Посадовця «Укртелекому», завербованого ФСБ РФ, засудили за держзраду до 15 років ув’язнення

Дніпровський районний суд міста Києва визнав громадянина винним у державній зраді і призначив йому покарання у виді 15 років позбавлення волі з конфіскацією всього майна.

Про це повідомляє «Судовий репортер» із посиланням на вирок від 16 липня.

Під час контррозвідувальних заходів СБУ виявлено групу представників спецслужб РФ, які з початку повномасштабного вторгнення на територію України займаються вербуванням спеціалістів ІТ-сфери і фахівців галузі телекомунікаційних мереж з числа мешканців Києва та Харкова.

Так, росіянам вдалося завербувати киянина, який обіймав посади в «Укртелекомі» від інженера-програміста до начальника відділу і мав достатній досвід роботи на керівних посадах у сфері організації мереж звʼязку.

Наприкінці жовтня — на початку листопада 2023 року чоловік познайомився у Telegram із невстановленим співробітником ФСБ РФ. Останній почав спілкування із обвинуваченим із українського номеру телефону військовослужбовця ЗСУ, який у липні 2023-го безвісти зник під час виконання бойового завдання в районі Кліщіївки Бахмутського району Донецької області.

На прохання співрозмовника обвинувачений передав географічні координати серверів військових ЗСУ, через які було організовано внутрішній звʼязок. Саме філія, в якій працював обвинувачений, розробляла цю схему підкоючення військової частини. Надсилаючи ці дані, працівник «Укртелекому» пояснив, що раніше росіяни вже атакували сервери звʼязку ЗСУ, але не попали, а тепер ця схема допоможе їм точно влучити.

У матеріалах негласних слідчих дій є листування працівників ФСБ РФ, які обговорювали обвинуваченого:

«Смотри, этот тип живет в Києве…Он на связи, переписывается с нашим в телеге… Вот координаты серверов военных ВСУ, через которые внутренняя связь у них организовано… Говорит, что мы хуярили по серверам (в Киеве), но не попали, вот эти 2 точки говорит точные… Надо перепроверять как-то эту инфу… Работает он в Укртелекоме… Они как раз связь обслуживают… Он очкует еще, говорит, что вдруг мы сбушники и вьебем его».

Відповідно до листа військової частини, в разі  отримання «схеми підключення» і за наявності доступу до обладнання АТ «Укртелеком» ворог може прослуховувати вхідних та вихідні міські телефонні розмови військовослужбовців.

Крім того, в березні 2024-го за завданням куратора агент збирав  інформацію про оборонні заходи довкола Києва. Зокрема, повідомив  про розташування ТЕЦ і наявність там блокпостів і протиповітряної оборони.

У судовому засідані чоловік не визнав себе винним. Розповів, що після початку повномасштабної війни його дружина і донька виїхали до Великої Британії. У травні 2022-го він зібрав свої речі у частково зруйнованому будинку в Ірпені та переїхав жити до Києва. Через постійні повітряні тривоги і вибухи у нього, начебто, почався нервовий розлад, який постійно погіршувався. Восени 2023-го в Telegram із ним сконтактував незнайомець із українського номеру мобільного телефону. Згодом він дізнався, що невідомі особи, начебто, мають його документи — паспорт, ідентифікаційний номер, а також документи дружини та їх доньки, а ще відомості про інших працівників «Укртелекому». Таким чином його змушували вчиняти хакерські атаки, інформувати про розташування військових обʼєктів. Щоб від нього відчепилися, він скинув схему підключень традиційної телефонії, думаючи, що це ні на що не впливає, також пересилав інформацію із різних публічних джерел та YouTube щодо оборони Києва, допиту полонених, вислав адресу військової частини, яка є у Вікіпедії. Коригувальник виправувався, що в листуванні брав участь, тому що переживав за безпеку своєї родини, а до правоохоронних органів України не звертався, бо боявся.

Суд допитав як свідка дружину зниклого військовослужбовця. Жінка підтвердила, що після зникнення чоловіка побачила його телефон у мережі й почала писати йому і телефонувати, але даремно. Їй тільки прийшло SMS, що група військових ЗСУ потрапили у засідку, отримали поранення та загинули. Крім того, на сторінці її чоловіка у Facebook хтось від його імені написав, щоб усі його друзі-військові здавалися у полон. Вона зрозуміла, що телефон у когось із окупантів і попросила інформацію про свого чоловіка, але їй не відповіли, а потім її номер заблокували.