З чим зіткнеться Шмигаль через провал Умерова

Через три з половиною роки великої війни Володимир Зеленський вирішив перетасувати уряд.

В іншій ситуації повна відсутність нових яскравих обличь викликала б тривогу. Це перший Кабмін практично без оновлення. По суті – свідчення кадрового колапсу діючої адміністрації.

Однак реакція в суспільстві та політикумі досить рівна. Перша причина – всі розуміють, що Уряд, як і Рада, зараз грають техніко-декоративну роль. Вони лише оформлюють рішення. Центр реальної влади – в ОП, а там нічого не змінюється. То чого переживати?

Але є й друга причина спокою: заміна міністра оборони. На цю посаду з формальним пониженням перейде вже екс-прем'єр Денис Шмигаль, а Рустема Умерова влаштують десь в іншому місці.

До Шмигаля маса питань. Однак результати роботи Умерова настільки провальні, що призначення Шмигаля в МО сприймається з певним оптимізмом і надією, як антикризовий захід. В першу чергу – найрізноманітніші групи розраховують на припинення безладу та відновлення передбачуваного менеджменту.

В останні місяці негатив на адресу Умерова почав просто зашкалювати. Розгромну характеристику його роботи дав народний депутат з комітету з нацбезпеки та оборони Сергій Рахманін, який перебував з Умеровим в одній фракції «Голос». На Умерова обрушилися з критикою його головні лобісти з числа «антикорупціонерів» та інших громадських активістів. Навіть Мар'яна Безугла почала писати, що Умеров в рази гірший як міністр, ніж був Олексій Резніков. Ну, і глава фонду «Повернись живим» Тарас Чмут нещодавно дав дуже неприємну характеристику. Загалом – спостерігається повний консенсус: Умеров як міністр провалився.

Невідомо, які завдання поставить Шмигалю в МО Зеленський, але екс-прем'єр на порядок сильніший за Умерова як адміністратор. Тому буде виглядати цілком очевидною передача в сферу відповідальності Шмигаля і Мінстратегпрому, і Держспецзв'язку. Щоб в цьому секторі нарешті з'явилася хоч якась єдина логіка.

Умеров уже звітував красивими слайдами про тотальні успіхи. Особливо комічно серед заслуг МО виглядає «курська операція». Екс-міністр регулярно записував у свій актив успіхи армії, категорично відкидаючи весь негатив, типу втрати Авдіївки, операції в Кринках і т.д.

В реальності Шмигаль зайде на дуже важку спадщину.

Щоб це зрозуміти, достатньо пройтися по основних напрямах роботи Міноборони як політичного органу, що займається ще й забезпеченням.

Як ми пам'ятаємо, попередній міністр Олексій Резніков був звільнений на тлі ряду скандалів. Що заважало по гарячих слідах давати об'єктивну оцінку. Зараз уже можна говорити, що Резніков насправді передав Умерову.

По-перше, це працюючий механізм «Рамштайна» та його відгалуження типу «данської», «голландської», «французької» та інших моделей фінансування зброї для України.

Навіть після обрання Дональда Трампа «Рамштайн» дає результати завдяки системі сформованих при Резнікові тематичних «коаліцій» (артилерійської, танкової, ППО, авіаційної і т.д.), де основне лідерство було у європейських країн.

В цілому, при Резнікові українська армія почала отримувати та застосовувати сотні типів західного озброєння, від стингерів до Хаймарсів. Були оформлені політичні домовленості на системи Patriot та літаки F-16. Були заведені перші western виробництва, а також створені умови для прямих закупівель європейськими грошима у українського ВПК.

За останні два роки радикальних проривів тут не було, відмічався кількісний ріст. Нічого принципового Умеров не додав, рухався в колії. Більше того.

Умеров всю цю систему мало не загубив. У нього 7 місяців взагалі не було профільного заступника з міжнародних питань, а потім почалася нескінченна кадрова карусель. Партнери були в повному замішанні й шукали інші точки входу. Маса часу та можливостей втрачена.

А ось що Умеров точно зробити не зміг, так це підхопити почату попередником роботу над Future Force Concept – стратегічним документом про майбутнє української армії для вбудовування України в європейську систему колективної оборони.

Це перше стратегічне завдання для Шмигаля – перетворити домовленості про поставки та виробництво зброї в процес інтеграції України в систему колективної оборони. Тим паче, що з Брюсселя вже лунають сигнали, що ЄС готов включати витрати на Україну, як європейські. Європейці вже відкрито говорять, що не лише готові робити зброю для України, але й закуповувати українську в рамках розширення витрат на безпеку, що було обговорено з Трампом на останньому саміті НАТО.

Наступний блок – забезпечення армії.

Резніков отримав напередодні 2022 року пусті склади, а передав Умерову величезні запаси летальних та нелетальних ресурсів (з елементарного - запаси шоломів, бронежилетів та форми обчислювалися сотнями тисяч комплектів, що навіть при наявності окремих скандалів дозволяло забезпечувати війська ще два роки).

Головне – Умерову дісталася система контрактів на закупівлю зброї та боєприпасів. Там не все було бездоганно, її шалено критикували різні лобісти, але по факту саме завдяки цим контрактам Україна протрималася другу половину 2023 та весь 2024 рік, коли була пауза в поставках зі США.

По суті, Умеров протримався за рахунок проїдання резервів попереднього міністра. А Шмигаль заходить на посаду в умовах величезного дефіциту. Запас міцності – від'ємний. Денису Анатолійовичу доведеться якимось чином це швидко надолужувати.

