В Україні вимирають птахи: експерт назвав види, що зникли назавжди

Людська діяльність призводить до катастрофічного скорочення популяцій птахівв Україні. За даними орнітолога Геннадія Фесенка з Інституту зоології імені І.І. Шмальгаузена НАН України, 91 вид птахів в Україні вже внесено до Червоної книги, що становить понад 20% від усієї пташиної фауни країни. Ця кількість постійно зростає, і в наступне, четверте видання Червоної книги, планують додати ще чотири види.

Про це пише Главком.

Серед видів, що нещодавно поповнили список червонокнижних, — пірникоза сірощока та пірникоза червоношия, чия чисельність значно скоротилася. До них також долучилися грицик великий та вівсянка лучна.

Особливо тривожна ситуація з вівсянкою лучною, маленьким горобцеподібним птахом. За останні 15 років її популяція в Європі скоротилася майже повністю. Згідно з Фесенком, якщо у 2004 році в Європі налічувалося до 100 тисяч пар, то через 15 років їх залишилося не більше 600. В Україні, де цей вид раніше гніздився на півночі Сумської та Чернігівської областей (у заплаві Десни), він, ймовірно, вже повністю зник як гніздовий.

Причини зникнення: знищення середовищ та пряме винищення

Головними причинами такого катастрофічного зменшення чисельності вівсянки лучної орнітолог називає:

• Перетворення природних місць існування: На територіях зимівлі птаха в Південно-Східній Азії зволожені луки, де мешкала вівсянка, інтенсивно перетворюються на рисові поля. Ці нові агроландшафти абсолютно непридатні для життя цього виду.

• Масове винищення: В місцях зимівлі вівсянок лучних (розміром з горобця) люди тисячами ловлять їх для вживання в їжу, що призводить до їхнього «майже з’їдання».

Втрачені види: кульон тонкодзьобий

Ще одним прикладом трагічної втрати є кульон тонкодзьобий, який, за словами Геннадія Фесенка, ймовірно, вже повністю вимер у світовому масштабі. Цей кулик, трохи більший за голуба, але значно легший, з довгим зігнутим дзьобом, був масовим наприкінці ХІХ — на початку ХХ століття. Попри його чисельність, точні місця гніздування так і не вдалося встановити, що унеможливило ефективну охорону. Активне полювання призвело до різкого падіння його популяції, і вже у 1980 році його включили до першої редакції Червоної книги України.

Разом з кульоном тонкодзьобим до Червоної книги України також включені кульони великий і середній, що схожі на нього зовнішньо. Хоча ці види більші, їх можна було сплутати, особливо на відстані. Саме тому всю «трійцю» подібних кульонів заборонено до видобутку. Проте, як зазначає Фесенко, «все одно кульона тонкодзьобого не вдалося зберегти».

Степові птахи: без надії на відродження

Орнітолог також висловлює песимізм щодо значного відродження червонокнижних степових птахів. Причина цього — майже повне перетворення природних степових екосистем на сільськогосподарські угіддя.

«У нас в 1980-х роках перестала гніздитися остання пара орла степового. Лише зрідка, тільки в Криму, ще трапляються окремі особини буривітра степового. Перестав гніздитися у нас і лунь степовий. Ще зберігається певна кількість, але невелика, журавля степового», — підкреслив Геннадій Фесенко. Це свідчить про те, що знищення природних біотопів має довготривалі та часто незворотні наслідки для біорізноманіття.

Раніше повідомлялося, унікальні, різнокольорові, важливі для екосистем— сотні пташиних видів перебувають на межі зникнення. Нове дослідження, опубліковане в журналі Nature Ecology & Evolution, попереджає: понад 500 видів птахів можуть зникнути у найближчі 100 років, якщо не буде вжито термінових заходів.