Цифрова золота лихоманка чи золото для дурнів? Анатомія шахрайської індустрії крипто-курсів для “швидкого збагачення”

У сучасному цифровому ландшафті спостерігається стрімке поширення шахрайських схем, замаскованих під освітні курси з криптовалют, які обіцяють швидке та легке збагачення. Ці пропозиції, що є прямими спадкоємцями сумнозвісних схем на ринку Форекс, використовують складні методи психологічної маніпуляції, агресивний цифровий маркетинг та вразливість недостатньо обізнаної аудиторії.

Цей матеріал представляє аналіз даного феномену, на прикладі справи «інфобізнесмена» Олександра Орловського як наглядної ілюстрації для деконструкції анатомії подібних афер.

Ключові висновки нашого дослідження вказують на те, що бізнес-модель таких «гуру» полягає не в наданні унікальних знань, а в продажу недосяжної мрії про фінансову свободу. Вони створюють ретельно продуманий образ успішної людини, використовуючи психологічні прийоми, такі як ефект авторитету, соціальний доказ та створення штучного дефіциту, щоб спонукати потенційних жертв до імпульсивних рішень.

Справа Олександра Орловського є показовою: його публічний образ “успішного мільйонера”, підкріплений масою сфабрикованих позитивних відгуків та платних публікацій, різко контрастує із серйозними звинуваченнями. Нові можливі дані також викривають його ймовірну співпрацю з російськими платформами під час повномасштабної війни, що додає цинізму до його діяльності.

В судовій справі № 991/8911/24 по заяві голови громадської організації «НОН-СТОП» Кирила Яковця в НАБУ та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру про створення Олександром Орловським та іншими фізособами злочинної організації, що ошукує крипто-інвесторів, йдеться про те, що Орловьский та його команда перебувають у злочинній змові з керівництвом російської платформи VELES.   Ця платформа, як і курси Орловського, внесена НКЦПФР до списку ненадійних і може бути опосередковано причетна до фінансування російської армії.

Він просуває її через свої відео на YouTube, спонукаючи людей реєструватися на ній за його реферальним посиланням, тим самим фактично заробляючи на кожному такому переході. Власником та генеральним директором Veles є росіянин Владислав Крігер, в РФ компанія має трохи іншу назву ООО “Велес.Финанс”.

При цьому виявились системні прогалини в механізмах контролю з боку соціальних мереж, таких як YouTube та Telegram, які стають плідним середовищем для поширення шахрайства. Також розглядається недосконалість та повільність регуляторних і правоохоронних органів, особливо в умовах транскордонного характеру цих злочинів, коли організатори діють з юрисдикцій зі складними процедурами екстрадиції, як-от Об’єднані Арабські Емірати.

В кінці ми надамо практичні інструменти для захисту споживачів, включаючи методику перевірки онлайн-«гуру», основи ончейн-аналізу (метод, що використовується у світі криптовалют для оцінки та інтерпретації даних блокчейну) для виявлення ризиків у криптовалютних проєктах та покрокові інструкції для жертв шахрайства. Особливу увагу приділимо попередженню про вторинні «схеми повернення коштів», які є ще одним витком обману. Маємо надію, що це буде не лише викриттям конкретної схеми, але й посібником з розвитку критичного мислення та фінансової гігієни в епоху цифрових ризиків.

Анатомія сучасної шахрайської схеми «інфопідприємця»

Фундаментальне розуміння того, як функціонують дані шахрайські схеми, дасть можливість створити загальну структуру перед зануренням у конкретний кейс. Цікаво, що це не нові ідеї, а старі афери, просто перепаковані та адаптовані для цифрової епохи.

Посібник «гуру»: деконструкція образу та психологічні гачки

В основі кожної такої схеми лежить не продукт чи послуга, а ретельно сконструйована ілюзія. Головним товаром є мрія — втеча від «щурячих перегонів», досягнення фінансової незалежності та розкішного життя з мінімальними зусиллями. Продається не освіта, а сама  надія на краще життя, що робить пропозицію надзвичайно привабливою для широкої аудиторії. Для ефективного продажу цієї мрії використовуються перевірені методи психологічної маніпуляції.

