Військові втрачають право на безплатне житло? У Раді пояснили тонкощі реформи для українців

У середу, 16 липня депутати дали зелене світло амбітній реформі житлової політики — парламент у першому читанні підтримав законопроєкт №12377, який може кардинально змінити правила гри на ринку нерухомості. Нові правила обіцяють суттєво відрізнятися від того, що українці мають сьогодні.​​​​​​​​​​​​​​​​

Відтак застарілий Житловий кодекс 1983 року скасується. Його визнано неефективним, адже він не здатен подолати проблему житлового забезпечення сотень тисяч українців, включно з понад 600 тисячами осіб, що десятиліттями чекають у квартирних чергах. Натомість буде запроваджено низку фінансово-кредитних механізмів. А для тих громадян, чиї доходи цього не дозволять, буде запроваджено два формати тимчасового житла — соціальну оренду та оренду з правом викупу.

Однак настільки масштабна реформа не всім припала до душі. Зокрема, висловив своє невдоволення нардеп Сергій Рудик.

За його словами, цей законопроєкт має багато підводних каменів для військових. Адже попередня система, хоч і з великими проблемами, дозволяла їм претендувати на житло у власність через черги або отримання грошової компенсації. Нова ж модель виключає приватизацію квартир для більшості захисників. А кредити можуть стати пеклом для тих, хто все життя у війську та має, за його словами, "копійчані зарплати". Крім того, після завершення служби бійці разом із сім’ями втратять право на подальше користування службовим житлом.

Відомо, що більшість державних органів сектору безпеки і оборони (СБУ, СЗР, МВС, Нацполіція, ДСНС, ДПСУ, НГУ, ГУР МОУ, Генштаб ЗСУ, ДСС, ДССЗЗІ, УДОУ, МОУ) висловили занепокоєння та ґрунтовні застереження. А Комітет Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки офіційно рекомендував відхилити документ.

Щоб дізнатися, чого насправді очікувати від реформи, "Телеграф" звернувся до Олени Шуляк — голові політичної партії "Слуга народу", голові Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування. Адже вона є основним доповідачем і модератором процесу в профільному комітеті.

"Будемо чесні. Службового житла у нас як не було, так і немає"

— Пані Олено, поточна редакція законопроєкту фактично може звузити право військових на безоплатне житло. Чи будуть передбачені додаткові механізми або зміни, які компенсуватимуть це?

— Перш за все, потрібно розуміти, що ви маєте на увазі під словосполученням "безоплатне житло". Законопроєкт №12377 скасовує чинний Житловий кодекс. Проте він передбачав надання житла в користування, а ніяк не у власність безплатно. Такої норми в Житловому кодексі немає.

Житло, яке в радянські часи надавали людям для користування, після реформи приватизації стало їхньою власністю згідно із законом "Про приватизацію державного житлового фонду". Хочу зазначити, що ця реформа свого часу планувалася саме щодо того житлового фонду і користувачів житла, що були на той час. Але вже пройшло понад 20 років, а ми продовжуємо приватизацію. Що ми приватизовуємо? Те житло, яке купується за державні кошти? Тобто, ми формуємо фонди житла для того, щоб наші медики, вчителі, військові проживали в гідних умовах на час роботи або проходження служби, а потім виводимо житло з-поміж службового і передаємо у власність?

Будемо чесні: службового житла у нас як не було, так і немає. І, на жаль, в більшості випадків отримують його у власність зовсім не ті громадяни, які дійсно цього потребують.

Законопроєкт не звужує житлові права громадян, а навпаки залучить додаткове фінансування, зокрема, за підтримки наших міжнародних партнерів. За ухвалення законопроєкту наша держава отримає 300 млн євро як виконання одного з індикаторів програми Ukraine Facility.

Також №12377 не регулює житлові права військових напряму. Ці питання регулюються іншим Законом України — "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей". Зокрема, стаття 12 цього закону передбачає, що військові, які мають вислугу 20 років і більше, або звільнені за станом здоров’я, віком, скороченням штатів, чи стали інвалідами I або II групи, а також сім'ї загиблих (померлих) або зниклих безвісти військовослужбовців, мають право на безплатне отримання у приватну власність житла з державного фонду, яке вони займають.

Тобто, законопроєкт №12377 навпаки дозволяє реалізовувати право на житло через безплатне отримання від держави, право користування або придбання у власність з використанням фінансово-кредитних механізмів.

Крім того, до другого читання ми плануємо доопрацювати законопроєкт з урахуванням пропозицій представників сил безпеки та оборони.

