За кошт вашої бабусі. Чому прокурори отримують по 200 тисяч гривень пенсії

Мінімальний розмір пенсії становить 2 310 грн на місяць, а майже 400 тис. українських пенсіонерів отримують до 3 тис. грн, свідчать дані Пенсійного фонду. Це при тому, що пенсіонер-рекордсмен отримує 390 тис. грн – у 160 разів більше за мінімальну та в 16 разів – за максимально дозволену законодавством.

Така несправедливість породжує зневіру в пенсійній системі та небажання громадян бути її частиною: працювати офіційно та робити внески до соціальних фондів. Як наслідок держава щороку недоотримує до 230 млрд грн податків через те, що значна частина українців працює в тіні.

Влада нарешті звернула на це увагу і вирішила переглянути деякі спеціальні пенсійні режими. Першими на цьому шляху стали привілеї для прокурорів, скандал про зловживання з пенсіями за інвалідністю яких досі на вустах. Проте, схоже, навіть публічного резонансу недостатньо, аби втілити ці зміни в життя.

Як влада планує обмежити спецпенсії прокурорів, хто виступає проти і чому це лише перший та найлегший крок у великій реформі пенсійної системи?

Прокурорська пенсія

У жовтні 2024 року в Україні розгорівся скандал навколо очільниці медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) Хмельниччини Тетяни Крупи та обласної прокуратури. Виявилося, що 49 прокурорів області мали оформлену інвалідність та отримували відповідні пенсійні виплати.

• Як працює схематоз в МСЕК за хабар від 6 до 12 тисяч доларів: «Все роблю я, а ви просто отримуєте задоволення»

Насправді проблема з пенсіями прокурорів набагато глибша за фіктивні інвалідності, адже отримувати надвисокі виплати від держави і продовжувати працювати на основному робочому місці можна без визнання факту інвалідності, а цілком легально за чинним законодавством. Ба більше, самі прокурори цим активно користуються та отримують сотні тисяч пенсійних гривень на місяць.

За даними Міністерства соціальної політики, найвища пенсія прокурора в Україні у 2024 році становила 251 тис. грн на місяць. На початку 2025 року держава запровадила спеціальні коефіцієнти для надвеликих виплат, після чого розмір найвищих прокурорських пенсій зменшився до “лише” 51,5 тис. грн.

Найвища ж пенсія загалом у країні – 390,2 тис. грн, її отримує колишня суддя. Формально ця виплата є не пенсією, а довічним грошовим утриманням судді, проте фактично цей вид виплат є аналогом пенсії.

Як такі високі пенсії можуть існувати в країні, де розмір виплати 3,7 млн осіб не дотягує навіть до 4 тис. грн? Відповідь – у спеціальних умовах виходу на пенсію, які держава гарантувала окремим групам осіб у галузевих законах. Так, закон “Про прокуратуру” надає працівникам цього органу низку суттєвих пільг.

Анатомія корупції. Як проста сім’я держслужбовців раптом стала доларовими мільйонерами

По-перше – пільговий вік виходу на пенсію. Прокурори мають право на пенсію після того, як отримають 25 років трудового стажу (з яких 15 років – на посадах у прокуратурі). Для звичайних українців право на пенсію настає в разі наявності 35 років трудового стажу та не раніше 60 років (у деяких випадках – у 63 чи 65 років).

Ця пільга дозволяє прокурорам отримувати пенсію у відносно ранньому віці. За даними Мінсоцполітики, середній вік виходу прокурорів на пенсію становить 47 років. При цьому в Україні є шестеро прокурорів, які отримують пенсію за вислугу років і яким ще не виповнилося 40 років.

Зазвичай такі молоді пенсіонери продовжують працювати в органах прокуратури і разом з пенсією отримують зарплату. Наразі налічується 5 739 прокурорів, які отримують пенсію за вислугу років. З них майже половина – 2 262 – працюють. З них 1 150-м не виповнилося 50 років, ще 815 особам наразі від 50 до 60 років.

По-друге, розмір пенсії прокурора закріплений на рівні 60% від його зарплати. Водночас на прокурорів поширюється спільне для всіх обмеження максимального розміру пенсії: десять прожиткових мінімумів (наразі 23 100 грн). Прокурори обходять цю норму і через суди добиваються виплат на сотні тисяч гривень.