Психологічні тактики маніпуляції:

• Ефект авторитету (Authority Bias)
  «Гуру» позиціонується як незаперечний експерт, що володіє унікальною, секретною формулою успіху. Самоопис нашого персонажа –  Олександра Орловського, який стверджує про «6 років активного досвіду» та заробіток «понад 1 000 000$», є класичним прикладом цієї тактики. Шахраї часто видають себе за авторитетних осіб, щоб завоювати довіру.
• Соціальний доказ (Social Proof)
  Використання шквалу відгуків, часто сфабрикованих або проплачених, для створення «стадного інстинкту». Жертв переконують у легітимності пропозиції, демонструючи, як багато інших людей нібито її схвалюють. Це ключова тактика таких аферистів, з десятками однотипних відгуків на різних сайтах.
• Дефіцит та терміновість (FOMO — Fear of Missing Out)
  Застосування таймерів зворотного відліку для «спеціальних пропозицій» та обмежених місць в «ексклюзивних» групах змушує жертв приймати швидкі, емоційні рішення замість раціональних. Сайт Орловського рекламує безкоштовний урок на конкретну дату, щоб створити цю терміновість.   
• Наратив близькості до народу
  Створення історії «з низів до багатства» для побудови емоційного зв’язку. Шлях Орловського від «бармена з мінімальною зарплатою» до мільйонера з квартирою в Дубаї є хрестоматійним прикладом цієї тактики. (бармена можна замінити на кур’єра, доставщика піци, таксиста тощо)

Ці методи є особливо ефективними щодо людей з низьким рівнем фінансової грамотності, тих, хто перебуває у скрутному економічному становищі, або тих, ким керує жадібність та віра в «чудеса» чи швидкі шляхи до багатства. Подібні шахрайські схеми знаходять благодатний ґрунт в Україні, де, за даними досліджень, спостерігається невисокий рівень фінансової обізнаності населення та погіршення фінансового добробуту через війну, що створює широкі верстви вразливого населення.

Таким чином, успіх цих схем є не лише результатом хитромудрих маніпуляцій, а й симптомом ширших соціально-економічних проблем. Вони експлуатують кризу довіри до традиційних економічних інститутів та заповнюють вакуум, залишений формальною освітою та реальними економічними можливостями.

• Фінансові шахраї й досі почуваються безкарно в Україні. Які існують скам-схеми та як убезпечити себе

Від безкоштовного вебінару до дорогих «секретів» –  архітектура воронки продажів

Скріншот сайту афериста

Бізнес-модель таких «інфопідприємців» є не освітньою, а маркетинговою, оптимізованою для конверсії, де психологічні маніпуляції є основним інструментом. Сам «курс» є лише фінальним продуктом у довгому ланцюгу маркетингових тактик.

«Безкоштовна» точка входу. Модель майже завжди починається з безкоштовної пропозиції — вебінару, PDF-посібника або «секретної» поради, призначеної для збору контактних даних (електронних адрес, номерів телефонів) потенційних клієнтів. «Безкоштовний онлайн-урок» від Орловського є вершиною його воронки продажів.  

Каскад підвищення продажів (Upsell). Безкоштовний контент веде до недорогого вступного продукту, який, у свою чергу, веде до пропозиції дорогого «майстер-майнду» або пакету «персонального коучінгу (навчання)». Одна з жертв Орловського заплатила 3500 доларів за курс. Ця багаторівнева структура призначена для отримання максимальної вигоди з кожної жертви. Для приховування грошових потоків шахраї часто використовують рахунки кількох підставних ФОПів, що ускладнює повернення коштів.

«Ексклюзивна спільнота». Ключовим елементом продажу є доступ до приватної спільноти (наприклад, у Telegram або Discord), що посилює відчуття ексклюзивності та соціального доказу, а також слугує платформою для подальших продажів та контролю над аудиторією.  

Ця структура є класичною маркетинговою воронкою прямого відгуку. Психологічні прийоми, що використовуються (авторитет, соціальний доказ, дефіцит), є хрестоматійними методами для подолання заперечень покупців та стимулювання імпульсивних покупок. Зміст курсу є вторинним щодо ефективності самої маркетингової воронки. Це означає, що експертиза організаторів полягає не в криптовалюті, а в маніпулятивному маркетингу.  

Ілюзія цінності

Фундаментальний обман цих курсів полягає у позиціонуванні загальнодоступної інформації як ексклюзивного, секретного знання.

Перепакування безкоштовної інформації – основний зміст цих курсів майже завжди є інформацією, яку можна знайти безкоштовно в Інтернеті через легітимні джерела. Наприклад, авторитетні університетські курси з криптовалют та блокчейну доступні на платформах, таких як Coursera, від провідних закладів, як-от Прінстон, Стенфорд та Мічиганський університет, часто за значно нижчу ціну або безкоштовно.

Обіцянка проти реальності – обіцянка полягає в наданні секретної, відтворюваної системи для збагачення. Реальність — це, як правило, набір базових, загальних порад на теми криптоінвестування, арбітражу чи трейдингу. Цінність полягає не в самій інформації, а в хибній обіцянці, яка до неї додається. 

