"Одна дата стане лакмусом". Що означає рішення влади щодо УПЦ та чи виконає його церква

Державна служба з етнополітики зобов’язала Київську митрополію УПЦ усунути порушення, що свідчать про її афілійованість із Російською православною церквою. УПЦ, очільником котрої є митрополит Онуфрій, нещодавно позбавлений українського громадянства, має виконати припис до 18 серпня.

Згідно з приписом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті, в УПЦ виявлено щонайменше чотири ознаки афілійованості з іноземною релігійною організацією, діяльність якої заборонена в Україні — тобто з РПЦ. Дослідження проводилося з 20 травня до 8 липня 2025 року.

Зокрема, йдеться про те, що УПЦ входить до структури РПЦ або є її частиною; її статут та управлінські рішення свідчать про підпорядкованість; представники УПЦ досі входять до статутних органів РПЦ, а також не відмовилися від рішень, ухвалених у Москві щодо українських єпархій.

У приписі містяться конкретні вимоги до митрополита Київського і всієї України — Настоятеля УПЦ. Йому необхідно:

• надати документи про вихід УПЦ зі структури РПЦ;
• підтвердити втрату чинності для УПЦ усіх положень Статуту РПЦ;
• відкликати всіх представників УПЦ зі складу керівних органів РПЦ (Священного Синоду, Архієрейського та Помісного соборів, синодальних відділів);
• визнати недійсними рішення РПЦ про анексію українських єпархій та призначення керівників;
• публічно заявити про розрив зв’язків із РПЦ та вихід із її статутних органів.

Документи та докази про виконання припису релігійна організація має подати до ДЕСС до 18 серпня 2025 року.

Слід зазначити, УПЦ в Україні громадськість і ЗМІ часто позначають як УПЦ МП, тобто Українську православну церкву Московського патріархату, хоча суто формально церква відхрещується від такого визначення. Після собору 27 травня 2022 року з її статуту було видалено згадки про залежність від РПЦ, окрім посилання на грамоту, видану 1990 року патріархом Алексієм.

Чому саме Київська митрополія стала жертвою приписів ДЕСС?

Релігієзнавиця Ірина Богачевська вважає, що саме Київська митрополія стала першою адресною структурою в приписі ДЕСС, оскільки це – центр, який фактично керує всією структурою УПЦ МП в Україні.

"Вона є головною. Всі інші митрополії підкорюються Київській. У них, розумієте, централізація, як в радянські часи. Фактично, більшість тих людей, які займають керівні посади або просто є членами якихось відділів РПЦ, комітетів, комісій – переважно з Києва", – пояснила фахівчиня в коментарі "Телеграфу".

За її словами, припис є прямим зверненням не лише до окремої структури, а до всієї УПЦ МП, яка досі не виконала попередні вимоги держави.

"Тому цей припис і скерований на всю церкву, це абсолютно чітко та конкретно", – зауважила Богачевська

Релігієзнавиця додала, що держава багато років з початку російської агресії ухвалювала рішення щодо УПЦ, але ці документи залишалися декларативними. Тепер чи не вперше є сформульовані юридичні вимоги.

"Нарешті це сталося. Бо раніше нібито й приймалися хороші рішення, і про зміну назву, і про інше, але вони їх ігнорували. Вони жодним чином не виконували приписів держави, тягнули час. А зараз така ситуація, що їм вже чітко визначили термін", – сказала фахівчиня.

Чи буде спротив від УПЦ

Богачевська позитивно оцінила роботу ДЕСС і підкреслила юридичну чіткість формулювань у приписі.

"Можу черговий раз зробити комплімент ДЕСС. Вони чітко спираються на закони, чітко показують пункти, за якими зробили висновки та чітко кажуть, що зробити, щоб усунути ці пункти. Тобто, дії відбуваються в правовому полі", – пояснила Богачевська.

Проте, вона сумнівається, що УПЦ МП виконає цю вимогу добровільно. За її словами, церква має чималі ресурси для юридичного спротиву.

"Ми знаємо, що РПЦ в Україні має ресурс для того, щоб найняти потужних адвокатів, які будуть копирсатися в цьому, вишуковувати шляхи для того, щоб не виконувати оці приписи ДЕСС", – сказала вона.

На її думку, боротьба з релігійним впливом РПЦ є частиною системної протидії "п’ятій колоні", яка не стає слабшою та й надалі має виважений характер.

"Це все свідчить про те, що боротьба з внутрішнім ворогом, оцією "п’ятою колоною" в сфері релігії не вщухає та має системний характер. І це дуже позитивно. Разом з тим, ми маємо розуміти, що ці дії викличуть дуже неоднозначну міжнародну реакцію", – наголосила Богачевська.