Для інших категорій громадян розмір пенсій розраховується за формулою і залежить від середньої зарплати на всіх місцях роботи та кількості років трудового стажу. Розмір звичайної солідарної пенсії становить 30-40% від зарплати людини.

По-третє – пільгові умови перегляду розміру пенсії. Виплата для прокурорів не лише становить 60% від їх середнього заробітку за останні два роки, а й прив’язана до зарплати прокурора, що працює на посаді, яку раніше обіймав пенсіонер. Іншими словами, щоразу, коли зростає рівень зарплат в органах прокуратури, зростають і розміри пенсій прокурорів.

Крім того, пенсіонери-прокурори мають право на щорічну індексацію, яку проводять для виплат усіх пенсіонерів. Тобто виплати прокурорів підвищуються частіше, ніж для решти громадян, та в більших розмірах. Однак навіть цих пільг прокурорам мало. Вони виборюють пенсійні виплати на сотні тисяч гривень.

• Схоже, що прокуратуру вразив пенсіонний вірус: виявилось, що 42-річна очільниця Черкаської облпрокуратури тільки пенсії отримує 785 000 на рік, і вона така не одна

Прокурори через суд скасовують обмеження максимального розміру пенсії (десять прожиткових мінімумів) і просять призначити їм пенсію за законодавством, яке втратило чинність. За даними Мінсоцполітики, в Україні є 1 200 таких прокурорів-пенсіонерів. Середній розмір їх виплат становить 50 600 грн на місяць.

В уряді вважають пільгові умови виходу на пенсію прокурорів надмірними.

“Ми проаналізували міжнародний досвід спеціальних пенсійних режимів і виявили, що такі пільги держави надають особам, які під час виконання своєї роботи ризикують життям: пожежникам, поліцейським та військовослужбовцям. Крім того, у жодній країні Європи немає такого, щоб пенсійні пільги стосувалися як формули розрахунку виплати, так і віку, коли особа може вийти на заслужений відпочинок”, – зазначила заступниця міністра соціальної політики Дарія Марчак.

Днями Верховна Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт, який переглядає пенсійні привілеї прокурорів. Подальший розгляд документа наштовхнувся на спротив працівників прокуратури, інших спецпенсіонерів та деяких депутатів.

Як пропонують змінити пенсії прокурорів

Після скандалу з пенсіями за інвалідністю хмельницьких прокурорів відбулося засідання РНБО, за підсумками якого вирішили переглянути механізм нарахувань пенсій посадовцям держорганів. Невдовзі зʼявився законопроєкт, який прибирає деякі пенсійні пільги цієї категорії осіб. Документ передбачає такі ключові зміни:

• заборона прокурорам отримувати пенсію за вислугу років та одночасно продовжувати працювати;
• поступове підвищення віку виходу на пенсію до 65 років (для осіб, які народилися після 1985 року);
• збереження лише одного способу підвищення пенсійної виплати – у межах загальної індексації пенсій (заборона перераховувати пенсію щоразу, коли змінюється оклад працівників прокуратури).

При цьому спеціальної формули розрахунку розміру пенсії законопроєкт не змінює: прокурори, як і раніше, отримуватимуть 60% від своєї зарплати. Проте такий “компроміс” не влаштовує представників прокуратури.

В Офісі генерального прокурора (ОГП) заявили, що не підтримують запропоновані зміни. Про це офіс повідомив парламентському комітету з питань соціальної політики під час підготовки законопроєкту до другого читання.

В ОГП вважають, що документ звужує гарантії соціального захисту прокурорів і порушує “принцип юридичної визначеності”. Мовляв, коли люди йдуть працювати в прокуратуру, то роблять це, зокрема, тому, що очікують на пільги з виходу на пенсію. Парламент же ці пільги скасовує, чим порушує права прокурорів.

Цю позицію підтримують депутати з правоохоронного комітету Верховної Ради.

• Як доять державу. Сотні молодих прокурорів-«пенсіонерів» отримують захмарні пенсії

“Не можна сказати, що молодий співробітник приходить у прокуратуру і він не сформував свого погляду (очікувань щодо майбутньої пенсії – ЕП). Чого ж він тоді туди прийшов? Не можна змінювати умови (роботи) без погодження сторін”, – заявив заступник голови правоохоронного комітету Григорій Мамка.

“Прокурор має право на ті умови пенсійного забезпечення, на які він погоджувався при прийнятті на роботу. Якщо ініціатива буде ухвалена в цьому вигляді, це потягне за собою позови до суду, зокрема Конституційного. Він ухвалить рішення на користь прокурорів”, – упевнений представник ОГП Антон Войтенко.

