«Дроновий союз» Росії та Китаю. Чим він небезпечний для України?

Співпраця Москви і Пекіну у виробництві дронів поглиблюється, пише видання Bloomberg. Документи, з якими ознайомилося медіа, свідчать про те, що китайські компанії наростили співпрацю із російськими виробниками дронів, а також начебто вели переговори про перенесення виробництва певних китайських БПЛА в російський Хабаровськ. Офіційно Пекін таку співпрацю не визнає.

• Як «дроновий союз» Росії та Китаю може вплинути на ситуацію на фронті російсько-української війни?
• Як захистити Україну від нових дронових загроз?
• Чи скоро поле бою побачить рої розумних дронів, які керуються за допомогою штучного інтелекту?

Про все це і не тільки «Радіо Свобода» розпитало у радника вашингтонського Центру військово-морського аналізу, фахівця з російським безпілотних систем Сема Бендетта.

Я хочу почати з нещодавніх заяв українського президента Володимира Зеленського. Він сказав, що Росія має намір запускати до 1000 безпілотників великої дальності для атак на Україну щодня. Але він також сказав, що Україна має можливість виробляти достатню кількість безпілотників-перехоплювачів, щоб мати можливість, я думаю, нейтралізувати цю загрозу. Я хочу попросити вас пояснити, як це може працювати. Чи означає це, що Україна справді здатна подолати цю загрозу в 1000 безпілотників на день? Чи здатна Росія так наростити своє виробництво?

Ми знаємо, що російська промисловість нарощує виробництво БПЛА «Герань» і «Гербера». І кожні пару місяців, здається, все більше і більше цих безпілотників задіюються в одній атаці. А починалося це з десятка або близько того кілька років тому. А зараз Росія може запускати багато сотень таких БПЛА під час кожної атаки. Тож цілком можливо, що російська оборонна промисловість збирається виробляти ще більше і більше таких БПЛА.

Вони відносно дешеві. Вони відносно прості у виробництві, і тому для російської оборонної промисловості не існує надто багато перешкод для їх створення.

Що стосується українських зусиль, то, очевидно, реальною проблемою тут є вартість оборони. Україна не може використовувати дорогі засоби для боротьби з цими БПЛА. Кожен засіб, який вражає один з цих безпілотників, має бути достатньо дешевим, щоб його можна було або багаторазово використовувати, або застосовувати у великих масштабах. І саме тут з'являються ці БПЛА-перехоплювачі. В українській промисловості було зроблено багато розробок з проєктування і будівництва перехоплювачів такого типу.

За час цієї війни Україна набула великого досвіду в спробах перехоплення різних типів безпілотників. Тож сьогодні існують різні типи і різні моделі, які виробляються українською промисловістю для перехоплення різних типів безпілотників. Отже, реальним питанням зараз є їх масштабування, щоб їх виробництво було відносно дешевим для знищення кожного безпілотника і давало достатню кількість для того, щоб фактично перехоплювати кожен російський безпілотник, який запускається проти українських міст.

Поговорімо також про те, як безпілотники малої дальності нібито паралізували лінію фронту, про що писала газета Wall Street Journal. Вони повідомляли, що війна безпілотників, по суті, заморозила лінію фронту в Україні. Чи можете ви також пояснити, як це може вплинути на ситуацію? Чи варто очікувати, що лінія фронту буде стабільною, якщо не станеться якогось іншого прориву у виробництві безпілотників?

Ми стали свідками того, що дуже велика кількість різних типів розвідувальних, спостережних і розвідувальних БПЛА, БПЛА з фіксованим крилом, квадрокоптерів, «мавіків» (DJI Mavic) і багато-багато інших дозволяють цілодобово спостерігати за великими ділянками фронту. І, звичайно, це означає, що багато активів, людських ресурсів, технічних засобів, озброєнь і систем, які перебувають під спостереженням, перебувають під загрозою подальших ударів FPV-дронів, квадрокоптерів, артилерії і мінометів.

І ця прозорість фронту, звичайно, залежить від зусиль сторони, що захищається, спрямованих на зменшення доступності всіх цих засобів у повітрі. Тому там, де є багато хороших систем протидії БПЛА, де захисники можуть виставити власні перехоплювачі для переслідування безпілотників, які, по суті, є очима в небі, там, де багато радіоелектронних перешкод, які добре скоординовані з радіоелектронною розвідкою, і всі ці системи працюють разом, на цих ділянках фронту все ще можливі певні прориви.

Але Росія воює кількістю. Вона продовжує посилати солдатів на штурми, щоб, по суті, померти за квадратний сантиметр території, і час від часу переважає українських захисників, які змушені відступати під цим безперервним людським натиском. Але, знову ж таки, в місцях, де ворожі можливості розвідки та інші можливості можуть бути ослаблені, можна досягти прориву. Можна досягти маневру.

