Німецька компанія Helsing поставила в Україну 1950 дронів-камікадзе зі штучним інтелектом

Німецька компанія Helsing вже поставила в Україну 1950 оснащених штучним інтелектом (ШІ) дронів-камікадзе HF-1, створених у співпраці з українським виробником, й наразі проводить тестування в Україні баражуючого боєприпасу HX-2 з кращими характеристиками, вже повністю свого виробництва.

Як передає Укрінформ, про це повідомив під час медіа-дня у Мюнхені представник Helsing Саймон Брюн'єс, відповідальний за "дроновий" напрямок і операції в Україні.

"Ми поставили вже 1950 одиниць HF-1. Маємо поставити ще 2050", - прокоментував Брюн'єс питання кореспондента агентства про те, скільки дронів компанія вже поставила в Україну.

Створені у співпраці з українським виробником дронівTerminal Autonomy, HF-1 перебувають на озброєнні низки українських підрозділів та успішно застосовуються у бойових умовах.

"Система має таку можливість: після фіксації цілі вона залишається на ній, незважаючи на всі контрзаходи противника в електромагнітному спектрі", - пояснив Брюн'єс специфіку роботи дрона зі штучним інтелектом.

Це ж програмне забезпечення було реалізовано і на HX-2 – ударному дроні з подвійним X-подібним крилом, вже повністю власного виробництва Helsing. Для виробництва цих дронів у лютому у Німеччині було відкрито перший завод компанії. Наразі там виготовляють понад 450 HX-2 щомісяця і мають потенціал довести виробництво до 1000 одиниць.

Як зазначив Брюн'єс, HX-2 важить 12 кг, з яких 4 кг – боєприпас. Дальність його дії сягає до 120 км, крейсерська швидкість становить 80–90 км/год, а максимальна – до 250 км/год.

Згідно інформації виробника, завдяки новій системі GPS для нічних польотів дрон HX-2 використовує камеру, спрямовану вниз, яка зіставляє зображення з цифровою картою та дозволяє точно визначати позицію за ландшафтними орієнтирами.

"Це ніби у вас є карта, коли ви дивитеся на природу. Ось гора, ось ще одна гора, ви бачите дві гори на своїй карті, визначаєте позицію за допомогою триангуляції, і все. Ми робимо це з пропускною здатністю в сотні терабітів на секунду. Саме тому точність системи настільки висока", – зазначив Брюн'єс.

Ще однією новою функцією стала система повторного розпізнавання цілі (re-ID), яка поєднує логічні й візуальні дані про об'єкт – час, напрямок руху, координати, а також описові характеристики – і дає змогу знову навестися на ту ж ціль із точністю 99,9%. Однак остаточне рішення про ураження завжди ухвалює оператор.

Важливим фактором є й концепція автономної зграї. Модульне програмне забезпечення Helsing – платформа Altra – дозволяє скоординувати десятки HX-дронів як рій під управлінням одного оператора.

За словами керівника "дронового" напрямку Helsing, на українському фронті є зони, де сигнал GPS або радіозв’язок на робочій частоті глушиться або повністю втрачається, але HX-2 не втрачається – він повертається до останньої точки, де був зв’язок, і тоді оператор переоцінює ситуацію, щоб змінити завдання, обрати інший сектор або, можливо, нову місію.

"Технічно так, але ми наразі не впроваджуємо цю функцію для українських сил. Причина в тому, що, як я сказав, ми працюємо на українській території. Існує тонка моральна межа, якої ми дотримуємося, щоб робити правильні речі. Ми хочемо, щоб система залишалася під контролем людини, навіть якщо у нас є технічні можливості для інших підходів", - прокоментував представник Helsing питання кореспондента Укрінформу про те, а чи може дрон зі ШІ, у разі втрати сигналу з оператором, продовжити місію самостійно, знайти ціль і вразити її.

Між тим, важливим моментом є те, що під час "донаведення" – коли ціль ідентифіковано, захоплено й отримано команду від оператора на ураження – ШІ може довести дрон-камікадзе в потрібну ціль, навіть якщо при наближенні до неї буде втрачено зв’язок з оператором через розташовану поруч систему РЕБ.

Про намір поставити Україні 6 тисяч HX-2 компанія Helsing повідомила у лютому, відразу після розробки своїх "розумних" дронів-камікадзе. За його Брюн'єса, наразі завершується "внутрішнє тестування" HX-2 в Україні у тісній співпраці з українським військовим підрозділом. Відбувається адаптація дрону до українських реалій фронту.

Більш детально читайте в матеріалі "Бойовий ШІ з Європи" на сайті Укрінформу.

Як повідомляв Укрінформ, у лютому міністерство з питань стратегічних галузей промисловості та німецька оборонна компанія Helsing GmbH домовилися про співпрацю у напрямку впроваджень технологій штучного інтелекту в українські розробки.