Новий уряд – знайомі обличчя: чому оновлений уряд навряд чи змінить ситуацію в економіці

Верховна Рада сьогодні 17 липня проголосувала за призначення на посаду прем’єр-міністра Україні Юлії Свириденко, яка раніше очолювала Міністерство економіки. Також в уряді відбуваються інші зміни, які торкнулись майже усіх міністерств. На посаді міністра фінансів залишається Сергій Марченко, а от міністром енергетики стане очільниця Міністерства захисту довкілля Світлана Гринчук. Тоді як Мінекономіки керуватиме Олексій Соболєв, що зараз є першим заступником міністра економіки. Мінагрополітики та Мінзахисту довкілля планують ліквідувати, а функціонал міністерств додати до Міністерства економіки. Як зміни в уряді вплинуть на економічну політику в Україні та чи очікувати різких змін в економіці, Фокус запитав у профільних експертів.

Нова економіка – не сьогодні: як експерти оцінили прихід нових міністрів

Косметичний ремонт, який не вирішує головних проблем. Саме так експерти охарактеризували зміни в уряді України, зокрема і стосовно економічного блоку. Також експерти зазначили, що по факту зміни не відбулись, адже ядро команди минулого уряду Дениса Шмигаля (як і сам Денис Шмигаль, що очолив Міноборони) залишилось. А ще очевидним для експертів є контроль уряду та ротацій в ньому з боку Офісу президента, проте внаслідок цих рішень кардинальних змін в економіці ніхто з опитаних фахівців не очікує.

Що ж стосується плану роботи нового уряду, то вже вчора були деталізовані завдання на наступні шість місяців для нового уряду. Йдеться про головне – збільшити виробництво власної зброї в Україні, повністю забезпечити контрактування необхідних обсягів усіх типів дронів для Сил оборони України, провести відчутну дерегуляцію та вивільнити внутрішній економічний потенціал країни, а також забезпечити повне виконання програм соціальної підтримки людей.

Важливо Новий Кабмін - нові ставки: чого очікують від Кабміну Юлії Свириденко вже зараз

Загалом деякі експерти сумніваються в певній логіці нинішніх перестановок в уряді. "А що заважало пані Свириденко це робити, наприклад, тиждень тому?", — запитує економіст, виконавчий директор Економічного дискусійного клубу Олег Пендзин, коментуючи план роботи уряду. І продовжує: "Це її прямі повноваження, вона перша віце-прем'єрка з економічних питань. Розумієте, за що я говорю? Тим більше, коли ми з вами подивимося, він весь фінансовий блок лишається на місці, Марченко лишається на місці. Тобто ніяких змін не може бути, тому що всі ж лишаються на місці. Назвіть мені нову особу, нову людину в цьому уряді, яка би не була в попередньому".

На думку Олега Пендзина, в уряді — люди невипадкові. "Це люди, які працювали в уряді, це люди, які і так мали всі повноваження для того, щоб вирішувати всі речі, фактично йдеться більше про формалізацію, перетасування фігур, а не про зміни в економічній політиці", — зауважив експерт.

Фінансовий аналітик, член Українського товариства фінансових аналітиків Андрій Шевчишин вважає, що певний план в оновленого уряду є, відповідно до якого він буде намагатися працювати. "Впевнений — плани є. Погоджені й планові обсяги зовнішніх надходжень й інвестицій, особливо в оборонку. Останні угоди, зокрема з Конференції в Римі є цьому підтвердженням. Отже, новий Кабмін буде виконавцем всіх цих планів. Наскільки вдало, враховуючи "зустрічні вітри", продовження бойових дій, буде видно. Зараз вивільнення потенціалу — це про ВПК/мілтек, залучення капіталу для покриття дефіциту, на відновлення", — пояснив у коментарі Фокусу Андрій Шевчишин.

Говорячи про озвучене Володимиром Зеленським завдання по дерегуляції, Андрій Шевчишин зауважив: "Наша дерегуляція — це з одногу боку зовнішне фінансування дефіциту бюджету й, відповідно, виконання вимог кредиторів/партнерів, а з іншого — фінансування оборони за рахунок власних надходжень, які потребують посилення адміністрування. Отже, виникає потреба в діях, які б балансували систему, давали повштох бізнесу, підтримували його конкурентоздатність. Й ще важливішим завданням є проведення реформи — митниці, БЕБ, судової".

Ризиком для економіки Олег Пендзин називає рішення про злиття в одному міністерстві трьох – Мінекономіки, Мінагрополітики та Мінзахисту довкілля. "По досвіду я вам можу сказати, чим більша структура, тим менше вона керована. Коли ми з вами говоримо, наприклад, про Міністерство економіки, воно і так взагалі є монстром. А тут злиття з іншими міністерствами. Міністерство економіки і так є надзвичайно великим та розгалуженим органом. А тепер уявімо собі, що до того монстра під назвою Міністерство економіки доєднується Мінагрополітики, яке абсолютно інше по своїй логіці. І ще Мінзахисту довкілля. І які при цьому додаткові задачі лягають на плечі людині, яка буде тепер представляти політику в трьох напрямках. Чи готова вона до того? Чи настільки вона кваліфікована?", — каже Олег Пендзин.

На думку експерта, будь-яке скорочення певного органу влади (а в даному випадку мінус два міністерства – Мінагрополітики та Мінзахисту довікілля), як правило, веде до втрати повноважень і втрати функцій. "Коли починається скорочення, то ідуть не просто люди, ідуть функції, які потім, беручи весь досвід реформування Кабінету Міністрів за всі роки незалежності, виявляли наступним чином: спочатку все скорочується, а потім починають панічно добирати людей, щоби не втратити ті функції, які життєво важливі для держави. Зараз робиться таке страхітливе об'єднання з таким жахливим скороченням. Чи не буде втрачена керованість державними процесами, які є вкрай важливими для того, щоби держава продовжувала виконувати ті функції, які на неї покладені?" — зауважив Олег Пендзин у розмові з Фокусом.

Енергетика – в нових руках: чого очікувати після змін у міністерстві енергетики

Фокус також спробував з’ясувати, що відбуватиметься в енергетичній сфері України після появи нового міністра енергетики – Світлани Гринчук.

Директор енергетичних програм Центру Разумкова Володимир Омельченко вважає, що мало що зміниться після призначення нового очільника Міненерго. "На мій погляд, тут не потрібно якихось великих очікувань мати, оскільки ми всі бачимо в новому уряді ті ж самі обличчя, просто вони помінялися місцями. І розраховувати на те, що уряд буде якусь самостійну політику проводити, якісь великі реформи… мені здається, це такі марні очікування", — зазначив експерт у розмові з Фокусом. На його погляд, враховуючи, що Міненерго і раніше не впроваджувало ніяких реформ та не мало великого впливу на енергетичний сектор, його цілком можна було б скоротити до департаменту у складі Міністерства економіки.

"Так у Німеччині і в більшості країн Європи.Тому що не зрозуміло, чим міненерго взагалі займається. Тому що всі функції енергетичні виконує регулятор НКРЕКП. Це Комісія займається регулюванням ринків, в умовах, коли Україна намагається займатися інтеграцією енергетичних ринків, ключову роль грає саме НКРЕКП, а не міністерство, тому що саме НКРЕКП видає ліцензії, регулює ситуацію на ринку, встановлює правила роботи ринку", — пояснив Володимир Омельченко.