Уся людська цивілізація була побудована на алкоголі: що говорить "п'яна" гіпотеза

Відомо, що розмір і складність людських суспільств різко зросли в період голоцену. Дослідники виділили низку чинників, які могли посприяти такому стрибку, включно з нашою схильністю до алкогольних напоїв.

Результати дослідження були опубліковані в журналі Humanities and Social Sciences Communications.

Звідси й народилася так звана "п'яна" гіпотеза, яка стверджує, що вживання алкоголю сприяло виникненню складних суспільств, оскільки воно сприяє зміцненню соціальних зв'язків, посилює співпрацю та підвищує творчий потенціал людини.

На політичному терені, під час бенкетів, алкоголь був гарною підмогою у створенні альянсів, мобілізації робочої сили, а також зміцнення влади й авторитету.

"У даній роботі ми перевіряємо цю гіпотезу на глобальній вибірці зі 186 переважно неіндустріальних суспільств, спеціально створеному наборі даних про інтоксиканти та методах причинно-наслідкового зв'язку", — пишуть автори дослідження.

Їм вдалося виявити зв'язок між наявністю місцевих алкогольних напоїв і вищим рівнем політичної складності, який можна виміряти в кількості адміністративних рівнів.

"Наші результати підтверджують ідею про те, що соціальні переваги традиційних алкогольних напоїв на рівні суспільства можуть переважувати руйнівну дію алкоголю на здоров'я. Алкоголь, можливо, сприяв еволюції людських суспільств", — додають учені.

Більшу частину своєї історії люди воліли жити невеликими групами. Наприклад, середній розмір груп збирачів у плейстоцені не перевищував тисячі осіб. Водночас більшість сучасних людей живе в складних індустріальних суспільствах, які налічують мільярди людей.

Якими були основні рушійні сили цього переходу протягом голоцену, приблизно 12 тис. років тому?

Велика частина вчених пояснює це переходом до сільського господарства, військовими технологіями та релігією. Але існують й інші пояснення.

Професор філософії в Університеті Британської Колумбії Едвард Слінгерленд розробив свою "п'яну" гіпотезу. У ній йдеться про те, що користь від вживання алкоголю значно переважує його численні шкідливі наслідки для здоров'я, репродуктивної системи та соціальної сфери.

Зокрема, Слінгерланд стверджує, що алкогольне сп'яніння сприяє життю в незвичній екологічній ніші, до якої адаптувалися люди, — ніші, що вимагає культури для процвітання і виживання.

Люди в усіх суспільствах, навіть у низькотехнологічних, залежать від культурних технологій та інновацій. Але вирішення таких питань виходить далеко за межі можливостей окремо взятої людини. Вони потребують "колективного мозку" і культурної передачі, яка неможлива широкого кола спілкування.

Саме тут вступає в гру алкоголь. Оскільки сп'яніння розкріпачує людей, воно може посилювати нестандартне мислення, навіть призводити до творчих осяянь. Разом із цим, алкоголь також робить людей більш соціальними, відкритими для співпраці та навчання.

Також деякі вчені стверджують, що саме спрага алкоголю, а зовсім не їжі, спонукала мисливців-збирачів зайнятися сільським господарством, осісти і жити великими групами.

У простіших суспільствах алкоголь міг слугувати важливим інструментів для завоювання лідерства. В ієрархічних же суспільствах централізоване виробництво алкоголю могло сприяти підтримці та зміцненню наявних структур влади.

Нагадаємо, вчені розповіли, чому зумери менше п'ють. Алкоголізм є глобальною світовою проблемою, від якої страждають мільйони людей. Однак нещодавно вчені з'ясували, що молоде покоління почало змінювати ситуацію на краще.