Нечіткий меморандум Зеленського: заходи підтримки бізнесу вже критикують, хоча вони ще не запрацювали

Президент Володимир Зеленський увів у дію рішення РНБО про мораторій на безпідставні перевірки державних органів щодо бізнесу та нові заходи для стимулювання економічного зростання. РНБО визначила сім пріоритетних законопроєктів, які Верховна Рада має розглянути в прискореному порядку для покращення бізнес-клімату в країні. Документ підписано 21 липня 2025 року. Він набирає чинності негайно після публікації.

"Телеграф" з'ясовував, що змінюється для підприємців, яку користь, чи, можливо, шкоду, принесе законопроєкт бюджету, та що про це думають експерти. Зокрема, висловили свою думку у коментарі виданню депутатка Верховної Ради, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна, а також Голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Землянська.

Що змінюється для підприємців прямо зараз

Новий мораторій передбачає суттєві обмеження для органів контролю. Державна податкова та митна служби не зможуть проводити перевірки стосовно авторизованих економічних операторів та підприємств з низьким ступенем ризику. Виняток становлять лише ті компанії, що працюють з підакцизними товарами.

Усі державні органи нагляду мають перейти на ризик-орієнтований підхід при визначенні доцільності перевірок. Це означає, що контролери зосередяться на ділянках з високим рівнем ризику порушень, а не на масових перевірках усіх підряд.

Гарантії для бізнесу

Правоохоронні органи зобов'язані переглянути всі поточні кримінальні провадження проти підприємців протягом місяця. За результатами цього аналізу мають прийняти рішення про доцільність продовження застосування заходів забезпечення у таких справах.

Посилюється контроль з боку керівників органів досудового розслідування та прокуратур на всіх етапах провадження. Особлива увага приділятиметься законності проведення слідчих дій та застосуванню заходів, які можуть негативно вплинути на діяльність підприємств.

Як працюватиме новий механізм захисту інвесторів

Кабінет Міністрів разом з уповноваженими органами має протягом місяця розробити додаткові заходи для захисту прав іноземних інвесторів. Особлива увага приділятиметься підприємствам з іноземним капіталом.

Державні органи активізують роботу зі стягнення в дохід держави активів осіб, які підпали під санкції через блокування активів. На це виділено три місяці для розробки нових механізмів ідентифікації та стягнення таких активів.

Що буде з дозвільною системою та ліцензуванням

Державна регуляторна служба має протягом місяця проаналізувати всі норми державного нагляду для мінімізації їх негативного впливу на бізнес. За результатами аналізу Кабміну подадуть пропозиції щодо оптимізації процедур контролю та усунення дублювання функцій різних органів.

Протягом місяця регулятори мають подати пропозиції щодо спрощення умов ведення бізнесу через дерегуляцію та удосконалення ліцензійної системи. У планах також цифровізація процесів нагляду та запровадження системи управління ризиками.

Які законопроєкти розглядатиме Рада

РНБО рекомендує парламенту прискорити розгляд семи ключових законопроєктів. Серед них — удосконалення гарантій захисту підприємців під час кримінального провадження, компенсація інвестицій через податки та основні засади державного нагляду.

Окремий законопроєкт стосується підвищення відповідальності посадових осіб органів контролю за порушення під час перевірок. Ще один документ регулює використання арештованих російських активів для захисту національних інтересів України.

Що кажуть у Всеукраїнській профспілці виробничників і підприємців

Голова Всеукраїнської профспілки виробничників і підприємців Наталія Землянська розповіла, що профспілка категорично засуджує будь-який необґрунтований тиск на бізнес, надумані кримінальні справи, в результаті яких закриваються підприємства, починається період стагнації, люди залишаються без роботи. "Профспілки свого часу теж потрапили під цей каток, бо понад 9 років вже триває кримінальна справа щодо Будинку профспілок на Майдані Незалежності в Києві, через що профспілки досі залишаються без свого головного офісу", — зазначає Наталія Землянська.

"Ми підтримуємо цей мораторій (за умови, що він реально запрацює), і підтримуємо позицію Генерального прокурора щодо аудиту цих справ, які тягнуться вже дуже багато років, і які не розслідуються до логічного завершення, але протягом цих років потерпає дуже багато людей", — пояснює голова Всеукраїнської профспілки виробничників та підприємців. Проте у рішенні РНБО чітко не прописано, яким саме представникам бізнесу стане легше без перевірок. Та у профспілках вважають, що влада уже заклала наріжний камінь у реалізації цього мораторію.

"Принаймні те, що перші особи держави оголосили про цей мораторій, наголосили на тому, що бізнес має працювати, — це вже позитивний момент. Хочеться сподіватись, що все так і буде, але побачимо", — підсумувала Наталія Землянська.

