Китай створює кіборгів-бджіл, а Росія – щурів: як це можуть використати на війні чи для розвідки

Останніми роками у світі розвивається інтерес до кіборгів-комах – живих жуків, тарганів або бджіл із вбудованими електронними контролерами. Їх можна використовувати з різною метою – від розвідки до війни.

Зокрема, у 2025 році китайські вчені зі школи біоінженерії Пекінського інституту технологій створили "мозковий контролер" вагою всього 74 мг, який кріплять на спині бджоли та електричними імпульсами стимулюють її мозок, змушуючи повертати вліво, вправо, летіти вперед чи назад.

Про те, які країни ведуть розробки мініатюрних кіборгів і роботів з біосенсорами – читайте в матеріалі 24 Каналу.

Що відомо про кіборгів-бджіл з Китаю?

Науковці з Пекінського технологічного інституту перетворили звичайних бджіл на справжніх кіборгів. Вони встановили на комах мікроконтролер вагою всього 74 мг, що дає змогу дистанційно керувати польотом бджоли – змушуючи її летіти вперед, назад, ліворуч або праворуч. Команда передається просто до мозку бджоли за допомогою мікроголок і електричних імпульсів.

Як повідомляє South China Morning Post, експериментальні комахи виконували ці команди у 90% випадків.

У своєму дослідженні вчені припускають, що такі кіборги-бджоли можуть стати незамінними в умовах, коли традиційні дрони безсилі – зокрема, для проникнення у важкодоступні райони, проведення пошуково-рятувальних операцій після стихійних лих, а також для таємних розвідувальних місій у містах, боротьби з тероризмом чи контрабандою наркотиків.

Роботи на основі комах успадковують чудову мобільність, здатність до маскування та адаптивність до навколишнього середовища від своїх біологічних носіїв,
– мовиться в статті дослідників.

Ідея використання комах у військових цілях не нова. Раніше науковці вже експериментували з тарганами, перетворюючи їх на розвідників для пустельних місій. А японська команда цього року навіть навчила цикад видавати звуки, схожі на мелодію з фільму Top Gun.

Перевагою справжніх бджіл є їхня природна витривалість і маневреність. Саме тому китайські вчені вважають їх перспективними агентами для "розвідки та виявлення в умовах міського бою".

Однак до створення повноцінної "армії бджіл-диверсантів" науковцям ще далеко. Найбільше обмеження – енергозабезпечення. Щоб система працювала, бджола має бути під’єднана до джерела живлення через дроти. Акумулятор, який міг би забезпечити автономність, важить щонайменше 600 міліграмів – тобто в рази більше, ніж усе інше обладнання разом узяте.

У наступних дослідженнях команда планує вдосконалити техніки стимуляції мозку комах і зробити поведінку бджіл більш передбачуваною. Зрештою, вчені хочуть створити платформу, яку можна буде використовувати для повноцінних розвідувальних та пошукових операцій.

Тварини з нейроінтерфейсами та біомедичні чіпи

У сфері нейроінтерфейсів останні роки характеризуються активним переходом до клінічних випробувань. Наприклад, у Китаї в рамках державного проєкту було успішно імплантовано гібридний нейрочіп Beinao No. 1 групі пацієнтів, а раніше він уже показав здатність примусово повертати рухи живої істоти: експеримент із Beinao No. 2 на мавпі продемонстрував, що примат з імплантом може контролювати механічну руку силою думки.

Китайські вчені досягли певного етапу з першими імплантатами Beinao-1 / Фото yicaiglobal

Китайські дослідники при цьому офіційно заявляють, що мета – лікування паралічів, а не озброєння. Однак технологія двосторонніх інтерфейсів між мозком і машинною апаратурою (BMIs) загалом вважається стратегічним пріоритетом і для військових розробок.

У США DARPA фінансує низку програм у сфері нейротехнологій – від неінвазивних систем зв’язку з мозком (програма N3) до імплантатів для підсилення сприйняття солдатів. Частина результатів цих розробок публікується в наукових звітах та демонструється на військових виставках, але конкретні приклади "тваринних кіборгів" практично не афішуються.

Подібні проєкти ведуться й у Сінгапурі (керування жуками та тарганами), США (DARPA HI-MEMS) та Японії.

Так, група професора Хіротоки Сато у 2024 – 2025 роках розробила бездротові "рюкзаки" на спинах тарганів, які для пошуково-рятувальних операцій використовують алгоритми рою – коли один "лідер" керує групою, допомагаючи комахам долати перешкоди. Новий алгоритм зменшив потребу в електричних "поштовхах" на близько 50%, дозволяючи гібридним комахам самостійно обходити складні ділянки.