Еволюція від шахрайства на ринку Форекс до криптовалютних афер демонструє адаптивну природу фінансового шахрайства, яке завжди тяжіє до нових, нерегульованих та малозрозумілих ринків. Як і ринок Форекс, криптовалютний ринок характеризується високою волатильністю, складністю та потенціалом високого кредитного плеча, що робить його непрозорим для новачків.

Як не потрапити на гачок псевдоброкерів які пропонують вкладати гроші на ринку Форекс, в цінні папери чи криптовалюту

Саме ця непрозорість дозволяє «гуру» стверджувати, що вони володіють особливими знаннями. Основні обіцянки («заробляй з дому», «секретні сигнали») залишаються ідентичними; змінився лише базовий актив. Це передбачуваний патерн, який повториться з наступною технологічною чи фінансовою інновацією.

Приклад суперечності

Побудова імперії на обіцянках

Маркетингова стратегія Олександра Орловського побудована на гучних та привабливих обіцянках, спрямованих на людей, які шукають швидкого фінансового успіху.

Детальний аналіз обіцянок на його головній сторінці веб-сайту (orlovskyi.com) виявляє класичні прийоми залучення: 

• «Зароби свою першу 1000$» з «повного нуля», «без вкладень», приділяючи «1-2 години на день».
• Обіцянки бонусів за реєстрацію, включно з «3 перевіреними способами заробітку від 1500$ до 10 000$» та «безкоштовними 100$».
• Цільова аудиторія чітко визначена: ті, хто шукає додатковий дохід, новачки, які не знають, з чого почати, та люди з капіталом, які прагнуть його примножити.

Домен orlovskyi.com зареєстрований в червні 2023 року

Наратив про розкішне життя. Аналіз його біографії, представленої на сайті та в новинних статтях, малює картину стрімкого успіху: від бармена до мільйонера у 23 роки, власника квартири в Дубаї, який відвідав 30 країн. Це класична тактика «гуру» — продавати не просто курс, а стиль життя, до якого прагне аудиторія. Для підкріплення цього образу використовуються фейкові історії, наприклад, пост про виступ перед 2000 американцями в Силіконовій долині, проілюстрований кадром із серіалу «Кремнієва долина».

Фото: blackboxosint.com

Суперечливі застереження. Показово, що на його ж сайті дрібним шрифтом зазначено, що «немає 100% гарантії заробітку» і що він не надає «фінансових порад». Це прямо суперечить гучним заголовкам про заробіток конкретних сум, що є стандартною практикою для уникнення юридичної відповідальності, водночас продовжуючи вводити в оману потенційних клієнтів.  

Стіна похвали

Онлайн-репутація Орловського є яскравим прикладом скоординованої кампанії з формування позитивного іміджу, яка, при детальному розгляді, виявляє численні ознаки маніпуляції.

Переважно позитивні, підозріло невизначені відгуки: Інтернет наповнений позитивними відгуками на сайтах-відгуковиках, таких як otzovik.com.ua, nvk26.lutsk.ua, hozi.km.ua та otziv.com.ua. Ці відгуки мають спільні риси: 

• Похвала за «простоту», «практичні завдання» та «зрозумілі пояснення».
• Твердження про заробіток «першої 1000$». 
• Згадки про незначні, легко вирішувані технічні проблеми («платформа трохи глючила», «була невелика проблема з реєстрацією»), що є відомою тактикою для створення видимості автентичності.

Червоні прапорці та докази фабрикації:

• Спонсорований контент під виглядом новин. «Історія успіху» Орловського та позитивні відгуки з’являються на новинних сайтах, що, найімовірніше, є платними розміщеннями, призначеними для створення ілюзії легітимної журналістської уваги. Це є формою прихованої реклами. 
• Звинувачення у проплачених відгуках та видаленні негативу. В одному з новинних повідомлень прямо стверджується, що більшість позитивних відгуків є проплаченими, а команда Орловського ретельно моніторить і платить за видалення негативних коментарів. Користувачка Катерина стверджує, що заплатила за курс, але не отримала доступу, а менеджер зник. Попри заяви про понад 20 тисяч учнів, активність у закритій групі Discord є надзвичайно низькою (200-300 реакцій на пост), що свідчить про ймовірне накручування кількості учасників для створення ілюзії популярності. 

Справа Орловського є хрестоматійним прикладом кампанії «інверсії реальності». Обсяг та витонченість сфабрикованого позитивного наративу (відгуки, статті) розраховані на те, щоб бути більш видимими та доступними, ніж фактична, але важча для пошуку, негативна інформація (новини про кримінальну справу).

