«Боротьба із російськими впливами» чи «перемога антимайдану»: реакції активістів, союзників, медіа і російських пропагандистів на втрату незалежності НАБУ і САП

22 липня Верховна Рада України у другому читанні підтримала законопроєкт номер 12414, а президент України Володимир Зеленський його підписав. Авторами законопроєкту є чотири члени комітету Верховної ради України  з питань правоохоронної діяльності.

За текстом законопроєкту, який опублікувало видання NV, Генеральний прокурор України здобуває право передоручати справи одних прокурорів і слідчих іншим. Включно зі справами, якими до набуття чинності закону займались виключно НАБУ і САП.

«Антикорупційна інфраструктура працюватиме, тільки без російських впливів – від цього треба все очистити. І справедливості має стати більше. Звісно, що НАБУ та САП будуть працювати. І важливо, що Генеральний прокурор налаштований на те, щоб в Україні реально забезпечувалась невідворотність покарання для тих, хто йде проти закону… Важливо, щоб без росіян. Важливо, щоб була невідворотність покарання і щоб суспільство це дійсно бачило», - сказав Володимир Зеленський у вечірньому відеозверненні 22 липня. 

Також він повідомив, що мав щодо законопроєкту розмову із Директором Національного антикорупційного бюро України Семеном Кривоносом, керівником Спеціальної антикорупційної прокуратури Олександром Клименком, Генеральним прокурором Русланом Кравченком, головою Служби безпеки України Василем Малюком.

За кілька годин перед тим Семен Кривоніс і Олександр Клименко провели брифінг, де Максим Кривонос сказав:

«Була знищена антикорупційна інфраструктура України, що створювалася як запит Євромайдану, як запит суспільства на боротьбу з високопосадовою корупцією».

Увечері 22 липня у найбільших містах України: Києві, Харкові, Дніпрі, Одесі, Львові, та інших відбулися акції протесту.

Ще до новини, що Зеленський вже підписав законопроєкт, громадські активісти закликали президента ветувати 12424. Як йдеться у зверненні до Володимира Зеленського коаліції громадських організацій “Реанімаційний пакет реформ”, серед головних загроз законопроєкту є: передання повноважень керівника спеціальної антикорупційної прокуратури, відібраному на конкурсі за участі незалежних експертів, генеральному прокуророві України, призначеному політиками без конкурсу.

«Закріплення монополії Генпрокурора на підписання підозр топпосадовцям, включно з керівництвом Офісу Президента, міністрам та їхнім заступникам, — це створює конфлікт інтересів», - йдеться у зверненні РПР. 

На прийняття законопроєкту відреагували у Європі.

«Європейський Союз стурбований нещодавніми діями України щодо її антикорупційних інституцій — НАБУ та САП. Ці установи є ключовими для реформи в Україні та мають діяти незалежно, щоб ефективно боротися з корупцією й зберігати довіру суспільства», — заявив речник Єврокомісії Ґійом Мерсьє.

Мерсьє наголошує, що спроможність України протидіяти корупції та забезпечувати стійкість своїх інституцій прямо впливає на перспективу вступу України в ЄС у майбутньому.

Попри стурбованість щодо наслідків законопроєкту №12414, Єврокомісія заявляє, що Європейський Союз не збирається порушувати питання про призупинення фінансової допомоги Україні через дії проти Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП). «На даному етапі це не обговорюється», — додає Мерсьє.

Єврокомісарка з питань розширення Марта Кос називає рішення Ради стосовно ліквідації незалежності НАБУ «серйозним кроком назад» та наголошує, що незалежні органи, такі як НАБУ та САП, є «ключовими» для шляху України в ЄС.

Схожими є позиції окремих держав-членів ЄС.

«Незалежність та сила антикорупційних інститутів України були ключовими факторами реформ останніх років. Україна й надалі буде оцінюватися за їхнім прогресом», - написали на сторінці у Х міністерства закордонних справ Німеччини.

