"Можемо масштабувати до кінця 2025 року": інтерв'ю директора АОЗ про дрони і унікальні проєкти

Агенція оборонних закупівель займається закупівлею озброєння та військової техніки на потреби Сил оборони України. Здебільшого Агенція працює у трьох напрямках закупівлі боєприпасів, БпЛА та РЕБи і техніка.

Директор Агенції оборонних закупівель Арсен Жумаділов в інтерв'ю 24 Каналу розповів про дрони-перехоплювачі для "Шахедів", новий унікальний проєкт для закупівлі дронів напряму військовими та скільки загалом дронів на рік може виготовляти Україна. Деталі – читайте далі у матеріалі.

Три компанії виготовлятимуть дрони-перехоплювачі для "Шахедів"

Чим відрізняється Агенція оборонних закупівель від Державного оператора тилу? Зараз ви керівник АОЗ, а раніше очолювали ДОТ. Хочеться розуміти, чим це кардинально відрізняється зараз?

Агенція оборонних закупівель проводить закупівлі летальної номенклатури. Тобто це здебільшого озброєння і військова техніка. Державний оператор тилу проводить закупівлі нелетальної номенклатури – це харчування, речове забезпечення і паливо-мастильні матеріали. Агенція оборонних закупівель і Державний оператор тилу відрізняються предметами закупівлі.

Щодо процесу, то насправді вони не так вже і сильно відрізняються. Обидві агенції працюють над тим, щоб забезпечити ЗСУ всім, що їм необхідно, своєчасно і в повному обсязі.

Повне інтерв'ю з Аресеном Жумаділовим: дивіться відео

Командир підрозділу "Птахи Мадяра" Роберт Бровді з позивним "Мадяр", посилаючись на розвідку, повідомив, що Росія зможе запускати тисячу дронів на добу вже цієї осені. Чи закуповують вже зараз для Збройних Сил дрони-перехоплювачі, чи ведеться в цьому напрямку робота?

У цьому напрямку деякі закупівлі насправді вже частково відбулись. Вже відбувається виконання контрактів. Деякі закупівлі будуть проводитися щойно знайдуть фінансовий ресурс для того, щоб їх провести.

Щодо протидії такій загрозі як "Шахеди", це завдання є насправді багаторівневим. Дуже ефективно себе показали дрони-перехоплювачі, про які ми говоримо зараз, і щодо яких нещодавно керівництво держави зустрічалося з американськими партнерами для підписання відповідних документів. Тобто це один ешелон захисту.

Є інші засоби, які використовуються для протидії "Шахедам". Усе те, що до нас доводять для закупівлі у цьому напрямку, ми або вже закупили, або наразі закупляємо.

Утім, не можна сказати, що цього є вже в достатній кількості й ми можемо абсолютно точно все збивати. Передусім через те, що насправді технологію перехоплювачів протестували, щоб усі переконались в тому, що вона ефективна, не так давно. Відповідно, наразі цей виробник нарощує своє виробництво, щоб забезпечити нашу потребу.

Є українські виробники, які виробляють таку зброю? Чи все-таки зараз більше пропозицій на західному ринку? І чи є, наприклад, пропозиції від західних партнерів, щоб передати нам це як безплатну допомогу?

Насправді ринок перехоплювачів, тобто дронів, які перехоплюють ударні дрони типу "Шахед" є досить новим. Тієї продукції, про яку я кажу, ще рік тому або не було, або вона була у прототипах. Сьогодні ми законтрактували 3 компанії, які виробляють такі перехоплювачі. Є й українська компанія, є й американська компанія, про яку я згадував дещо раніше.

В Україні запрацює унікальна система для закупівлі дронів

Якщо продовжити тему дронів, то які першочергові потреби у наших оборонців? Чи зникла вже та проблема, коли, наприклад, захисники хочуть один дрон, а їм приходить зовсім інший? Хочеться розуміти, чи можемо ми як держава, повністю задовольнити ці потреби, чи ще досі потрібно закуповувати певні дрони за кордоном.

Якщо ми говоримо про FPV-дрони, то це здебільшого українське виробництво, тобто це наші українські виробники. І тут ключова проблематика наразі те, як побудований ланцюг постачання від збору, потреби й до того, що розподіляється на військові частини. Цей ланцюг не забезпечує потреби, які є у тієї чи іншої бригади.

Тобто бригада, наприклад, хоче той чи інший дрон на одній частоті, а отримує його на іншій частоті. Є розуміння, що існує дуже велика активність того, щоб перепаювати буквально кожний дрон, який бригада отримує від держави.

Для того, щоб розв'язати цю проблему, а саме дуже довгий лаг між тим, що замовили військові й тим, що вони отримали, ми разом із Міністерством оборони України та Генеральним штабом ЗСУ напрацювали й реалізували проєкт, як і нормативний, так і технічний, який називається DOT-Chain Defence System.

Це цифрове середовище, у межах якого підрозділи напряму замовлятимуть ті дрони, які їм потрібні, за контрактами, які укладає АОЗ. Це дозволить максимально наблизити виробника до споживача, щоб всі побажання були максимально враховані. Водночас, щоб у межах цього середовища ці контракти належно виконували, ми будемо, зі свого боку, це контролювати.

Цю систему запускаємо ось вже, тобто ми пройшли досить тривалий період нормативного регулювання і технічної реалізації цього інструменту. Адже ця сфера, як ви розумієте, зарегулювана, зокрема із міркувань інформаційної безпеки. Ми виконали всі необхідні вимоги, щоб ця система відповідала найкращим стандартам в цій галузі, і наразі запускаємо її в пілотному режимі з 12 підрозділами.

Тобто військові заходитимуть на сайт, обиратимуть виробника і зможуть так просто собі купувати дрони?

