13 слуг Києва. Що депутати від Києва зробили за шість років у Раді

Вторгнення РФ відклало вибори на невизначений термін, тож народні депутати працюють уже шостий, понадстроковий, рік. Продовжують виконувати свої обов’язки й депутати-мажоритарники, обрані від Києва.

Столицю в парламенті представляють 13 обранців — на виборах 2019 року всі вони стали депутатами вперше і всі були обрані від партії «Слуга народу».

Втім, за цей час четверо київських «слуг» залишили лави фракції. Когось вигнали через гучні скандали, як-от Миколу Тищенка чи Олександра Юрченка, з кимось попрощалися через партійні міжусобиці, як сталося з Людмилою Буймістер чи Мар’яною Безуглою.

За цей час київські депутати зареєстрували понад 1500 законодавчих ініціатив, намагалися виміряти ефективність влади Кличка в межах роботи ТСК, ухвалити новий закон про столицю, а семеро з них — просунути скандальну містобудівну реформу (№5655).

Рух ЧЕСНО підсумував, як працювали київські депутати ці роки, і нагадав, що вони обіцяли на виборах шість років тому.

Рух ЧЕСНО

Олександр Юрченко (округ №211)

Олександр Юрченко був обраний по округу Голосіївського району. Свого часу входив до Народної ради Голосіївського району, балотувався до Київради від УКРОПу, був головою Громадської ради при Голосіївській РДА, а також помічником трьох нардепів УКРОПу.

У фракції «слуг» він протримався трохи більше року — у вересні 2020-го його вигнали на тлі корупційного скандалу. Тоді помічника Юрченка схопили під час одержання хабаря, а сам нардеп отримав дві підозри. Цю справу досі розглядає суд, а 2024 року нардепа оштрафували за те, що не з’явився на одне із засідань.

Після виключення зі «Слуги народу» Юрченко певний час був позафракційним, але зрештою знайшов своє місце серед депутатів колишньої ОПЗЖ у групі «Відновлення України».

Історія з можливим хабарем — не єдиний скандал із Юрченком. Так, 2021 року він скоїв ДТП і напав на водія у центрі Львова, а 2022-го його затримували за лайку на блокпості.

Юрченко досить активно ходить у Раду і має лише 12% пропусків за понад п’ять років. За цей час він подав 260 ініціатив як автор чи співавтор. Щоправда, ці пропозиції рідко знаходили підтримку серед колег — лише 13% із них стали чинними.

З початком російського вторгнення Юрченко став з’являтися у військовій формі і розповідати в Facebook про поїздки до військових. Чи служить сам нардеп, невідомо, але принаймні його декларацію не було приховано з реєстру, як в інших його колег-військовослужбовців. 2023 року Юрченко заснував благодійний фонд «Оборона Голосієва».

До 2022 року на сторінці округу в Facebook Юрченко активно звітував про зустрічі з виборцями та результати звернень. Його приймальня в Києві працює за попереднім записом. Щоправда, на дзвінок за вивішеним номером нам не відповіли.

Максим Перебийніс (округ №212)

У парламентську сферу Максим Перебийніс прийшов із медичної: до отримання мандата був завідувачем відділення анестезіології в клініці «Борис» і викладав в університеті Богомольця. Професійний досвід вплинув і на подальшу роль депутата, адже Перебийніс є головою підкомітету з питань охорони здоров’я.

Фокус на медицину простежується і в поданих ним ініціативах, половина з яких стосувалася охорони здоров’я. Увага до питань Києва була меншою: таких законопроєктів налічувалося лише вісім, і більшість з них було зареєстровано ще до повномасштабного вторгнення. Серед проблемних голосувань Перебийніса — проєкт про заборону російської церкви, під час розгляду якого депутат, як і раніше згаданий Олександр Юрченко, «випарувався».

47% поданих депутатом проєктів надалі стали чинними актами. Серед іншого Максим Перебийніс був співініціатором проєкту закону «Про місто Київ — столицю України» (№2143-3), який 2019 року Рада ухвалила у першому читанні. Тоді його підтримали 244 депутати, більшу частину яких склали представники «Слуги народу».