Його слова не безпідставні. Конституційний суд не раз ставав на бік пенсіонерів у справах, що стосуються спецпенсіонерів. Часто такі рішення суду призводили до правової невизначеності та “лавини” судових рішень про перерахунок пенсій.

Зазвичай під час слухань про законність перегляду пенсійних норм Конституційний суд не враховує думки авторів таких ініціатив – представників уряду та народних депутатів, каже голова соціального комітету Верховної Ради Галина Третьякова.

“Чому Конституційний суд придумав формулювання “легітимні очікування” і застосовує його лише до прокурорів? Чому не застосовує до жінок, яким з 2011 року підвищили пенсійний вік, аби знову цей вік знизити? Може, тому, що жінки розуміють, що в країні поменшало дітей і ми не можемо збільшувати на них навантаження, аби вони утримували більшу кількість пенсіонерів?” – питає вона.

Прокурори ж переконані, що перегляд їх пенсійних прав призведе до кадрової кризи в “органах”. “Представники ОГП повідомляли про ризики запровадження нових підходів у пенсійному забезпеченні прокурорів для системи органів прокуратури загалом: відплив професійних кадрів, що неприпустимо в умовах воєнного стану, відшкодування за рішеннями судів про поновлення порушених пенсійних прав тощо”, – додали в Офісі генпрокурора у відповідь на запит ЕП.

Крім того, противники перегляду пенсійних пільг прокурорів вважають, що несправедливо першими позбавляти таких пільг саме цю категорію спецпенсіонерів, при цьому залишаючи привілеї та пільги для правоохоронців.

“Правоохоронна система побудована таким чином, що все навантаження від Нацполіції, ДБР та СБУ контролюються у формі процесуального керівництва прокурором. Як так, що для органів, у яких менше навантаження, ми нічого не змінюємо, а прокурорів уже обмежуємо?” – риторично запитував Мамка.

За його словами, якщо держава вже почала переглядати спеціальні пенсійні режими, то має це робити для всіх: і прокурорів, і правоохоронців, і суддів.

Можливо, не усвідомлюючи цього, депутат розкрив плани урядовців. Як повідомили ЕП в Мінсоцполітики та соціальному комітеті, там планують переглянути більшість спеціальних пенсійних режимів та обмежити рівень пільг.

“Будь-який роботодавець, у тому числі державний орган, має право пропонувати додаткове пенсійне забезпечення для співробітників, але правила такого забезпечення мають бути прозорі та справедливі. Як свідчить міжнародна практика, такі розширені права мають бути забезпечені додатковими внесками.

Депутати вирішили почати з внесення змін до спеціальних пенсійних прав прокурорів, але ми паралельно рухаємося в бік того, щоб запропонувати нові умови для всіх роботодавців, не тільки для прокуратури”, – зазначає Марчак.

• Як утворився прокурорсько-мсеківський пенсіонний гнійник

Початок шляху

Пенсійна система України несправедлива не лише тому, що в одних пенсії ледве сягають 4 тис. грн, а в інших перевищують 200 тис. грн. Ключова несправедливість полягає в тому, що надвеликі пенсійні виплати спецпенсіонерам фінансуються внесками й тих, хто претендуватиме на малі пенсії.

“Упродовж трудової діяльності людина, яка виходить на пенсію за загальним законодавством, у середньому сплачує внесків до Пенсійного фонду на пів мільйона гривень більше, ніж потім отримує у вигляді пенсії. Для спецпенсіонерів цей “баланс” від’ємний. Наприклад, співробітники спеціальних органів або прокуратури в середньому роблять внесків на 3,1-3,8 мільйона гривень менше, ніж потім держава виплачує їм у вигляді пенсій”, – пояснює Марчак.

У поточному вигляді пенсійна система передбачає, що більшість громадян, які в підсумку претендуватимуть на мізерні пенсії, субсидують надвеликі виплати меншості “обраних” спеціальних пенсіонерів, які роблять найменший внесок до загальної системи і мають пільги за віком виходу на відпочинок.

Раніше ця система працювала дещо інакше. Фінансування виплати спеціальних пенсій відбувалося не з Пенсійного фонду, а за кошти міністерств і відомств, працівникам яких держава й обіцяла такі спецпенсії. Наприклад, виплати прокурорам здійснювалися з бюджету Генеральної прокуратури (наразі – ОГП), колишнім військовослужбовцям – з бюджету Міноборони.

