Литовська компанія-посередник перевела «15 танків» російським IT-фахівцям

Розслідування, проведене литовським національним мовником LRT, виявило, що мільйони євро продовжують надходити російським IT-фахівцям через компанію EasyStaff, зареєстровану у Вільнюсі. Це відбувається попри запроваджені ЄС та США санкції, що значно ускладнили розрахунки з російськими компаніями та резидентами. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на LRT.

За даними LRT, двоє громадян Росії заснували EasyStaff у Вільнюсі, яка виступає посередником у платежах. Компанії, що працюють у ЄС чи США, можуть виплачувати зарплату своїм співробітникам у Росії через цю платформу. Творці посередника не приховують, що це допомагає російському бізнесу працювати на світовому ринку. При цьому, литовська влада або не знала про цю компанію, або не бачила жодних загроз у її діяльності.

У 2022 році, з початком повномасштабної війни в Україні, торгівля Литви з Росією почала скорочуватися. Однак, минулого року імпорт комп'ютерних послуг з Росії раптово зріс з €2,64 млн у 2023 році до понад €56 млн минулого року. Ця сума майже вдвічі вища навіть порівняно з допандемічними роками.

Жодна установа, включаючи Банк Литви, Державне агентство даних чи Міністерство економіки та інновацій, не порушувала питання про те, які саме ІТ-послуги литовські компанії закуповують у Росії. Більше того, експерти технологічного сектору, опитані LRT, були здивовані таким зростанням і не могли знайти логічного пояснення.

Розслідування виявило, що більша частина з €56 млн була переказана лише однією компанією – платформою EasyStaff. Понад €50 млн пройшли через цю компанію до Росії.

EasyStaff, заснована Віталієм Михайловим та Євгеном Федоровим наприкінці 2020 року, допомагає компаніям наймати та оплачувати роботу фрілансерів у різних країнах, виступаючи посередником у платіжній політиці. Саме через це офіційна статистика міжнародної торгівлі показує різке зростання імпорту цих послуг з Росії.

Хоча компанія стверджує, що працює з клієнтами з різних країн, аналіз показує, що більшість з них керуються громадянами Росії, а співробітники компаній, знайдені у LinkedIn, також є росіянами. Віталій Михайлов заперечує, що більшість його клієнтів – російські компанії, заявляючи, що їхня головна мета – світовий ринок.

Обидва засновники компанії є громадянами Росії з дозволами на проживання в Литві. В інтерв'ю 2024 року Михайлов зазначав, що EasyStaff допомагає російськомовному бізнесу працювати на світовому ринку, дозволяючи наймати російськомовних співробітників за кордоном.

Найбільше питань викликає роль компанії як посередника у розрахунках. Запроваджені санкції проти російських банків та їхнє відключення від SWIFT мали ускладнити розрахунки з резидентами РФ. Однак, такі посередники, як EasyStaff, дозволяють здійснювати ці платежі, пропонуючи оплату карткою, PayPal, Skrill, криптовалютою.

Міндаугас Убартас, колишній голова Литовської асоціації компаній інформаційних технологій та телекомунікацій «Інфобалт», висловив занепокоєння: «Коли воєнний стан, я розглядаю це як можливу лазівку для обходу санкцій, для грошових переказів». Він підкреслив, що неможливо проконтролювати, чи оплачуються через такі схеми мікрочіпи, а не лише IT-послуги.

Михайлов запевняє, що компанія не порушує жодних санкцій, працює лише з банками, які не підпадають під західні обмеження, і отримує консультації від юридичних фірм. Однак, експерти зауважують, що компанії можуть купувати IT-послуги, не усвідомлюючи, що робота виконується російськими фахівцями через компанії, що створюють враження неросійських.

Тисячі офіційно виписаних рахунків-фактур та переказів на рахунки російських резидентів та компаній досі не викликали питань у литовських установ. FNTT (Служба розслідування фінансових злочинів) заявила, що знає про компанію, але не бачила жодних загроз у її діяльності. Банк Литви, який контролює платіжні компанії, не знав про EasyStaff, оскільки вона не має ліцензії на здійснення платежів і, відповідно, не підпадає під його нагляд.

Міністерство економіки та інновацій закликає не мати ділових відносин з Росією і зазначає, що досудові розслідування щодо ухилення від санкцій свідчать про роботу системи. Проте, Міністерство закордонних справ, яке очолює Комісію з міжнародної координації санкцій, не прокоментувало ситуацію, лише зазначивши, що пряме чи опосередковане створення умов для використання ресурсів суб'єктом, на якого поширюються санкції, вважається обходом санкцій.

«Це заплющування очей і це пояснення, що це не наша справа, що ми не бачили, – це вже такий недолік, що наші інституції починають дивитися лише на написане та виконувати процедуру», – критикує М. Убартас. Він також підрахував, що €50 млн, переказаних однією компанією, еквівалентні приблизно 15 танкам.