До побачення, НАБУ? Що насправді криється за масштабною спецоперацією СБУ

Вранці у понеділок, 21 липня, Служба безпеки та Офіс генпрокурора завітали з обшуками до колег з Національного антикорупційного бюро та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Заходи проводилися одразу і одночасно у різних регіонах. Візит був далеко не дружнім і пояснювався «нейтралізацією російського впливу» на НАБУ.

Було затримано керівника міжрегіонального управління детективів НАБУ Руслана Магамедрасулова, який координує діяльність Бюро у прифронтових Дніпропетровській та Запорізькій областях. Йому інкримінують контакти з представниками країни-агресора та допомогу батьку-підприємцю у веденні незаконної торгівлі з росіянами – посередництво у продажу до республіки Дагестан (РФ) партій технічних конопель.

У ході досудового розслідування спецслужби з’ясували, що батько співробітника НАБУ Сентябр Магамедрасулов має російське громадянство, і високопосадовець не згадав цю деталь під час оформлення допуску до державної таємниці.

Родинними зв’язками претензії до Руслана Магамедрасулова не обмежилися. «Набушнику» закидають те, що замість дислокації у місті Дніпро він постійно перебував у Києві, а нещодавно повернувся з кількатижневого елітного відпочинку на іспанському острові Тенеріфе.

Хто такий Руслан Магамедрасулов 

У 2019 році Руслан Магамедрасулов змагався за посаду голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). У поданій на конкурс автобіографічній довідці він розповідав, що народився й закінчив молодшу школу в Туркменістані. З 1996 року проживав у Горлівці Донецької області, де був прописаний і минулого року. Місто окуповане росіянами з 2014-го.

Магамедрасулов закінчив Донецький національний технічний університет і здобув кваліфікацію спеціаліста з телекомунікаційних систем та мереж. Опісля вивчився на юриста в Національному юридичному університеті імені Ярослава Мудрого в Києві. Також посадовець входить до Асоціації правників України і має ліцензію адвоката.

Ще в студентські часи працював у сфері оптової торгівлі продуктами харчування. Також був юрисконсультом і директором у горлівському ТОВ «Мультифрут».

У 2015-му став одним із перших детективів тільки-но створеного тоді Національного антикорупційного бюро. Тут дослужився до старшого детектива і нині керує територіальним управлінням НАБУ с дислокацією у Дніпрі, хоча віддає перевагу перебуванню в столиці.

До слова, цікавий факт: саме Магамедрасулов був одним із ініціаторів обшуків у командувача Нацгвардії Олександра Півненка та його підлеглих у травні цього року. Утім, справа заглохла.

Родинні зв’язки

Правоохоронці встановили, що батько Руслана Магамедрасулова Сентябр Магамедрасулов має громадянство РФ, хоча високопосадовець НАБУ не вказав цей факт під час оформлення допуску до державної таємниці, що суперечить закону. За даними аналітичної системи YouControl, Магамедрасулов-старший є власником київського приватного підприємства «Раціоналізатор». Фірма існує з 1996-го і спочатку була зареєстрована в Горлівці, основна її спеціалізація – діяльність у сфері архітектури. У першій своїй декларації за 2015 рік Руслан Магамедрасулов зазначав, що орендував машину у «Раціоналізатора». Нині ж жодного авто у власності фірми немає.

Власний бізнес має також мама детектива – Ірина Магамедрасулова. На неї записане вже згадане раніше ТОВ «Мультифрут», яке досі продовжує працювати в окупованій Горлівці. Основна його діяльність – оптова торгівля фруктами й овочами.

Що цікаво: у застосунку GetContact (генерує контакти з телефонних книжок абонентів), серед іншого, контактний телефон ТОВ «Мультифрут» часом підписаний як «Руслан Расулмагомедов».

Як з’ясували спецслужби, мати посадовця проживає у Києві, але отримує пенсію у так званій «ДНР» і публікує проросійські коментарі в соцмережах, зокрема у групах із Z-символікою. СБУ також оприлюднила перехоплення розмови Ірини Магамедрасулової з чоловіком, де вона підтримує війну РФ проти України та виправдовує воєнні злочини окупантів. Зокрема, звучать слова «Путін нікого не хоче вбивати», «це братовбивча війна, яка на руку лише Заходу», «Зеленський сидить в Америці і не дозволяє українцям здатися»… Також жінка висловлює намір виїхати в окуповану Горлівку.