— Цікавить ще й те, що згідно з законопроєктом, військові, які проживають у службовому житлі, після завершення служби разом із сім'ями та дітьми, втрачають на нього право. З якою метою закладено саме такі положення?

— Згідно з чинним законодавством, зокрема Житловим кодексом, службове житло надається тим, хто має жити біля роботи. За загальним правилом, після припинення роботи людей виселяють без надання іншого житла.

Військовослужбовці (крім строковиків) і їхні родини, які живуть разом із ними, можуть отримати службове житло. Але, як і раніше, згідно з чинним законом, офіцери та їхні сім’ї повинні звільнити це житло протягом двох тижнів після звільнення зі служби.

Саме тому в законопроєкті №12377 (стаття 1) передбачено, що право військових та їхніх сімей на житло регулюється окремим законом — "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", а використання державного житла для військових, поліцейських та інших категорій може визначатися іншими законами України (стаття 12). Також у прикінцевих та перехідних положеннях документа вказано, що військові та їхні сім’ї можуть отримувати житло безплатно від держави, набувати право користування або власності за допомогою фінансово-кредитних механізмів.

Гадаю, військовослужбовці, які захищають нашу країну, мають мати можливість розв'язати своє житлове питання за різними механізмами. Але головне, що ці механізми мають бути прозорими й доступними для кожного захисника. Тут не може бути корупції чи зловживань. Тому додатково це питання опрацьовуватимуть під час підготовки законопроєкту до другого читання.

Що таке "револьверний фонд"

— Ви говорили, що для тих громадян з низькими доходами будуть формати тимчасового житла — соціальна оренда й оренда з правом викупу. Перше буде надаватись з державного і муніципального фондів соціального житла. Як швидко реально з’явиться перший квадратний метр соціального житла, якщо фонду як такого зараз не існує? Що для цього потрібно, зокрема скільки коштів?

— Якщо говорити буквально про "перші метри" соціального житла, то вони можуть з’явитися відносно швидко. Але слід розуміти, що системні зміни не стаються за один день. Законопроєкт пропонує ефективніший спосіб розширити доступ до житла — через своєрідну децентралізацію, яка дає більше повноважень та інструментів місцевій владі.

Місцеві ради зможуть краще розпоряджатися комунальним майном, яке часто просто простоює. Зокрема, реконструювати старі будівлі, переобладнати нежитлові приміщення у житлові.

У законопроєкті також передбачено, що житло можна буде передавати з приватної власності в державну або комунальну, якщо таке буде вилучено за рішенням суду. Доступним житлом можуть ставати також будівлі безхазяйні чи успадковані державою, а також ті, що збудовані за кошти держбюджету.

Так, будувати нове житло — дорого. Але вище перераховані інструменти дозволять місцевій владі створити стартовий житловий фонд громади навіть без залучення великого фінансування. А для розвитку фонду та збільшення кількості житла запровадимо механізм "револьверного фонду", коли надходження від використання житла (наприклад, орендна плата) спрямовують на будівництво та утримання нового. Це допоможе постійно збільшувати кількість доступного житла та зробить такі програми незалежними від фінансування з держбюджету.

Статус ВПО не означатиме автоматично права на пільги

— А якщо в родини потреба саме придбати своє власне житло, то що робити далі після отримання тимчасового?

— Законопроєкт якраз пропонує підходити адресно до потреб у житлі різних категорій громадян, залежно від їхнього соціального статусу та рівня доходів. Якщо родина має достатньо накопичень для придбання власного житла, то тут питання не про соціальну захищеність. Такі громадяни мають достатньо грошей, щоб купити житло самостійно — або за власні кошти, або в кредит через банк (іпотеку).

За допомоги електронної системи здійснюватиметься оцінка майнового стану та рівня доходів сім’ї. Якщо ж за результатами оцінки родина претендуватиме на отримання соціального житла в оренду, то вона зможе скористатися відповідними державними або місцевими програмами, чи набути житло у власність за фінансово-кредитними механізмами, розробленими саме для соціально незахищених категорій громадян.

— Яка буде орендна плата за соціальне житло (діапазон)? Чи зможуть її сплачувати пенсіонери та малозабезпечені?

— Механізм соціального житла це механізм надання житла в оренду за доступну плату. Тут два ключові слова "плата" та "доступна". Оренда має бути платною, тому що це житло потрібно обслуговувати, утримувати, ремонтувати. Разом з тим ми говоримо про житло, яке надаватиметься в оренду зі ставкою, нижчою за ринкову.