Ви все правильно зрозуміли. Вони дійсно будуть заходити в систему. Єдине, що це не публічний сайт. Це захищена система. Ми заводимо в цю систему всіх користувачів, які мають уповноваження від бригади. Далі вони бачать у системі, які вироби є доступними до замовлення, які можуть відвантажити якнайшвидше. Вони вибирають ці вироби й далі йде відвантаження, за яке платимо ми як АОЗ.

Тобто сама бригада, військова частина не укладає контракти, вона не проводить оплату. Уся ця формальна складова та бюрократія на нашому боці. Відповідно, ми можемо зі свого боку значно скоротити цей шлях від того, як бригада визначилась щодо того, що вона хоче, і до того, як вона дійсно одержала бажаний дрон.

Скільки саме працюватиме пілотний проєкт, якщо зараз його протестують та усунуть помилки в його роботі?

Пілотний проєкт має виявити ті чи інші складнощі в його роботі, щоб їх можна було усунути до того, як масштабувати його на сотні підрозділів. Усе має працювати без жодних перешкод. Це стосується і організаційної, і технічної, і нормативної складової.

Ми точно винесемо певні уроки, врахуємо їх. Якщо зміни будуть невеликими щодо нормативки чи контрактів, то масштабування може відбутися до кінця 2025 року. Якщо будуть більш значні удосконалення, то масштабування буде дещо відтерміноване.

Який розмір бюджету АОЗ на 2025 рік?

Який бюджет закладений на 2025 рік і чи відомі цифри на 2026-й? На які потреби військових ви орієнтуєтесь, формуючи бюджет? Що саме закуповуватимете більше цього року, порівнюючи з 2024 та 2023 роками?

Станом на сьогодні Агенція оборонних закупівель оперує річним бюджетом у понад 400 мільярдів гривень в межах трьох програм – боєприпаси, БпЛА і РЕБи та техніка. Найбільшою щодо вартості є програма боєприпасів, на другому місці – БпЛА і РЕБи й на третьому – техніка.

Які зміни відбудуться наступного року, буде зрозуміло восени, коли Збройні Сили України зведуть потреби, визначаться щодо пріоритетів. І з огляду на те, як вони бачать картину воєнних дій на 2026 рік, будуть визначені пріоритети. Станом на зараз про це говорити зарано.

Скільки дронів на рік може виготовляти Україна?

Пів року назад, після Нового року, склалася ситуація, коли у виробників була недозавантаженість і на їхніх складах накопичувалась техніка, дрони. Чи змінилась ситуація і виробники зараз завантажені на 100%? Також чи підтримуєте ви експорт зброї?

Загальна виробнича спроможність наших виробників, якщо говорити про FPV-дрони, складає орієнтовно від 8 до 10 мільйонів виробів на рік – у 2025-му. Це те, що декларує сама індустрія. Як держава у 2025 році ми плануємо викупити орієнтовно від 4 до 4,5 мільйонів дронів – кількість буде частково залежати від наявності фінансового ресурсу.

На закупівлю решти ми не маємо фінансового ресурсу як держава. Відповідно додаткова спроможність у виробників є. Однак, як вона буде завантажена – чи наші міжнародні партнери профінансують це виробництво через так звану "данську модель", чи це буде відкритий експорт, – не можу наразі прокоментувати. Це стане зрозуміло приблизно у другому півріччі – чи дійсно запрацює на експорт певна номенклатура.

Скільки тоді не вистачає фінансування, щоб забезпечити потреби військових і завантажити усіх наших виробників?

Якщо в середньому базовий FPV-дрон коштує 20 тисяч гривень за одиницю, то оця недозавантаженість у 5 мільйонів виробів з тим, що є спроможність на ринку, означає, що потрібно ще додатково 100 мільярдів гривень лише по цій номенклатурі. А це не єдина номенклатура, яка є дефіцитною.

Майже все те, що потребує фронт, не забезпечується нами через брак фінансового ресурсу. Коли він з'являється, то розподіляється за пріоритетами й не так, що одна категорія фінансується на 100%.

Плани АОЗ щодо ШІ та інших проєктів

Щодо штучного інтелекту, чи є вже на цьому напрямку закупівлі? Тому що очільник Мінцифри Михайло Федоров казав, що технологія штучного інтелекту дозволить прибрати операторів дронів з поля бою. Проте на це можуть піти роки. Чи з'явились у військових потреби в цьому сенсі й чи можуть їх задовольнити виробники в Україні та за кордоном?

Точно є виробники та інженерні команди, які працюють над тим, щоб інтегрувати ШІ. Я не готовий зараз сказати, що є серійне виробництво таких дронів, які б ми закуповували й про які мені було б відомо. Щойно з'являться серійні виробництва і вони будуть готові постачати не пробні партії, а великі обсяги для Збройних Сил України, найімовірніше, воно з'явиться у потребі. Тоді, ми будемо його контрактувати.

Які ще нові проєкти, що можуть спростити життя військових, окрім маркетплейса, ви ще плануєте?

Інструмент, про який я говорив, ми хочемо поширювати й на іншу номенклатуру, не тільки на дрони. Наприклад, на РЕБи, скиди під дрони. На все те, в чому у нас є з одного боку високо конкурентна пропозиція, з іншого – є користувачі, які мають свої споживацькі вподобання. Усі ці закупівлі намагатимемося переводити у цифрове середовище.

Також ми оголосили в електронній системі Prozorro закупівлю FPV-дронів за тактико-технічними характеристиками. Агенція оборонних закупівель вперше це зробила. Очікуємо, що ці дрони у нас стануть дещо дешевшими, а їхнє постачання – більш плановим.