Знайдено зуб найдавнішого відомого кашалота у світі: йому щонайменше 5 тисяч років

Дослідження було проведене під керівництвом доктора Самуеля Рамірес-Крузадо Агілар-Галіндо і являло собою міждисциплінарне дослідження зуба кашалота. Зразок було виявлено на території пам'ятки Валенсина, розташованої на північний захід від Севільї, Іспанія. Зазначимо, що це місце стало об'єктом дослідницького інтересу з моменту відкриття магалітичного пам'ятника типу толос, відомого як Ла-Пастора, пише PHYS.org.

У Фокус. Технології з'явився свій Telegram-канал. Підписуйтесь, щоб не пропускати найсвіжіші та найзахопливіші новини зі світу науки!

Зуб найстарішого кашалота у світі

Відкриття було зроблено 2018 року в рамках розкопки частини мегастоянки для будівництва нової муніципальної бібліотеки, що отримала назву Нова бібліотека (Nueva Biblioteca). Серед знахідок були кам'яні знаряддя, рештки тварин, фрагменти кераміки та один зуб розміром 13,2 сантиметра.

Морфологічний аналіз і порівняння з іншими колекціями показали, що зуб належав дорослій особині кашалота. За словами доктора Рамірес-Крузадо Агілар-Галіндо, знайдений зуб належить стародавньому екземпляру, а судячи зі зносу на лабіальному боці та згладженого відколу з втратою матеріалу на лінгвальному боці, зуб, імовірно, був загублений після смерті тварини.

Тафономічний аналіз припускає, що зуб деякий час пролежав на морському дні незабаром після смерті тварини. Там він зазнав поїдання, про що свідчать сивини зубів на поверхні зуба. Зрештою він був колонізований різними видами губок і черевоногих молюсків.

Зуб, імовірно, певний час перебував у відкладеннях морського дна, перш ніж його винесло на поверхню, імовірно, внаслідок якоїсь потужної події, наприклад, шторму або сильного припливу. Тут зуб залишався, утворюючи зцементовану кірку і сліди від коренів, перш ніж його підняли люди.

Нижня половина зуба відсутня, оскільки її видалили люди, які розкололи його, використовуючи тиск і інструмент, схожий на долото.

Знахідка зуба кашалота з Валенсини — перша знахідка на Піренейському півострові в третьому тисячолітті до нашої ери і друга в Західному Середземномор'ї, оскільки нещодавно в Монте-д'Аккодді було виявлено тільки один інший зуб кашалота. Найцікавішим є те, що обидва зуби — єдині зуби кашалота епохи неоліту-енеоліту, знайдені під час археологічних розкопок у Європі на цю мить.

Таємниця пам'ятника Валенсина

У неолітичній Європі виник феномен, пов'язаний з ямами, що містять відкладення, часом вельми цінні та соціально значущі. У цих ямах відсутні людські рештки, і тому вони не є похованнями, а радше інтерпретуються як ритуальні відкладення.

За словами дослідників, у Валенсині є безліч свідчень, які вказують на те, що до великих тварин ставилися з пошаною — їх також часто включали в похоронний інвентар видних осіб.

Доктор Рамірес-Крузадо Агілар-Галіндо вважає, що місцеве населення, ймовірно, знало, кому належав зуб — принаймні, розуміло, що він належав величезній морській тварині. Передбачається, що зуб кашалота був частиною ритуального скарбу — у цьому разі йому, можливо, надавали таку саму шану, як і іншим решткам великих тварин.

Раніше Фокус писав про те, що стародавні кашалоти харчувалися зовсім не так, як сучасні: були активними хижаками.