Як українські олігархи та горілчані королі втрачали свій бізнес у Росії і чим це обернеться для Путіна

Суд у Москві 11 липня націоналізував найбільшого виробника консервів у Росії – холдинг "Главпродукт", що належить американській компанії. Власник холдингу, до складу якого входять 32 консервні заводи, завинив перед Кремлем тим, що вивів дивіденди за кордон і блокував постачання тушонки російським солдатам на фронт.

Конфіскація американської компанії — лише один із найсвіжіших епізодів масштабної кампанії з вилучення цінних активів, яку розгорнула російська влада після початку широкомасштабного вторгнення. Від свавілля Кремля постраждали десятки іноземних власників, зокрема українські бізнесмени, які раніше необачно вирішили інвестувати гроші у Росію.

"Телеграф" підрахував, скільки підприємств Путін відібрав в українських господарів, а також проаналізував причини масової експропріації приватної власності у Росії та її наслідки для російської економіки.

Оманливий російський ринок

За даними консалтингової компанії Ernst & Young, у 2019 році Росія посідала дев’яте місце у списку 20 найбільш привабливих для інвестицій країн. У тому році закордонні інвестори вклали кошти у 191 проєкт на території РФ. Інвесторів приваблював високий рівень прибутковості бізнесу, який можна було отримати на величезному ринку.

Наприклад, фінська компанія Fortum інвестувала $220 млн у будівництво двох вітропарків (груп вітрогенераторів) у Ростовській області Росії сумарною потужністю 200 МВт. Раніше фіни дуже серйозно вклалися у купівлю та модернізацію семи (!) теплових електростанцій (ТЕС) на Уралі та у Сибіру сумарною потужністю 4,6 ГВт.

Російський ринок приваблював також українських бізнесменів — у 2013 році вони інвестували в російську економіку $189 млн. І ця цифра не повна, оскільки багато інвестицій оформлювалися через компанії, зареєстровані в офшорах.

Навіть анексія Криму та гібридна агресія на Донбасі не відбили бажання у вітчизняних підприємців вести бізнес у Росії. Після 2014 року українські компанії активно вкладали гроші в економіку північного сусіда. Буквально у розпал боїв за Дебальцеве київська "Баядера Груп"завершувала оформлення угоди на придбання Вологодського лікеро-горілчаного заводу. А компанія "Конті" Бориса Колесникова купила кондитерську фабрику в Іваново напередодні великої війни, у 2021 році.

До 2022 року обсяг іноземних інвестицій в економіку Росії значно перевищував інвестиції в Україну.

Багато провідних міжнародних компаній збудували в російських регіонах свої заводи і мали в Москві головні офіси, які курували філії по всіх країнах колишнього СРСР.

Російський економічний рецепт – відібрати та не випускати

Ситуація із закордонними інвестиціями у Росію кардинально змінилася після широкомасштабного вторгнення. Санкції змушували підприємців з розвинутих країн згортати свій бізнес на території агресора. У 2022—2024 роках понад 500 іноземних компаній, в яких було працевлаштовано пів мільйона людей, залишили Росію, у тому числі практично всі провідні світові автовиробники.Близько 1400 компаній заявили про припинення діяльності в Росії, але відтягують вихід, гарячково намагаючись вивести максимум своїх коштів у безпечні юрисдикції. За оцінками Світового банку, з початку широкомасштабної агресії 2022 року іноземні компанії вивели з економіки Росії майже $60 млрд.

Щоб зупинити лавиноподібний відтік грошей і запобігти краху фінансової системи, Кремль застосував традиційний російський метод: посилив правила ведення бізнесу, в першу чергу для іноземців. Спочатку Центральний банк Росії заборонив інвесторам із країн, визнаних "недружніми", вільно виводити кошти з рахунків. Потім Путін наказав посилити умови виходу бізнесу з Росії. Тепер, якщо раптом закордонний господар надумає продати свою російську фабрику, він отримає лише 5% її ринкової ціни. А угоди з продажу чи купівлі активів вартістю понад 50 млрд рублів дозволені лише після згоди особисто російського диктатора.

Наступним кроком стала експропріація найцікавіших активів у нелояльних власників, які не поспішали вкладати гроші у військову авантюру Путіна. Головними бенефіціарами перерозподілу активів у Росії є близькі до Путіна брати Ковальчуки, а також перший заступник голови АП РФ Сергій Кирієнко.

Балтійське пиво, кримська вілла та стратегічний туалетний папір

Першими жертвами путінської кампанії з боротьби з "недружніми бізнесменами, які виводять виручку за кордон", стали вже згадана вище фінська енергетична компанія Fortum і німецький газовий концерн Uniper. Указом від 25 квітня 2023 року російський диктатор "у відповідь на недружні дії США та іноземних держав, що приєдналися до них", передав активи фінської та німецької компаній у тимчасове управління Федеральному агентству з управління держмайном.