Потенційна жертва, яка шукає «orlovskyi.com відгуки», спочатку натрапить на десятки позитивних, SEO-оптимізованих сайтів-відгуковиків та платних статей. Новини про кримінальне розслідування навряд чи матимуть такий високий рейтинг у пошукових системах і можуть бути приховані. Успіх афери залежить від контролю над інформаційним ландшафтом та забезпечення того, щоб брехню було легше знайти, ніж правду.

Таблиця 1: Ааналіз онлайн-відгуків про курси Орловського

Розпакування звинувачень у багатомільйонному кримінальному підприємстві

За блискучим фасадом успішного інфобізнесмена ховаються серйозні звинувачення, які малюють зовсім іншу картину.

Новинні повідомлення, стверджують, що Олександр Орловський звинувачується в організації крипто-піраміди та заборгував інвесторам.

Ймовірна схема полягала в отриманні грошей від довірливих громадян для купівлі криптовалют, після чого Орловський просто зникав і припиняв будь-який контакт. Це повністю збігається зі свідченнями жертви на ім’я Катерина.  Для отримання платежів використовується складна схема з кількома ФОПами, зареєстрованими на його матір та інших осіб, а також транзитні криптогаманці, що ускладнює відстеження коштів та їх повернення. 

Курси, вартістю до 3500 доларів, описуються як «повне розчарування», що містять лише загальнодоступну інформацію. Це підтверджує гіпотезу, що вони слугували лише фасадом для залучення жертв до більшої інвестиційної афери. Ментори курсів, як-от колишній працівник магазину техніки чи художник, не мають підтвердженого досвіду в криптотрейдингу, що ставить під сумнів якість навчання.

Попри образ мільйонера, наприкінці 2022 року ПриватБанк подав до суду на Орловського для стягнення заборгованості за кредитним договором на суму понад 109 тис. грн.

Різкий контраст між маркетинговими обіцянками та кримінальними звинуваченнями свідчить про те, що «крипто-курси» не були основним бізнесом, а скоріше механізмом для набору та кваліфікації жертв для більшої, оф-платформної інвестиційної афери. Вартість курсу ($3500) є значною, але ймовірний масштаб шахрайства ($4 мільйони) набагато більший.

Сам курс вірогідно слугував для ідентифікації та фільтрації осіб, які: а) цікавляться криптовалютою, б) готові розлучитися зі значними сумами грошей на основі обіцянок, і в) потенційно є менш фінансово обізнаними. Після того, як ці «кваліфіковані ліди» потрапляли до «спільноти», їх можна було обробляти для участі в значно більшій інвестиційній афері, де їх заохочували переказувати кошти безпосередньо Орловському для «інвестування». Тож курс скоріш за все є наживкою, а не гачком. 

Учасники курсів FFA діляться результатами торгівлі саме на платформі VELES. Це означає, що Орловський не лише навчає своїх учнів на ворожій платформі, але й змушує їх передавати свої персональні дані до Росії, де вони можуть потрапити до спецслужб.

Розслідування виявило, що Орловський та його ментори активно залучають клієнтів з Росії, сплачують кошти за рекламу на території РФ та використовують російські сервіси для виведення грошей, що призводить до сплати податків до бюджету країни-агресора.   Ці факти свідчать про те, що діяльність Орловського може мати ознаки не лише шахрайства, а й колабораціонізму, що вимагає ретельної перевірки з боку правоохоронних органів України.

Чому крипто-підприємці обирають Емірати

Місцезнаходження Олександра Орловського начебто в Дубаї (хоча за іншими даними він живе у Польщі), яке він активно просуває, є не просто елементом розкішного образу, а може бути стратегічним рішенням, що забезпечує як фінансові, так і юридичні переваги.

Дубай та ОАЕ активно позиціонують себе як світовий крипто-хаб, пропонуючи привабливу податкову систему (0% податку на доходи фізичних осіб, 9% корпоративного податку), відсутність обмежень на рух капіталу та сприятливе середовище для крипто-бізнесу. 

Хоча між Україною та ОАЕ існує договір про екстрадицію, укладений ще у 2012 році , сам процес є надзвичайно складним і не гарантує результату. ОАЕ відомі як притулок для осіб, що переховуються від правосуддя за фінансові злочини в інших країнах. Правова система передбачає багатоетапний розгляд запиту судами та владою ОАЕ, з численними підставами для відмови. Це робить Емірати привабливою базою для ведення ризикованої або відверто незаконної фінансової діяльності. У новинних повідомленнях згадується про можливість екстрадиції Орловського за запитом МВС України, однак реалізація цього є складною задачею. 