Колишній президент країни-союзниці Естонії (2006 - 2012) Тоомас Хендрік Ільвес вважає прийняття законопроєкту «повною катастрофою» та додає:

«Це лише підігріє тих, хто в Європі вважає, що допомагати Україні безглуздо, не кажучи вже про весь російський наратив про те, що українці просто крадуть допомогу Заходу для особистого збагачення - наратив, з яким ми боролися протягом багатьох років».

Як повідомляє Європейська правда, лист із закликом не доводити законопроєкт до набуття чинності направила на ім’я заступниці керівника Офісу президента Ірини Мудрої керівниця Антикорупційного відділу Організації економічного співробітництва і розвитку Джулія Фромгольц.

«Якщо (питання, що виникло через ухвалення закону, - Європейська правда) залишиться невирішеним – це не тільки поставить під загрозу перспективи приєднання України до Конвенції ОЕСР про боротьбу з хабарництвом, а і її зусилля щодо вступу до ОЕСР, але й підірве її авторитет серед міжнародних партнерів, зокрема тих, які розглядають можливість інвестування в оборонний сектор України та її довгострокову відбудову», - йдеться у листі Джулії Фромгольц.

Пошук «російських кротів» як привід для обшуків

21 липня, за день до голосування за законопроєкт 12414, відбулись обшуки у працівників Національного антикорупційного бюро України. У Бюро повідомляють про 70 обшуків у 15 працівників і що їх проводять без ухвали суду. У цей же день у Спеціальній антикорупційній прокуратурі повідомили про отримання слідчими Служби безпеки України доступу до усіх справ, якими займалась НАБУ. І що СБУ проводили перевірку, коли керівники НАБУ та САП перебували у закордонному відрядженні.

«Указані заходи можуть призвести до розкриття інформації щодо негласних слідчих дій у рамках численних кримінальних проваджень, які наразі розслідуються НАБУ і САП», - повідомили у Спеціальній антикорупційній прокуратурі.

У Службі безпеки України прокоментували, що проводили обшуки у рамках перевірки «дотримання законодавства про державну таємницю у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі». 

«Офіційно повідомляємо: співробітники Служби безпеки України не отримували доступ до інформації про всі негласні та оперативні заходи, а також спецоперації, які проводять НАБУ і САП. Перевірка СБУ не передбачає ознайомлення зі змістом таких документів в цілому. Заяви про можливе розкриття представниками СБУ інформації щодо негласних слідчих дій, які проводять НАБУ і САП, є безпідставними і маніпулятивними», - йдеться у повідомленні на сайті СБУ. 

Щодо проведення обшуків без ухвали суду, у СБУ написали:

«Проведення невідкладних слідчих дій без ухвали суду не є порушенням Закону – у випадках, коли отримання таких ухвал може спричинити витік інформації та, зокрема, зашкодити проведенню спецоперацій в рамках розслідувань щодо співпраці з країною - агресором».

У той же день у Офісі генерального прокурора України опублікували повідомлення із заголовком: «ОГП та СБУ затримали співробітника найелітнішого закритого підрозділу НАБУ».

«Вказаний співробітник збирав та передавав для спецслужб ворога установчі дані українських правоохоронців та інших громадян. Персональну інформацію витягував зі закритої бази даних правоохоронних органів України. Задокументовано щонайменше 60 епізодів передачі куратору інформації з обмеженим доступом. За кожну таку передачу отримував кошти на свою банківську картку», - йдеться у повідомленні ОГП.  

Також там написали, що керівники НАБУ були поінформовані «про можливі ризики відносно їхнього співробітника», але ніяк не реагували.

22 липня в ОГП повідомили, що до передавання даних росіянам за участі працівника НАБУ був залучений народний депутат Федір Христенко. 22 липня суд обрав 60 днів перебування під вартою як запобіжний захід працівнику НАБУ, якого підозрюють у державній зраді.

Після візиту Служби безпеки України до САП і НАБУ Група Послів G7 висловила «серйозні занепокоєння» новинами і «намір обговорити ці події з лідерами урядів».

Посли G7 наголошують на «спільному зобов'язанні підтримувати прозорість, незалежні інституції та належне врядування» України, як необхідних складових спільної боротьби з корупцією.