У вільному доступі фігурує адреса його приймальні у будівлі Дарницької РДА. Водночас на стійці охорони нам відповіли, що Максим Перебийніс кімнати там уже не орендує, а надані як контакти помічників депутата номери не відповіли.

Артем Дубнов (округ №213)

Артем Дубнов був обраний до Ради за округом у Деснянському районі. Він також входить до політичної ради «Слуги народу».

Колишній лікар хірург-стоматолог у сімейній клініці, у Раді Дубнов доєднався до комітету з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування й протягом усього скликання є заступником голови комітету Михайла Радуцького.

За майже шість років роботи в Раді Дубнов пропустив 15% голосувань і подав 139 законодавчих ініціатив, з яких 63 (45%) стали чинними. Більшість, передбачувано, стосувалася медичної сфери. Але заразом Дубнов підписався під кількома регламентними ініціативами та щодо місцевого самоврядування, а також є серед ініціаторів закону про будівництво Національного військового меморіального кладовища.

У своєму Facebook нардеп час від часу звітує про зустрічі з виборцями та публікує реакцію на звернення.

2019 року Дубнов задекларував найбільший дохід з-поміж київських мажоритарників: загалом 21 млн грн.

Богдан Яременко (округ №215)

Богдан Яременко запам’ятався ще в перші місяці свого перебування в парламенті. В жовтні 2019 року депутат втрапив у «секс-скандал», коли ЗМІ зловили його за замовленням повій під час пленарного засідання. Хоча тоді Яременко і назвав це «сфабрикованим листуванням», проте незабаром написав заяву про відставку з посади голови комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.

Членство в комітеті з питань зовнішньої політики стало продовженням дипломатичної кар’єри депутата. До обрання в парламент Богдан Яременко працював генконсулом України в Единбурзі, Стамбулі та Нью-Йорку.

Проте в політиці він не вперше — до 2019 року Яременко був членом партії УКРОП і головою її Київської міської парторганізації. Нагадаємо, що колишнім лідером партії УКРОП був Геннадій Корбан — регулярний фігурант справ забудови Протасового Яру та один із тих, хто погрожував покійному активісту Роману Ратушному.

За час роботи в Раді Яременко співініціював 87 законопроєктів — цей показник є найнижчим серед київських мажоритарників. На тему столичних питань депутат подав лише чотири ініціативи, й усі періоду 2019–2021 років.

Сторінка округу в Facebook не надто активна — остання публікація датується травнем 2024 року. Потрапити до громадської приймальні депутата можна за попереднім записом, проте на дзвінки жоден із вказаних номерів не відповів.

Леся Забуранна (округ №216)

До обрання Леся Забуранна була професоркою кафедри менеджменту Національного університету біоресурсів та природокористування. Також 2014 року співзаснувала фонд «Лідери змін», який, за даними Youcontrol, мав зв’язки з групою «Приват» Ігоря Коломойського. До слова, цей фонд кілька разів помічали у гречкосійстві.

Забуранна не просто обиралася від «Слуги народу» — у 2021–2023 роках вона також очолювала київську міську організацію партії та є членкинею політради.

У ВР Забуранна увійшла до комітету з питань бюджету і є заступницею голови з 2024 року.

За час роботи в Раді подала 118 ініціатив, з яких 53 були проголосовані й набули чинності. Окрім бюджетної тематики, Забуранна доволі активно займається питаннями Києва. Вона є співавторкою закону про столицю, а також подала кілька ініціатив щодо охорони й реставрування будівель культурної спадщини. 2021 року разом із колегами подала депутатський запит до президента щодо необхідності реставрувати садибу авіаконструктора Сікорського в Києві.

У приймальні депутатки ЧЕСНО розповіли, що приймають громадян щодня, хоча сама Забуранна там не з'являється (це пояснили тим, що депутат має право не проводити особистих прийомів під час дії воєнного стану). Там також заявили, що приймають звернення електронною поштою, хоч, як показав аналіз ЧЕСНО, на електронні листи Забуранна не відповідає.

А ще у депутатки поділилися, що потроху готуються до нових виборів: «Обдзвонюємо людей, щоби співпрацювати, коли будуть вибори. Підтверджуємо людей, які з нами були на виборах, ми зараз з ними в активному... Ну, щоб у нас була не те що там база, а спілкуватися з тими людьми, яким просто цікава політична діяльність. У нас все-таки політична діяльність».

