На Титані формуються попередники життя: довести це зможе ядерний вертоліт

Вчені виявили, що в озерах Титана, найбільшого супутника Сатурна, можуть утворюватися клітинні органели, відомі як везикули, необхідні для утворення попередників живих клітин. Титан — це другий за величиною супутник планети в Сонячній системі і єдиний, який має щільну атмосферу, а також річки, озера і моря. Але вони складаються не з води, а з етану і метану. Хоча вода є основою для життя на Землі, вчені припустили, що рідкі вуглеводні на Титані могли б стати основою для молекул, необхідних для формування життя. При цьому це життя може бути зовсім не схоже на земне. Дослідження опубліковано в журналі International Journal of Astrobiology, пише Space.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Для створення живої клітини потрібен особливий компонент

Фундаментальною основою біології Землі є існування клітин. Від найпростіших до найскладніших, ці найважливіші одиниці лежать в основі всіх живих систем. Учені вивчили, чи можливе створення деяких будівельних блоків живих клітин в умовах Титана, де середня температура становить мінус 180 градусів Цельсія, не кажучи вже про наявність на поверхні не води, а рідких вуглеводнів.

Щоб з'явилася жива клітина, потрібно, щоб умови дозволяли створювати такий її важливий будівельний блок, як везикули. Формування цих клітинних органел є ключовим етапом створення попередників живих клітин.

• Везикули — це невеликі, заповнені рідиною пухирці, які утворюються в клітинах. У клітинах вони відіграють важливу роль у транспортуванні речовин і підтримці клітинного метаболізму. Це округлі структури, які містять різні речовини, такі як білки, ліпіди та інші молекули.

Вчені виявили спосіб, за допомогою якого в умовах на Титані можуть формуватися везикули. Якщо вони там справді існують, то це означає, що на Титані може потенційно існувати і позаземне життя або як мінімум його попередники.

Як можуть формуватися попередники життя на Титані?

Процес утворення везикул починається з молекул, званих амфіфілами, що мають водолюбну (гідрофільну) та водовідштовхувальну (гідрофобну) частини. За певних умов ці молекули можуть самоорганізовуватися, утворюючи везикули.

На Землі, коли амфіфіли зустрічаються з водою, вони групуються, утворюючи сфери, схожі на мильні бульбашки, при цьому водолюбна частина звернена назовні, захищаючи гідрофобну частину. Якщо два шари амфіфілів знаходяться разом, вони можуть утворити двошарову кулю з оболонкою з води, затиснутою між двома шарами молекул. Ця структура нагадує живу клітину. Відомо, що життя на Землі зародилося у воді, тому не дивно, що клітини містять воду всередині. Те ж саме може відбуватися і на Титані.

Але вчені вважають, що на Титані процес формування везикул відрізняється від того, як вони створюються на Землі.

Хоча більша частина атмосфери Титана складається з азоту, його хмари складаються з метану, який випадає у вигляді дощу і заповнює озера і моря. Під впливом сонячного світла метан випаровується і знову піднімається в атмосферу, відновлюючи хмари.

Автори дослідження вважають, що везикули на Титані можуть утворюватися, коли краплі дощу падають на молекули амфіфілів, що покривають поверхню озер і морів. У підсумку відбувається поділ внутрішньої і зовнішньої частини цих молекул. Потім відбувається перенесення цих молекул в атмосферу. Коли ці краплі дощу падають назад у метанові моря, вони зустрічаються з амфіфільним шаром моря й утворюють двошарову везикулу, що оточує вихідну краплю. Згодом ці везикули можуть поширюватися по озерах і морях, взаємодіючи і потенційно приводячи до утворення протоклітин. Тобто попередників клітин живих організмів.

Якщо життя на Титані покаже ядерний вертоліт

Чи так це насправді, і чи існує позаземне життя на Титані або його попередники, ми дізнаємося під час місії NASA Dragonfly, запуск якої заплановано на липень 2028 року. У 2034 році на супутник Сатурна прилетить гелікоптер із ядерним двигуном, який має розкрити багато секретів Титана.

Як уже писав Фокус, вчені вважають, що життя на Титані може процвітати у великих масштабах, але виявити його може бути складно.

Також Фокус писав про те, що в зоряній системі з трьома великими Землями астрономи знайшли ще одну планету. Нова планета була виявлена в зоряній системі Kepler-139, де раніше астрономи знайшли 4 світи.