Так само Путін відібрав пивоварний завод "Балтика" у данської компанії Carlsberg і 18 молочних підприємств у французького виробника йогуртів Danone.

Ще не менше 30 об’єктів на території Росії були реквізовані на підставі того, що іноземні інвестори раніше набули права власності на стратегічні об’єкти без схвалення з боку влади. Причому до списку стратегічних об’єктів, що підлягають поверненню у держвласність, включали, серед інших, ялтинський готель "Вілла Олена", земельні ділянки у престижному підмосковному котеджному селищі "Сади Майєндорф" та найбільшого виробника туалетного паперу в Росії. А іноземними інвесторами визнавали російських громадян, які мали подвійне громадянство, наприклад, Ізраїлю.

Українські бізнесмени та колишні міністри Януковича стали у Росії екстремістами

Для експропріації активів українських капіталістів Путін використав інший спосіб – звинуватив їх у участі в екстремістській діяльності. Такою діяльністю Генпрокуратура Росії вважає підтримку України.

Наприклад, у грудні 2023 року Волзький міський суд "у зв’язку із провадженням діяльності, що суперечить інтересам РФ", стягнув у дохід держави ПАТ "Уральський завод авто-текстильних виробів" ("УралАТИ") та шість афілійованих з ним підприємств. Ці об’єкти належали Костянтину Єфименку, який у 2010—2014 роках був міністром транспорту України, а потім заступником віцепрем’єра Бориса Колесникова. "УралАТИ" – великий виробник виробів з термостійких матеріалів для автомобільної промисловості.

Приблизно в той же час російські суди на вимогу прокуратури вилучили в дохід держави активи самого Колесникова: три кондитерські фабрики в Росії та дві — на тимчасово окупованій території.

Російський прокурор звинуватив власників кондитерської компанії "Конті" Бориса Колесникова, Ріната Ахметова, його племінницю Тетяну Ахметову-Айдарову, колишніх народних депутатів Сергія Кия та Юрія Чорткова у фінансуванні ЗСУ та у "закликах громадян Росії вплинути на політичне керівництво країни для припинення СВО".

Така ж доля спіткала іншого відомого українського "кондитера" – Петра Порошенка. У лютому 2024 року російський суд визнав п’ятого президента України екстремістом та конфіскував кондитерську фабрику у Липецьку.

Путін також відібрав в українців усі лікеро-горілчані заводи, які вони мали на території Росії та ТОТ.

Влітку 2024 року курський суд вилучив у холдингу Global Spirits, (бренди "Хортиця", "Мороша", "Первак" та "Шустов") Митищинський ЛГЗ, Вологодський ЛГЗ та Феодосійський завод коньяків та вин. Холдинг контролює український бізнесмен Євген Черняк. У лютому 2025 року російська влада конфіскувала Великоустюзький ЛГЗ в українського алкогольного холдингу Bayadera Group (бренди "Хлібний дар", "Козацька Рада", "Коблево"). У 2024 році обсяг виробництва горілки на Великоустюзькому ЛГЗ становив 1 млн декалітрів — 19-е місце у Росії.

Ігоря Коломойського, який сидить в українському СІЗО, російська прокуратура також зарахувала до екстремістів. Тому Кошехабльський районний суд Адигеї відібрав у колишнього господаря "Приватбанку" нерухомість у центрі Москви, 494 земельні ділянки сільгосппризначення у Володимирській, Калінінградській, Московській та Смоленській областях, а також енергетичну та кейтерингову компанії на Кавказі.

Загалом на території Росії за три з половиною роки російська влада конфіскувала активи понад 100 компаній російських та іноземних бізнесменів на загальну суму не менше ніж $40 млрд.

Однак розмах реквізицій усередині Росії не йде в жодне порівняння з масштабом пограбування, яке Кремль влаштував на окупованих територіях України.

Тотальний грабіж активів на ТОТ

Перші два роки після початку гібридної агресії на Донбасі та анексії Криму власники запорізького холдингу HD-group утримувалися від масштабних інвестицій у хлібопекарські підприємства, що належали їм, в Мелітополі і Бердянську. "Ми не розуміли, чи буде прорив на Крим, у разі якого Мелітополь і Бердянськ, де розташовані наші майданчики, опинялися під ударом <…>. Потім ми побачили, що повномасштабної війни начебто не буде і почали вкладати гроші", — розповідав співзасновник HD-group Сергій Чекальський журналісту ділового видання у січні 2022 року.

Через 3 місяці Чекальський та його партнер Борис Шестопалов втратили контроль над своїми активами у Мелітополі та Бердянську після того, як південь України окупували російські війська.

