Українські аграрії хочуть торгувати з Європою. Там висувають умови

Після тривалих перемовин нарешті є угода між ЄС та Україною про торгівлю агропродукцією. Подробиці тримають у секреті, тож сільгоспвиробники занепокоєні – чи будуть умови справедливими. Чи означає це, що справжнього компромісу ще не досягнуто?Українські фермери бояться збитків, бо повернення до "торгового безвізу" або автономних торговельних заходів (АТЗ) Євросоюзу, запроваджених для нашої країни після початку повномасштабної російської агресії, не передбачено."Найкращим можливим результатом було б перенесення режиму АТЗ із гарантіями, застосовними до обмеженого числа продуктів, які вважаються чутливими для фермерів ЄС", - заявили в Українському клубі аграрного бізнесу (УКАБ), чий офіс знаходиться у Брюсселі.Але оскільки такий сценарій Євросоюз категорично відкинув, то, за словами українських експертів, вітчизняній групі переговірників довелося докласти неймовірних зусиль, щоб максимально захистити інтереси українських фермерів.Загалом, Брюссель і Київ досягли принципової угоди про нові умови ввезення агропродуктів, але окрім того, що її деталі поки не розкриваються, остаточний варіант договору має бути затверджений країнами-членами в Раді ЄС, три з яких - Угорщина, Польща та Словаччина - досі не зняли односторонні ембарго на українські агропродукти.Однак є певні прориви - Євросоюз повністю лібералізує торгівлю з Україною кількома найменуваннями товарів, серед яких сухе жирне молоко, кисломолочні продукти, гриби, виноградний сік. Такі приклади навів єврокомісар з питань сільського господарства та продовольства Крістоф Хансен.Тому Україна як ніхто зацікавлена в тому, щоб переговори завершилися якомога швидше."За швидкі перемовини основної частини потрібно похвалити Єврокомісію, - зазначила аналітик Європейського політичного центру в Брюсселі Світлана Таран. - На переговорах вдалося досягти певних компромісних рішень, які є кращими, ніж спочатку очікувалося. Наприклад, були побоювання, що позиція Єврокомісії могла бути стримана щодо України через тиск європейських фермерів, які хотіли сильно обмежити доступ на ринок української продукції".Але, як повідомили єврокомісари, нова угода передбачає поступове наближення України в період до 2028 року до виробничих стандартів ЄС, зокрема у сферах умов утримання тварин та використання пестицидів, щоб забезпечити всім учасникам угоди "рівні правила гри". На цьому наполягали фермери кількох європейських країн.Українське фермерське лобі здивоване вимогою Єврокомісії щодо наближення до виробничих стандартів, оскільки, за їхньою логікою, воно мало б потягти за собою вільний доступ на внутрішній ринок ЄС, але про це, однак, наразі не йдеться."Це посилає довгостроковий негативний сигнал не тільки українським агровиробникам, а й фермерам в інших країнах-кандидатах на вступ до ЄС", - йдеться в заяві УКАБ.Дійсно, такі вимоги повинні йти пліч-о-пліч із процесом вступу до Євросоюзу, але переговори щодо основних блоків з Україною ще навіть не відкриті, нагадує аналітик Європейського політичного центру. У Брюсселі наполягають, що Україні як країні-кандидату в будь-якому разі доведеться адаптуватися до стандартів і норм ЄС, однак українські аграрії побоюються, що, висуваючи подібні умови вже зараз, Євросоюз прирікає їх на додаткові витрати, пов'язані з цими перетвореннями, і це за умови, що в них і так багато проблем через війну. Загалом, за офіційними даними Києва, 60 відсотків валютної виручки України зараз припадає на агропродукцію, оскільки через війну "впали" інші ключові експортні галузі - металургія та хімпром.На думку експертів, ЄС не варто було б накладати на Україну більше вимог, ніж це передбачено у випадку країн, які не входять до Євросоюзу. Вона також вважає, що доцільним з боку Брюсселя було б надати Україні триваліший адаптаційний період і фінансову підтримку її фермерам для прискореного втілення в життя важливих змін, - усе це ще можливо включити в переговорний процес.Єврокомісія зі свого боку обіцяє, що доступ країни на ринок ЄС буде поступово збільшуватися відповідно до її успіхів у сфері приведення своїх стандартів у відповідність до європейських. Українські фахівці зазначають, що вся угода, як вона була представлена, - це суцільний компроміс.Водночас, рішення, що є компромісним для всіх сторін цієї угоди, - це політичний сигнал і для партнерів, і для ворогів України, що Київ і країни ЄС можуть домовлятися.