Україна стає піонером нового механізму НАТО

Трамп вирішив надавати зброю через НАТО, і саме Альянс буде на 100% сплачувати за це. Україна тут виступає криголамом та піонером. Адже у НАТО немає ніякого свого озброєння. НАТО – це організація, яка складається зі штабу та консультативних політичних структур. Альянс не має своїх військ, свого озброєння. А бюджет НАТО – це те, що країни передають туди, згідно зі статутом.

Тож механізм закупівлі і надання зброї Україні – це новела. НАТО ніколи і ні для кого не закуповувало озброєння. Бюджет НАТО складається в тому числі і з національного внеску США. Очевидно, зброя для України купуватиметься не за ці гроші. Йдеться про фонд, який будуть наповнювати країни Альянсу, крім США та, напевно, Угорщини і Словаччини. Гроші надаватимуть європейські країни, Канада тощо. Йдеться про великий фінансовий кошик, куди складатимуться ресурси цих країн, а далі спеціалісти НАТО організовуватимуть логістику проплати і передачі озброєнь.

Це нове слово для НАТО. І це не погано для нас, бо це дозволить отримувати озброєння більш стабільно і передбачувано. Тож ми отримаємо певний важіль стабільності в поставках, що дозволить нам краще планувати оборону і своє оборонне будівництво. Це добре для нас. Та, наголошую, це абсолютно новий механізм, нова справа, і ми будемо свідками, як цей процес відбуватиметься.

Про необхідність продовження підтримки оборони України говорилося постійно. Це питання постійно залишатиметься темою для переговорів очільників Британії, Франції, Німеччини, Італії, Литви, Польщі, Естонії, Швеції, Фінляндії тощо в контактах з американцями – нам не бракує тих, хто зробив питання України частиною двостороннього порядку денного в контактах з американцями. Це, дійсно, наші друзі.

Та й взагалі, набагато краще, коли є політична воля, і коли чітко заявлено, що зброя буде передаватися через НАТО, де США є провідною силою. Відтак, маючи політичний сигнал своєї столиці, професіонали зможуть швидко вирішувати питання і не суперечити політичній волі столиці.

Завжди існували проблеми з переконанням американської адміністрації у необхідності передачі Україні певних видів озброєнь, були вони і за попередньої адміністрації, але на кожному етапі Україна справлялася.

Питання в тому, що ми вважаємо найбільше потрібним, наскільки зараз нам необхідне наступальне озброєння, чи маємо ми плани наступати або ж далі будемо працювати в обороні, аби, обороняючись, завдати таких втрат Російській Федерації, які б унеможливили проведення нею наступу й війни. Слід виходити з того, що Україна просить, що їй потрібно, яка її концепція. І вже тоді ми отримаємо позитивну відповідь або ні. Я не впевнений, що українське оборонне відомство і наші спеціалісти мислять так, як це обговорюється у ЗМІ, тому не варто на цьому загострювати увагу як на проблемі.

Богдан Яременко, спеціально для Главреда