Загинув поблизу селища Удачне на Донеччині. Згадаймо Владислава Леусенка

Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Владислава Леусенка.

Лейтенант Владислав Леусенко на псевдо Лео загинув 19 березня 2025 року поблизу селища Удачне в Покровському районі Донеччини. Він зазнав смертельних поранень внаслідок атаки ворожого FPV-дрона. Про це повідомляє «Главком» із посиланням на Меморіал героїв та дружину захисника Вікторію Леусенко.

Народився Владислав Леусенко 13 червня 1999 року в місті Лозова, Харківської області. Навчався у Лозівському ліцеї №4, де закінчив дев'ять класів. Закінчивши школу вступив до Лозівського центру професійної освіти, де здобув професії плиточника-облицювальника та маляра-штукатура. Та головним покликанням його життя стала служба у Національній гвардії України. 

У 2019 році після навчання пішов на строкову службу до військової частини 3002 у місті Львів, де підписав контракт та продовжив своє навчання в Національній академії Національної гвардії України (командно-штабний факультет), після закінчення навчання йому було присвоєно військове звання лейтенант.

У повномасштабній війні захищав Україну на посаді командира взводу розвідки спеціального призначення першої роти оперативного призначення третьої бригади оперативного призначення імені Петра Болбочана другого батальйону оперативного призначення, військової частини 3017 гвардії наступу «Спартан».

З перших днів війни Владислав брав участь у бойових діях під Харковом, де отримав нагороду та посвідчення учасники бойових дій.

«Владислав був завжди прикладом для всіх. Він був вірним другом, найкращим братом, люблячим сином і чоловіком. Він навчив любити та допомагати іншим. Був опорою для всієї родини. В памʼяті він залишив образ мужнього, світлого та справедливого чоловіка. Він був дуже добрим до всіх. Ми пишаємось його мужністю та силою духу. Під час останнього бойового завдання він дивився смерті в очі, попри загрозу власному життю рятував побратимів.

Він завжди в першу чергу думав про безпеку інших. Говорила йому не геройствувати, але це було не про нього, бо він був народжений Героєм. Таких людей, як наш Лео, ми ніколи не зустрічали і навряд зустрінемо, він був у нас єдиним. У нього було багато мрій та планів на життя. Він чекав літа, щоб з родиною поїхати до моря, це була його мрія… », – розповіла дружина Вікторія.

Поховали захисника у його рідному місті Лозова Харківської області на місцевому кладовищі.

У Владислава Леусенка залишилися мама, старша сестра та дружина.

«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув у боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.