулбеком, тож ми зосередилися на тому, щоб додати йому захисних навичок. Він віддав багато асистів (шість), і це був дуже хороший сезон", — згадує головний тренер Престона того періоду Раян Лоу.

"У Престоні було холодно й дощово, але це його не лякало — справжній англієць! У нього завжди був правильний настрій. Я навіть хотів повернути його в оренду ще раз, бо він настільки хороший.
Я завжди вимагав, щоб мої гравці робили зворотні ривки в захист. І щоразу, коли Альваро повертав м’яч, він спеціально ловив мій погляд — мовляв, дивись, тренере. Він нагадує мені Трента Александер-Арнольда, тільки на лівому фланзі. Обидва дуже розумні на полі. Я вболіваю за Ліверпуль, але щиро радий бачити їх разом у такій команді, як Реал".

У наступному сезоні Каррерас поїхав в оренду до Гранади в Ла Лізі — але вже в січні змінив клуб знову: Манчестер Юнайтед вирішив продати його.

Альваро був розчарований тим, що так і не отримав шансу у першій команді. Клуб натомість підписав Тайрелла Маласію як дублера Люка Шоу. Втім, нідерландець так і не закріпився на лівому фланзі оборони.
Система з вінгбеками, яку використовує Рубен Аморім, могла б ідеально підійти Каррерасу. Але тен Гаг дав згоду на трансфер, вважаючи, що Альваро занадто вразливий у захисті.

"Я трохи здивований, що він не отримав більше шансів", — зізнається Ніл Вуд, колишній тренер Альваро в команді U-23 Манчестер Юнайтед. — "Коли я пішов працювати в Солфорд у 2022-му, ми з ним добре поговорили, і я поставив перед ним виклик — конкурувати з Люком Шоу за місце лівого захисника в основі. Вважав, що він цілком здатен на це. Можливо, на той момент було зарано кидати його прямо в першу команду. Але якби для нього одразу продумали план — оренда в потрібний клуб, наприклад, — це було б дуже розумне рішення. Якби він залишився в Юнайтед зараз, думаю, реально б боровся за статус основного".

Каррерас перейшов до Бенфіки на правах оренди з опцією викупу за 6 мільйонів євро. Манчестер Юнайтед зберіг за собою право викупу за 18 мільйонів, а також передбачив пункт про 20% від перепродажу понад суму в 6 мільйонів.

Саме в Лісабоні кар’єра Каррераса стрімко пішла вгору. Він став одним з небагатьох фулбеків, які не програли дуелі Ламіну Ямалу з Барселони — і в божевільному матчі групового етапу ЛЧ, і в матчі-відповіді 1/8 фіналу.

У березні Реал почав готувати ґрунт для підписання лівого захисника в це трансферне вікно. І досить швидко зосередився на гравцеві, якого добре знав із юнацької академії. В шортлисті також були Мілаш Керкез із Борнмута і Алекс Грімальдо з Баєра, але пріоритетом став саме Каррерас.

Попри це, деяких усередині клубу здивувало, що Реал не активував пункт про викуп ще одного колишнього лівого оборонця зі своєї академії — Мігеля Гутьєрреса, який нині грає за Жирону. Його можна було повернути за 8 мільйонів до 30 червня.

Сага з переходом Каррераса сильно вдарила по ньому самому. Президент Бенфіки Руй Кошта славиться жорсткими переговорами й не хотів втрачати гравця саме в рік своєї переобиральної кампанії. Реал міг просто заплатити прописані в контракті 50 мільйонів клаусули, але хотів оформити трансфер у розстрочку — що й затягнуло процес. До того ж Бенфіка хотіла залишити Каррераса на Клубний чемпіонат світу.

"Вони не можуть зруйнувати мрію молодого хлопця", — сказав одне з джерел, наближених до Альваро, коли здавалося, що угода зависла. Каррерас встиг зіграти два матчі на КЧС, але пропустив гру з Баварією через перебір жовтих і залишився в запасі на матч із Челсі в 1/8.

Але тепер його мрія стала реальністю. Каррерас знову — гравець Реала. І готовий стати важливою частиною революції, яку починає Алонсо.