«СБУ застосувало проти НАБУ схему, яку вона успішно відкатала на сотнях підприємців: звинувачення в держзраді за будь-які економічні стосунки з російськими контрагентами. Точніше навіть – не за стосунки, а за теоретичну можливість таких стосунків… Зрозуміло, що з таким позаправовим трактуванням  слідство не має жодного шансу в суді. Але логіка схеми полягає не в передачі справи в суд, а в тому, щоб отримати право проводити обшуки, допити, виїмки і паралельно піднімати хвилю чорного піару проти “клієнта”», - написав у фейсбуці засновник видання «Наші гроші» Олекса Шалайський.

Протест проти законопроєкту виголосило на своїй офіційній сторінці в Х представництво глобального руху Transparency International в Україні:

«Це величезний регрес в антикорупційній реформі та пряма загроза для шляху України до ЄС!»

Ще до початку голосування депутатів організація висловила свою незгоду з поправками до законопроекту №12414, як такими, що можуть зруйнувати ключові гарантії незалежності НАБУ та САП. Зокрема, мова йшла про наступні поправки: надання Генеральному прокурору повноважень вилучати справи у НАБУ та передавати їх іншим правоохоронним органам; виступати фактичним керівником САП та делегувати повноваження прокурорів САП іншим прокурорам; давати обов'язкові до виконання письмові вказівки детективам НАБУ; в односторонньому порядку закривати справи, в яких фігурують високопосадовці.

Виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський порівняв події довкола антикорупційних органів України із реакцією, яка приходить після революцій. Крім обшуків у САП і НАБУ, як ознаки реакції він назвав відмову призначити відібраного як переможця кандидата на посаду Бюро економічної безпеки України, і кримінальну справу і обшуки у голови правління Центру протидії корупції Віталія Шабуніна. Гліб Вишлінський вважає, що через руйнування антикорупційної інфраструктури погіршаться шанси України вступити до Європейського Союзу.

«Та нащо іншим країнам і Єврокомісії буде далі намагатися подолати спротив Угорщини, якщо крана-кандидат сама рухається в бік "демократії-по-угорськи"?.. І залишимося ми буферною країною, про що і мріє Путін», - пише Гліб Вишлінський. 

«Перші протести проти влади за час повномасштабної війни». Реакції міжнародної преси.

Міжнародні медіа висвітлювали голосування за законопроєкт #12414 та акції із закликом до Володимира Зеленського його ветувати. У репортажі для The New York Times із протестів у Києві Марк Сантора пише про відчутний гнів серед демонстрантів, викликаний рішенням парламенту згорнути антикорупційні зусилля. У статті «Протести у воєнний час в Україні вперше спрямовані проти Зеленського» автор називає мітинг біля театру ім. Івана Франка першою великою антиурядовою демонстрацією в Україні за три з половиною роки війни. Спілкуючись із присутніми, Сантора цитує Дмитра Козятинського, ветерана російсько-української війни, який став одним із тих, хто закликав громадян вийти на протест: «Ми повинні вийти на вулиці сьогодні ввечері і закликати Зеленського не допустити повернення до темних часів Януковича».

У матеріалі The Wall Street Journal також сконцентрувалися на описі акцій протесту та на тому, чи свідчать останні кроки про остаточну консолідацію всієї влади навколо українського президента. Автори Ян Ловетт та Микита Ніколаєнко розмірковують, чи допустиме часткове згортання свобод заради керованості державою під час війни, та де та точка, за якою починається незворотна ерозія довіри суспільства і ослаблення міжнародної підтримки.

Вероніка Мелкозерова для Policito пише про те, що кияни миттєво самоорганізувалися на акцію протесту попри майже постійні безсонні ночі, через безперервні російські обстріли. Авторка звертає увагу на те, що серед присутніх було чимало ветеранів війни, які попри відсутні кінцівки вийшли на протест із закликом до Зеленського ветувати законопроєкт.

