Плани Путіна та геніальність Трампа

Росія втратила свій геополітичний вплив в Європі, на Близькому Сході, Центральній Азії, Південному Кавказі, потрапивши до української пастки.

Наслідком авантюри Путіна стало погіршення економічної ситуації в Росії, яка перетворюється на сировинний придаток Китаю, коли навіть російські промисловці публічно визнають, що їхні підприємства не витримують конкуренцію з дешевим китайським імпортом. Російські ж генерали вважають, що у Росії зараз немає можливостей і ресурсів для нанесення повної військової поразки Україні. Тож на що сподівається Володимир Путін?

Головний розрахунок Путіна полягає не в просуванні Збройних сил РФ і окупації нових територій України, а в виснаженні нашої країни та українського суспільства, коли українці під впливом довготривалої війни зрозуміють безперспективність спротиву Росії, погодившись на капітуляцію. З точки зору російських політиків, поразка України призведе до “ефекту доміно” на пострадянському просторі, коли пострадянські країни самі приймуть рішення повернутись до сфери впливу Росії, побачивши жахливі наслідки від війни для України.

Європейські ж еліти після поразки в Україні, зі слів російських можновладців, підуть на поступки Кремлю, оскільки збільшення російської загрози, неготовність європейських суспільств до війни, антивоєнні погляди та посилення впливу ультраправих змусять лідерів провідних країн Європи піти на компроміс вигідний російській владі.

Володимир Путін впевнений в тому, що у Заходу немає волі підтримувати Україну довгий період часу і можливостей зірвати реалізацію цього сценарію, фактично це для нього гра в ва – банк, яка може призвести, як до створення нової Російської імперії, так і до демонтажу путінського режиму, а за найгіршого сценарію для Кремля і до розпаду Російської Федерації.

Важливо розуміти, що без допомоги Китаю путінська Росія не змогла би вести тривалий період часу довготривалу війну на виснаження, тому збільшення допомоги від Піднебесної дозволить Російській Федерації продовжувати високоінтенсивну війну проти України. Фактично, Китай діє так само по відношенню до Росії як і західні партнери по відношенню до України, оскільки Піднебесній не потрібна швидка і повна перемога РФ, їй потрібна тривала війна, яка буде відволікати ресурси і увагу Заходу та посилювати залежність Москви від Пекіну.

Так само діють і західні партнери України, яким не потрібна поразка України, але не потрібна і перемога нашої країни над Росією, яка докорінно змінить геополітичний баланс інтересів в світі. Геополітичне домінування США в Європі зараз базується перш за все на діях і рішеннях Володимира Путіна і російської еліти, які створивши загрозу для європейських країн, перетворили Росію на “опудало”, за рахунок якого США посилюють свій вплив. Без повномасштабної агресії Росії проти України і створення російської загрози, впив США в Європі поступово би зменшувався, а НАТО продовжувало деградувати не маючи причин для консолідації.

Дональд Трамп, будучи бізнесменом, намагався застосувати бізнес – підхід до створення пакту Трампа – Путіна, пропонуючи Кремлю скасування санкцій, інвестиції, вигідні бізнес – проекти, визнання де - юре українського Криму російською територією та визнання де – факто вже окупованих територій України російськими. Тож чому Путін не погодився на ці умови?

По – перше, ідеологи Кремля публічно заявляють, що нічия з Україною та завершення війни на нинішній лінії розмежування, стане поразкою для Росії, яка ще не реалізувала своєї жодної стратегічної мети. Тим самим, з їх слів, заморожування війни на нинішній лінії фронту надішле сигнал Заходу та Глобальному Півдню про слабкість Росії. До того ж Путіну недостатньо лише юридичного визнання українського Криму російською територією, йому потрібне міжнародне визнання всіх анексованих регіонів нашої країни в їх адміністративних кордонах та обмеження українського суверенітету, фактично перетворення України на васала Росії.

По – друге, Путін не є бізнесменом, його не цікавлять бізнес вигоди запропоновані Трампом, для нього війна з Україною не є локальним конфліктом, для нього це можливість взяти у США реванш за програну Холодну війну, відродивши новий “Радянський союз”, помстившись тим самим Заходу. Путін прагне не бізнес вигоди, а свого місця в історії як імператора, який повернув велич імперії за будь – яку ціну.

По – третє, Путін не поважає Трампа, якщо раніше думки і наміри Путіна висловлював Жириновський, то зараз цю роль виконує Дмитро Мєдвєдєв, який охарактеризував погрози Дональда Трампа як “театральний ультиматум”, а лідерів провідних європейських країн як “атлантичних імпотентів”, тим самим озвучуючи позицію Кремля.

Дональд Трамп полюбляє казати, що він є стабільним генієм, тож у нього є зараз можливість показати всім в цьому світі свою геніальність, зупинивши Путіна і криваву агресію Росії проти України. На даний же період часу переговори між Дональдом Трампом і Володимиром Путіним можна описати українським анекдотом: “Володимир, скажи нарешті, тобі насправді потрібен мир? Так Дональд, мені потрібен “русский мир” в Україні”.