Позиція представника профільного комітету

Депутатка Верховної Ради, членкиня парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Ніна Южаніна вважає рішення недостатньо чітким та незрозумілим, його потрібно доопрацьовувати і глибше вивчати. Проаналізувавши текст документу, Ніна Южаніна зазначила, що бізнес зараз потерпає від незаконних, на їхню думку, перевірок, які здійснюються саме правоохоронними службами. Проте є проблеми і у взаємодії бізнесу та Державної податкової служби (особливо це стосується блокування податкових накладних), відносинах між бізнесом та Митною службою (зупинка товарів та огляд та підстави для такої зупинки), і в перевірках органів держнагляду є різні конфліктні ситуації, але найбільше їх саме у перевірках правоохоронними органами.

"В нас так і не стало правилом, нормою і виконанням вже прийнятого закону, що економічними злочинами займається виключно Бюро економічної безпеки. Абсолютно всі – і СБУ, і Нацполіція, і БЕБ в тому числі приходять на перевірки до бізнесу. Мало того, що ці перевірки дуже часто відбуваються з метою якихось незаконних вимог", — тому треба на цьому ставити крапку, вважає Ніна Южаніна. Треба захистити бізнес, щоб не втратити його, і щоб він не релокувався за межі України. Це саме стосується і захисту інвесторів.

Проте у документі є численні прогалини

Аналізуючи документ рішення, депутатка зробила певні висновки, Зокрема, щодо пункту 1, який стосується ідентифікації і аудиту активів фізичних і юридичних осіб, щодо яких введені обмежувальні заходи. "Дивно. Я вважала, що влада всі ці роки, починаючи з моменту широкомасштабної війни, весь час звітує, що всі арештовані активи абсолютно точно проходять всю процедуру, виписану в законі про АРМА чи в іншому спеціальному законодавстві, і, перебуваючи в управлінні фонду держави чи АРМА, приносять користь державі. Я постійно говорила, що такого немає, що в нас велика кількість активів зараз знаходиться або в руках попередніх власників, або точно десь в напіврозібраному стані. Тому у цьому пункті не прописано, як саме має запрацювати".

Захист інтересів іноземних інвесторів

Другий пункт рішення звучить так: "Вжити спільно з уповноваженими державними органами у місячний строк заходів із забезпечення захисту прав і законних інтересів іноземних інвесторів, зокрема з часткою іноземного капіталу". "Як можна виділяти лише іноземних інвесторів? Вони потерпають, як і весь бізнес. Тому я б не виділяла їх окремо, краще виділити мікробізнес, бо з ним ще гірша ситуація", — вважає нардепка.

Що зміниться у роботі митниці

"Третій підпункт – ефективність реалізації механізму податкового емитного контролю. Це, як для мене, написано людьми, які ніколи не знали достеменно законодавства і процесів в роботі цих державних органів, тому що, якщо говорити про перевірку, яка стосується, наприклад, авторизованих економічних операторів, то мені здається, що тут точно хтось навіть не розумів, що спрощення і переваги для авторизованих економічних операторів вже працюють в Україні, і вони є суттєвими", — резюмує Ніна Южаніна, і додає, що запровадження саме цього інституту позбавило великої кількості імпортерів та експортерів зайвих перевірок з боку митниці. Тобто ці суб'єкти в зовнішньої економічної діяльності уже зараз мають значні переваги, з ними не потрібно нічого робити.

А ось щодо суб'єктів з незначним ступенем ризику, тут декілька пунктів. "Тут теж видно повне незнання системи ризикоорієнтованих підходів, і що таке суб'єкти з незначним ризиком. У нас є чіткі норми і правила їх визначення — у статтях Митного, Податкового кодексу, є напрацювання законопроєктів та системи, які дійсно працюють".

"Тому я думаю, що все ж таки митній службі треба попрацювати ще над рішеннями щодо форми митного контролю.Тому що, якщо попадають на митний контроль підприємства, які простоюють декілька діб, платять за це величезні штрафи, а потім без жодних донарахувань, без викриття порушень такий вантаж відпускається, то це означає, що не досконало відпрацьовані ці профілі ризику. Над ними ще доведеться попрацювати", — впевнена нардепка.

Отже, у більшості пунктів були прописані якісь загальні норми та рекомендації, які поки що не дають уявлення про те, як саме буде працювати мораторій та кому він принесе значну користь. "Як тут Кабмін вибудує далі роботу, будемо бачити вже на підзаконному рівні, на рівні рішення Кабміну, бо, очевидно, на РНВО розглядалися якісь матеріали, проте вони не були опубліковані назагал", — зазначає Ніна Южаніна і додає, що найголовнішим у документі є перший пункт, який єдиний тут спрямований на захист інтересів бізнесу. Проте чи запрацює він — покаже час.

Раніше "Телеграф" також писав, які наслідки для України матиме ліквідація спрощеної системи оподаткування.