Кого й чому не пускають в укриття під час ударів рашистів, чи законно це і куди скаржитись

Після одного з ракетних обстрілів росіянами Дніпра розгорівся гучний скандал. Представниця ОСББ не впустила до укриття 10-річного хлопчика, який намагався знайти прихисток під час тривоги. Про це повідомив батько дитини у відео, оприлюдненому на YouTube.

«Мого сина вигнали під час тривоги. Йому не дозволили сховатися. Ви залишили дитину на вулиці під час балістичної загрози. Після вибухів сказали: „Йди“. Одну дитину впустили, а іншу — вигнали», — розповів чоловік, не приховуючи емоцій.

Причиною, за його словами, стало те, що хлопчик не є мешканцем житлового комплексу, де розташоване укриття.

Голова ОСББ Інна Гордієва заперечує провину і називає ситуацію «замовним відео».

«Я побачила хлопчика, але зрозуміла, що він не мешканець нашого будинку. У нас немає підвалу або сховища — офіційне укриття розташоване за 20 метрів, в іншому будинку. Тому я не вигнала його, а направила туди. Якби щось трапилось, я відповідала б за неповнолітнього», — пояснила Гордієва.

Поліція поки не отримала заяву, однак через суспільний резонанс самостійно зафіксувала випадок і проводить перевірку.

«Якщо укриття має офіційний статус, то, згідно з законом, будь-хто має право перебувати там під час тривоги», — повідомила «ФАКТАМ» речниця поліції Дніпра Аліна Стадник.

Проблема недоступності укриттів під час атак — не поодинока

У ніч проти 1 червня 2023 року уламки російських ракет упали поблизу поліклініки в Деснянському районі Києва, біля зачинених дверей укриття, де стояли мешканці. Загинули 9-річна Вікторія Івашко, її мама Ольга та сусідка Наталія. Родина регулярно рятувалася в цьому сховищі.

Після трагедії охоронця закладу Віктора Мошкіна взяли під варту. Під час слідства він неодноразово змінював свідчення — спершу казав, що не почув тривоги, потім — що не побачив людей. Зрештою суд визнав його винним у залишенні людей у небезпеці, що спричинило смерть трьох осіб. Мошкін отримав чотири роки позбавлення волі.

У грудні 2023 року у Святошинському районі Києва охоронець школи № 40 не впустив до сховища двох учнів — брата й сестру — через собаку породи мальтіпу. Послались на алергію інших учнів. Інцидент завершився звільненням охоронця.

Протягом перших років вторгнення люди масово користувались так званим правилом двох стін. Суть — ховатися у приміщенні, захищеному двома капітальними перегородками. Нині рятувальники зазначають: це не гарантія порятунку.

«Правило „двох стін“ справді може захистити у разі вибухової хвилі або від уламків скла, якщо вибух стався на відстані. Проте при прямому влучанні воно не дає жодної гарантії безпеки. Особливо небезпечні ситуації у панельних будинках — від потужного удару вони буквально складаються, тоді як монолітні конструкції мають значно кращу стійкість, — каже пресофіцер ДСНС Олександр Хорунжий. — Усі ми бачили нещодавній приліт у будинок у Солом’янському районі столиці. Ціле крило будівлі було повністю зруйноване, ракета пробила навіть підвальне приміщення. При такій силі удару не захищає ані ванна, ані коридор, ані підвал. Навіть перебування подалі від вікон не є гарантією безпеки — адже йдеться про високоточне озброєння. Ракети, дрони чи КАБи настільки потужні, що здатні не просто пробити стіну, а знищити цілий під’їзд. Якщо „шахед“ точно влучає в житлову будівлю, та може вигоріти все за лічені хвилини: температура під час вибуху надзвичайно висока й загасити полум’я вкрай складно».

Найбезпечніші варіанти — офіційні бомбосховища, метро, підземні переходи. Але не у всіх містах є такі об’єкти. Мешканці центральної та західної України мають все ж більше часу від початку тривоги, щоби знайти спеціальне укриття і перечекати атаку.

«Виняток — балістика, «Кинджали», вони долітають за лічені хвилини, — говорить Віталій Туровцев, начальник відділу зв’язків зі ЗМІ та роботи з громадськістю ГУ ДСНС України у Львівській області. — Інша ситуація із жителями сходу та півночі, де тривога може пролунати після прильоту. Там люди орієнтуються по звуку. Вони, щоб врятуватись, падають на землю, ховаються за будь-які бетонні споруди, навіть за бордюри на дорозі. Якщо ж тривога застала зненацька і часу шукати укриття нема, тоді скористайтесь вже хоча б правилом «двох стін».

Укриття в Україні: що говорить закон і чи мають право не впустити у бомбосховище?

Історія з доступом до укриттів насправді має чітке юридичне підґрунтя, пояснює адвокат Роман Кричко.

«Відповідно до статті 8 Закону України „Про правовий режим воєнного стану“, саме військові адміністрації визначають порядок використання споруд цивільного захисту. Цей порядок поширюється на всі укриття — державні, комунальні й приватні. Він має регламентувати доступ, утримання та експлуатацію укриттів, включно з цілодобовою та безперешкодною доступністю під час тривоги. А також передбачає відповідальність власника або балансоутримувача за їхній стан», — каже Кричко у коментарі «ФАКТАМ».

Адвокат зазначає, що не кожне приміщення автоматично є укриттям. Підвал багатоповерхівки, якщо він не внесений до фонду захисних споруд, не підпадає під закон. У такому випадку власник або балансоутримувач має право самостійно вирішувати, кого впускати.

Але якщо приміщення юридично оформлене як укриття, то не впустити людину під час тривоги не мають права. І якщо це призведе до серйозних наслідків, наступає адміністративна або навіть кримінальна відповідальність.

На питання, чи мають право не впускати в укриття з твариною, Роман Кричко відповів: «Згідно з чинними нормами — формально так. Відповідно до „Порядку заповнення та перебування у спорудах фонду цивільного захисту“, який було ухвалено ще у 2018 році, до укриттів заборонено заходити з тваринами. Відтак — не впустити кота чи собаку мають право».

Але, пояснює адвокат, після початку повномасштабного вторгнення частина правил втратила актуальність. Наприклад, «Укрзалізниця» спростила правила перевезення тварин — потрібні лише ветпаспорт і переноска. Перебування з улюбленцями в укриттях не передбачає жодної юридичної відповідальності.

Ба більше, в законодавстві існує поняття «крайня потреба».

«Навіть якщо формально порушено норму, особа діяла для усунення небезпеки. Тому притягнення до відповідальності не буде. У подібній ситуації краще заздалегідь домовитись з охоронцями — наприклад, про окреме місце для тварин», — радить Кричко.

А якщо людину не впускають з твариною, викликайте поліцію. Стаття 135 КК України передбачає відповідальність за свідоме залишення без допомоги людини, що перебуває у небезпечному для життя стані.

Зазначимо, що із 2025 року набули чинності зміни до законодавства, які передбачають підвищену відповідальність за порушення правил утримання укриттів. За недопуск громадян в укриття передбачено штраф у розмірі 1700−3400 гривень, за порушення вимог до утримання захисних споруд — 2250−5100 гривень. За повторне порушення — штраф від 5100 до 8500 гривень. Крім того, стаття 270−2 КкУ передбачає позбавлення волі на строк від 3 до 8 років, якщо через такі порушення особа отримує травми середньої тяжкості або тяжкі тілесні ушкодження, або гине.

Автор: Вікторія МИКИТЮК

Джерело: «ФАКТИ»