“Коли пенсійне забезпечення забрали з бюджетів відомств, вони перестали відчувати їх величину і наслідки від прив’язки розміру пенсії до грошового забезпечення тих, хто продовжує працювати. Виникла ситуація, коли розмір пенсії став перевищувати розмір зарплати, яку людина отримувала, поки працювала. Тобто коефіцієнт заміщення спецпенсіонерів перевищив 100%, тоді як для більшості українців він становить лише близько 30-40%”, – каже Третьякова.

Урядовці та депутати хочуть повернути спеціальне пенсійне забезпечення до сфери відповідальності та фінансування відомств, які ці пільги надають. Першими на цьому шляху стали прокурори – передусім через рішення РНБО.

Проте це лише одна з найменш численних категорій спецпенсіонерів, унормувати виплати яким буде відносно просто. Набагато складнішим викликом стане внормування спеціальних пенсійних режимів для колишніх військовослужбовців та правоохоронців (Національна поліція, ДБР, НАБУ, БЕБ та інші).

Чинне законодавство про спецпенсії військовим та силовикам ухвалювалося до великої війни. Воно передбачає пільги у вигляді спеціальної формули розрахунку виплати (розмір пенсії становить до 70% від поточного грошового забезпечення осіб, які продовжують служити на аналогічній посаді) та у вигляді раннього виходу на відпочинок. Закон дозволяє кадровим військовим та працівникам силових відомств виходити на пенсію в 45 років і раніше, маючи 25 років вислуги.

За даними Мінсоцполітики, в Україні налічується 635,8 тис. колишніх військових та силовиків, що отримують пенсію за вислугу років. Середній вік виходу – 51 рік. Серед таких спецпенсіонерів є близько 145,2 тис. чоловіків призовного віку (до 60 років), які не працюють, не мають інвалідності та не служать у війську.

Закон про пенсії військових та правоохоронців писався задовго до великої війни, тому він передбачає надання пільги за професійною ознакою, а не за фактом участі чи неучасті в боях. Як наслідок, він не передбачає жодних пільг для мобілізованих українців, які, як і кадрові військові, захищають державу.

Єдина пільга, на яку може претендувати мобілізований, – пʼятирічна “знижка” щодо віку виходу на пенсію. Її отримують учасники бойових дій (УБД). Проте ця знижка може зіграти проти такого військового. Якщо він вийде на пенсію раніше, то матиме менше років трудового стажу й отримуватиме менший розмір пенсії.

В уряді вважають, що саме статус УБД має надавати право на пенсійну пільгу, і планують ініціювати відповідний перегляд законодавства. Подібні зміни можуть спричинити ще більший опір не лише правоохоронців та колишніх військових, а й суспільства, для якого пенсії військових є соціально чутливою темою.

• Прокурори-пенсіонери. Як і за що усе керівництво Харківської облпрокуратури отримало пенсії

* * *

Україна не може дозволити собі ту систему пенсійних пільг, яку гарантує законодавство. Навіть після війни держава ще довго відчуватиме її наслідки у вигляді зруйнованої інфраструктури, зменшених податкових надходжень та великого боргу, узятого для виживання країни. Враховуючи поточну демографічну кризу, виплата навіть мінімальних пенсій стане для держави викликом.

Урядовий проєкт пенсійної реформи пропонує поступово відмовитися від спецпенсій з бюджету і замінити їх додатковими внесками до накопичувальних пенсійних фондів. Проте перспективи такої реформи примарні, адже навіть у разі успіху законопроєкту в сесійній залі його, найімовірніше, скасують судді.

Якщо ж нічого не змінювати, то пенсійна система нагадуватиме анти-Робін Гуда: вона забиратиме гроші в більшості бідних і віддаватиме їх меншості найбагатших.

“У солідарному рівні пенсійної системи якщо хтось отримує більше, то це означає, що він у когось забрав. Щоб забезпечити багатим таку пенсію, уряд протягом останніх років занижує прожитковий мінімум, який є мінімальною пенсією. Тобто щоб платити комусь по 200 тисяч гривень, ми забираємо гроші в найбідніших, а потім говоримо, що боремося з бідністю”, – резюмує Третьякова.

Автор: Ярослав Вінокуров

Джерело: Економічна правда