Мар’яна Безугла (округ №217)

Обраниця від Оболонського району Мар’яна Безугла залишила фракцію «Слуги народу» в липні 2024 року внаслідок гучного скандалу. Ще восени 2023-го народна депутатка почала критикувати тодішнього головнокомандувача ЗСУ Валерія Залужного та заявила, що він має піти у відставку через відсутність плану на наступний рік.

Тоді колеги депутатки ініціювали її відкликання з двох посад у комітеті з питань національної безпеки, оборони та розвідки. Сама Безугла повідомляла на початку 2024 року, що написала заяву на вихід із фракції та партії, проте через кілька місяців свою думку змінила, «щоб не підводити Президента у важкі часи». Та після того як Мар’яну Безуглу зняли з посади голови підкомітету з питань демократичного цивільного нагляду і контролю, відбувся остаточний вихід із фракції.

Натомість у Раді Безугла продовжує працювати активно: за підсумками аналізу, депутатка має лише 1% прогулів, а за роки роботи в парламенті подала найбільше ініціатив серед столичних мажоритарників — 531. Кожна третя з них стала чинним актом, що вважається одним із найвищих показників серед депутатів.

У гучних скандалах Безугла продовжує фігурувати й до сьогодні. Так сталося, зокрема, після чергової російської атаки на столицю: депутатка назвала «кармою» загибель 31-річного чоловіка від ракетного удару та пошкодження квартири музиканта Тараса Тополі.

Проте в законодавчій площині фокус на Києві менший — лише 5% поданих проєктів стосувалися столичних питань. Натомість на окрузі робота ведеться, хоч і в дистанційному режимі.

Дмитро Гурін (округ №218)

Колишній підприємець Дмитро Гурін прийшов до Ради від Оболонського та Святошинського районів. Спочатку в парламенті депутат працював у комітеті держвлади та місцевого самоврядування, а з грудня 2022 року є членом комітету здоров’я нації.

До виборів Гурін фігурував у міських питаннях — був співавтором концепції розвитку території Рибальського острова та реконструкції Контрактової площі. Через це ЗМІ пов’язують нардепа із забудовником Андрієм Вавришем, та сам Гурін в одному з інтерв’ю зазначав, що його «розважає, коли його називають «людиною Вавриша». Крім того, 2020 року депутат заявив, що піде на партійні праймеріз «Слуги народу» щодо визначення кандидатури на посаду мера Києва.

Зрештою кандидаткою від «Слуг» на місцевих виборах у Києві стала Ірина Верещук, а Дмитро Гурін продовжив роботу в парламенті. За п’ять з половиною років депутат зареєстрував 118 законопроєктів, 16% із яких стосувалися питань столиці. Це були, зокрема, питання збереження культурної спадщини та зміни до містобудівної діяльності. Проте, як і в інших київських обранців, більшість із них датується 2019–2021 роками. Протягом останніх років депутат більше зосереджувався на проєктах із соціального захисту ветеранів та охорони здоров’я.

Микола Тищенко (округ №219)

У минулому ресторатор і телеведучий, а ще кум керівника офісу президента Андрія Єрмака Микола Тищенко представляє у ВРУ Святошинський район. За час своєї роботи в Раді він втрапив не в одну гучну історію. Згадати хоча б роботу його ресторану «Велюр» попри карантинні обмеження, передачу неякісних бронежилетів бійцям Святошинського ТрО, щедре наповнення пісочниць на дитмайданчиках Києва. А ще сварки з колегами, зокрема конфлікт із Марʼяною Безуглою та бійку в Раді з Гео Леросом.

Останньою краплею для виключення Тищенка зі «Слуги народу», стала його поїздка до Таїланду попри заборону чиновникам виїжджати за кордон під час війни. Нардеп стверджував, що то була «зустріч із виборцями». Але, певно, йому не повірили навіть у власній фракції, тож відтоді він працює як позафракційний.

У 2020–2021 роках Тищенко також був керівником Київської міської організації «Слуги народу», а згодом керівником закарпатського осередку партії.

