Закон про НАБУ та САП, акції протесту та справа Назарія Гусакова: головне з брифінгу Генпрокурора

23 липня відбувся брифінг Генерального прокурора України, на якому очільник відомства відповідав на питання представників українських медіа. Мова йшла, зокрема, й про законопроєкт щодо обмеження повноважень НАБУ та САП.

На заході побував кореспондент "Телеграфу". Найважливіші фрагменти публікуємо нижче.

Про закон 12244, НАБУ, САП та передачу кримінальних проваджень

Генеральний прокурор України Руслан Кравченко під час брифінгу підтвердив, що не має наміру втручатися в кримінальне провадження щодо міністра Олексія Чернишова та не передаватиме цю справу з підслідності НАБУ і САП до інших правоохоронних органів. Він підкреслив, що такі дії були б незаконними, а довіра до антикорупційних органів залишається принциповою позицією Офісу генпрокурора. За словами генпрокурора, вранці президент Володимир Зеленський провів нараду з керівниками всіх силових відомств — НАБУ, САП, ДБР, СБУ, МВС та Генеральної прокуратури. Метою зустрічі була координація дій і запобігання конфліктам юрисдикції.

"Ми домовилися працювати конструктивно, кожен у межах своїх повноважень. Нам немає чого ділити. Це моя чітка позиція як генерального прокурора", — наголосив Кравченко.

Він також пояснив, що право генерального прокурора передавати справи іншим органам не є автоматичним механізмом і може бути реалізоване лише у виняткових випадках — після глибокого аналізу ефективності розслідування.

"Потрібно вивчити матеріали справи: на якому етапі перебуває досудове розслідування, скільки проведено слідчих і негласних слідчих дій, які докази зібрано, чи є підстави говорити про неефективність", — зазначив Кравченко.

Він підкреслив, що пріоритетом у роботі залишаються кримінальні провадження, які роками перебувають у слідчих органах без ухвалених процесуальних рішень. Зокрема, йдеться про справу ПриватБанку, в межах якої держава виділила 5 млрд доларів на стабілізацію, а керівництво банку, за попередніми даними, могло спрямувати ці кошти на сумнівні кредити, завдавши масштабних збитків бюджету.

"Якщо я побачу, що розслідування цієї справи триває роками без результату — будемо приймати рішення. Але знову ж таки, лише після фахової оцінки", — заявив прокурор.

Генпрокурор окремо наголосив: його мета — не перерозподіл справ, а досягнення результату в резонансних провадженнях. Він пообіцяв, що Генпрокуратура підтримуватиме розслідування антикорупційних органів, а не дублюватиме або блокуватиме їхню діяльність.

"Ми будемо допомагати — на стадії слідства, обвинувачення, в суді. Але не заважати і не перетягувати справи. Це моя особиста обіцянка", — підсумував Кравченко.

Про процедуру ухвалення законопроєкту

Він також заявив, що під час зустрічі з президентом і керівниками правоохоронних органів не обговорювалося ухвалення законопроєкту, який обмежує повноваження НАБУ та САП. За його словами, розмова стосувалася координації спільної роботи, а не законодавчих ініціатив.

"Під час зустрічі з президентом у нас спілкування щодо прийняття законопроєктів не було, тому що жоден правоохоронний орган, який там був присутній, законів не приймає. Ми говорили про нашу співпрацю", — зазначив Кравченко.

Він повідомив, що сторони домовилися про регулярні робочі зустрічі у форматі двічі на місяць. Наступна така зустріч запланована на понеділок. На ній, за словами генпрокурора, правоохоронці планують відкрито обговорювати всі проблемні питання і скоординовувати дії, не втручаючись у компетенцію один одного.

Водночас на запитання про можливі порушення регламенту під час голосування у Верховній Раді за цей законопроєкт генпрокурор заявив, що поки не має ні особистої думки, ні офіційної позиції з цього приводу, оскільки не встиг ознайомитися з деталями процедури.

