Вчені показали найбільшу у світі змію, яка жила після динозаврів: який вигляд має

Уявіть собі істоту настільки масивну, що вона могла б з легкістю затьмарити будь-якого сучасного плазуна — змію, що сягає довжини шкільного автобуса і важить понад тонну. Це не наукова фантастика, а титанобоа (Titanoboa cerrejonensis), реальний доісторичний хижак, який панував на Землі приблизно 58-60 мільйонів років тому. Він був найбільшим змієм, який коли-небудь існував на нашій планеті, досягаючи вражаючих 13,72 метра в довжину та наближаючись до 1,13 тонни ваги, що робило його верхівковим хижаком стародавніх тропічних лісів сучасної Колумбії.

Про це пише Т4.

Перші приголомшливі свідчення про існування титанобоа з’явилися у 2009 році, коли команда вчених виявила його скам’янілості глибоко у вугільній шахті Серрехон у Колумбії. Це відкриття, опубліковане в престижному журналі Nature, показало вид, що кидав виклик усім відомим масштабам життя, а його назва, Titanoboa cerrejonensis, вказувала на місце знахідки.

Титанобоа жив в епоху палеоцену, одразу після події, що призвела до вимирання динозаврів — падіння астероїда, який змінив клімат планети. У той період клімат Землі був значно теплішим і вологішим, ніж сьогодні, із середньою річною температурою близько 32 градуси Цельсія. Такі умови були ідеальними для процвітання гігантських холоднокровних рептилій, оскільки їхній метаболізм безпосередньо залежить від температури навколишнього середовища. Вологі тропічні екосистеми забезпечували не лише оптимальні температурні умови, але й багату кормову базу.

Місце титанобоа в палеоценовій екосистемі

Палеоцен був перехідним періодом, коли екологічні ніші, звільнені після зникнення динозаврів, активно заповнювалися новими формами життя. Титанобоа не був єдиним гігантом тієї епохи. Поруч із цією гігантською змією мешкали інші великі види, зокрема:

• Черепахи роду Carbonemys, що досягали 2,4 метра в довжину панцира.

• Крокодили роду Cerrejonisuchus, довжиною до 4 метрів.

• Гігантські легені риб, що, ймовірно, були однією з основних здобичей титанобоа.

Ці тварини формували екосистему, яка разюче відрізнялася від сучасної, де ссавці були ще малими і тільки починали диверсифікуватися, займаючи менші ніші. Титанобоа та його сучасники займали найвищі позиції в харчовому ланцюзі.

Спосіб життя, полювання та харчування

Через свій величезний розмір, титанобоа, ймовірно, був переважно наземною істотою, а не древесним, віддаючи перевагу життю біля води. Він був класичним хижаком-засідником, що покладався на скритність, а не на активне переслідування здобичі. Титанобоа чекав слушного моменту, щоб несподівано напасти на свою жертву, використовуючи свою величезну силу для стискання та задушення, подібно до сучасних удавів та анаконд.

Скам’янілі рештки, зокрема знайдені поруч з титанобоа панцири черепах зі слідами укусів, свідчать, що деяка його здобич, наприклад черепахи, могла пережити напади. Це ще раз підкреслює неймовірну силу та масштаб мисливських здібностей титанобоа, здатного полювати на великих і захищених тварин. Його раціон, імовірно, включав велику рибу, крокодилів та інших рептилій, що жили в болотистих тропічних лісах.

Загадка вимирання та вплив на майбутнє

Вимирання титанобоа, як і багатьох інших гігантських видів палеоцену, залишається предметом наукових досліджень. Однак найбільш імовірною причиною є глобальні зміни кліматичних умов. З похолоданням планети, яке почалося після раннього палеоцену, види, що процвітали в теплих, вологих умовах, почали зникати. Зниження температури негативно впливало на метаболізм таких великих холоднокровних істот, роблячи їх менш ефективними в полюванні та розмноженні. На зміну їм поступово прийшла менша за розміром фауна, що зрештою призвело до різноманіття істот, яких ми бачимо сьогодні.

Палеонтолог Джонатан Блох з Університету Флориди висловлює скептицизм щодо можливості повторного існування такої істоти в сучасному світі. Хоча теоретично тепліша планета могла б сприяти поверненню таких гігантів, шкода, завдана людським розвитком, а саме масштабна вирубка тропічних лісів, що колись були домом для титанобоа, робить це дедалі менш імовірним. Історія титанобоа є яскравим нагадуванням про те, наскільки динамічною та мінливою є біологічна історія Землі, і як тонкий баланс навколишнього середовища впливає на існування гігантських видів.