Чому в Україні нашестя сарани: науковець надав роз'яснення

У червні та липні в низці регіонів України, зокрема на Херсонщині, Запоріжжі, Одещині, Вінниччині та Дніпропетровщині зафіксовано поширення сарани. Густі скупчення сарани місцеві мешканці спостерігали в Запорізькій області. Нещодавно й мешканці Дніпропетровської області почали фіксувати в соцмережах появу цих шкідників. Про те, чому ці комахи стають дедалі поширеними, «Главкому» розповів кандидат біологічних наук, доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету ім. О. Гончара Віктор Бригадиренко.

«У сарани чіткий однорічний цикл розвитку. В нашій кліматичній зоні зиму вона переживає на стадії кубишки. Це така яйцекладка, в якій приблизно 80 яєць. Одна самка сарани відкладає приблизно п’ять таких кубишок у глинисті ґрунти. Тобто на наступний рік у 400 разів більше повинно відроджуватись нових екземплярів сарани», – пояснює вчений.

Як зазначає Віктор Бригадиренко, в роки з нормальними погодними умовами така кількість потомства не виживає: «В нормальні роки, коли немає посухи, більшість цих яєць уражається або комахами, або грибами, або вірусами. Із 400 виживає десяток-два десятки. Вони поступово проріджують глину і чисельність сарани стабільна».

Останніми роками, за словами науковця, ситуація змінюється – природні вороги сарани втрачають ефективність через зміну клімату: «Коли в Україні спостерігаються кліматичні зміни – підвищується температура – паразити, які повинні вражати кубишки сарани, яйця сарани, нормально не розвиваються в популяції. Тобто сарана зростає в чисельності в десятки разів. Це нормальне явище у тропічних країнах – в Африці, на Близькому Сході, в Індії, у Південній Америці. Раз на кілька років – три, п’ять чи дванадцять – спостерігають спалахи цієї комахи. Це така загальнобіологічна тенденція. Зараз у нас кліматичні зміни, тому паразити яйцекладок погано себе почувають і сарана дає спалах чисельності».

Віктор Бригадиренко зазначає, що сарана харчується переважно злаковими, які першими потрапляють під загрозу. Однак потім шкідники можуть поїдати й інші культури.

«Всі прямокрилі комахи «спеціалізуються» на злакових рослинах. Саме однодольні злакові мають найменше вторинних метаболітів (речовини, що утворюються в клітинах, тканинах та органах живих організмів у процесі проміжного обміну, – «Главком»). Це не лише пшениця, жито, ячмінь, а й очерет та різні види злаків, які ростуть по берегах води. Крім однодольних, сарана може споживати й дводольні рослини – овочі, ефіроолійні культури. Але це не первинна і не улюблена частина її раціону. Однодольні рослини – це основне, чим вона живиться», – пояснює вчений.

Бригадиренко додає, що нашестя сарани можуть бути масштабними та призводити до жахливих наслідків: «Щоб у нас, в степовій зоні України, таке спостерігалося, потрібна лише одна спекотна осінь та друга половина року, коли всі кубишки, всі яйцекладки сарани, виживають. Та лише кілька десятків днів, щоб паразити не змогли вразити яйця, і буде вибух популяції».

Розмножується сарана, як правило, у вологих ґрунтах з трав’янистою рослинністю, саме тому небезпека загрожує заплавам річок в різних регіонах України.

«Це можуть бути малі річки, або великі як Дніпро, Південний Буг, Дністер. Треба, щоб ґрунт був вологий і зарослий трав’янистою, злаковою рослинністю. Якщо всі кубишки сарани в таких умовах виживають, ми отримаємо спалах у 100 разів. Потім вона з’їдає всю рослинність, стрибає або летить. Якщо це вже доросла особина – поширюється на десятки кілометрів далі. І тоді вже немає значення, що їсть: дерева, чагарники, дводольні, однодольні, все поспіль, тому що змінюється її поведінка, гормональний статус», – зазначив Віктор Бригадиренко.

Науковець пригадав один із випадків масового нашестя сарани у Дніпропетровській області, який відбувся 19 років тому: «Я запам’ятав 2006 рік, коли у нас в Дніпропетровській області, де річка Самара впадає, там Дніпрове озеро були заплавні луки. І там навесні – суцільні хмари. Після того в самому Дніпропетровському регіоні я таких великих спалахів не бачив. Але, можливо, на певних долинах річок вони асинхронно можуть відбуватись. Рік на рік не припадає».

Раніше «Главком» інформував, що у Запорізькій області – справжнє нашестя сарани. Спочатку їх виявили на території Кушугумської громади. Проте зараз комахи вже дісталися до Запоріжжя. Їх можна побачити всюди – у дворах, городах і навіть будинках. 

Також «Главком» повідомляв, що ЄС додав сарану до списку продуктів харчування в рамках розвитку стійкого сільського господарства та дієтичного харчування.