Вибір Дубаю є стратегічним бізнес-рішенням, а не лише атрибутом стилю життя. Він поєднує в собі імідж багатства, що підсилює маркетинг, з практичним рівнем правової та фінансової ізоляції. Для маркетингової воронки квартира в Дубаї слугує найвищим соціальним доказом успіху. Для бізнес-операцій сприятливе податкове законодавство ОАЕ та складні процедури екстрадиції створюють захисний буфер від відповідальності перед українськими правоохоронними органами. Таким чином, переїзд до Дубаю є прорахованою стратегією управління ризиками для ймовірно шахрайського підприємства. 

Варто зазначити, що новина про купівлю Орловським квартири в Дубаї виявилася фейком, оскільки фотографія, що її супроводжувала, була зроблена в Куала-Лумпурі, Малайзія, де його батько володіє нерухомістю.

Крипто-нативний інструментарій обману

Трохи розширимо фокус з Орловського на конкретні види шахрайства, поширені у крипто-просторі, які такі «гуру» часто просувають або навчають.

«Pump and Dump»: як інфлюенсери маніпулюють ринками

Схеми «Pump and Dump» (Накачування та скидання) є однією з найпоширеніших форм ринкової маніпуляції в крипто-світі, що ідеально підходить для нерегульованого та керованого ажіотажем середовища.

Механіка схеми проста – процес складається з чотирьох чітких фаз : 

1. 1. Накопичення (Accumulation) — шахраї обирають токен з низькою ліквідністю та ринковою капіталізацією, оскільки ним легше маніпулювати, і таємно скуповують значну його частину за низькою ціною.
   2. Накачування (Pump) — за допомогою соціальних мереж (Telegram, Discord, Twitter/X) та інших платформ організатори створюють штучний ажіотаж (хайп) навколо токена. Вони поширюють неправдиву або оманливу інформацію про майбутні партнерства, технологічні прориви чи «інсайдерські» дані, щоб викликати у інвесторів страх втраченої вигоди (FOMO).
   3. Скидання (Dump) — коли ціна токена досягає піку завдяки масовим покупкам нових інвесторів, організатори одночасно продають свої активи, фіксуючи величезний прибуток.
   4. Крах (Aftermath) — масовий продаж призводить до обвалу ціни, залишаючи пізніх інвесторів з нічого не вартими токенами.

Інфлюенсери є ключовим інструментом на етапі «накачування». Вони позиціонують себе як експертів, використовують свою велику аудиторію для створення стадного інстинкту і часто не розкривають, що є проплаченими промоутерами або що самі планують продати активи на піку. Це перетворює довіру аудиторії на товар, який продається тому, хто більше заплатить, часто з катастрофічними наслідками для підписників.

Як дурять людей на ринку криптовалют. Топ криптоафер за останні 10 років

Приклад: токен «SaveTheKids». Цей випадок є хрестоматійним прикладом схеми. Інфлюенсери з відомої кіберспортивної організації FaZe Clan просували «благодійний» токен, який зазнав краху протягом кількох днів після запуску, коли інсайдери скинули свої частки. Розслідування, проведене ютубером Coffeezilla, показало, як смарт-контракт токена був навмисно змінений, щоб дозволити «китам» (великим власникам) швидко продати свої активи — технічна деталь, прихована від інвесторів. Цей випадок ідеально ілюструє поєднання інфлюенсер-маркетингу, оманливих наративів та технічних маніпуляцій.  

У розвинених юрисдикціях правоохоронні органи починають активно протидіяти таким схемам. Комісія з цінних паперів і бірж США (SEC) висунула звинувачення інфлюенсерам у шахрайстві з цінними паперами на суму понад 100 мільйонів доларів, демонструючи, що така діяльність є незаконною і може призвести до тюремного ув’язнення. Управління з фінансового нагляду Великобританії (FCA) також вживає аналогічних заходів. Це створює важливий контраст із ситуацією в регіонах, де правозастосування є менш ефективним. 

Ончейн-аналітика для звичайного інвестора

Прозорість блокчейну є двосічною зброєю. Хоча вона дозволяє шахраям здійснювати афери на очах у всіх, вона також надає інструменти (блокчейн-оглядачі) для публічної перевірки. Проблема полягає в асиметрії знань. Шахраї використовують складність і новизну криптовалют, однак кожна транзакція в схемі «Pump and Dump» публічно записується в блокчейні.

Інструменти, такі як Etherscan, роблять ці дані доступними. Отже, успіх афери залежить від нездатності або небажання жертви використовувати ці безкоштовні інструменти. Цей посібник має на меті закрити цю прогалину в знаннях, надаючи користувачам можливість обернути середовище шахрая проти нього самого.

Блокчейни є прозорими публічними реєстрами, і за допомогою правильних інструментів кожен може аналізувати транзакції для виявлення підозрілої активності.  

Інші поширені шахрайські схеми в крипто-екосистемі

Окрім маніпуляцій ринком, існує цілий спектр інших шахрайських схем, які використовують унікальні властивості криптовалют.