Агент ФСБ з депутатським мандатом

Ще один посадовець НАБУ, до якого висуваються претензії, – керівник Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Олександр Скомаров, який брав участь у нещодавньому конкурсі на посаду голови Бюро економічної безпеки. За даними слідства, його підлеглі допомогли виїхати з України підсанкційному бізнесмену Геннадію Боголюбову. Але найцікавіше – хто їм в цьому допомагав…

Слідство підозрює Скомарова і Магамедрасулова у зв’язках з позафракційним нардепом Федором Христенком, який раніше представляв у Верховній Раді ОПЗЖ. Це – унікальний персонаж, який втік з країни одразу на початку повномасштабного вторгнення у 2022 році, проте досі числиться народним депутатом.

За даними СБУ, Федір Христенко – резидент (старший агент) ФСБ РФ, який працював на напрямку посилення російського впливу на Національне антикорупційне бюро України. Перед вторгненням політик покинув Україну та пересувається європейськими та азійськими країнами.

Росіяни завербували його ще під час подій Революції гідності. Христенко має тісні контакти з нардепом VII скликання від Партії регіоні і резидентом спецслужб РФ на території «ДНР» Юрієм Іванющенком, а також вже покійним колаборантом Арменом Саркісяном.

Офіс генпрокурора стверджує, що нардеп від ОПЗЖ налагодив співпрацю з окремими керівниками підрозділів НАБУ Русланом Магамедрасуловим і Олександром Скомаровим, який ледь не став переможцем конкурсу на посаду директора Бюро економічної безпеки. Є докази, що дружина Скомарова в 2022 році покидала країну на автомобілі, що належав сімʼї нардепа Христенка.

Також силовики задокументували, що підлеглі Олександра Скомарова, детективи НАБУ за дорученням народного депутата Христенка допомогли перетнути державний кордон олігарху Геннадію Боголюбову. Зокрема, встановлено, що двоє співробітників Бюро супроводжували бізнесмена-втікача в потягу під час його втечі за кордон.

Крім того, за наявною в слідства інформацією, інший український олігарх Ігор Коломойський (з вересня 2023 року – під арештом) теж планував вирішити свої кримінальні справи за допомогою Олександра Скомарова, у разі його перемоги в конкурсі на керівника Бюро економічної безпеки.

Чи дійсно Федір Христенко такий всесильний, як його подає СБУ із Офісом генпрокурора? «Главком» проаналізував біографію скандального обранця.

Христенку – 41 рік, у політику прийшов із бізнесу. Уперше зайшов до Верховної Ради на позачергових виборах у 2019 році від партії ОПЗЖ по 46 мажоритарному окрузі з центром у Бахмуті Донецької області.

Що цікаво: у передвиборній програмі молодий політик обіцяв добитися «відновлення торговельно-економічних зв’язків з Росією та країнами СНД», а ще «надання Донбасу автономного статусу у складі України». Схоже, реальність перевершила мрію проросійського діяча: з кінця травня 2023 року місто Бахмут та район повністю окуповані Росіією.

За час каденції Верховної Ради IX скликання Федір Христенко став одним із топпрогульників – сумарно він пропустив 51% голосувань Ради.

«Христенко входить до парламентського комітету з питань аграрної та земельної політики. За даними протоколів Комітету, цей нардеп востаннє доєднувався до засідань ще у березні 2021 року. Востаннє його депутатська кнопка голосувала влітку 2021 року. Тобто задовго до вторгнення РФ в Україну. Потім картка Христенка світилась у слоті, можливо, її вставляв хтось із його колег, але жодної дії з нею не відбувалося», – розповіла «Главкому» парламентська аналітикиня Руху «Чесно» Софія Лазарова. За її словами, востаннє депутат подавав законопроєкт ще у жовтні 2021 року. З початком повномасштабної війни Христенко жодного разу не з’явився у стінах парламенту. Також він опинився у Реєстрі зрадників, який веде «Чесно».

Окремо нардеп Ярослав Железняк звернув увагу: усі депутати від ОПЗЖ, які виїхали з країни або написали заяву на складання мандата, або їх позбавили громадянства України, втрачали депутатський мандат. За винятком Федора Христенка.

Якщо подивитися в електронні декларації політика-втікача (а він їх справно подає попри фізичну відсутність в Україні), то Федір Христенко – мільйонер. Наприклад, у 2024 році у готівці зберігав 182 тис. євро, $203 тис. і 2,8 млн грн; його дружина Марина – $2,5 млн, 168 тис. євро і 700 тис. євро.

