Військовий експерт Олександр Коваленко: У Шмигаля будуть зовсім інші завдання, ніж в Умєрова

У новому уряді України пост міністра оборони майже напевно дістанеться Денису Шмигалю, який вже написав заяву про відставку з поста прем'єр-міністра. На перший погляд, таке призначення виглядає досить дивним, адже він жодним чином не має відношення до військової справи. Але президент Володимир Зеленський заявив, що досвід прем'єра буде корисним на позиції міністра оборони. Які ж цілі ставляться перед новим главою Міноборони України і які були мотиви його призначення - журналіст Коротко про дізнавався у військового експерта Олександра Коваленка.

Переведення економіки України на військові рейки – не планується

- Чому Зеленський знову призначив главою Міноборони не військового, а цивільну людину?

- У принципі, у нас, як і в Європі, вже давно призначаються міністрами оборони цивільні. І ця тенденція буде підтримуватись і далі. Суто військовими питаннями займається Генеральний штаб, а менеджментом військової галузі, розвитком оборонно-промислового комплексу – Міноборони.
Тобто Міністерство оборони - це регулятор рівня менеджменту. Тому міністр оборони у нас людина не військова. І тут дуже важливо те, хто прийде зі Шмигалем і хто будуть його радники. Хоча сама посада є цивільною, але його оточення повинно бути з відповідними професійними знаннями військової справи.

- Примітно, що і в Росії міністр оборони – Бєлоусов - також виходець з уряду. І йому при призначенні на цей пост поставили завдання перевести економіку країни на військові рейки. У нас з призначенням Шмигаля також хочуть перевести економіку на військові рейки?

- Ні, у нас не будуть цього робити, тому що немає потреби. Ми не є країною-агресором, якій потрібно заради захоплення чужих територій надмірно напружувати свою економіку. А Росія виснажується і змушена переводити свою економіку на військові рейки, щоб продовжувати цю війну. Наша ж основна стратегія - це оборонна стратегія.

Якщо ми переведемо економіку на військові рейки, у нас буде така ж сама ситуація, як і в Росії. Це падіння рівня життя в країні, це економічний спад, і навіть підтримка наших зарубіжних партнерів не допоможе утримати нашу економіку на плаву. Але посилення підтримки військово-промислового комплексу буде продовжуватися.

Зараз ми бачимо, що реалізується спецрежим Defense City, який передбачає створення правового режиму для підтримки підприємств оборонно-промислового комплексу України. Але це не перехід на військові рейки, це зовсім інші економічні регулятори та інструменти, які допоможуть розвитку нашої оборонної промисловості.

Міноборони займатиметься посиленням вітчизняного ОПК

- Президент Зеленський вже заявив, що досвід Дениса Шмигаля на посту прем'єра буде корисний і на позиції міністра оборони. Чим він може бути корисний?

- Мабуть, саме своїми знаннями в економіці. Тому що у Рустема Умєрова був інший функціонал. Він виконував функції налагодження контактів на досить високому рівні, як зі США, так і з країнами Близького Сходу, в яких ми бачили можливість підтримки як на дипломатичному рівні перемовин, так і на військово-технічному рівні. Оскільки країни Близького Сходу могли дати нам багато корисного, що могло б знадобитися Україні. І налагодження таких контактів ми спостерігали протягом цього періоду на близькосхідних майданчиках, і передачу деякої номенклатури, про яку публічно не говорили.

У його попередника Олексія Рєзнікова було інше важливе завдання – терміново налагодити і забезпечити підтримку України західними партнерами в найскладніший момент – початок російської агресії. Це був найпіковіший момент, і саме на нього покладалися такі обов'язки – переконати наших партнерів у необхідності максимальної допомоги. І це завдання також було виконане.

- Що чекати від Міністерства оборони при Шмигалі?

- Від нього чекають ряд позитивних зрушень. Маємо на це надію, тому що зараз розглядається низка законопроєктів у Верховній Раді, які подані і які якраз спрямовані на те, щоб підтримувати наших виробників, щоб надати їм пільги та зменшити податкове навантаження.

Крім цього, у нас є ще можливості в перспективі не тільки розширити інвестиції з боку наших партнерів, а й вихід самої України на світовий експортний ринок з продажу озброєнь. З 2022 року випуск продукції підприємств нашого ОПК збільшився, і потрібно цю продукцію відправляти на експорт. Тобто треба займатися узгодженням цих питань, відповідним прийняттям законопроєктів, які будуть допомагати українському оборонно-промисловому комплексу надалі розвиватися і масштабувати своє виробництво і бути більш незалежними.

Міноборони може стати загальновійськовим хабом

- Подейкують, що тепер з Міноборони хочуть зробити якийсь спільний військовий хаб?

- Цілком можливо. Це якраз одна з функцій військового менеджменту – налагоджувати комунікацію і контакти між військовими та іншими країнами.

Наші військові повинні, якщо ми говоримо про потреби армії, спілкуватися з цивільними представниками Західної Європи. Тому більшість керівних посад у Міноборони і займають саме цивільні, у яких склад мислення і світогляд зовсім інший. Це юристи, економісти, політики, і їм дуже важливо спілкуватися і розуміти військових.

Тому Міноборони і покликане бути містком між військовими та нашими західними партнерами і буде виконувати таку роль хаба. Воно до цього йшло з 1922 року.

- Які нові функції можуть з'явитися у Міноборони?

- Наприклад, створення при Міноборони команди Red Team, це група експертів, яка імітує дії ворожого табору, щоб оцінити рівень захищеності системи та виявити її вразливість. Тобто це коли експерти розробляють дії ворога, як би він максимально вигідно діяв для себе на театрі бойових дій. Тому що зараз у нас взагалі відсутнє розуміння необхідності Red Team, і у нас не проводиться на такому рівні аналіз дій супротивника. Щоб розуміти, на що необхідно орієнтуватися в подальшому і як бути готовим до викликів супротивника. Це так само, як спрогнозувати використання дронів на оптоволокні або спрогнозувати масштабування концентрованих масованих ударів по території України і багато чого іншого.

І це потрібно не тільки Генштабу, а й Міноборони, щоб знати, які економічні дії буде проводити ворог, щоб бути більш ефективним на полі бою, і як цьому протидіяти. Наприклад, росіяни значно підвищують виробництво дронів і ракет, і нам потрібно знати, як економічно реагувати на це.