• Фішингові атаки – шахраї створюють підроблені веб-сайти або надсилають електронні листи, що імітують легітимні біржі чи гаманці, з метою викрадення приватних ключів або даних для входу.
• Схеми Понці та фінансові піраміди. Гроші нових інвесторів використовуються для виплати «прибутків» попереднім. Ці схеми, подібні до тієї, в якій звинувачують Орловського, є дуже поширеними і часто використовують реферальну структуру для зростання.
• Фейкові ICO та NFT-проєкти.Просування неіснуючих проєктів за допомогою підроблених технічних документів (whitepapers) та анонімних команд для залучення інвестицій, після чого організатори зникають з грошима.  
• «Забій свиней» (Pig Butchering). Це комбінація романтичного та інвестиційного шахрайства. Зловмисники протягом тривалого часу будують довірливі стосунки з жертвою через соціальні мережі або сайти знайомств, а потім маніпулюють нею, змушуючи «інвестувати» у шахрайську крипто-платформу.

Дані аналітичних компаній, таких як Chainalysis, показують, що хоча створюються десятки тисяч потенційних токенів для схем «Pump and Dump», більшість з них не набирають значної популярності. Це свідчить про підхід «стріляй і молись» з боку шахраїв, що вказує на низьку вартість, високий обсяг та індустріалізований процес шахрайства.

Анатомія цифрової злочинності. Як працює криптоскам по схемі «забою свиней»

Аналіз Chainalysis за 2022 рік виявив понад 1,1 мільйона запущених токенів, з яких майже 10 000 відповідали профілю «Pump and Dump». Один з найактивніших творців запустив 264 таких токени за один рік. Це не кустарне шахрайство, а конвеєр. Це означає, що вартість і легкість запуску нового токена та спроби його «накачати» настільки низькі, що високий відсоток невдач є прийнятним. Кілька успішних випадків покривають усі витрати на невдалі.  

Заплутана мережа відповідальності

На жаль існує купа правових та платформних недоліків, які дозволяють цим шахрайським схемам процвітати.

Шахрайство та Кримінальний кодекс

Стаття 190 Кримінального кодексу України – це основна стаття, що охоплює шахрайство, яке визначається як заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою.  

Санкції варіюються від штрафів до позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, залежно від обтяжуючих обставин, таких як розмір шахрайства (великі або особливо великі розміри), вчинення злочину організованою групою, або використання електронно-обчислювальної техніки, що є ключовим елементом у крипто-аферах.  

Доведення умислу, складність транскордонних розслідувань та анонімність, яку надають криптовалюти, створюють значні перешкоди для правоохоронних органів та потерпілих.  

Існує фундаментальна юрисдикційна та технологічна невідповідність між глобальними, децентралізованими фінансовими аферами та національними, територіально обмеженими правоохоронними органами. Шахрай, як Орловський, може бути громадянином України , керувати веб-сайтом, орієнтованим на українців, проживати в ОАЕ та використовувати глобальні платформи, такі як YouTube і Telegram, для здійснення шахрайства.

Притягнення до відповідальності вимагає співпраці між українськими правоохоронними органами, владою ОАЕ та самими соціальними медіа-платформами. Кожен етап цього процесу пов’язаний з юридичними та практичними труднощами (наприклад, складність екстрадиції, відсутність співпраці з боку платформ). Ця невідповідність є найбільшим фактором, що сприяє сучасному цифровому шахрайству.  

Вина платформ

Бізнес-моделі соціальних мереж перебувають у прямому конфлікті з ефективною профілактикою шахрайства. Їхні алгоритми розроблені для залучення уваги, а шахрайський контент часто є надзвичайно привабливим. Відео, що обіцяє зробити вас мільйонером, генерує кліки, коментарі та час перегляду — саме те, що алгоритм YouTube запрограмований просувати.

Хоча існують політики, що забороняють шахрайство , основна структура стимулів платформи працює проти суворого правозастосування, особливо коли шахрайський контент також є джерелом доходу від реклами. Таким чином, платформа стає пасивним, а іноді й активним, співучасником через свій фундаментальний дизайн. 

Політики YouTube, наприклад, прямо забороняють шахрайство, оманливі практики, схеми «швидкого збагачення» та штучне накручування залученості. Існують також політики проти дезінформації.  

Незважаючи на ці політики, шахрайська реклама та канали «інфопідприємців» процвітають. Шахраї використовують рекламну систему для таргетування вразливих користувачів за допомогою непублічних відео. Правозастосування часто є реактивним, і критики стверджують, що платформа робить недостатньо для проактивної боротьби з фінансовими аферами, які є джерелом доходу від реклами. Останні оновлення політики, схоже, зосереджені на «неавтентичному контенті», такому як відео, згенеровані ШІ, а не на відвертому фінансовому шахрайстві. 