Сім’я Христенків володіє колекцією цінного майна (усього 94 позиції), елітним автопарком (наприклад, Bentley Continental GT, 2021 року випуску за 11,8 млн грн). Дружина нардепа досі має низку нерухомості у Росії: квартиру площею 176 кв. м, три паркомісця та ін.

Зараз Федір Христенко судиться з одним телеграм-каналом, який розповсюдив інформацію, що депутат фінансує окупантів.

Правоохоронці заочно повідомили Христенку про підозру в державній зраді, вчиненій за попередньою змовою групою осіб в умовах воєнного стану та зловживанні впливом. Максимальне покарання, яке світить нардепу, – 15 років або довічне позбавлення волі, з конфіскацією майна.

Реакція НАБУ та САП

Згодом стало відомо, що Офіс генпрокурора інкримінує співробітникам НАБУ не тільки держзраду, а й порушення зовсім іншого характеру. Так трьом з них було повідомлено про підозру… через участь у окремих ДТП із постраждалими. Щонайменше щодо двох підозрюваних Офіс генпрокурора планує клопотати про тримання під вартою.

Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура майже синхронно вийшли з офіційними коментарями щодо обшуків.

У Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі зазначили, що обшуки з перевіркою дотримання законодавства про державну таємницю були проведені з порушенням закону – без офіційного попередження. САП особливо відмітила в заяві, що працівники СБУ отримали доступ до всіх негласних та оперативних заходів, які проводять НАБУ та САП. Спеціалізована прокуратура застерегла від того, аби ця чутлива інформація була «злита», а розслідування топкорупційних справ – зірвано. У відомстві вказали на ще один показовий нюанс: обшуки проводилися, коли керівництва НАБУ та САП не було в країні.

НАБУ також звернуло увагу на порушення при обшуках, яких відбулося щонайменше 70, і поскаржилося, що до їхнього детектива, попри відсутність опору, було застосовано фізичну силу. Бюро зазначило, що його керівник Семен Кривонос під час початку обшуків перебував у відрядженні у Великій Британії, де, зокрема, була запланована його зустріч із міністром закордонних справ (не уточнюється – яким). За збігом обставин саме в цей час в Об’єднаному Королівстві перебувало багато українських селебріті на бою Олександра Усика. Після новин про обшуки Кривонос був вимушений ухвалити рішення негайно перервати візит і повернутися в Україну.

«Водночас зазначимо, що ризик присутності агентів впливу країни-агресора залишається актуальним для будь-якого органу влади. Проте це не може бути підставою для зупинення роботи всієї інституції», – резюмували в НАБУ, де проводять внутрішню перевірку подій 21 липня.

Одвічне суперництво

Стосунки між СБУ  та Генпрокуратурою, які належать до умовної президентської вертикалі, та НАБУ та САП, які свого часу створювалися як незалежні антикорупційні органи, ніколи не були безхмарними. Більш того, гучні конфлікти на початках виникали і між самими новоствореними органами, коли НАБУ керував Артем Ситник, а САП – Назар Холодницький. Найбільш гучні випадки, коли НАБУ виходило з заявами, що йому заважають працювати, стосувалися розслідувань щодо високопосадовців, пов’язаних з політикою. Конфлікти виникали під час затримання НАБУ сина тодішнього міністра внутрішніх справ Арсена Авакова – Олександра, ексголови Державної фіскальної служби Романа Насірова, розслідування «бурштинової справи», у якій були замішані екснардепи правлячої на той момент коаліції Борислав Розенблат і Максим Поляков… У 2017 році Генпрокуратура та СБУ затримували агента НАБУ під прикриттям, який, за твердженням антикорупціонерів, викривав злочинну схему у Державній міграційній службі. Тоді пристрасті вдалося погасити, зокрема, й через позицію західних партнерів, які в таких ситуаціях ставали на захист незалежності НАБУ. Проте, схоже, зараз на міцний західний «дах» цей орган може розраховувати все менше.

Не можна сказати, що нинішня атака на НАБУ стала громом серед ясного неба. Багато хто очікував такого розвитку подій після зірваного конкурсу на призначення нового голови Бюро економічної безпеки. Точніше сам конкурс, хоч і з пригодами, був проведений, але Кабмін просто відмовився затверджувати його результати. В уряді послалися на матеріали, надані Службою безпеки, які свідчили про неблагонадійність переможця конкурсу – між іншим, теж працівника НАБУ, керівника підрозділу детективів Олександра Цивінського. Без зв’язків з країною-агресором тут не обійшлося: компроматом на Цивінського стало теж нібито російське громадянство його батька.