У Раді депутат працює заступником голови комітету з питань транспорту. За весь час він подав 144 ініціативи, з яких лише 17% стали чинними. Серед них — не лише транспортні проєкти, а й ініціативи щодо ветеранів та місцевого управління. Зокрема Тищенко пропонував запровадити покарання за видалення відеозаписів засідань місцевих рад.

2022 року депутат створив у Раді так звану ТСК «Нацресурс», аби розслідувати незаконну вирубку лісів. Під прикриттям ТСК нардеп навідувався з перевірками до різних установ по всій Україні в пошуках «колцентрів і ботоферм». Він навіть виготовив спеціальну уніформу для своєї ТСК, подібну до тієї, яку носять силовики.

Усе закінчилося підозрою, яку Тищенко отримав за затримання посеред вулиці чоловіка в Дніпрі в межах, як він стверджував, «проведення обшуків шахрайських ботоферм».

Нардеп пів року провів під цілодобовим домашнім арештом і через це не ходив до парламенту. Загалом із 2019 року Тищенко пропустив 31% голосувань. 2025-го йому пом’якшили запобіжний захід, залишивши тільки нічний домашній арешт, тож нардеп почав знову з’являтися під куполом Ради.

Ганна Бондар (округ №220)

Інтереси киян та, зокрема, Подільського району у ВРУ представляє Ганна Бондар — заслужена архітекторка, яка до виборів займалася міськими й державними проєктами розвитку територій. До приходу до парламенту Бондар мала досвід роботи в КМДА. У 2012–2015 роках була начальницею відділу ландшафтної архітектури та художнього оформлення Департаменту містобудування, а пізніше — в.о. директорки та заступницею директора Департаменту.

У Раді депутатка обіймає посаду голови підкомітету з питань містобудування, благоустрою та земельних відносин, а також очолює робочу групу з розроблення Містобудівного кодексу.

За рівнем ініціативності Ганна Бондар посідає п’яте місце серед столичних мажоритарників, проте є лідеркою за кількістю проєктів по Києву — 30 зі 167 зареєстрованих.

Окрім того, Ганна Бондар разом із Романом Грищуком є членами парламентської ТСК по Києву, створеної в лютому 2024 року для моніторингу ефективності органів публічної влади в столиці. На кількох засіданнях депутати обговорювали розмежування повноважень КМДА та КМВА, потребу оновлення законодавства про столицю та аварійний стан Поштової площі.

Проте після 2024 року засідань ТСК по Києву вже не відбувалося. І хоча члени комісії зареєстрували проєкт постанови звіту про виконану роботу в серпні минулого року, його так і не ухвалили.

Анна Пуртова (округ №221)

Анна Пуртова представляє в Раді 221-й округ, що обʼєднує Печерський і частину Соломʼянського та Шевченківського районів. До обрання працювала в бізнесі. Створила кілька благодійних проєктів, зокрема ГО «У порядку», до списку співзасновників якої входить бізнесмен і власник київського ТРЦ «Дрім Таун» Григорій Корогодський.

Пуртова очолює підкомітет з питань державних інвестиційних проєктів комітету з питань бюджету. З кінця 2024 року також є заступницею голови комітету.

За більш як п’ять років роботи в Раді пропустила 27% голосувань. Сумарно подала 106 законопроєктів, із яких третина стали чинними. Серед її ініціатив були як бюджетні, так і пов’язані з містобудуванням та соціальною сферою. Серед іншого є співавторкою закону про столицю та закону про будівництво Національного військового меморіального кладовища.

У Верховній Раді також входила до кількох тимчасових слідчих комісій, зокрема ТСК щодо розслідування корупції посадовців податкової, митниці та «Нафтогазу», ТСК із захисту прав інвесторів та розслідування порушень щодо експорту-імпорту товарів із РФ.

Приймальня депутатки в Печерському районі працює, хоча нам не вдалося потрапити туди чи зв’язатися з кимось із представників.

Роман Грищук (округ №222)

Роман Грищук здобув мандат у 222-му окрузі Солом’янського району, обійшовши за голосами багаторічного депутата цього округу Дмитра Андрієвського. Входить до політради «Слуги народу».

До політики Грищук працював у шоу-бізнесі як актор, продюсер і художній керівник студії «Мамахохотала», а також знімався в кіно.

