Кладовища майбутньої війни. Фінляндія

Фінляндія нещодавно стала членом НАТО. Проте з огляду на її стратегію навіть не скажеш, що ця країна реально приєдналась до Альянсу лише 2023 року. Тож цю частину військово-підготовчого циклу про європейську медицину ми присвятимо їй.

Ця держава історично славиться найвищим рівнем національної готовності до будь-яких криз у Європі. Тим паче, не всюди їй потрібно формувати щось абсолютно нове: ще з часів Холодної війни фіни мають систему стратегічних резервів. На відміну від тих самих сусідів по Балтії або поляків.

Однак ви ж розумієте, у кого війна раніше почнеться — тому й доведеться допомагати.

Тому фіни накопичують ресурси не лише для самих себе. Система працює цікаво. Держава через Національне агентство з надзвичайних запасів (NESA) підтримує великі склади продовольства, палива та медикаментів. Але на цьому не все, бо без бізнесу такі проєкти не потягнеш. А бізнес за своєю ініціативою частенько нічого робити не хоче.

Тому є окремий закон. Згідно з ним, імпортери і виробники ліків зобов’язані зберігати на території Фінляндії резерв препаратів, еквівалентний 3–10 місяцям нормального споживання.

На початку 2025 року Фінляндія мала один із найкращих у Євросоюзі рівнів забезпеченості ліками завдяки таким запасам. Аналогічна ситуація і з пальним. Його резерв покриває майже 5 місяців звичайних потреб країни, а зернові склади — приблизно 6 місяців споживання продовольства.

Йдемо далі. Про що у Фінляндії ви точно могли чути, так це про розгалужену мережу бомбосховищ. Лише в Гельсінкі укриття, які розташовані у метро, паркінгах і підвалах, прямо-таки шокують своєю пропускною здатністю: вони здатні вмістити майже все населення столиці.

Ще задовго до подій 2022 року громадянам рекомендували мати вдома запас їжі та води з розрахунку на 72 години. Переважна більшість фінів дотримується цих порад.

Втім 2024–2025 роки дещо змінили навіть тут. Тепер Фінляндія на законодавчому рівні інтегрує систему охорони здоров’я до сфери оборони. Наприклад, 17 червня Міністерство соціального забезпечення оприлюднило правки до закону про організацію медично-соціальних послуг. І це дуже цікава річ.

Продемонстровані зміни (ще не ухвалені, але й публічних заперечень немає) фактично зобов’язують кожен регіональний орган сфери охорони здоров’я готуватися до роботи в умовах воєнної загрози. Або, що озвучено прямо, при застосуванні сили.

У мирний час служби охорони здоров’я співпрацюватимуть із силами оборони. Так можна провести спільне планування, навчання та тренування персоналу. А ось у разі війни вони зможуть надавати одне одному пряму підтримку вже на практиці. Рівень такої готовності буде диференційовано за регіонами. Наприклад, прикордонні повіти отримають особливі завдання. І це, чорт забирай, логічно.

Уряд заявив про намір виділити додаткове фінансування регіонам для цих цілей. Наразі йдеться про підвищення захисту медичних об’єктів, забезпечення їхньої безперебійної роботи навіть під час атаки та, знову ж, створення й підтримку необхідних матеріальних резервів.

«Захист лікарень, підтримання їхньої функціональності та наявність запасів — це важливо як для оборони, так і для суспільства», — підкреслила міністр соціального забезпечення Санна Граан-Лаасонен.

Ці правки розвивають інший запропонований законопроект. Його внесли до парламенту 19 грудня 2024 року. Там ішлось про розширення повноважень системи охорони здоров’я в умовах надзвичайного стану і надання їй інструментів реагування на кризи національного масштабу. Тобто медицині дадуть змогу працювати, не обмежуючись лише локальним рівнем.

Фінська система екстреної допомоги вже зараз активно взаємодіє з військовими. Проходять регулярні навчання з цивільно-військового співробітництва. Це фіни роблять спільно з НАТО та, зокрема, країнами Балтії.

Питання медичної евакуації та розподілу поранених відпрацьовують з урахуванням нашого сумного досвіду. Крім того, Фінляндія однією з перших приєдналася до проектів ЄС rescEU: її фахівці розгорнули європейський резерв санітарного транспорту (наприклад, капсули EpiShuttle для біологічної ізоляції пацієнтів) і склади антидотів на випадок хімічних або радіаційних інцидентів.

Ці ресурси за лінією ЄС перебувають під управлінням фінських відомств. Вони можуть бути швидко задіяні під час кризи в будь-якій країні регіону. Далі все вирішує логістика замість настільки звичної бюрократії.

А про оборону та боєздатність і так вистачає новин. У січні 2024 року частково відновлено цивільну службу за призовом. Приблизно 300 фахівців отримали призначення на ключові ролі у разі кризи, включно зі сферою охорони здоров’я.

Поширюються нові видання буклета «Якщо настане криза чи війна». Ні, не якась стара потороча. Навесні 2024 року уряд доручив оновити цю брошуру для домогосподарств із урахуванням нових видів загроз (кібератаки, удар дронів тощо).

Стійкість на рівні домогосподарств виглядає гарною ставкою. Якщо якомога більше людей певний час протримаються без зовнішньої допомоги, влада більше зусиль зможе зосередити на найбільш уразливих групах населення.

Загалом Фінляндія підходить до літа 2025 року із дуже високим ступенем готовності. Стратегічні запаси медикаментів, які в інших державах тільки створюють, тут уже є. Запас палива та продовольства — також. Системи оповіщення і навчання громадян давно стали частиною культури.

В таких умовах нові закони інтегрують медицину в план оборони, до чого та й так готова. Досвід Фінляндії — зразковий для Євросоюзу.

Якщо чесно, таку готовність ми б хотіли бачити й у себе.