Резніков запустив реформу закупівель, це він почав втілювати ідею двох закупівельних агентств, які Умеров потім перетворив на свої флагманські проекти. Якщо оцінювати публічну сторону, то АОЗ та ДОТ справді виглядають краще, ніж те, що було при Резнікові. Але якщо заглибитися в деталі – картина значно змінюється.

Найпростіше – довга відсутність скандалів в цій сфері була обумовлена тим, що Умеров просто взяв на борт в Міністерство головних скандалістів, що збивали Резнікова. Але як тільки між активістами та міністром відбувся розрив, спливла неприглядна картина. Коли той же ДОТ банально не здатний організувати закупівлі форми (дійшло до того, що Сили логістики попросили суд видати в армію форму, арештовану по одному зі скандальних контрактів 2023 р.). Не кажучи вже про АОЗ та боєприпаси – там повний жах, про це багато сказано, включаючи у мене в ефірах.

Треба віддати належне – система стає більш прозорою. Але наростає колосальна проблема – в системі Міноборони почали тотально уникати відповідальності. Скандалів менше тому, що просто не приймаються рішення, нічого не робиться. Екс-міністр самоусунувся.

Шмигалю доведеться з ходу це виправляти. Інакше за підсумками року вилізуть жахливі цифри дефіциту, колосальні масштаби невиконаних контрактів та дебіторської заборгованості. І винуватий в цьому вже буде не Умеров, а він сам.

Тому найбільш правильним для Шмигаля є найшвидше проведення аудиту та дозоване інформування парламенту, ЗМІ в режимі оффрек, експертного співтовариства про реальну ситуацію. Але він це навряд чи зробить, бо звик згладжувати кути.

Очевидним пріоритетом є збільшення виробництва зброї в Україні. В першу чергу – дронів, систем ППО, далекобійних засобів ураження.

При Резнікові через КМУ та РНБО було проведено ракетну програму та програму розвитку ППО/ПРО, створено правову рамку. Далекобійні дрони, «довгий «Нептун» - це видимі елементи даної програми.

Однак, як можна судити, Умеров разом з двома міністрами стратегічних галузей промисловості не зміг забезпечити належний темп та масштабування. Це добре видно в секторі ППО. Частково тому, що Умеров ігнорував і уряд, і парламентський комітет з оборони. Навіть коли його туди офіційно запрошували.

Комунікація в оборонному секторі, яку вибудував Резніков, при Умерові розсипалася. Шмигалю доведеться збирати її заново.

Де помітні зміни на краще – це в створенні цифрових продуктів. Армія+, Резерв+ та інші рішення стали важливими новаціями. Мінусом цих систем стала так звана «цифровізація хаосу». Тобто, глибинні реформи не проведені, зате у них тепер красива оболонка. І весь інтернет забитий скаргами людей, які добросовісно оновили дані, пройшли ВЛК, однак в Резерв+ вони числяться в розшуку, навіть маючи бронь. Але це можна інтерпретувати як проблеми росту та зарахувати в актив міністру. Цифровізацію треба продовжувати.

Окрема велика розмова - мобілізація. Міноборони при Умерові розгорнуло мережу рекрутингових центрів, певний ефект вони дають. Повністю покладати на міністра кризу з мобілізацією буде не об'єктивно – це завдання всього Кабміну. Так що Шмигаль отримає те ж завдання, тільки на іншому рівні.

В цілому підсумок роботи Умерова виглядає так.

Замість в цілому успішного «комунікатора» Резнікова, який показав результат і в адмініструванні, призначили «менеджера» Умерова. В плані менеджменту Умеров провалився і перейшов в нішу «переговорника». Однак тут якихось вражаючих результатів він не показав.

Наприклад, він так і не зміг налагодити комунікацію з Пентагоном. В плані спілкування з США набагато більшу ефективність показала команда, що готувала «ресурсну угоду». Вони сумілі відкотити неадекватні вимоги Вашингтона. Тому ідея направити Умерова послом в США викликає скепсис.

Резніков прийняв Міноборони в умовах глибокої кризи (коли МО та Генштаб судилися між собою), пройшов відрізок найбільшої невизначеності, налаштував поставки зброї, масштабував багато процесів та забезпечив запас міцності. Хоча і помилок наробив, куди без них.

Умеров прийняв Міноборони, коли лінія фронту була більш-менш статична, основні процеси налагоджені. Він пропрацював стільки ж, скільки і Резніков – трохи менше двох років. У нього були набагато кращі умови для проведення реформ та проривів, навіть на тлі гойдалок в США. Але по факту виявляється, що в ряді сфер ми відкинуті в 2023 рік.

Шмигалю доведеться починати в умовах величезної втоми суспільства (що видно по зборах на армію), кризи мобілізації, розпаду системи управління, але з більш-менш ясними перспективами на міжнародному треку та непоганим заділом в приватному секторі ОПК, який треба масштабувати.

Якщо Зеленський дозволить йому набрати команду, а не бути просто статистом, то за рахунок банального впорядкування вже буде прогрес. Плюс можна бути впевненим, що Шмигаль не провалить міжнародку, тут у нього достатній досвід.

Головне, що повинно відбутися: Міноборони знову повинно стати політичним органом, давати бачення і під це бачення формувати ресурси. Який з Шмигаля оборонний візіонер стане ясно дуже скоро. Особливих надій не плекаю, але...