Джерела The Economist розповіли, що атака на антикорупційну інфраструктуру України шокувала багатьох навіть у команді Зеленського. Один із чиновників, з яким на умовах конфіденційності поспілкувалося видання, зауважив, що швидкість ухвалення законопроєкту нагадала сумнозвісні «закони 16 січня», ухвалені проти протестувальників у 2014, незадовго до втечі Віктора Януковича з України. Інше джерело The Economist припустило, що Офіс Президент захотів скористатися зміною настроїв Дональда Трампа щодо Володимира Путіна, щоб приборкати внутрішню опозицію, а отже міжнародна увага зараз не буде спрямована на внутрішні українські справи. 

Володимир Верб'яний та Дарина Краснолуцька для Bloomberg пишуть, що аргументація влади зводиться до посилення координації в умовах війни та нейтралізації можливого впливу Росії на ці структури. Але показовою стала миттєва протестна реакція по всій країні, коли не лише у Києві, а й у Львові, Дніпрі та Одесою розпочалися акції протесту із закликом до Зеленського ветували ухвалений законопроєкт. Вони також застерігають, цитуючи реакції європейських чиновників та у дипломатичних колах, що значний регрес в антикорупційних реформах може поставити під загрозу подальшу допомогу Україні з боку Заходу. Також згортання антикорупційних інституцій, на думку авторів, навіть  може загальмувати зусилля України щодо вступу до ЄС і призвести до призупинення безвізового режиму з блоком.

«Зеленський остаточно розсварився зі соросятами та грантоїдами». Реакції російських пропагандистів

Проросійська пропаганда в Telegram-каналах активно використовує тему антикорупційних органів України, щоб просувати наративи про зовнішнє управління та внутрішньополітичні інтриги. Твердження про те, що НАБУ та САП є «проєктами Демпартії США», спрощують складний контекст їхнього створення та функціонування, ігноруючи підтримку інших міжнародних партнерів, таких як ЄС, та юридичну незалежність цих інституцій. Водночас звинувачення на адресу президента Зеленського та його команди в спробах підпорядкувати антикорупційні органи відображають реальні внутрішньополітичні напруження, але подаються з маніпулятивним акцентом на нібито безкарність влади. Пропагандистські канали також применшують значення протестів на підтримку НАБУ та САП, представляючи їх як маргінальні та приречені на невдачу без зовнішньої підтримки.

Проросійські пропагандисти наголосили на «зовнішньополітичних» причинах підготовки закону. Мовляв, створення та функціонування незалежних антикорупційних органів – це в інтересах американських демократів, адже саме вони проголошують відданість нормам верховенства права та закону. Відповідно, «напад» на НАБУ та САП означає те, що президент Зеленський «переметнувся» до республіканців. А їх, мовляв, не надто хвилює питання українських антикорупційних органів.

Одна із пропагандисток на своєму телеграм каналі із 496 тис підписників зауважила, що «дах над над "незалежними антикорупційними органами" сильно просів зі зміною керівництва Білого Дому. І НАБУ, і САП є проєктами Демпартії, і захищати їх у Трампа та компанії немає жодного резону». НАБУ та САП були створені за підтримки міжнародних партнерів, зокрема США та ЄС, у період після Революції Гідності (2014–2015). У цей час адміністрація США під керівництвом Демократичної партії (президент Обама) активно підтримувала антикорупційні реформи в Україні. Фінансування та консультативна допомога від США могли сприяти сприйняттю цих органів як проєктів, пов’язаних із політичними інтересами Демпартії. Але твердження про те, що це «проєкти Демпартії», спрощує їхню роль і ігнорує національний контекст їхньої діяльності. До того ж, антикорупційні органи в Україні підтримуються не лише США, а й іншими міжнародними партнерами, зокрема Європейським Союзом (EUACI) та Данською агенцією з міжнародного розвитку (DANIDA). Це свідчить про те, що їхнє існування та діяльність не залежать виключно від політичної волі Демпартії США, а є частиною ширшої міжнародної антикорупційної стратегії.

