Війна в Україні змінила архітектуру оборонних рішень - стартап Helsing

Як передає власний кореспондент Укрінформу, про це заявив під час медіадня у Мюнхені співзасновник європейського оборонного стартапу Helsing Ніклас Кьолер.

За його словами, сучасну архітектуру оборонних рішень визначають два головні технологічні вектори - мережево-центрична інтеграція та автономні платформи. На початку діяльності оборонного стартапу пріоритетом було саме інтегрування програмного забезпечення для підвищення ефективності наявних систем - артилерії, вертольотів та інших озброєнь. Однак бойові дії в Україні продемонстрували, що швидкість і масовість виробництва зброї - критично важливі. І саме дрони виявилися найкращим рішенням для масштабування.

"Війна в Україні кардинально змінила підхід. Безпілотні й автономні системи стали ключовим напрямом уваги - причому вже не на рівні абстрактних сценаріїв, а в реальних умовах, коли на кону - людські життя. Це вже не тестовий полігон, де можна спокійно поєднувати системи. Це війна, де людям доводиться запускати безпілотники на передовій. Спочатку використовували переважно комерційні дрони, але поступово почалася мілітаризація - з’явилися як малі, так і великі БПЛА, наземні, повітряні, морські. Ті, хто стежить за галуззю, бачили цей вибух інновацій", - заявив Кьолер.

За його словами, тепер компанія спостерігає сильний запит на автономні малогабаритні засоби, які можна швидко масштабувати й масово застосовувати, що дає значну перевагу над традиційними платформами, які роками чекають на виробництво. Під впливом війни в Україні, в Helsing дійшли висновку, що розробляти лише софт недостатньо, а потрібно виробляти й самим апаратне забезпечення, здатне діяти автономно з використанням ШІ.

"Користувачі вимагали таких можливостей значно швидше, ніж ми могли їх забезпечити, інтегруючись із наявними системами. Прогрес у розвитку ШІ та програмного забезпечення також був значно швидшим, ніж ми очікували. Крім того, інтеграція в складні наявні системи виявилася можливою, але не з тією швидкістю, яку ми вважали необхідною. Тому створення власного апаратного забезпечення стало ключовим елементом нашої стратегії", - заявив інший співзасновник Helsing Гундберт Шерф.

Цього року Helsing відкрила свій перший завод із виробництва дронів на півдні Німеччини - так звану "фабрику стійкості". У липні також почала працювати фабрика морських глайдерів у Великій Британії. Крім того, компанія придбала німецького виробника легкомоторних літаків і планерів Grob Aircraft.

Більше детально читайте в матеріалі "Бойовий ШІ з Європи" на сайті Укрінформу.

Як повідомляв Укрінформ, європейська компанія Helsing (штаб-квартира у м.Мюнхен) вже поставила в Україну 1950 оснащених штучним інтелектом (ШІ) дронів-камікадзе HF-1, створених у співпраці з українським виробником, й наразі проводить тестування в Україні вже повністю свого виробництва баражуючого боєприпасу HX-2 з кращими характеристиками.

Фото надані компанією Helsing