І саме це сталося в серпні 2024 року, коли українські військові послабили російські засоби радіоелектронної боротьби та розвідки на кордоні з Курщиною і змогли фактично вторгнутися на російську територію. Після того, як росіяни, очевидно, підтягнули свої ресурси, після того, як вони також розмістили багато систем протидії БПЛА, дрони на оптоволокні, ця битва, очевидно, перетворилася на щось інше.

Але заморожену лінію фронту, по суті, уможливлюють ці всюдисущі БПЛА, тактичні безпілотники, які працюють на відносно невеликих висотах у дуже-дуже великій кількості. І саме тому обидві сторони переслідують операторів ворожих безпілотників, обидві сторони намагаються знищити логістику і постачання противника, щоб погіршити і не допустити потрапляння на фронт будь-яких систем або технологій, або необхідних матеріалів.

Росія, ймовірно, здатна виробляти більше таких FPV безпілотників. Крім того, враховуючи, що лінія фронту дуже довга, чи може здатність виробляти більше дронів бути фактором, який забезпечить перевагу Росії?

Росія, безумовно, має промисловий потенціал для цього. Вона має дуже великі волонтерські зусилля, які збирають і доставляють різні типи тактичних дронів на фронт. Вона має багато оборонних підприємств і оборонних організацій, які також збирають і постачають ці безпілотники. Але якщо говорити про цифри, ми читаємо багато російських скарг у Telegram та інших соціальних мережах про те, що саме українські військові мають перевагу.

І зараз, за офіційними даними, Україна здатна виробляти близько 200 тисяч тактичних безпілотників щомісяця. Росія здатна постачати приблизно від 120 до 140 тисяч тактичних дронів щомісяця. Тож це великі цифри. Але, звичайно, не всі ці безпілотники досягають цілей. Не всі з них мають достатню якість, щоб працювати за призначенням.

Багато помилок операторів. Існує багато контрзаходів. І тому дуже велика кількість БПЛА, яка часто згадується в офіційних джерелах, в кінцевому підсумку зводиться до набагато меншої кількості тактичних дронів, здатних досягти своїх цілей.

Картина може змінитися, якщо обидві сторони будуть використовувати більше БПЛА з оптоволоконним управлінням, які не піддаються радіоелектронній боротьбі і засобам глушіння, що погіршують роботу радіокерованих безпілотників. Але зараз БПЛА, які літають на оптоволокні, складають дуже малий відсоток від загальної кількості безпілотників, що використовуються обома сторонами.

Те, що ми чуємо в Україні, а також із західних джерел, – це те, що здатність Росії виробляти багато безпілотників може з часом зрости, особливо за допомогою китайських виробників, інженерів, завдяки зростаючій співпраці між двома країнами. Давайте трохи поговоримо про роль Китаю.

Нещодавнє розслідування Bloomberg показало, що між російським виробником і китайською компанією Autel можуть вестися переговори. Зокрема, йшлося про локалізацію виробництва Autel Evo Max 4T. Я не дуже добре знайомий з цією моделлю. Чи не могли б ви розповісти більше про цю конкретну китайську технологію? Наскільки вона важлива і як вона може змінити війну?

Ну, я скажу, що квадрокоптери воюють із обох сторін, і багато з них використовують росіяни. Поряд із всюдисущими дронами DJI Mavic – дрони Autel мають дуже схожі можливості з DJI Mavic. І їх менше, але вони все ще дуже ефективні. Тож ці дрони можна використовувати для розвідки, спостереження, легких бойових завдань та інших подібних місій.

Росіянам доводиться платити великі гроші за кожен з цих безпілотників. І тому є сенс, просто об'єктивно кажучи, запустити виробництво всередині Росії, щоб знизити вартість кожного безпілотника, тому що тепер це буде продукт вітчизняного виробництва, який можна буде використовувати у дуже великій кількості. Ми знаємо, що російські волонтери, російські військові виявляють великий інтерес до цього безпілотника, але, знову ж таки, це дуже невелика кількість китайських квадрокоптерів, якими керують росіяни. Більшість цих квадрокоптерів – це все ще «мавіки».

Російська промисловість і багато російських технічних фахівців намагалися створити еквівалент DJI Mavic, щось таке ж просте і дешеве, але з тими ж характеристиками, але це було дуже складно зробити. І тому деякі з цих переговорів про запуск виробництва дронів Autel в Росії, ймовірно, є відображенням того, що дешевше і простіше отримати ліцензію на виробництво цих дронів, ніж намагатися придумати власну альтернативу дрона, який буквально домінує у світі.