Ну  а Telegram – це відомий притулок для шахраїв. Акцент Telegram на анонімності, зашифрованих чатах та великих, немодерованих каналах робить його ідеальним середовищем для координації схем «Pump and Dump», управління шахрайськими інвестиційними групами та продажу незаконних послуг.  

Звіти свідчать, що навіть коли Telegram вживає заходів проти великих шахрайських мереж, вони швидко з’являються знову під новими назвами з незначним опором. Платформа часто захищається, посилаючись на конфіденційність користувачів, але така позиція фактично сприяє поширенню організованої злочинності. Telegram перетворився на «Dark Web Lite».  

Регуляторний ландшафт

Повільний темп регулювання, особливо на ринках, що розвиваються, створює можливість для «регуляторного арбітражу» з боку шахраїв. Вони можуть роками діяти в правових «сірих зонах», перш ніж законодавство їх наздожене.

Україна активно працює над легалізацією та регулюванням крипто-простору, переважно для узгодження зі стандартами ЄС, такими як MiCA (Markets in Crypto-Assets). Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку (НКЦПФР) є ключовим регулятором, що пропонує податкові рамки та ліцензування для постачальників послуг. Однак тривають дебати про те, чи не буде суворе регулювання стримувати інновації, а поточна нормативна база все ще перебуває на стадії розробки, залишаючи прогалини, якими користуються шахраї.   

Порівняння підходу, орієнтованого на правозастосування, який використовують SEC у США та FCA у Великобританії, з рамковою базою, що все ще розробляється в Україні, виявляє глобальну нерівність у захисті інвесторів. Цей розрив у часі — між появою нової технології та створенням ефективного регулювання — є вікном можливостей для зловмисників.  

Посібник з належної обачності та захисту. Як не стати жертвою крипто-шахраїв

Трохи конкретних, дієвих порад для читача, як практичний інструмент самозахисту.

Червоні прапорці: як розпізнати шахрая за 5 хвилин

Гучні обіцянки = вірний знак обману

ШАХРАЇ ОБІЦЯЮТЬ:

• “Заробіть перші  $250/$500/$1000 без вкладень”.
• “1-2 години на день = фінансова свобода”.
• “Секретна формула успіху”.
• “Гарантований прибуток”.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ: Жоден легальний інвестиційний продукт не може гарантувати прибуток на волатильному крипто-ринку.

Психологічні пастки

1. Тиск часу

• Таймери зворотного відліку.
• “Останні 24 години!”.
• “Обмежена кількість місць”.

2. Фальшивий авторитет

• “6 років досвіду”.
• “Заробив мільйон доларів”.
• Фото з дорогими авто та нерухомістю.

3. Підроблені відгуки

• Десятки однотипних коментарів.
• Відгуки з майбутньою датою (!) – пряма ознака фабрикації.
• Проплачені статті на новинних сайтах.

🔍 Чек-лист перевірки “гуру” (5 хвилин можуть врятувати тисячі доларів)

Крок 1: Перевірте домен

• Зайдіть на who.is.
• Введіть адресу сайту.
• Червоний прапорець: домен створений нещодавно для “багаторічного експерта”.

Крок 2: Пошукайте негативну інформацію

Введіть в Google:

"[Ім'я гуру]" + шахрайство
"[Ім'я гуру]" + афера
"[Ім'я гуру]" + скарги

Крок 3: Проаналізуйте соцмережі

• Підозріло: низька активність при великій кількості підписників.
• Підозріло: різкі стрибки у зростанні аудиторії.
• Підозріло: однотипні коментарі під постами.

Крок 4: Вивчіть відгуки критично

• Чи є конкретні деталі?
• Чи згадуються реальні результати навчання?
• Чи не повторюються одні й ті ж фрази?

Анатомія афери: як працює “воронка обману”

Етап 1: Безкоштовна наживка

• “Безкоштовний вебінар”.
• “Секретний PDF-посібник”.
• Збір ваших контактів.

Етап 2: Недорогий “вступ”

• Курс за $200-500.
• “Спеціальна ціна тільки сьогодні”.

Етап 3: Дорогий “ВІП-пакет”

• Персональний коучинг за $3000-5000.
• “Ексклюзивна спільнота”.
• Доступ до “справжніх секретів”.

Етап 4: Інвестиційна пастка

• Пропозиція “інвестувати” через “гуру”.
• Обіцянка управління вашими коштами.
• Результат: гроші зникають назавжди.