У анонімному телеграм-каналі на 117 тис підписників йшлося про те, що «Зеленський вирішив кинути демократів і повністю перебігти до Трампа. Зеленський упевнений, що глобалісти/соросята нічого не зможуть зробити проти нього, тому що він їм потрібен для продовження війни». Втім, одразу ж додали, що, нібито, невдовзі «скоро полетить багато зливу компромату на ЗеЄрмака у західній пресі» і врешті Зеленського «замінять» Залужним.

У низці каналів були і «внутрішньополітичні» пояснення ситуації. Зокрема, у каналі на мільйон підписників йшлося про те, що «Андрій Єрмак збирається взяти під контроль усі силові структури, які були пов'язані із Заходом». Водночас пропагандисти поширювали тезу про те, що цей крок не матиме критично негативних наслідків для Зеленського, його команди чи України. Канал із аудиторією на 395 тисяч підписників підкреслює, що хоча «НАБУ — одна із ключових умов фінансової підтримки та євроінтеграції», все ж «практичних дій зі згортання допомоги Україні не буде. Заходу потрібний Зеленський, щоб продовжувати війну в Україні з Росією». У каналі із 1,1 млн підписників наголошували, що Зеленський демонструє силу і показує, що його команда в безпеці: «Швидше за все, Зеленський хоче розміняти кейс НАБУ на зупинку справ проти свого оточення. Якщо йому вдасться, він покаже всім, що його оточення під добрим дахом. Хоча всі розуміють, що НАБУ копало не під оточення, а на самого президента». Твердження, що НАБУ «копало на самого президента», не підкріплене конкретними публічними доказами чи офіційними розслідуваннями, які б напряму стосувалися Зеленського. Більшість справ НАБУ стосуються корупційних схем попередніх адміністрацій або окремих посадовців, а не чинного президента. Пропагандистські канали можуть перебільшувати масштаб розслідувань, щоб створити враження конфлікту між Зеленським і антикорупційними органами. Канал із майже півмільйонною адуиторією передбачає, що «НАБУїнів посадять, когось покошмарять, а решта стане тихою, смирною і слухняною… мости між зелебобиками та соросятською шоблою можна вважати спаленими. І грантоїдське гніздо тепер боляче кусатиме зелебобиків за ж*пу».

У цьому ж каналі протести вечора 22 липня назвали «невеличким майданчиком» із «активістів, антикорупціонерів, ветеранів Євромайдану, соросят» та «кілотонни драми від загибелі демократії». Втім, у пропагандистському пості поставлено під сумнів успіх та ефективність протестів: «для успіху майдану потрібна, по-перше, підтримка зовнішніх сил, насамперед із США, а по-друге, розкол (а краще – кілька розколів) у самій структурі влади». На каналі із 438 тис підписників писали про те, що «мітинги на підтримку НАБУ та САП поки не небезпечні Банковій, оскільки офісні впевнені, що це все тимчасово. Пошумлять і розійдуться».

Висновки 

Прийняття законопроєкту №12414 та координовані дії правоохоронних органів проти НАБУ і САП стали найсерйознішим випробуванням для антикорупційної інфраструктури України з часів її створення після Революції Гідності. Європейські партнери та дипломати G7 висловили серйозні занепокоєння щодо майбутнього антикорупційної боротьби та прозорості використання міжнародної фінансової допомоги. Експерти попереджають про ризики призупинення безвізового режиму з ЄС та уповільнення євроінтеграційних процесів.

Законопроєкт спровокував перші масові протести проти влади за час повномасштабної війни, ставши стимулом для суспільної мобілізації. Акції в Києві, Львові, Дніпрі та інших містах засвідчили готовність громадянського суспільства захищати демократичні інституції навіть в умовах воєнного стану.

Дії українських правоохоронних органів, політиків дали можливість проросійській пропаганді оживити тези про чвари й інтриги в українській владі і «зовнішнє управління» Україною.  Реакції на події українських і закордонних експертів, політиків і медіа пропагандисти використовували для посилення сумнівів у спроможності української держави.

Колаж: Микола Шиманський