Чи не могли б ви оцінити, як саме цей фактор можливої китайської допомоги Росії впливає на майбутні роки війни? Якщо їм вдасться локалізувати це виробництво і масштабувати його всередині Росії, отримати доступ до більшої кількості китайських технологій, чи дасть це зрештою перевагу Росії? І чи може Україна щось зробити?

Кожна зброя, що використовується в Україні, кожен тактичний БПЛА має свою протидію. І тому багато залежить від української промисловості та здатності українських військових протидіяти цим легким тактичним квадрокоптерам. І ми знаємо, що вони чутливі до глушіння. Ми знаємо, що вони чутливі до перешкод та інших контрзаходів, фізичних та зусиль солдатів, навчених ідентифікувати і збивати їх з різних видів зброї. Отже, якщо така багаторівнева оборона буде застосована проти цього типу квадрокоптерів, то навіть їхня велика кількість може бути зведена нанівець дуже хорошою обороною.

І, звичайно, ми знаємо, що Україна налагоджує співпрацю з міжнародними гравцями, з іноземними партнерами в Європі та США для виробництва різних типів БПЛА, а також систем носіїв БПЛА і всіх пов'язаних з ними технологій.

Я хотів би запитати вас про одну конкретну китайську технологію безпілотників. Це те, що я почув на Тайвані від людей, які працюють над виробництвом безпілотників, вони сказали мені, що вони особливо стурбовані китайською технологією роїв безпілотників, керованих штучним інтелектом. І ми бачили реальну демонстрацію того, як ці дрони, ці тисячі дронів можуть бути використані в цивільній сфері для створення певних зображень в небі. Коли ми говоримо про перехід від цивільного використання до потенційно військового, наскільки ця китайська технологія близька до того, щоб бути реалізованою на фронті, і чи може вона бути фактично використана Росією незабаром в Україні?

Я думаю, що ми повинні бути обережними з тим, щоб переносити у військову площину те, що ми бачимо у цивільному житті з цими тисячами запрограмованих БПЛА, які працюють без жодних контрзаходів в цивільному повітряному просторі, по суті, формуючи чудові форми і фігури у повітрі для парадів і великих подій. Ми повинні бути обережними з тим, щоб переносити це на те, як це буде діяти у військовому середовищі.

А український бойовий простір об'єднує всі види контрзаходів. Тому ми ще не бачили рою дронів у бойових умовах. Досить складно навчити свої БПЛА працювати в такому середовищі. Ми знаємо, що українські та російські військові, оборонні компанії з обох сторін зайняті спробами розробити реальні рої безпілотників.

Але те, що ми бачимо на відео з YouTube, коли дрони утворюють ці красиві фігури – а насправді те ж саме відбувалося в Росії, США та багатьох інших країнах – це запрограмовані БПЛА. І вони, по суті, працюють у дуже мирному спокійному середовищі. Вони не діють у бойових умовах і вони не мають справи з будь-якими типами контрзаходів.

Тож коли ми побачимо військове застосування тисяч БПЛА, які дійсно працюють у рої? Ймовірно, не скоро. Але ми обидва знаємо, що українські і російські військові, а також військові США, НАТО, Китаю та інших країн дуже зайняті, намагаючись з'ясувати, як за допомогою штучного інтелекту можна об'єднати багато-багато БПЛА для проведення розумної операції.

У мене останнє запитання про російсько-китайську співпрацю у виробництві безпілотників. Я хочу зрозуміти, про що йдеться передовсім для Росії? Про можливість отримати величезну кількість безпілотників, які вже виробляються в Росії або вже виробляються в Китаї? Чи йдеться також про якусь специфічну унікальну технологію, якою володіють лише китайські інженери?

Тільки китайські інженери створили DJI Mavic і Matrice, які є одними з найпоширеніших БПЛА у світі на сьогодні. Китайські виробники дронів є одними з найпотужніших виробників цього типу технологій у світі. І, звичайно, Росія хоче прибрати до рук це ноу-хау. Я думаю, що Китай як країна є трохи більш обережним щодо військового співробітництва та допомоги у веденні реальної війни.

Саме тому багато з цих технологій мають подвійне призначення, адже, наприклад, більшість квадрокоптерів DJI Mavic і Autel використовуються для цивільних, а не військових місій, і вони не були створені для роботи у військовому середовищі. Саме тому їх доводиться переобладнати, а іноді й суттєво модифікувати, щоб вони могли працювати в реальних бойових умовах.

І тому Росія хоче знати, як будувати тактичні БПЛА або навіть великі БПЛА, важкі БПЛА, багатогвинтові дрони у великій кількості, і хоче знати, як збільшити простір для компонентів, мікроелектроніку і всі інші елементи, які в кінцевому підсумку складають безпілотник, яким легко управляти і який відносно дешево коштуватиме.

Сашко Шевченко