Вона звернула увагу на те, що окремі особи, які вже перебувають під санкціями, можуть маніпулювати думкою стосовно протидії російському впливу через церкву шляхом залякуванням.

"Знову буде роздмухуватися це питання, що в Україні немає свободи совісті, що віруючі піддаються гонінням. І причому такі "товарищі" в лапках, як Арестович, будуть казати: "нє-нє-нє, так не можна, бо американці припинять нам допомагати, бо вони всі – релігійні люди, які болісно це сприймають"", – сказала фахівчиня.

Вона наголосила: влада має юридичне право вимагати дотримання українських законів, і це не має нічого спільного з гонінням на віруючих.

"Ми бачимо з боку держави намагання чітко показати, що це відбувається в суто юридичній площині, без жодних волюнтариських гонінь. Держава домагається виконання власних законів. І вона робить це в абсолютно цивілізований спосіб", – пояснила експертка.

Що буде, якщо церква відмовиться виконувати припис

Богачевська визнає, що у разі ігнорування припису, можуть знадобитися більш радикальні кроки, до яких держава повинна бути готова.

"Давайте ми змоделюємо цю ситуацію. Ось вони знову проігнорували. І тоді держава має бути готова до радикальніших дій. Питання, чи будуть ці радикальні дії? Але, поза сумнівом, це має відбуватися в Києві", – заявила вона.

Разом з тим, російські масовані обстріли можуть завадити УПЦ МП організувати значні протести та мітинги в свою підтримку.

"Ми бачимо, як живе Київ останні місяці, коли відбувається ескалація дронових атак. Це буде означати, що в разі таких радикальних дій держави УПЦ МП навряд чи збере своїх прихильників на масові протести. Це просто неможливо, враховуючи ситуацію в Києві", – вважає вона.

Попри це, Богачевська сумнівається, що УПЦ МП погодиться добровільно виконувати припис.

"Вони або ігноруватимуть, або знову затягуватимуть виконання припису шляхом подачі альтернативних юридичних кроків. Я не дуже вірю в те, що вони відреагують на цей ультиматум, скажімо так, капітуляції. Хоча, хто зна", – зауважила фахівчиня.

Поведінка церкви залежить від ситуації на фронті

На думку Ірини Богачевської, поведінка церкви залежить від ситуації на фронті, яку зараз вона описує, як затяжну.

"На позицію церкви дуже впливає ситуація на фронті. Це може подразливо звучить, але це правда. Зараз наступило таке, знаєте, "безвременье" – затяжна, дуже виснажлива ситуація. І ця ситуація уможливлює для них сподівання, що вони пересидять та зможуть викрутитися", – пояснила релігіознавиця.

Вона припустила, що в УПЦ МП розраховують на можливі домовленості з Путіним у випадку початку гіпотетичних переговорів.

"На моє переконання, вони сподіваються, що коли Путіна посадять за стіл перемовин, церковне питання буде там стояти одним із головних. І, грубо кажучи, їхній спаситель та благодєятель Путін виторгує їм гарантії спокійного існування в Україні. І поки у них є така надія, вони будуть пручатися будь-яким ультиматумам", – заявила вона.

Свято стане лакмусовим папірцем

28 липня віряни Української православної церкви Московського патріархату будуть святкувати День хрещення Русі. На думку, Богачевської, це може стати своєрідним тестом на їхню здатність мобілізувати прихильників.

"Там і побачимо, скільки людей вони зженуть. До речі, можливо, саме протягом цього періоду ми побачимо з боку російських військових певне припинення або зниження рівня атак на Київ. Якраз для того, щоб дати УПЦ МП можливість це зробити", – сказала експертка.

Фахівчиня додала, що це буде певним лакмусовим папірцем, який покаже, наскільки церква готова до "мобілізації" своїх прихильників.

"Як правило, все, що пов’язане з РФ останнім часом, не таке вже й страшне. Ми завжди боїмося якихось потужних акцій з їх боку, а в результаті гора породжує мишу (ред. – вислів, який використовують, коли кажуть про великі сподівання, але малі результати). Я не очікую чогось великого", – сказала Богачевська.

Вона також вказала на втому суспільства, як на ще один чинник, який може послабити вплив церкви.

"Люди втомилися. Суспільство втомилося від війни. І на цьому фоні їхня спроба знову зіграти на релігійних почуттях прихильників УПЦ МП, думаю, вже зіштовхнеться з апатією", – підсумувала експертка.

Нагадаємо, раніше "Телеграф" писав, що від початку повномасштабного вторгнення Росії Служба безпеки України відкрила понад 170 кримінальних проваджень проти священнослужителів Української православної церкви Московського патріархату. У більшості випадків йдеться про підозру в державній зраді.