Після окупації Мелітополя росіяни відібрали також успішне підприємство "Біол" у законної власниці Олени Шостак та переорієнтували його на виробництво котелків для окупаційної армії. Мелітопольський завод "Біол" був провідним українським виробником литого посуду з алюмінію та чавуну. Його продукція мала величезний попит в Україні та за кордоном.

1 липня 2022 року український Запорізький залізорудний комбінат (ЗЖРК) став у російських реєстрах російським Дніпрорудненським залізорудним комбінатом (ДЖРК). Під такою назвою окупанти зареєстрували конфісковане у словацьких, чеських та українських власників найбільше гірничодобувне підприємство Запорізької області.

Серед захоплених окупантами підприємств, окрім уже згаданих у статті, мелітопольський завод "Гідросила", Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів, Мелітопольський завод автотракторних запчастин, завод "Бердянські жниварки", бердянський завод "Азмол" та багато інших підприємств.

Лише у Запорізькій області окупанти відібрали понад 400 підприємств у законних українських власників.

Загалом, за оцінкою експертів, на тимчасово окупованих територіях України росіяни віджали понад 1000 українських компаній, у т.ч. не менше 250 промислових та аграрних підприємств.

Дайте грошей на війну, бо експропріюю

Процес масової конфіскації активів відображає структурну перебудову від відкритої економіки у модель "фортеця Росія", коли від власників підприємств залежить постачання критичної продукції, яку в умовах ізоляції від світового ринку взяти більше нема де, вважають експерти.

Однією з цілей такої перебудови є заміщення іноземних інвестицій внутрішніми ресурсами. Війна змушує Кремль посилювати контроль над усією економікою, як за часів сталінської індустріалізації. З підконтрольних компаній простіше викачувати гроші на авантюри диктатора.

Принагідно, на думку економіста Ігоря Ліпсіца, йде перерозподіл власності всередині російської еліти – від старої єльцинської до нової путінської.

У такий спосіб диктатор купує лояльність своїх соратників.

Однак наслідки переходу до економіки "обложеної фортеці" з усіма супутніми їй атрибутами – волюнтаристський стиль керівництва, ігнорування недоторканності приватної власності тощо – будуть сумними для Росії, попереджають економісти.

Хвиля конфіскацій змила китайські гроші

На 1 липня 2022 року накопичені залишки прямих іноземних інвестицій (ПІІ) у капіталі російських компаній досягли $575,3 млрд. Накопичені залишки ПІІ – це свого роду "подушка безпеки" у вигляді іноземного капіталу, накопиченого в економіці країни за довгий період. Такий величезний запас іноземного капіталу Кремль міг би використати для пом’якшення економічних шоків чи фінансування розвитку Росії. Однак Путін обрав не мирне будівництво економіки, а війну. У результаті за 3 роки після початку широкомасштабного вторгнення накопичені залишки ПІІ скукожилися майже в 3 рази, на $358,9 млрд. Гроші тікають із Росії.

Росія не зможе показувати нормального економічного зростання без повернення іноземних інвесторів, визнають російські чиновники та економісти.

У Москві сподіваються, що їм вдасться знову заманити іноземних бізнесменів до Росії після завершення війни. "Коли регуляторне середовище буде таким, що люди будуть впевнені, що вони зможуть безпечно вивести свої гроші в момент, коли вони захочуть вивести, то я впевнений, що у нас приплив іноземних інвестицій буде", — висловлював плани уряду перед депутатами Держдуми заступник міністра фінансів Росії Олексій Моїсеєв.

Ці надії марні. Після масової конфіскації активів приватних інвесторів Москві не вірять не лише німці та французи, які раніше лідирували за вкладенням грошей в економіку Росії, а й навіть друзі-китайці. Загальний обсяг китайських ПІІ в Росію на початок 2024 року становив $9,9 млрд, що є мінімальним показником за останні десять років. При цьому частка Росії серед основних країн, куди Китай інвестує, склала всього 0,3%, що менше, ніж у 2021 році.

Ці дані підтверджує німецький економіст Яніс Клюґе. "Китайські компанії, як і раніше, неохоче інвестували в Росію і грали лише незначну роль у її економіці. Після початку повномасштабного російського вторгнення скептицизм китайських інвесторів (до Росії. — Ред. ) став ще більш вираженим", — стверджує він.

Причину пасивності китайських, а також будь-яких інших інвесторів у Росії пояснив гендиректор російської філії "Трансперенсі Інтернешнл" Ілля Шуманов: "Для будь-якого інвестора головне те, щоб інститут приватної власності був захищений, а кожен міг піти до суду і довести своє право. Зараз ця модель (у Росії. — Ред.) не працює, тому охочих купувати російські активи буде небагато навіть із країн Азії, Африки, Латинської Америки".