Посилить "сіру економіку" чи захистить підприємців: що означає мораторій на перевірку бізнесу

Нещодавно президентом України був підписаний указ про дію рішення РНБО щодо мораторію на перевірку бізнесу. Однак саму заборону сприймають двозначно: одні вважаю, що це шанс для зменшення тиску на підприємців, а інші – ризик нових зловживань з боку бізнесу.

Річ у тім, що без перевантаження ключових органів, такі як митниця, податкова, БЕБ, мораторій може лише посилювати "сіру економіку" в країні. Однак законопроєкти щодо оновлення цих органів роками лежать у Верховній Раді, а конкурс на ключову посаду в БЕБ – заблокований.

24 Канал розповідає, що насправді означає мораторій на перевірку бізнесу для економіки, чому економісти по-різному реагують на нього та хто може виграти від запровадження.

Як ухвалення мораторію вплине на бізнес?

Економіст Олег Гетман у коментарі 24 Каналу розповів, що наразі указ президента щодо мораторію на перевірку бізнес це радше порада певним органам прийняти зміни для подальшого ухвалення рішення, але поки не остаточне запровадження.

В указі президента щодо мораторію, наприклад, в одному із пунктів є звернення про ухвалення 5 законопроєктів, які давно лежать у Верховній Раді.

Однак, на думку Гетмана, термін "мораторій" є доволі шкідливою історією для економіки. Краще його перетворити у ризикоорієнтований підхід, де у першу чергу потрібно звернути увагу на митницю, податкову тощо.

Ми як аналітичний центр маємо багато напрацювань і готові допомогти у цьому. Ми вже декілька років говоримо про повне перезавантаження БЕБ та повне перезавантаження митниці. Ось це основа основ, адже нічого не буде якісно працювати, якщо не перезавантажити ці три корупційні органи,
– додає економіст.

Зверніть увагу! За словами Гетмана, зараз конкурс на директора БЕБ заблокований, конкурс щодо митниці затягнутий, а щодо податкової – не дійшло навіть до прийняття законопроєкту.

Натомість економіст Іван Ус у розмові з 24 Каналом називає такі дії щодо затвердження мораторію на перевірку бізнесу боротьбою "лібералів – консерваторів".

Для того щоб завдати ідеології своєму прем'єрству, Юлія Свириденко зараз лобіює ідею щодо зменшення перевірок бізнесу, як це було на початку повномасштабної війни, додає Ус.

Чи підтримує український бізнес рішення?

Член Української ради бізнесу Михайло Непран для 24 Каналу розповів, що ідея запровадження мораторію на перевірку бізнесу є хорошим сигналом.

За словами Непрана, ще раніше Торгово-промислова палата пропонувала зміни щодо перевірок, як-от встановлення критеріїв, за якими податкова здійснює візит. Наприклад, коли у всіх працівників мінімальна зарплата, або сплачуються податки у 2 чи 3 рази нижчі, аніж по галузі платять інші учасники ринку.

І у нинішніх умовах, коли підприємцю не передбачена якась фінансова допомога на підтримку бізнесу в умовах війни, влада намагається зробити більш комфортними умови ведення бізнесу саме завдяки послаблення тиску через перевірки.

Проте експерт наголошує, мораторій не розв'яже всіх проблем. Чимало років бізнес закликав змінити відносити влади до підприємництва, збудувати нову модель. І мораторій лише як час, аби цю модель вибудувати, каже Непран.

Зокрема важливо, щоб мораторій не розповсюджуватися на ризиковані види бізнесу, як-от заправки, торгівля алкоголем, тютюном, електронікою – там де доволі багато "сірих" схем.

Водночас варто відзначити й нещодавню заяву нового Генпрокурора України, який заявив бізнесу, що прокуратура закрила близько 200 тисяч справ, стосовно яких велися розслідування понад 3 років й щодо яких не було нічого знайдено. Тобто 200 тисяч підприємців зараз можуть видихнути спокійно. Тому чимало у цій ситуації загалом може залежати від позиції генпрокуратури,
– додає Михайло Непран.

Виконання усі цих заходів, поєднання змін, як у податковій, так і в правоохоронній діяльності, виконання половини заходів, які передбачені у рішенні РНБО, на думку Непрана, може докорінно змінити відносити влади та бізнесу.

