Кінець освітнього абсурду: що змінить скасування наказу №1112 про який говорив Михайло Федоров

Україною розлетілась новина про нібито скасування дистанційного навчання у школах. Очільник Мінцифри Михайло Федоров заявив, що скандальний наказ Міністерства освіти й науки №1112 щодо зокрема дистанційного навчання у школах буде скасовано. Проте у своєму відеозверненні Федоров не казав що "дистанційка" буде скасовано і всі школярі в обов'язковому порядку повертаються до закладів навчання в офлайн форматі.

"У п’ятницю буде скасований, наприклад, наказ №1112, до якого є багато питань у громади депутатів. І разом з депутатами ми будемо шукати шлях, як досягати цілей і виводити дітей в офлайн, у безпечні школи. Як наздогнати всі знання, які були втрачені за останні кілька років — за Covid, повномасштабну війну — будемо шукати цей шлях", — натомість повідомив міністр.

Голова парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак пояснив Фокусу про що саме казав голова Мінцифри.

"Йдеться не про скасування дистанційного навчання. Михайло Федоров анонсував скасування наказу МОН №1112, але це не означає, що в Україні скасовують дистанційну форму навчання. Вона офіційно передбачена законом як одна з основних форм здобуття освіти, тому її скасувати неможливо — і про це навіть не йдеться", — каже Бабак.

Про що саме скандальний наказ МОН №1112

Очне навчання для внутрішньо переміщених осіб (ВПО)

Наказ зобов'язує учнів, які є переселенцями (ВПО), навчатися в очному форматі за місцем фактичного проживання — тобто, там, де вони зараз мешкають. Це положення має набути чинності з 1 вересня 2025 року.

Проблема: багато батьків вважають, що це порушує їхнє право обирати форму навчання, а також ускладнює адаптацію дитини в новій школі.

Обмеження на створення дистанційних класів

Наказ передбачає, що дистанційний клас може існувати лише за наявності щонайменше 20 учнів.

Проблема: чинний закон дозволяє створення класу з 5 учнів, тому це обмеження розцінюється як дискримінаційне й нереалістичне — особливо для маленьких шкіл чи учнів з ТОТ.

Специфіка навчання для дітей з тимчасово окупованих територій (ТОТ)

Учням з ТОТ пропонували "педагогічний патронаж" — тобто навчання у формі індивідуальних зустрічей або віддалено.

Але для цього вимагалась письмова згода батьків на обробку персональних даних, що могло створити загрозу безпеці для родин, які перебувають під окупацією.

Очне навчання у прифронтових зонах

Школи у прифронтових регіонах могли працювати тільки в очному форматі, але лише за наявності укриттів.

Проблема: багато навчальних закладів не мають повноцінних сховищ або не можуть забезпечити безпечне перебування всіх учнів.

За словами голови парламентського комітету з питань освіти, науки та інновацій цей наказ встановлював жорсткі вимоги до мінімальної кількості учнів у дистанційних класах (не менше 20), суперечив деяким нормам законодавства, створював проблеми для місцевих громад і шкіл і викликав обурення в народних депутатів та батьків.

"Тому під тиском громадськості вирішили скасувати саме цей наказ, а не дистанційну форму навчання загалом. Офлайн-навчання залишається пріоритетом, бо всі розуміють: жива взаємодія з учителем і класом — це краще. Але держава буде шукати більш розумні і законні способи повернення дітей до офлайну, без порушень закону й через діалог із депутатами, комітетами, громадами", — каже Бабак.

За словами депутата, під час пандемії і повномасштабної війни дистанційна освіта врятувала навчальний процес. Забороняти її — нонсенс.

"Просто хтось зробив гучний заголовок, і почалась хвиля непорозумінь. Насправді, все під контролем", — підкреслює Бабак.

Повернення дітей до офлайн навчання: у чому головна проблема

Освітній експерт Микола Скиба у розмові з Фокусом підкреслює, дистанційна форма — не ідеальна, але й не провальна.

"Під час COVID-19 та на початку повномасштабної війни справді було багато проблем — контент, методики викладання, відсутність готовності. Але згодом ситуація вирівнялась: запустили Всеукраїнську школу онлайн, приватні дистанційні школи, адаптовані формати. І найцікавіше: саме учні з ліцензованих дистанційних шкіл нерідко показують найвищі бали на НМТ. Тобто міф, що "онлайн = погано", не підтверджується фактами", — каже Скиба.

Але все ж такі є перві причини чому важливо повернути дітей у заклади навчання.

"Батьки сприймають школу як простір із правилами, охороною, дисципліною. Крім того, міністерства та місцева влада питають: а чи раціонально утримувати велику мережу шкіл, якщо діти навчаються з дому? Потрібно утримувати будівлі, персонал, укриття, енергію. Щоб школи не скоротили, вони намагаються показати: «У нас усе працює, діти ходять, навчання триває». Це і створює хвилю на підтримку офлайну", — продовжує експерт.

Проте безпекова ситуація нестабільна. Навіть у таких містах як Львів чи Ужгород, які вважаються "відносно безпечними", були ракетні та дронові обстріли. Укриття — це часто просто підвали, не пристосовані до повноцінного навчання. Проводити там повноцінні уроки — дуже складно.

"Тому в реальності потрібно шукати компроміси. Варто розвивати змішану форму навчання: учні частково працюють самостійно онлайн, а в школі з викладачем — закріплюють знання, розбирають складне, роблять практичні завдання. Це формат, що відомий у світі давно, і який уже застосовують прогресивні школи в Україні. Саме така модель сприяє не лише засвоєнню знань, а й формуванню компетентностей — тобто вмінь, які поєднують знання, навички й ставлення", — вважає Скиба.

Нагадаємо, міністерство освіти України затвердило Порядок прийому для вступу у 2025 році, у якому встановлено мінімальний конкурсний бал для різних груп спеціальностей. Для дев'яти спеціальностей мінімальний конкурсний бал більший, ніж в інших, і дорівнює 150. Водночас заклади вищої освіти мають право підвищити цю планку.