Кравченко заперечив втрату незалежності НАБУ і САП через новий закон

Генеральний прокурор заявив, що не вважає ухвалені Верховною Радою зміни до законодавства такими, що підривають незалежність НАБУ та САП. За його словами, ці органи зберігають свою автономію, а зміни лише уточнили повноваження прокуратури у межах кримінального провадження.

"Я не вважаю, що САП та НАБУ стали залежними. Вони залишаються незалежними органами і продовжують здійснювати свою діяльність. Зміни стосуються лише того, що в окремих випадках, у рамках кримінального провадження, прокурор отримує відповідні повноваження", — заявив Кравченко.

Він також наголосив, що віднині саме генеральний прокурор підписуватиме повідомлення про підозру у категоріях, визначених законом, і запевнив, що особисто не підписуватиме жодного документа без належних доказів.

"Якщо будуть докази, я підпишу підозру. Якщо доказів немає — мого підпису не буде. І в парламенті я це чітко озвучив. Там, де я ставив підпис, усі справи були завершені обвинувальними актами", — додав генпрокурор.

Водночас Кравченко визнав, що не може відповідати за своїх наступників на посаді, і саме в цьому, на думку критиків, і полягає основна проблема з концентрацією повноважень.

"Що буде далі — хто буде призначений генпрокурором — це не в моїх повноваженнях. Але кого би не призначили, він має діяти за законом", — сказав він.

Про справу Назарія Гусакова та підтоплення київського метро

Руслан Кравченко заявив, що у справі Назарія Гусакова найближчим часом буде оголошено підозру. Водночас прокуратура зіткнулась із проблемою масових відмов постраждалих від процесуального статусу потерпілих, що ускладнило оцінку завданих збитків.

Як повідомив Кравченко на брифінгу, заступниця генерального прокурора проінформувала його, що підозру буде оголошено в межах заочного досудового розслідування — оскільки підозрюваний перебуває за межами України. За зібраними матеріалами, у справі Гусакова йдеться про близько 1 200 000 гривень збитків, однак ця сума значно нижча за очікувану.

"Велика кількість людей, які перераховували кошти, відмовилися бути потерпілими. Якщо не помиляюсь, це понад 300 осіб. Через це ми не можемо враховувати повну суму збитків, яка була фактично завдана", — пояснив Кравченко.

Він наголосив, що, попри це, досудове розслідування продовжиться і після вручення підозри, оскільки слідству ще потрібно зібрати докази для повного встановлення картини злочину. Оголошення підозри не є фінальною дією, зазначив генпрокурор.

Окрему увагу Кравченко приділив розслідуванню у справі підтоплення метрополітену в Києві. За його словами, більшість фігурантів справи вже отримали підозри, а слідство встановило бездіяльність відповідальних осіб, яка й призвела до катастрофи. Прокуратура з’ясувала, що службовці були поінформовані про потенційні ризики, однак не вжили жодних заходів для їх недопущення.

"Ми вже повідомили підозри багатьом посадовцям, які відповідали за цю ділянку роботи. Під час негласних слідчих дій встановлено, що ці особи знали про ймовірність настання підтоплення, але нічого не зробили. Тобто йдеться саме про бездіяльність, а не про раптову аварію", — сказав Кравченко.

Він додав, що особисто вивчав цю справу після свого призначення і дав вказівки щодо збирання додаткових доказів. Зокрема, для встановлення остаточних причин і відповідальності призначено комплексну судово-економічну та гірничо-технічну експертизу. Їхні результати мають дати об’єктивну оцінку тому, що саме призвело до масштабного затоплення.

"Крапку в цьому провадженні ще не поставлено. Нам необхідно дочекатися експертних висновків, які підтвердять або спростують наявність конкретних дій чи бездіяльності", — зазначив генпрокурор.

Новина доповнюється.