Крім того, ми передбачаємо, що це житло надаватиметься населенню, яке потребує підтримки держави. Для людей, яким оренда на ринку не доступна. В тому числі мова про громадян працездатного віку, малозабезпечених. В цьому випадку буде запущено механізм субсидування орендної плати. *До слова, як розповідав "Телеграф" раніше, з субсидіями на оренду житла для ВПО все просто тільки на папері.

— Хто отримає пріоритет у розподілі соціального житла: військові, ВПО, багатодітні сім'ї чи молоді родини?

— Пріоритет у розподілі соціального житла буде залежати від конкретних житлових програм і їхніх цілей, але для цього потрібна окрема розробка механізмів. Всі згадані категорії (військові, ВПО, багатодітні та молоді родини) – соціально вразливі, кожна по-своєму. Водночас ми закладаємо загальноприйнятий у європейських країнах підхід, коли саме майновий стан родини є визначальним (а не формальний статус). Адже об'єктивно сам статус ВПО чи молодої родини не означає автоматично, що така родина не має коштів на придбання, скажімо, житла в іпотеку. Тому йдеться все ж про можливості кожної конкретної сім'ї та ті інструменти, які їм може запропонувати як держава, так і місцева влада, так і ринок.

— А як буде розраховуватися сума, яку громадянин повинен буде сплатити за квартиру через систему оренди з викупом?

— Ми говоримо про соціальні проєкти, тому все буде залежати від фінансових можливостей кожної сім’ї індивідуально. Сума має бути доступною.

Зловживання треба скасувати, але не за рахунок військових

Чому ж саме парламентський Комітет б'є на сполох через нову реформу? Про це "Телеграф" запитав у Федора Веніславського — члена Комітету ВР з нацбезпеки. Як пояснює він, житлові гарантії для військових, які роками служили з очікуванням отримати житло, все ж таки скасуються.

"Йдеться про тих, які ще 10, 15, 20 років тому закінчили військові вищі навчальні заклади й вступили на службу, мали певний соціальний статус і цілком правомірні очікування, що за результатами служби житлове питання для них буде вирішене", — говорить він.

І навіть якщо, це право закріплене не в Житловому кодексі, а у законі про соціальний і правовий захист військовослужбовців, сам кодекс є базовим. За словами Веніславського, всі інші закони — лише похідні від нього. А отже, якщо з такими умовами скасувати Житловий кодекс, то механізм отримання безоплатного житла для військових, що мають на це право, просто зникне.

Нардеп згоден з тим, що Житловий кодекс є радянським архаїзмом. Утім, у чинній редакції законопроєкту №12377 є великий ризик та передумова до соціальної несправедливості. Він нагадує, що Конституційний суд неодноразово наголошував: закони, які скасовують правомірні очікування громадян, буквально є неконституційними.

"Чи будуть враховані пропозиції до другого читання — подивимось. Чинний Житловий кодекс справді дозволяв різного роду зловживання в деяких сферах: службове житло переводили в розряд "неслужбового", приватизували, і деякі недоброчесні громадяни отримували по 2–3 квартири, які потім продавали", — говорить Веніславський.

За його словами, це також потрібно унеможливити. Утім, зберегти при цьому соціальний захист саме для тих військовослужбовців, які віддали роки службі, зокрема й з метою отримання житла.

"Тому ми наполягатимемо на збереженні механізмів, які дозволяють військовим і офіцерам, що тривалий час служили, отримати житло. Має бути чітке правове регулювання в цій частині", — говорить він. Інакше, як вважають у Комітеті, зазначені положення можуть негативно вплинути на престижність військової служби, спричинити відтік кваліфікованих військових кадрів після закінчення воєнного стану та призвести до зниження обороноздатності держави у повоєнний період.

Крім всього, реалізація проєкту вимагатиме додаткових витрат з Державного бюджету України, але фінансово-економічне обґрунтування з розрахунками відсутнє, що суперечить Регламенту ВР та Бюджетному кодексу України.

Нагадаємо, вся черга на отримання житла, згідно з планом реформи, буде переведена в онлайн, а реєстри — об’єднані в Єдину інформаційно-аналітичну житлову систему. Це обіцяє забезпечити прозорість, спростити процедури та унеможливити маніпуляції. Підготовка до законодавчих змін тривала із залученням понад тисячі учасників: представників експертного середовища, громадянського суспільства, міжнародних організацій та громадян.