У Верховній Раді він увійшов до освітнього комітету. 2023 року також увійшов до наглядової ради Київського авіаційного інституту (колишній НАУ).

Грищук демонструє зразкову відвідуваність Ради — за весь час із 2019 року він пропустив лише 5% голосувань. Окрім того, подав аж 254 ініціативи, з яких 112 (44%) стали чинними.

Серед них, звісно, освітні проєкти, але також ініціативи щодо місцевого самоврядування, закон про деколонізацію географічних назв, закон про столицю. Грищук також є співавтором постанови про зміни меж Києва, а ще разом із кількома колегами звертався до президента щодо діяльності скандального ОАСК і надання статусу національного Музею історії міста Києва.

Навесні 2020-го Грищук став одним з ініціаторів законопроєкту, який фактично дозволяв непрямий підкуп виборців в умовах пандемії коронавірусу.

Нардеп також увійшов до раніше згаданої ТСК по Києву та є одним із п’яти співзасновників фонду «Солом’янські котики».

Людмила Буймістер (округ №223)

Людмила Буймістер, яка балотувалася від Шевченківського району, до депутатства багато років пропрацювала на менеджерських посадах у різних компаніях з орбіти бізнесмена й політика Сергія Тарути. Також є співзасновницею кількох благодійних організацій, пов’язаних із олігархом, зокрема БФ «Врятуємо наш Київ».

У Верховній Раді жінка працює в Комітеті з питань економічного розвитку.

Хоча Буймістер обиралася від «Слуги народу», 2021 року її шляхи з партією розійшлися. Депутатку виключили з фракції після того, як вона не проголосувала за відставку тодішнього спікера Ради Дмитра Разумкова та за закон про олігархів. Незабаром Буймістер увійшла до новоствореного МФО Разумкова «Розумна політика». А в липні 2025 року депутатка приєдналася до фракції «Батьківщина».

Буймістер належить до найбільших прогульників засідань Верховної Ради — за весь час вона пропустила 63% голосувань. 2022 року депутатка мобілізувалася до лав ЗСУ. Втім, і до повномасштабного вторгнення вона досить часто пропускала засідання.

За майже шість років Буймістер подала 116 ініціатив, із яких лише 16 стали чинними. Чимало з них стосувались економіки, наприклад приватизації. 2021 року журналісти писали, що Буймістер у Раді систематично діяла в інтересах олігарха Ріната Ахметова.

2020 року вона особисто подала законопроєкт із пропозицією тимчасово заборонити будівництво багатоповерхівок у радіусі 500 метрів навколо об’єктів культурної спадщини в Києві.

Депутатка також працювала в ТСК з розслідування збитковості підприємств вугільно-промислового комплексу та ТСК з проблем військових.

Сергій Швець (округ №214)

Виборчий округ, який охоплює частину Дніпровського району, віднедавна залишився без свого представника в парламенті — наприкінці травня 2025 року обраний від «Слуги народу» Сергій Швець помер після важкої хвороби. В Раді депутат працював у комітеті з питань свободи слова, що продовжило його професійний шлях у журналістиці.

За час роботи в парламенті Швець був співавтором 299 законопроєктів, 47% із яких надалі стали чинними актами. Тематика поданих депутатом ініціатив була досить різною. Невелика частина стосувалася роботи комітету — як, приміром допомога журналістам, що постраждали внаслідок військової агресії (№9263).

Серед тем оборони, бюджету, соціального захисту чи охорони здоров’я в законотворчості Швеця знайшли місце й питання Києва — загалом їх було 13. У цьому переліку, зокрема, раніше згаданий проєкт закону про столицю, захист екосистем і розміщення Національного військового меморіального кладовища.

…Отже, помітно, що загальний рівень зацікавленості столичних мажоритарників питаннями Києва істотно зменшився після 2022 року, а частина обіцянок залишаються невиконаними. Наприклад, звіт про підсумки роботи ТСК по Києву так і не було ухвалено.

Коли вибори провести неможливо, моніторинг роботи депутатів є надзвичайно важливим. Їхня активність в окрузі демонструє реальну відданість інтересам громади та є індикатором підзвітності за відсутності виборчого тиску.