Від безладу до системи — столиця приборкує армію МАФів

Сучасне місто — це про простір, де зручно всім: і жителям, і бізнесу, і тим, хто просто проходить повз. Щодня, крокуючи столичними вулицями чи то з ранковою кавою, чи то поспішаючи на зустріч, ми натрапляємо на знайомий урбаністичний «пейзаж»: МАФи. Їх так багато, що око давно перестало помічати, а роздратування — дивувати. Але за цією буденністю ховається серйозна проблема: хаос, що спотворює вигляд міста й буквально блокує його дихання — від перехожих до інженерних мереж.

Чи впорядковувалося взагалі розміщення цих тимчасових споруд? Звісно. Питання розміщення таких споруд для здійснення підприємницької діяльності у Києві регулювалося згідно з рішенням Київради від 28.02.2013 №97/9154 «Про деякі питання розміщення тимчасових споруд торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності у м. Києві». На практиці кожен киянин чи гість міста спостерігав цілковитий хаос у розташуванні цих «кіосків», який підпорядковувався, радше, естетичному смаку та забаганкам власника, ніж прозорим правилам.

Станом на 2024 рік у Києві налічувалося понад вісім тисяч МАФів. І знаєте що? Лише близько семи тисяч мали хоч якісь документи, щоправда, більшість із них уже були нечинними. Поки місто втрачало мільйони гривень, а вулиці були захаращені, хтось отримував щось схоже на «гроші у валізах» за хаос, але це не точно.

Від хаосу до прозорості: початок реформи

Київська влада усвідомила, що потрібні радикальні зміни. Шукали рішення, які принесли б не лише порядок, а й гроші до міського бюджету. Запит був на прозорий швидкий ефективний і зрозумілий механізм регулювання розміщення МАФів.

Задля впровадження нових підходів Київрада ухвалила низку необхідних рішень. Аби не винаходити велосипеда, посадовці вирішили застосувати найкращі національні практики у сфері управління активами публічного сектора економіки — електронну торгову систему «Прозорро.Продажі». Зрозумілий і прозорий механізм публічного управління активами — це те, що було потрібно місту. А принцип «усі бачать усе» дає можливість кожному через систему аналітики прослідкувати перебіг торгів (хто прийшов, як зростали ставки і яка сума стала переможною на момент закриття угоди). Там, де раніше були кулуарні домовленості, з’являються правила гри, єдині для всіх. Там, де був хаос, тепер зрозуміла та прозора система пошуку ринкової ціни на право володіння чи користування різноманітними активами та майном. Експерти АТ «Прозорро.Продажі» долучилися до роботи в профільних групах, брали участь у внутрішніх обговореннях і розробці нового порядку про тимчасове користування окремими елементами благоустрою для розміщення тимчасових споруд для ведення господарської діяльності. Це була справжня синергія досвіду та інновацій, яка мала вже незабаром принести столиці користь, а місцевому бюджету — нові надходження.

13 червня 2024 року відбулося пленарне засідання III сесії Київської міської ради IX скликання, на якому розглядалося питання зміни регулювання розміщення тимчасових споруд (поштоматів, засобів пересувної торгівлі, кіосків/павільйонів, автоматів із продажу товарів/послуг). Під час засідання я виступила від команди АТ «Прозорро.Продажі», презентувала напрацювання команди та відповіла на запитання. За результатами обговорення депутати підтримали проєкт рішення, що стосується нових правил розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності, що фактично запустило масштабну реформу системи розміщення таких споруд у столиці. Згідно з новим положенням (рішення Київради №915/8881 від 13.06.2024) серед іншого було передбачено:

1) значне скорочення кількості МАФів;

2) оренду місць для розміщення тимчасових споруд через відкриті аукціони в системі «Прозорро.Продажі», у тому числі поштоматів, вендингових автоматів, кіосків/павільйонів, засобів пересувної торгівлі та станцій електрозарядки;

3) укладання договорів на п’ять років з можливістю пролонгації ще на п’ять років.

З метою закріплення системного підходу до організації аукціонів у березні 2025 року АТ «Прозорро.Продажі», департамент територіального контролю міста Києва та КП «Київ.Прозоро» підписали меморандум про співпрацю.

Цей документ засвідчує спільне прагнення сторін забезпечити прозорість, зручність і передбачуваність у проведенні аукціонів. Йдеться про запровадження єдиних правил, відкритих критеріїв відбору організаторів і зрозумілих процедур участі для бізнесу.

Особливу увагу приділено принципам відкритості: інформація про учасників, результати та фінальні суми має бути доступною для всіх зацікавлених, без винятків і прихованих деталей.

Перші результати та плани на майбутнє

У січні 2025 року відбулися перші онлайн-аукціони з оренди місць для розміщення поштоматів у Печерському районі, а у березні-квітні — торги на кіоски/павільйони, засоби пересувної торгівлі та автомати з продажу питної води.

Лише у Печерському районі, одному з десяти в столиці, вже підписано 111 договорів оренди за результатами аукціонів. Очікувані щомісячні надходження від них — понад 1,74 млн грн. І це тільки початок. Щодо інших показників:

• 92 договори стосуються розміщення поштоматів. Вони вже приносять місту майже 87 тис. грн щомісяця. Найприбутковіша точка по вул. Велика Васильківська, 81 (3 м²), з орендною платою 2 350 грн/міс.;
• 13 договорів укладено на розміщення кіосків і павільйонів, разом — 742 тис. грн/міс. Абсолютним рекордом є локація на бульварі Лесі Українки, 24Б (10 м²), де орендна ставка — 156 000 грн/міс.;
• ще 6 договорів стосуються пересувної торгівлі, і це ще 913 тис. грн/міс. Найдорожча точка по Володимирському узвозу, 2 (9 м²), — 321 050 грн/міс.

Ці результати засвідчують, що відкриті аукціони не лише дають місту реальні гроші, а й формують чесну ринкову ціну. Особливо у таких «гарячих» локаціях, як центр Києва.

На цьому процес прозорого управління локаціями під поштомати, пересувну торгівлю, кіоски та автомати не зупинився. Вже затверджено 544 комунальні локації у восьми районах столиці, які будуть виставлені на відкриті аукціони:

• поштомати — 240 локацій;
• кіоски та павільйони — 184 локації;
• пересувна торгівля — 44 локації;
• автомати з продажу товарів і послуг — 43 локації;
• вендингові автомати — 31 локація;
• станції зарядки для електромобілів — 2 локації.

Такий крок — не просто про додаткові надходження, а про нову якість управління міським простором, комфорт для киян і зрозумілі прозорі правила для бізнесу. Досвід Києва може стати прикладом для всієї України, демонструючи, який практичний результат для громад та органів місцевого самоврядування приносить використання найкращої національної практики в сфері управління активами публічного сектора економіки через прозорі аукціони.