Як можуть виглядати комахи-кіборги: дивіться відео

Біосенсори і гібриди з живою тканиною: розробки Ізраїлю

Паралельно розвиваються системи, що поєднують електроніку з сенсорними можливостями живих організмів. В Ізраїлі в Тель-Авівському університеті створено роботів-навігаторів з аналоговими біосенсорами. Наприклад, на шасі поставили орган чуття сарани, яку під’єднали до електродів – комахи мають дуже тонкий нюховий апарат.

При контакті з молекулами запаху антена генерує електричний сигнал, який робот-"ніздря" з машинним навчанням розпізнає як конкретний запах. Така машина у рази чутливіша за звичайні газоаналізатори – потенційно вона може ідентифікувати сліди вибухових речовин, наркотиків чи навіть хвороб, які виявляють за запахом.

Інший приклад – той же університет продемонстрував у 2021 році робота, що "чує" за рахунок вуха мертвої сарани: електронний чіп підключає барабанну перетинку комахи, і коли дослідники плескають у долоні, звукові вібрації передаються на робота – одне плескання викликає рух вперед, два – назад.

Які проєкти є в США та Європі?

У США підрозділ Пентагону DARPA окремо виділив напрямок HyBRIDS (Hybridizing Biology and Robotics), що шукає рішення для реального поєднання синтетичних компонентів з живими (клітини, тканини, з цілими організмами). Мета – створити "біогібридні" системи з перевагами обох світів: точністю та керованістю техніки й стійкістю, енергоефективністю та адаптивністю природи.

Хоч конкретні результати поки переважно демонструються в наукових публікаціях, самі проєкти свідчать про наміри мілітаризації біоробототехніки. Євросоюз також активно фінансує міждисциплінарні дослідження біороботів, зокрема через Horizon2020/Europe (приклад – співпраця з Японією над керованими тарганами для пошуку в завалах).

Загалом, у провідних країнах останні 2 – 3 роки зросла активність у біоінженерних розробках для армії. Наука намагається використати переваги живих істот для розвідувальних і допоміжних цілей: фахівці створюють автономних "комах-розвідників", системи пошуку вибухівки на основі тваринних органів чуття, вивчають технології нейрокерування і поєднання тканин з електронікою.

Ці досліди часто подаються як підсилення людських можливостей або допомога рятувальникам, але в армійському контексті їх розглядають як перспективні засоби майбутньої тактики.

Кіборги-щури з Ростова: як російські науковці намагалися перетворити гризунів на живі детектори вибухівки?

У Росії ще у 2015 році вчені з Південного федерального університету (Ростов-на-Дону) спробували залучити щурів до боротьби з тероризмом і наркотрафіком – як елемент біотехнічної системи із нейроінтерфейсом. За їхнім задумом, в мозок гризуна вживлюється мікрочип, що зчитує активність його нюхового аналізатора. Якщо тварина вловлює навіть мінімальні сліди вибухових або наркотичних речовин, мозок подає сигнал, який фіксується комп’ютером.

Щури з мікрочипами / Колаж 24 Каналу та ChatGPT

Ініціатором цієї розробки була створена при НДІ нейрокібернетики ім. Когана лабораторія Нейротехнології сприйняття і розпізнавання. Як йшлося в росмедіа, головна мета проєкту з щурами – створення системи оперативного виявлення небезпечних речовин у місцях масового скупчення людей або на складних об'єктах.

Ідея полягала ж в тому, щоб використовувати біоелектричні сигнали мозку щурів замість традиційної дресури.

Гризуни здатні розрізняти запахи в десятки разів краще за будь-який сучасний прилад,
– наголошував керівник лабораторії Дмитро Медведєв.

За його словами, навіть якщо концентрація речовини буде надто низькою, щоб викликати поведінкову реакцію, нейронна активність усе одно зафіксує присутність загрози.

Проєкт не передбачав складної підготовки тварин – завдяки мініатюрним сенсорам і автоматизованому аналізу сигналів передбачалося використовувати великі групи гризунів для перевірки складних об'єктів. При цьому щурі мали б працювати автономно, без тривалого навчання, та проникати туди, куди не може потрапити техніка чи кінологічні групи.

Згідно з планом, до середини 2016 року науковці мали створити повноцінний макет системи розпізнавання вибухівки та наркотиків за електричною активністю мозку. На момент відкриття лабораторії заступник гендиректора російського "Фонду перспективних досліджень" Олександр Панфілов підкреслював, начебто світ гостро потребує нових методів виявлення загроз у складних умовах, і російські дослідники, мовляв, рухаються в правильному напрямку. Про те, чи вдалося довести цю технологію до робочої моделі, публічних даних наразі немає. Як і безліч інших російських проєктів "без аналогів", щури з чипами пішли в історію.