/https%3A%2F%2Fs3.eu-central-1.amazonaws.com%2Fmedia.my.ua%2Ffeed%2F45%2F61b9ca8cc3a3f693e7d4878ded9b7246.jpg)
Це єдиний міст в Україні, який обертається: де він знаходиться і як називається
Це єдина в Україні споруда такого типу, яка об’єднала передові технології мостобудування 1960-х років та практичні потреби портового міста.
У Миколаєві Варварівський міст посідає особливе місце не лише як важлива транспортна артерія, а і як символ інженерної майстерності та історичних змін. За майже два століття на цьому місці пройшло багато перетворень — від найпростіших переправ до сучасного розвідного мосту, унікального для України.
Історія Варварівського мосту – це історія розвитку мостобудування в нашій країні та приклад того, як технічні відкриття допомагають покращувати життя міста та регіону. "Телеграф" розповість про це детальніше.
Варварівський міст отримав свою назву районом Варварівка в Миколаєві, через який він проходить. Район був названий на честь святої Варвари — покровительки шахтарів та гірників, а також одна з важливих православних святих. Отже, назва мосту пов’язана з місцевістю, яку він з’єднує, і відображає історичні та культурні традиції міста.
Від наплавного мосту до сучасної споруди
Історія переправи у цьому місці розпочалася ще 1827 року, коли було збудовано першу переправу через Південний Буг. Однак справжня історія сучасного мосту бере свій початок у 1855-1856 роках, коли на цьому місці з’явився наплавний міст завширшки 6 метрів із вантажопідйомністю до 9 тонн.
Цей міст став першою серйозною транспортною артерією, яка зв’язала береги річки. До 1939 року проїзд ним був платним, але після Другої світової війни рух став безплатним. Попри свою важливість, наплавний міст мав суттєві недоліки — він регулярно страждав від штормів та льодоходу, що призводило до частих перебоїв у транспортному сполученні.
Технічний прорив мостобудування
Будівництво сучасного Варварівського мосту стало справжнім проривом у мостобудуванні. Роботи велися з 1958 до 1964 року силами колективу Миколаївського мостопоїзда №444 під керівництвом Лева Георгійовича Карелі. Проект розробив головний інженер інституту "Київдіпротранс" Андрій Ананьович Карпачов.
Будівництво мосту було дуже сучасним та технологічним для свого часу. Вперше зробили спеціальні довгі залізобетонні балки понад 65 метрів — удвічі довші, ніж раніше. Для опор використовували нові способи вбивання паль за допомогою вібрації, а форми під бетон застосовували спеціальну металеву конструкцію, яку можна було знову використовувати.
Унікальні технічні характеристики
Варварівський міст вражає своїми розмірами та інженерними рішеннями. Загальна довжина споруди становить близько 750,7 метрів, включаючи розвідну частину завдовжки 128,7 метрів. Разом із насипною дамбою повна довжина сягає приблизно 2 кілометрів. Ширина мосту — 15,7 метрів: 10,5 метрів відведено під проїжджу частину та два тротуари по 2,11 метри кожен.
Особливої унікальності мосту надає його розвідна частина — єдина у своєму роді в Україні. Конструкція є горизонтальною розводкою з поворотом на 90° на центральній опорі, що забезпечує безперебійний пропуск річкового і морського судноплавства. Ця система дозволяє ефективно поєднувати автомобільне та водне сполучення, що особливо важливо для портового міста.
Значення для міста та регіону
З моменту урочистого відкриття у липні 1964 року Варварівський міст став невіддільною частиною міської інфраструктури Миколаєва. Він відіграє ключову роль у транспортному сполученні та економічному розвитку регіону, забезпечуючи зв’язок між різними районами міста та сприяючи розвитку торгівлі та промисловості.
Міст розрахований на значні навантаження та забезпечує рух як легкового, так і вантажного транспорту, що робить його важливим елементом логістичної інфраструктури південного регіону України. Загалом Варварівський міст — це не лише технічне диво мостобудування, а й важливий стратегічний об’єкт Миколаєва, який поєднує в собі історичний досвід та сучасні інженерні рішення. Його майбутнє залежить від своєчасного ремонту та збереження унікальної спадщини мостобудування, яку він символізує.