Хоча ззовні конкурс на БЕБ та нинішні обшуки в НАБУ та САП – події мало пов’язані, захисники незалежної антикорупційної вертикалі вважають це послідовними кроками. Вони переконані: після підвішеної на невизначений час історії з призначенням голови БЕБ пошук «російського сліду» в НАБУ та САП може стати інформаційним приводом для їхньої послідовної дискредитації.

«Очевидно, питання існування і незалежності НАБУ й САП поставлять на рівень загроз нацбезпеки, – б’ють на спалах в Центрі протидії корупції, який є давнім адвокатом антикорупційних відомств. – Можливо, це стане питанням РНБО і влада спробує ініціювати законодавчі зміни, спрямовані або на повне знищення антикорупційних інституцій, або перетворення їх на сателітів Банкової».

У Центрі протидії корупції нагадують, що нещодавно НАБУ вручило підозру наближеному до оточення президента ексвіцепрем’єру Олексію Чернишову, а також повідомило про підозри в хабарях численним нардепам від фракції «Слуга Народу» та підозру в незаконному збагаченні керівнику Антимонопольного комітету Павлу Кириленку. Окрім того, під слідством НАБУ – низка впливових теперішніх та колишніх співробітників СБУ. В цьому ракурсі вже традиційне протистояння цих відомств набуває особливої інтриги.

«Замість перезавантаження БЕБ буде розвантаження НАБУ», – з сарказмом прогнозує нардеп від «Голосу» Ярослав Железняк.

Генеральний прокурор у 2019-2020 роках Руслан Рябошапка схиляється до того, що спусковим гачком до раптових обшуків у НАБУ та САП з боку генпрокуратури і СБУ, стали два фактори. Перший – нещодавня підозра вже колишньому віцепрем’єру і міністру національної єдності Олексію Чернишову, яку оголосили антикорупційні органи. Інша – активізація роботи НАБУ в провадженнях, які можуть бути повʼязаними із близькими до керівництва держави особами.

«Це початок кінця роботи антикорупційних органів в Україні. Не можна не звернути увагу на системність процесуального переслідування детективів НАБУ та перевірки систем захисту інформації і режиму таємності. Це свідчить про синхронну атаку з боку кількох державних інституцій на САП та НАБУ. Доступ до секретних матеріалів негласних та оперативних заходів, які проводять НАБУ і САП і які сьогодні отримали співробітники СБУ та Офіс генпрокурора, у майбутньому паралізують діяльність Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та НАБУ», – наголосив Рябошапка у коментарі «Главкому».

На думку ексгенпрокурора, провина за те, що відбулося з НАБУ і САП, лежить в однаковій мірі на українській владі і на європейських партнерах. Останні, на його думку, не змогли захистити антикорупційну реформу, яка роками будувалася в Україні попри спротив влади.

Високопоставлений співрозмовник «Главкома» з САП погоджується, що результатом нинішньої кампанії проти антикорупційних структур може стати подальша мінімізація їхнього впливу: «З САП спробують зробити департамент Офісу генпрокурора, підслідність НАБУ передати до ДБР (Державного бюро розслідувань). Поки ж йде масова дискредитація всіх і вся перед розгоном. На західних партнерів сподіватися не доводиться: нинішній американській адміністрації це просто нецікаво, а європейці завжди у питанні «антикору» йшли позаду них. До того ж, Трампу можуть нагадати, що НАБУ просувало «справу Манафорта» (Пол Манафорт – колишній одіозний політтехнолог Дональда Трампа та Віктора Януковича) та й взагалі відверто підтримувало Гілларі Клінтон на президентських виборах у 2016-му. Про те, що буде з БЕБ, тим більше ніхто не переймається».

Що буде далі?

Сигнали того, що влада готується серйозно копати під НАБУ, з’явилися ще всередині червня, коли Верховна Рада створила Тимчасову слідчу комісію з розслідування фактів можливої корупції в правоохоронних і судових органах. Очолив її нардеп від «Батьківщини» Сергій Власенко, його заступником став колега зі «Слуги народу» Максим Бужанський. Обидва великими прихильниками нових антикорупційних органів ніколи не були.