У Європейські Бізнес Асоціації на запит 24 Каналу також підтримали мораторій на перевірки бізнесу, адже, на їхню думку, він може суттєво полегшити ведення бізнесу в умовах воєнного стану.

Наразі білий бізнес вже оскаржує понад 80% актів перевірок податкової. А спори по податкових накладних – у 95% випадків вирішуються на користь компаній. Тож в цьому контексті бізнесу може бути трохи легше, якщо зменшиться кількість необґрунтованих претензій до чесних компаній,
– повідомляють в ЄБА.

Крім того, відповідно до минулого досвіду, коли мораторії були впроваджені під час пандемії COVID-19 та на початку повномасштабного вторгнення, зменшення надходжень до бюджету не відбулося.

Водночас відомо, що після проведення перевірок деякого бізнесу були безпідставно відкрито кримінальні впровадження. А вони, своєю чергою, одразу несуть репутаційні ризики для підрядників та партнерів.

• Попри підтримку мораторію, бізнес вважає, що варто залишити перевірки на окремі категорії товарів, зокрема для протидії тіньовій торгівлі та нечесній конкуренції.
• Крім того, щоб мораторій справді працював, варто зробити його більш ефективним, адже за останні 10 років було створено чимало схожих механізмів, але ефект від них тривав не довго.

Які недоліки у механізмі припинення перевірок?

За словами економіста Олега Гетмана, коли зупиняються усі перевірки, це дає час "сірому бізнесу" напрацьовувати схеми та надалі "пожирати" добросовісний бізнес.

Перевірки мають продовжуватися у податкової, БЕБу та інших правоохоронних органах й вони мають бути зосередженими у першу чергу на тих, у кого виявляють найбільші ризики,
– пояснює Гетман.

Річ у тім же, що в одній із галузей працює сотня компаній, у 20 компаніях з яких всім співробітникам платять мінімальну зарплату. Натомість інші підприємства в цій галузі платять 30 – 40 тисяч своїм працівникам.

Саме така історія, з розповідей Гетмана, є зараз на ринку зайнятості. І тут очевидно, до яких компаній потрібно йти з перевірками, а до яких не потрібно.

Важливо у цьому процесі чітко зафіксувати законодавчо критерії, згідно з якими перевірки мають бути спрямовані на тих, хто має надзвичайно низькі податкові показники по ПДВ, по податку на прибуток, по зарплатах та низку інших,
– пояснює пан Олег.

Іван Ус зауважує, що якщо взяти досвід з попередніх років, коли схожі законопроєкти щодо мораторіїв приймалися, згодом настає період, коли держава все ж таки висловлює думку щодо прискіпливішої перевірки бізнес.

Крім того, зовнішні партнери можуть знову зауважити, що потрібно перевіряти бізнес і наскільки він не порушує запроваджені правила. На сьогодні, я вважаю, що нас чекатиме така ж історія,
– додає пан Іван.

Річ у тім, що мораторії – це можливість для підприємців не піклуватися про перевірки з боку держави та йти на певні махінації, порушуючи законодавство.

Варто очікувати "дзвіночків" ззовні, тобто від тих, від кого залежить наша економіка, адже коли вам дають гроші, то в обмін на це ви повинні гарантувати повернення цих коштів й пояснювати, куди вони були витрачені, підсумовує кандидат економічних наук.

Що відомо про указ президента щодо мораторію?

Президент Володимир Зеленський, станом на 21 липня, увів в дію рішення РНБО щодо мораторію на перевірку бізнесу державними органами. Така заборона поширюється на моніторинг діяльності всіх підприємців з метою зменшення тиску на підприємців.

Водночас є виключення щодо ризикових тіньових галузей, як-от сфера підакцизних товарів (продаж і виробництво алкогольних і тютюнових виробів).

Як наголосив Зеленський під час першого засідання РНБО в оновленому складі, ухвалення мораторію дає основу щодо впровадження рішень заради економічної безпеки, а також щодо аналізу відповідної практики.

За словами прем'єр-міністра Юлії Свириденко, контроль з боку держави буде точковим, тобто там, де дійсно високі ризики. Крім того, буде цифровізована система держнагляду, щоби ручне втручання стало неможливим.

Як додала Свириденко, завданням зараз є прибрати штучні перешкоди, що блокують бізнес, а також не допустити появи нових безпідставних проваджень.