Як захистити себе

❌ Ніколи не робіть це:

• Не переказуйте гроші за “гарантованими” обіцянками.
• Не надавайте доступ до своїх криптогаманців.
• Не приймайте рішення під тиском часу.
• Не вірте “унікальним можливостям”.

✅ Завжди робіть це:

• Перевіряйте інформацію з кількох незалежних джерел.
• Консультуйтеся з досвідченими друзями/сім’єю.
• Починайте з невеликих сум при вивченні крипто.
• Використовуйте тільки регульовані біржі (Binance, Coinbase).

Інструменти для самозахисту

Для перевірки криптопроектів:

Etherscan.io або BscScan.com

• Перевіряйте розподіл власників токенів.
• Увага: якщо 10% гаманців контролюють 80% токенів = високий ризик.

CoinGecko або CoinMarketCap

• Офіційна інформація про проекти.
• Історія цін та обсягів торгів.

Перевірка репутації:

• Trustpilot – відгуки користувачів.
• Reddit криптоспільноти – незалежні думки.
• YouTube: пошукайте критичні огляди.

Якщо ви вже стали жертвою

Негайні дії:

1. Припиніть контакт з шахраєм.
2. Зверніться в банк – блокуйте картки, повідомте про шахрайські операції.
3. Подайте заяву в поліцію – це необхідно для кримінального провадження.

⚠️ Обережно: вторинне шахрайство!

Після афери на вас можуть вийти “агенти з повернення коштів”. Це нові шахраї!

Пам’ятайте: легітимні органи влади ніколи не просять передоплату за допомогу.

Головне правило: “Якщо занадто добре, щоб бути правдою”

Справжня фінансова грамотність приходить через:

• Час – місяці й роки навчання.
• Практику – невеликі інвестиції для досвіду.
• Помилки – втрати як частина навчання.
• Терпіння – немає швидких шляхів до багатства.

Ніхто не продасть вам формулу мільйона за $3000.

Куди звертатися за допомогою

Україна:

• Поліція: 102
• Кіберполіція – форма звʼзку: ticket.cyberpolice.gov.ua
• Гаряча лінія НБУ: 0 800 505 240, або через онлайн-форму на сайті НБУ за посиланням;
• Будь-яку інформацію щодо шахрайських дій на фінансовому ринку можна повідомляти до НКЦПФР, або на еmail: [email protected]. Там же можна пошукати чи не додано вже якийсь ресурс в базу скам-проєктів
• Омбудсмен фінпослуг: [email protected]

Міжнародні:

• FBI IC3: ic3.gov (для міжнародних афер)
• Центр підтримки жертв: ncvc.org

Пам’ятайте: ваша обережність – найкращий захист. Кожна хвилина, витрачена на перевірку, може заощадити роки розчарувань та фінансових втрат.

Поділіться цим посібником з друзями та родиною – разом ми можемо зупинити шахраїв!

***

Стає очевидним, що феномен «інфобізнесу» у сфері криптовалют є сучасною формою фінансової експлуатації, що паразитує на поєднанні низької фінансової грамотності, економічної нестабільності та потужних психологічних маніпуляцій. Хоча легітимна освіта у сфері криптовалют існує і є доступною через авторитетні джерела , модель «гуру», досліджена в цьому звіті, є фундаментально шахрайською. Вона продає не знання, а ілюзію, використовуючи довіру як товар.  

Справа Олександра Орловського слугує яскравим прикладом цієї моделі, де ретельно створений образ успіху та сфабрикована онлайн-репутація приховують серйозні звинувачення у створенні багатомільйонної фінансової піраміди. Його випадок демонструє, як сучасні шахраї використовують глобальні платформи та міжнародні юрисдикції для максимізації прибутку та мінімізації ризиків.

Ефективна протидія цьому явищу вимагає комплексного підходу. По-перше, необхідна більша відповідальність з боку платформ, таких як YouTube та Telegram, чиї бізнес-моделі та політики модерації часто мимоволі сприяють поширенню шахрайства. По-друге, потрібне посилення транскордонного регуляторного та правоохоронного співробітництва для усунення юрисдикційних прогалин, якими користуються злочинці. По-третє, вирішальне значення має підвищення рівня фінансової грамотності та навчання навичкам цифрової гігієни серед населення.

Зрештою, найнадійнішим захистом є критичне мислення. Якщо пропозиція звучить занадто добре, щоб бути правдою, — це майже напевно обман. Справжня фінансова компетентність будується через наполегливе навчання, практику та досвід, а не через дорогі «короткі шляхи», які продають харизматичні незнайомці в Інтернеті. Кожен інвестор повинен озброїтися скептицизмом та інструментами належної обачності, щоб відрізнити справжню можливість від ретельно замаскованої пастки.

Олексій Федоров для “УК”