В ISW пояснили, які проблеми має економіка Росії та до чого призведуть "вторинні тарифи" Трампа

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на звіт американського Інституту вивчення війни.

Що показує нестабільність економіки Росії?

Видання Bloomberg, з посиланням на щомісячний звіт Центрального банку Росії за червень 2025 року, повідомило, що сезонно скоригований річний рівень інфляції у Росії знизився до 4% у червні 2025 року, що відповідає цільовому рівню інфляції в Росії в чотири відсотки.

Bloomberg оцінило зниження SAAR (сезонно скоригований річний показник – 24 Канал) інфляції як перший показник того, що зусилля Центрального банку щодо зниження рівня інфляції були успішними. У звіті Центрального банку Росії застерігається, що офіційний річний рівень інфляції залишається на рівні 9%, але оцінюється, що якщо поточна траєкторія збережеться, рівень інфляції може досягти цільового показника в 4% десь у 2026 році,
– зазначають в ISW.

Однак, як зауважують експерти, SAAR є короткостроковим показником, і його зниження навряд чи позитивно вплине на російську економіку в довгостроковій перспективі. Центральний банк Росії також повідомив, що вартість інструментів, що нараховують відсотки – фінансових активів, що генерують відсотки – значно знизилася у червні 2025 року, і що інвестори очікують середньої ключової процентної ставки нижче 18 відсотків у період з серпня 2025 року по жовтень 2025 року.

"У звіті Центрального банку Росії стверджується, що сильний російський рубль значно вплинув на зниження середньорічної процентної ставки. Сильний рубль підвищує купівельну спроможність Росії на світовому ринку, що, своєю чергою, знижує рублеву вартість імпортних товарів, таких як машини та технології, знижуючи витрати на виробництво (витрати на виробництво товарів або послуг) та інфляційний тиск (який з часом збільшує ціну на товари та послуги) на фірми, які покладаються на імпортні компоненти", – пояснили аналітики.

В ISW пишуть, що зміцнений рубль пом'якшує удар західних санкцій, оскільки робить паралельний імпорт дешевшим і зберігає замінники доступними. Інститут вивчення війни оцінює, що вторинні санкції, ймовірно, ще більше вплинуть на російську економіку, підриваючи доходи від російської нафти та здешевлюючи імпорт за допомогою зміцненого рубля, що є важливим для фінансування Кремлем його війни проти України.

Центральний банк Росії повідомив про два потенційні ускладнювальні фактори зниження процентної ставки: остаточне ослаблення ефектів попередніх періодів зміцнення рубля, які сприяли уповільненню зростання цін у червні 2025 року, та постійне зростання вартості послуг, попри стабілізацію обмінного курсу та вартості товарів, чутливих до кредитування,
– наголошено у звіті.

Як на економіку Росії впливають високі зарплати військовим?

В ISW зауважили, що неприйнятно високі виплати солдатам у Росії та наслідки нестачі внутрішньої робочої сили, що з цього випливає, ймовірно, ще більше дестабілізують російську економіку, незалежно від заяв Кремля про економічну стабільність.

Експерти нагадали, що російська стратегія стимулювання набору добровольців шляхом пропонування великих одноразових виплат новобранцям та одночасних зусиль щодо швидкого розширення своєї оборонно-промислової бази з 2022 року вимагала від Росії значного збільшення виплат як для підтримки набору військовослужбовців, так і для збільшення робочої сили в ОПК.

Росії довелося значно збільшити федеральні та регіональні одноразові премії, щоб стимулювати росіян підписувати військові контракти, а не брати на себе інші роботи, враховуючи високий рівень втрат серед росіян. Конкуренція між російським ОПК та цивільними підприємствами підвищує середню зарплату на цих посадах та загалом підвищує ціни у сфері послуг.

"Ці фактори, у поєднанні з нестачею робочої сили в цивільному та оборонному секторах, ймовірно, сприяють розбіжності між вартістю товарів та послуг у звіті Центрального банку, обмежуючи економічне зростання Росії, зусилля зі створення збройних сил та промислове виробництво оборонної промисловості. ISW продовжує оцінювати, що Росія не може нескінченно оновлювати свої війська за поточного рівня втрат без примусової мобілізації, яку президент Росії Володимир Путін не хоче оголошувати. Також Кремль не може підтримувати дедалі вищі виплати новобранцям, адже російська економіка просто це не потягне", – зауважується у звіті.

Експерти підкреслюють, що Росія фактично "спалює свічку з обох кінців", одночасно послаблюючи монетарну політику для стимулювання короткострокового зростання, водночас розширюючи бюджетні витрати для підтримки військових зусиль.

Ця стратегія, ймовірно, негативно вплине на російську економіку, послаблюючи купівельну спроможність споживачів, девальвуючи рубль у середньостроковій та довгостроковій перспективі та створюючи глибшу макроекономічну нестабільність.

Що відбувається з кредитами у російських банках?

В ISW також пишуть, що російські банкіри приватно висловлюють стурбованість щодо зростання кількості прострочених та неоплачених кредитів, попри заяви Центрального банку Росії про економічну стабільність. Так, видання Bloomberg 17 липня повідомило, що керівники "деяких найбільших банків Росії" приватно обговорювали звернення за державною допомогою, якщо рівень прострочених та неоплачених кредитів у їхніх портфелях продовжуватиме зростати протягом 2025 року.

Bloomberg повідомило, що воно переглянуло документи, які вказують на те, що трьом системно важливим кредиторам Росії (фінансовим установам, потенційне банкрутство яких може порушити роботу ширшої фінансової системи та економіки) може знадобитися повернути кошти, втрачені через непрацюючих кредитів,
– йдеться у звіті.

Журналісти зауважували, що непрацюючий кредит, виданий російськими банками, зріс на 1,2 відсотка у 2025 році та може зрости до 6 або 7% з їхнього поточного рівня в 4% до 2026 року.

Голова Центрального банку Росії Ельвіра Набіулліна раніше применшувала ризик системної економічної кризи, стверджуючи, що російська банківська система має резервний капітал у розмірі восьми трильйонів рублів (близько 102,5 мільярда доларів).

Bloomberg повідомляло, що Центральний банк Росії порадив кредиторам зосередитися на реструктуризації кредитів позичальникам та поглинанні проблемних кредитів, що відображає ризиковану та суперечливу економічну політику Росії, а не усвідомлення повного масштабу пошуку позик.

Тому Центральний банк Росії, ймовірно, не зацікавлений у порятунку великих російських банків – дії, яка може спричинити проблеми з ліквідністю та, в гіршому випадку, призвести до банкрутства банку. Будь-яке банкрутство великого російського банку підірвало б давню заяву президента Росії Володимира Путіна про те, що ні війна в Україні, ні західні санкції не шкодять російській економіці.