Кладовища майбутньої війни. Рюкзак до Польщі

Примітка редакції. Поки в Україні війна, помічник Юлії… Жартуємо. Це ми повернулись до свого циклу статей, який довелося відкласти через певні обставини (перша частина тут).

Ну що, шановні, знову поговоримо про європейську медицину в умовах гарячої війни. Хто до чого готовий, де новий медичний хаб. А ще ви дізнаєтесь, до чого ж тут рюкзак у назві статті сховався.

Все просто. Чим вищі геополітичні ризики, тим більш жваво країни Євросоюзу активізували підготовку системи охорони здоров’я до військових та інших надзвичайних ситуацій. І, якщо до «інших» ситуацій іще якось підготувала пандемія, то з військовим плануванням усе доводиться починати з нуля.

Бо коли те планування востаннє проводили, проти Червоної армії?

На початку 2025 року переживати почала Єврокомісія. Вона швидко затвердила стратегію Preparedness Union, яка закликає посилити резерви критично важливих медико-санітарних ресурсів. Серед цілей — вимога забезпечити населення необхідними запасами для автономного виживання щонайменше на 72 години.

У рамках цієї стратегії громадянам рекомендують підготувати «набір для виживання». Це їжа, вода, гроші (лише готівка, бо знаємо ми молодих громадян світу), хоча б якийсь ліхтарик, автономне живлення для зв’язку та базові медикаменти. Одразу зауважимо: оскільки деякі ліки у Європі доволі складно дістати без рецепту, збирати це все добро буде дуже весело.

Комісар ЄС із питань кризового управління підкреслила, що «нова європейська норма життя» — бути готовими до всього. Цікаво, чи в курсі про це хтось нижче за комісара по ієрархії. Втім, заява насправді правильна, незважаючи на наш сарказм.

Стратегія взагалі хороша. Крім тих вимог, вона також спрямована на підтримку стійкості ключових послуг: медичного обслуговування, постачання питної води, електроенергії. Це має функціонувати навіть за умов відключень електрики чи атак. Яких саме, поки не уточнюють. Можливо, хтось кібератак боїться більше за танкові прориви.

Окрім ініціатив ЄС, окремі країни переглядають національні плани цивільної оборони. Нехай не одностайне рішення, але індивідуально йдуть інвестиції у модернізацію лікарень і навчання персоналу.

Особливу увагу приділяють створенню запасів медикаментів та обладнання. Також є інтерес до встановлення генераторів, підготовки укриттів (тут попереду всіх Фінляндія) та мобільних шпиталів. І, що цікаво, є ініціативи щодо тренування медиків для роботи в умовах бойових дій та масових уражень. Це вже цікаво, це вже не ліхтарик.

Польща, будучи «прифронтовою державою» в очах НАТО, наприкінці 2024 року почала робити важливі кроки для зміцнення готовності цивільного та військового секторів охорони здоров’я. Наприклад, 17 грудня 2024 року було підписано новий Закон про цивільний захист і оборону. Цього року він уже набрав чинності, прямо з 1 січня.

Що це? Передусім усеосяжний акт. Уперше за багато років визначено обов’язки всіх рівнів влади щодо захисту населення в мирний і воєнний час. Уведено поняття «соціальної стійкості». А найбільш цікавий момент — закон передбачає, що в разі війни система цивільного захисту гнучко трансформується в систему цивільної оборони.

Трохи пробіжимось по цій інтеграції. Міністр внутрішніх справ стає начальником цивільної оборони. Органам місцевого самоврядування доручено розробляти плани евакуації населення на випадок надзвичайних ситуацій. Уперше для поляків було законодавчо закріплено створення та підтримання укриттів і тимчасових сховищ.

І все це з гарантованим фінансуванням: для таких цілей створено спеціальний фонд у розмірі щонайменше 0,3%  від ВВП на рік. За задумом це має якось виправити нинішню ситуацію. Зараз укриття в Польщі можуть забезпечити захист лише 2–3% населення.

Новий закон також спирається на наявні екстрені служби: пожежні, рятувальники, швидка допомога, лікарні тощо. У той самий час він залишає простір для залучення неурядових організацій. І, звісно ж, із акцентом на важливості навчання громадян. На цьому моменті ми знову зупинимось трохи докладніше.

Отже, за новими правилами громадяни мають бути готові автономно виживати впродовж 72 годин до прибуття допомоги. Міноборони готує ілюстровану інструкцію щодо дій у сучасних загрозах, у тому числі першої допомоги та вмісту тривожної валізки. Випуск цієї брошури заплановано якраз на 2025 рік, і її можна чекати більше за деякі безтолкові комікси.

До речі, аналогічні «підказки з виживання» готують до поширення і серед населення у Франції. Там вийшла 20-сторінкова брошура з порадами щодо підготовки до війни та катастроф. Нас Франція не цікавить, але все ж буде справедливо це підкреслити.

Водночас Польща порушила питання медичної безпеки в умовах конфлікту на загальноєвропейському рівні. Саме під час її головування в Раді ЄС на обговорення винесли тему зміцнення стійкості системи охорони здоров’я під час військових конфліктів.

Польська влада підкреслює, що плани оборони в жодному разі не можуть виключати медичний сектор. На практичному рівні Польща тісно співпрацює з ЄС та НАТО. Ось ви чули про Жешув як логістичний вузол. А тепер там створили цілий європейський хаб медичної евакуації.

Станом на зараз хаб працює із пораненими українцями. До січня через нього вивезли на лікування приблизно 4000 наших вояків. Та, як ви самі розумієте, готовність у хаба має бути і до набагато вищого рівня пропускної здатності.

Поки Польща не втягнута у жодну війну, вона розбудувала логістику під склади медичної та гуманітарної допомоги Євросоюзу. Куди звідти йде більша частина вантажів, ви вже й так здогадались. Та нас цікавить інше: наскільки ці склади можна завантажити, коли земля під ними вже нанесена на тактичні карти ворога.

Хто б там що не казав, та навіть без бажання воювати полякам доводиться готуватись і до таких випробувань. Поки політики кажуть одне, чиновники змушені робити все це за декораціями миролюбно-економічного лібералізму.

Бо ви й самі знаєте: хтось говорить, а комусь іще й працювати треба. Навіть якщо ці заходи не дуже популярні.

А готуватись до війни до її початку — цілком нормально.