«З огляду на нещодавній аудит НАБУ, а також низку висвітлених ЗМІ останнім часом компрометуючих фактів, питань щодо ефективності, ТСК візьме в свою роботу і питання аналізу роботи НАБУ й САП», – заявляв Власенко ще 11 липня. Після сьогоднішніх обшуків заступник керівника ТСК Максим Бужанський припустив проведення до кінця тижня спеціального засідання комісії щодо цієї ситуації.

Коментуючи заяви НАБУ про те, що сьогоднішні обшуки відбулися з порушенням законодавства, Власенко заявив, що проведення слідчих дій та затримання підозрюваного без ухвал суду не суперечить закону, тим більше коли йдеться про розслідування державної зради. Нардеп послався на статтю 208 Кримінального процесуального кодексу та зазначив, що НАБУ і САП самі доволі часто вдаються до застосування цієї норми. А ексзаступник генпрокурора Олексій Баганець нагадав, що саме НАБУ з усіх органів досудового розслідування найбільше допускає витоки інформації.

В цьому контексті одразу згадується скандальна історія зі зливом з НАБУ даних досудового слідства по справі «Великого будівництва» в інтересах бізнесмена Юрія Голика. В цій ситуації НАБУ «впоралося» з витоком чутливої інформації без зайвої допомоги. САП та Нацполіція у травні минулого року проводили з цього приводу обшуки за місцем проживання одного з співробітників Бюро, а в прокуратурі прямо заявляли, що Управління внутрішнього контролю НАБУ не має достатньо ресурсів для розслідування власних «косяків». За результатами скандальної історії було звільнено першого заступника голови НАБУ Гізо Углаву…

Колишній заступник начальника Головного слідчого управління Генпрокуратури Сергій Горбатюк погоджується з депутатом Власенком та визнає, що закон дозволяє в певних випадках проводити обшуки без санкції суду. «Це переслідування підозрюваного під час затримання, загроза життю людей, а також з метою збереження майна, – перераховує він підстави. – Верховний Суд дав роз'яснення, що збереження майна є, в тому числі, і збереженням речових доказів. А за такого роз'яснення практично в кожній кримінальній справі можна обґрунтовувати і проводити обшуки без санкцій. Проте, нагадаю, що треба ще легалізувати обшук через рішення суду. Якщо суд визнає обшук незаконним, усі вилучені докази будуть вважатися недопустимими».

Водночас Горбатюк не вірить, що черговий виток конфлікту між і СБУ та НАБУ призведе до якихось фатальних наслідків, аж до фактичної ліквідації волелюбного антикорупційного органу. «Дійсно, кожна влада, починаючи з моменту заснування НАБУ, намагалася взяти під контроль цей орган, – каже він. – Наразі ці дії виглядають як спроба дати по носу, щоб його надто не задирали. Але незалежність цих органів завжди суворо пильнували наші міжнародні партнери: хоча вплив Штатів на ці питання зараз і зменшився, є ще Європа, МВФ. Тому не думаю, що влада буде робити такі кроки, як ліквідація НАБУ. Вона просто покаже свій вплив і запропонує все вирішувати полюбовно. Мовляв, підсвічуйте тих, хто зажерся, але не заходьте надто далеко, як у випадку з тим же Чернишовим. У першу чергу, в нашій державі діють закулісні домовленості, а не якісь зовнішні кроки».

Співрозмовники «Главкома» припускають, що влада може піти й більш елегантним шляхом. Колишній топпосадовець із правоохоронної системи висловив у коментарі офрекордз версію про можливе об’єднання НАБУ і БЕБ в один орган. На перший погляд, це виглядає фантастикою. Однак джерело каже, що при великому бажанні, це можуть зробити.

«НАБУ плюс БЕБ – цілком робочий варіант майбутнього органу. Нині підслідністю НАБУ є кримінальні правопорушення, сума яких перевищує $20 тис. У тому числі й податкові. Наприклад, зловживання на ремонтах доріг або несплата податків. Плюс під лупою антикорупційного бюро робота всіх підприємств оборонного комплексу. За великим рахунком, НАБУ тягне на собі велику частину повноважень Бюро економічної безпеки», – розмірковує поінформований співбесідник.

Вже курсують чутки, що найближчим часом у Верховній Раді може з’явитися законпроєкт, яким буде змінена підслідність НАБУ і допуск до режиму таємності, а також розглядається варіант перезавантаження та об’єднання НАБУ та БЕБ. Проте народні депутати, з якими поспілкувався «Главком», запевняють, що поки це питання не підіймалося.

Павло Вуєць, Єлизавета Жабська, Віталій Тараненко, «Главком»